УХВАЛА
11 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 569/6844/21
провадження № 61-17279ск23
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
05 квітня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором від 31 березня 2008 року № 1701/0308/71-57 у розмірі 50 807,15 дол. США.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2021 року позов задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» заборгованість за кредитним договором від 31 березня 2008 року № 1701/0308/71-57 у розмірі 50 807,15 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 16 грудня 2021 року становить 1 381 954,48 грн.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2021 року скасовано в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_2 , а в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 12 липня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат Луцик К. В., задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року в частині вирішення позовних вимог ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано. Справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду у зв'язку з передачею справи до іншого суду за розпорядженням № 12 від 15 серпня 2023 року голови Рівненського апеляційного суду.
Постановою Волинського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2021 року у цій справі в оскаржуваній частині щодо розміру заборгованості та судових витрат змінено. Стягнено з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» заборгованість станом на 13 січня 2021 року за кредитним договором № 1701/0308/71-057 від 31 березня 2008 року у розмірі 46 608,55 дол. США та 3 % річних за статтею 625 ЦК України в розмірі 2 298,50 дол. США, а всього 48 907,05 дол. США. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» понесені судові витрати за сплату судового збору в сумі 22 125,22 грн, 19 252,00 грн витрат на правову допомогу та на користь держави 30 862,00 грн судового збору за апеляційний розгляд справи. Стягнено з ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на користь держави 1 199,09 грн судового збору за розгляд справи в апеляційному суді.
02 грудня 2023 року ОСОБА_3 , яка діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Волинського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у зазначеній вище справі.
Разом з касаційною скаргою заявник подав клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору мотивуючи тим, що перебуває у скрутному матеріальному стані, має на утриманні малолітню дочку та є учасником бойових дій.
Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що воно підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строку у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За подання касаційної скарги у цій справі судовий збір підлягає сплаті у розмірі 39 908,15 грн.
Встановлено, що дохід ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2022 року по 3 квартал 2023 року становить 8 811,27 грн, на його утриманні знаходиться малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а заявник є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Верховенство права є однією із засад цивільного судочинства (підпункт 1 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Недопустимість обмеження доступу до правосуддя підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово вказував, що судовий збір має бути таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачено. Водночас розмір судового збору, який не враховує фінансове становище сторони, розцінюється як такий, що обмежує право на доступ до правосуддя (справа «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії», рішення від 26 липня 2011 року).
Сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (справа «Креуз проти Польщі», рішення від 19 червня 2001 року).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.
Отже, ураховуючи той факт, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, є обтяжливим для заявника з огляду на його майновий стан, а також те, що заявник має на утриманні малолітню дитину, є учасником бойових дій, заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню, зокрема є підстави для відстрочення сплати заявником судового збору.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у цій справі.
В касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог щодо її форми і змісту.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно відкрити.
До касаційної скарги додано клопотання про зупинення дії рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2021 року та постанови Волинського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням (дією) судового рішення.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Оскільки заявником не наведено наявність обґрунтованих підстав для зупинення дії рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2021 року та постанови Волинського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись статтями 136, 389, 394, 395 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 39 908,15 грн за подання касаційної скарги на постанову Волинського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року до ухвалення судового рішення у цій справі.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати із Рівненського міського суду Рівненської області цивільну справу № 569/6844/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2021 року та постанови Волинського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року відмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 09 січня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров