ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21861/23
провадження № 3/753/8333/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватного підприємця, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
17 листопада 2023 року о 08-й годині 45 хвилин по вул. Лугова, 53-а в м. Києві керуючи автомобілем «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотрималась бокового безпечного інтервалу, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. В діях водія вбачається порушення п. 10.1, 13.1 ПДР України.
Крім того, 17 листопада 2023 року о 08-й годині 45 хвилин по вул. Лугова, 53-а в м. Києві керуючи автомобілем «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 здійснила ДТП з автомобілем «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 , та не дочекавшись прибуття поліції залишила місце пригоди, чим порушила п. 2.10 ПДР України.
В суді ОСОБА_1 пояснила, що 17 листопада 2023 року зранку її матір поскаржилась на погіршення стану здоров'я, і потребувала невідкладної медичної допомоги. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 разом з батьком та матір'ю поїхали до Київської міської клінічної лікарні № 2. Сівши в автомобіль, вона почала рух проїзною частиною вул. Лугової, зі сторони вул. Заплавна в напрямку вул. Коцюбинського. Рухалась зі швидкістю 30 км/год, обережно, оскільки будь-які різкі рухи завдавали болю матері. Вказана дорога мала вибоїни та ями. На зустріч їй рухався автомобіль «Мітсубіші», який обрав значний боковий інтервал. По напрямку його руху була яма, яку він скоріш за все намагався об'їхати та створив небезпеку для ОСОБА_1 . В результаті чого сталось зіткнення. Остання вказала, що вона не мала змоги уникнути зіткнення шляхом зміни напрямку руху та виїхати на узбіччя, оскільки яма на дорозі становила перешкоду для її руху. А тому вважає, що саме в діях водія «Мітсубісі» наявні порушення п. 13.1 ПДР України. Після зіткнення, з автомобілем «Мітсубісі» вийшов водій та почав кричати, налякав ОСОБА_1 та її батьків. Мати ОСОБА_2 сказала, що боїться вказаного чоловіка, він її лякає, що їй дуже погано і в неї нестерпний біль. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 вирішила невідкладно продовжити рух до лікарні, де матері провели огляд. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 просить закрити відносно неї справу у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки вона діяла в стані крайньої необхідності. Також ОСОБА_1 вказала, що вона повідомила іншого учасника, що їй необхідно в лікарню, і вона не може чекати працівників поліції.
Суд вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , повно, всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, надаючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до вимог п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 728497 та встановлено судом, 17 листопада 2023 року о 08-й годині 45 хвилин по вул. Лугова, 53-а в м. Києві керуючи автомобілем «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотрималась бокового безпечного інтервалу, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів (а.с.3).
Зазначене повністю підтверджується письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , відповідно до яких 17.11.2023 року о 08.45 годині рухаючись на своєму автомобілі по вул. Левадна, з дозволеною швидкістю, правою стороною. На зустріч йому рухався автомобіль «Тойота», за кермом якого була жінка. Водійка даного автомобіля, оминаючи перешкоду у виді ями, прийняла вліво, та допустила зіткнення з транспортним засобом ОСОБА_3 . Останній зупинився через метрів 10 після зіткнення, включив аварійний сигнал і вийшов з автомобіля та почав рух в бік автомобіля «Тойота». З задніх дверей «Тойоти» вийшов чоловік та почав кричати, що ОСОБА_3 міг пропустити дівчину водійку, після чого сів назад та автомобіль «Тойота» поїхав.
Як вбачається зі схеми дорожньо-транспортної пригоди, яка є об'єктивним доказом, без будь яких зауважень, зіткнення автомобілів «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 та «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 сталось на зустрічній смузі руху по відношенню до руху автомобіля «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 . (а.с.4).
Одночасно характер, механізм пошкодження та розташування транспортного засобу «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 свідчить про те, що саме водій ОСОБА_1 виїхала на зустрічну смугу, не дотрималась бокового інтервалу та здійснила зіткнення з автомобілем «Mitsubishi».
Тобто, доводи водія ОСОБА_1 про те, що саме водій автомобіля «Mitsubishi» не дотримався бокового інтервалу, суд вважає не спроможними, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами.
Будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 суду не надала.
З огляду на викладе, з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про доведеність вини водія ОСОБА_1 порушенні п. 10.1, 13.1 ПДР, та вбачає в її діях склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.
Крім того, відповідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтями, 10, 11 КУпАП, передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.
Як вбачається з наданих пояснень ОСОБА_1 17.11.2023 року везла в лікарню свою матір ОСОБА_2 , яка потребувала негайної медичної допомоги. Надала суду документи з лікарні, а саме консультативне заключення відносно матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . А тому очікування працівників поліції для оформлення дорожньо-транспортної пригоди могло призвести до значної небезпеки для здоров'я останньої.
Враховуючи викладене, на ОСОБА_1 не може бути накладене адміністративне стягнення за ст. 122-4 КУпАП, оскільки правопорушення було вчинено в стані крайньої необхідності, тобто своїми діями остання відвертала настання більшої можливої шкоди життю та здоров'ю матері ОСОБА_2 , яка в силу свого віку та стану здоров'я потребувала невідкладної медичної допомоги.
За вказаних обставин, приймає до уваги доводи ОСОБА_1 та твердження про те, що вона вчинила дії, відповідальність за які передбачена ст. 122-4 КУпАП в стані крайньої необхідності, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП виключає провадження по справі.
При вирішення питання накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини скоєного, особу ОСОБА_1 , що вона раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, працює, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю правильним призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.122-4, 124, 247 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень в дохід держави.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 гривні.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба