УХВАЛА
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 527/1792/22
провадження № 61-17266ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив суд стягнути з відповідача аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частки від всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дна пред'явлення позову.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 11 травня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання батька в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 30 серпня 2022 року - дня пред'явлення позову.
В частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць рішення допущено до негайного виконання.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 992, 40 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 11 травня 2023 року змінено, зменшено розмір присуджених до стягнення аліментів з 1/4 частини на 1/7 частку від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 30 серпня 2022 року - дня пред'явлення позову.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 496, 20 грн судового збору за подачу позову до суду.
Компенсовано ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 489, 50 грн за подачу апеляційної скарги за рахунок держави відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
29 листопада 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року у вказаній справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, виходячи з таких підстав.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
За приписами пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною в силу вимог закону. Крім того, вона була визнана малозначною ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 28 вересня 2022 року.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко