Справа № 755/2121/22
Провадження №: 3-в/755/177/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши подання Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про видачу дубліката виконавчого документа у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , установив:
І. Історія питання
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2022 року у справі № 755/2121/22 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП на ОСОБА_1
(1) накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становило 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі;
(2) стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 гривень 20 копійок.
Надалі, це судове рішення було звернуто до виконання.
ІІ. Суть подання
Нині, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), у межах справи щодо ОСОБА_1 звернулося з поданням про видачу дублікату виконавчого документа для забезпечення стягнення за постановою п. І цього судового рішення.
У поданні заявник, покликаючись на положення п. 10 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), вказує, що 03 жовтня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 за постановою від 28 квітня 2022 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в сумі 6 800 гривень. Однак в січні 2023 року державний виконавець, котрий відкривав це ВП звільнився і, як наслідок, в ході передачі провадження до іншого державного виконавця було встановлено, що його матеріали разом з оригіналом виконавчого документу втрачено.
ІІІ. Позиція сторін
Сторони у судове засідання не прибули, що, ураховуючи положення Розділу V КУпАП, не є перешкодою для розгляду порушеного у зверненні питання.
IV. З'ясовані обставини
03 жовтня 2022 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 у межах виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2022 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у сумі 6 800 гривень.
Відповідно до довідки від 06 листопада 2023 року, складеної головним державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Кидоньом Є., постанова по справі 755/21221/22, видана 09 травня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва була втрачена.
V. Правове регулювання питання
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Стаття 304. Вирішення питань, зв'язаних з виконанням постанови
Питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Стаття 305. Контроль за виконанням постанови […]
Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, […].
Закон України «Про виконавче провадження»
Стаття 18. Обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців
2. Виконавець зобов'язаний: …. 10) звертатися до суду […] із заявою (поданням) […] про видачу дубліката виконавчого документа […].
VІ. Мотиви, з яких суддя виходив при ухваленні постанови
Розглянувши вказане подання, у відповідності до положень Розділу V КУпАП, зокрема дослідивши безпосередньо доводи викладені у ньому та матеріали судового провадження, приходжу до наступних висновків, як-то:
(і) порядок розгляду порушеного питання
Норми статті 304 КУпАП стосується інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні постанови, на які не регламентовані іншими статтями КУпАП, а тому, ця стаття підлягає застосуванню лише за умови, що питання, які слід врегулювати стосуються всякого роду сумнівів і протиріч, що виникли при виконанні постанови, як-то: про накладенні адміністративного стягнення допущено неточні, некоректні формулювання; про усунення суперечностей і неточностей щодо біографічних даних порушника; про усунення суперечностей і протиріч в частині рішення про інші майнові стягнення і підстави цих рішень; рішення щодо речових доказів; рішення про відшкодування процесуальних витрат; рішення щодо заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення; про застосування закону про амністію, якщо його застосування є обов'язковим, і суд при постановленні рішення не обговорив цього; у разі скасування акта, який передбачав адміністративну відповідальність; про долю речових доказів і документів, якщо їх долю не було вирішено при ухвалені постанови суду тощо.
До кола окреслених питань, на переконання суду, відноситься і питання порушене у цьому поданні про видачу дубліката виконавчого документа.
Відповідно, Суд надає оцінку обставинам, вирішення котрих постало перед судом в силу наведених заявником у поданні аргументів, в цьому порядку, оскільки поза межами вказаної процедури в інший спосіб суддя позбавлений змоги надати оцінку доказам втрати документа, та з'ясувати інші обставини наведені у п. VІІ цієї постанови.
(іі) виконавчий документ у справах про адміністративні правопорушення
Виконавчий документ - документ установленої форми та змісту, на підставі якого компетентний орган здійснює примусове виконання рішення суду чи іншого правозастосовного акта.
Зокрема, згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов судів у справах про адміністративні правопорушення.
Тобто, постанова вказана у п. І цього судового рішення є виконавчим документом.
(ііі) строки звернення до виконання
Враховуючи ці обставини перед відповіддю на постановлене у поданні питання слід перевірити питання дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання у порядку КУпАП.
Так, згідно із ст. 303 вказаного Кодексу не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, котрий триває по цей час.
Разом з цим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Постанову про відкриття виконавчого провадження № 69960681 прийнято державним виконавцем 03 жовтня 2022 року, тобто після набрання чинності Законом №2129-IX від 15 березня 2022 року.
Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання (див. постанову ВС від 15 березня 2023 року в справі №260/2595/22).
(іv) інститут аналогії
У поданні ініціатор доводячи факт втрати виконавчого документа покликається в т.ч. на положення п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 вказала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
В цій ситуації, інститут аналогії в частині застосування положень п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України є доречним та слушним, оскільки КУпАП не регулює вказане питання, хоча ці відносини мали б бути врегульовані в цьому Кодексі.
(v) передумови видачі дубліката виконавчого документа
Згідно п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Це звернення подане у межах строку пред'явлення виконавчого документа до виконання враховуючи обставини п.п. ііі п. VI цієї постанови.
Щодо умови доведення факту втрати виконавчого документа, то слід врахувати, що Верховний Суд у справі № 1005/7141/2012 (судове рішення від 30 серпня 2022 року) аналізуючи питання щодо підстав видачі дубліката виконавчого документу вказав, що згідно з п. 9 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
При вирішенні питання про видачу його дубліката, у зв'язку з його втратою, заявник повинен подати докази на підтвердження втрати, а суд має перевірити, (1) чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано, (2) чи не втратило судове рішення законної сили, (3) чи не пропущений строк на пред'явлення до виконання.
Також, у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, якщо строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
З даних вказаних у постанові ВС від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 слідує, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа в органі виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката є звернення в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 20 травня 2022 року у справі № 1005/7133/2012 та від 19 липня 2022 року у справі № 750/13088/14.
Отже, ураховуючи наведене, можливо констатувати, що необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого документа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення про видачу дубліката до закінчення строку, встановленого для його пред'явлення до виконання.
(vі) щодо обставин справи
Доказом втрати автор подання вважає довідку від 06 листопада 2023 року, однак слід зауважити, що в ній йдеться, згідно п. IVцієї постанови про втрату іншого виконавчого документа, враховуючи наведений у ній його номер справи.
В поданні також вказується інший номер справи, хоча і міститься покликання на дані боржника у справі № 755/2121/22.
Згадка про постанову або ж ПІБ боржника, котрі викладені з тих, які вказані у п. І цього судового рішення також відсутні, а тому не можливо вважати встановленим факт втрати, як такий.
VІІ. Висновок
Отже, Суд констатує, що
(1) у порядку ст. 304 КУпАП підлягає розгляду подання про видачу дубліката виконавчого документа з урахуванням п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України;
(2) дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, зокрема сам факт відсутності виконавчого документа в органі виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено;
(3) при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження факту втрати, а суд має перевірити таке:
а) чи не було виконано судове рішення суду на підставі якого його видано;
б) чи не втратило судове рішення законної сили;
в) чи не пропущений строк на пред'явлення до виконання визначений ст. 303 КУпАП, з урахуванням у період воєнного стану пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ;
(4) за умови пропуску строку вказаного у блоці в) п.п. 3 п. VІІ цієї постанови настають наслідки визначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11.
В даній справи відсутні належні докази втрати виконавчого документа.
За таких обставини, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що подання не підлягає задоволенню у порядку ст. 304 КУпАП.
При цьому, дана постанова, враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року в справі № 2-рп/2015, оскарженню не підлягає.
На підставі викладеного суддя, керуючись статтею 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постановив :
відмовити у задоволенні подання Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про видачу дубліката виконавчого документа у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року в справі № 2-рп/2015, оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
С у д д я Оксана БІРСА