ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/19469/23
провадження № 2/753/8670/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНИЙ ХУТІР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку і прибудинкової території
ВСТАНОВИВ:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНИЙ ХУТІР» (далі по тексту - позивач, ОСББ «ЧЕРВОНИЙ ХУТІР») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території (управління будинком), а також у резервний фонд у розмірі 11 636,50 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 473,03 грн., 3% річних у розмірі 490,03 грн., а всього 14 599,62 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСББ «ЧЕРВОНИЙ ХУТІР» забезпечує управління, утримання та експлуатацію багатоквартирного (житлового) будинку АДРЕСА_1 , а також утримує його прибудинкову територію на підставі відповідних договорів із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг. ОСОБА_1 зареєстрований в кв. АДРЕСА_2 , отримує надані позивачем житлово-комунальні послуги, однак не належним чином сплачує внески та платежі в рахунок покриття витрат на управління, утримання та експлуатацію будинку, утримання прибудинкової території, а також інші обов'язкові внески та платежі, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість, яку позивач прохає суд стягнути з відповідача з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.
03 листопада 2023 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою суду від 06 листопада 2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, а саме за адресою: АДРЕСА_3 направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України).
За п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд даної справи.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від позивача також не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у будинку АДРЕСА_1 09.09.2016 зареєстроване Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до нової редакції Статуту ОСББ «Червоний Хутір», затвердженого загальними зборами протокол № 3 від 26.06.2017, п. 1 розділ 1 - ОСББ «Червоний Хутір» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 - завданням та предметом діяльності об'єднання є забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; п. 4 Розділ 2 - об'єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законом та цим Статутом внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласником відшкодовувати заподіянні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені законом та цим Статутом внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; п. 2 розділ 3 - вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання; п. 3 розділ 3 - до виключної компетенції загальних зборів належить, крім всього іншого - визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; п. 16 розділ 3 - Правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника; п. 2 Розділ 5 - співвласник зобов'язаний, крім всього іншого: виконувати обов'язки, передбачені Статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Довідкою №11/1 від 11.05.2023 ОСББ «Червоний Хутір» надано перелік договорів із безпосередніми виконавцями робіт щодо утримання будинку і прибудинкової території та надавачами житлово-комунальних послуг (а.с. 34).
Так, в матеріалах справи містяться розрахунки тарифу на обслуговування та утримання будинку за адресою: АДРЕСА_1 із розрахунку на 1 м? площі від 17.08.2017, 22.08.2018, 21.05.2019.
Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , а відтак є співвласником багатоквартирного (житлового) будинку та має обов'язок своєчасно сплачувати внески та платежі на утримання будинку та прибудинкової території (управління будинком), а також сплачувати платежі в резервний фонд.
Рішенням Загальних зборів ОСББ «Червоний Хутір» від 17.08.2017 та 28.08.2018 затверджено, що внески на утримання будинку та прибудинкової території (управління будинком) вносяться на рахунок об'єднання не пізніше 30 числа наступного місяця.
Рішенням Загальних зборів ОСББ «Червоний Хутір» від 21.05.2019 затверджено, що внески на утримання будинку та прибудинкової території (управління будинком) та внесок до ремонтного фонду починаються з червня 2019.
Згідно ч. 1 ст. 322 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку, зокрема, зобов'язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Нормою ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що власник квартири зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Статтею 10 Житлового кодексу України (далі по тексту - ЖК України) встановлено, що громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію, а ст. 66 ЖК України передбачено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.
Відповідно до ст. 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Так, ст. 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а ст. 68 ЖК України на власників квартир покладається обов'язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За приписами пп. 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором.
Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг (такі правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. За таких обставин, вбачається, що відповідач зобов'язаний сплачувати внески на утримання будинку, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не належним чином сплачує за надані йому житлово-комунальні послуги, у зв'язку із чим, згідно розрахунку, наданого позивачем та перевіреного судом, за ним утворилась заборгованість, яка за період з 01.07.2017 по 01.09.2023, складає 11 636,50 грн.
За нормами чч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.
Так, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Інфляційна складова боргу відповідно до розрахунку наданого позивачем та перевіреного судом, за період з липня 2017 по січень 2022, становить 2 473,03 грн.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних відповідно до розрахунку наданого позивачем та перевіреного судом, за період з липня 2017 по січень 2022, становить 490,09 грн.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за житлово - комунальні послуги, які полягають у вигляді сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території (управління будинком), а також у резервний фонд у розмірі 11 636,50 грн., стягнути інфляційні нарахування у розмірі 2 473,03 грн. та 3% річних у розмірі 490,09 грн.
В частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи ; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами чч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписом ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.
При вирішенні питання про розмір судових витрат, суд вважає, що всі дії, вчинені представником позивача в межах розгляду цивільної справи №753/19469/23, є правничою допомогою в розумінні вимог закону в межах саме даної цивільної справи.
Таким чином, з урахування викладеного, суд приходить до висновку, що відшкодуванню з відповідача на користь позивача підлягає сума витрат на правничу допомогу у розмірі 3 360,00 грн.
Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись стст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 279 ЦПК України, стст. 525, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНИЙ ХУТІР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку і прибудинкової території - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНИЙ ХУТІР» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Ташкентська, буд. 33; код ЄДРПОУ 40824206) заборгованість за житлово - комунальні послуги, які полягають у вигляді сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території (управління будинком), а також у резервний фонд у розмірі 11 636,50 грн., інфляційні нарахування у розмірі 2 473,03 грн., 3% річних у розмірі 490,09 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 3 360,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2 684,00 грн., а всього 20 643,62 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.
Дата складання повного тексту рішення - 11.12.2023.