Ухвала
11 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 448/884/20
провадження № 61-13439ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 13 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної казначейської служби України, Полтавської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 з позовом, у якому просили стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку на їх користь солідарно компенсацію у розмірі 3 000 000,00 грн (по 1 000 000,00 грн на компенсацію кожному з позивачів) за безпідставне та незаконне вилучення та неповернення коштів, вилучених в ході обшуку без подальшого накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Мостиський районний суд Львівської області рішенням від 13 вересня 2022 року позов задовольнив частково. Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 150 000,00 грн. В решті позову відмовив. Судові витрати зі сплати судового збору відніс за рахунок держави.
Львівський апеляційний суд постановою від 16 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 залишив без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області задовольнив частково. Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 13 вересня 2022 року в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Апеляційну скаргу Полтавської обласної прокуратури задовольнив частково. Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 13 вересня 2022 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсації моральної шкоди в розмірі 150 000,00 грн змінив, зменшив розмір стягнення відшкодування моральної шкоди до 50 000,00 грн. Врешті рішення суду першої інстанції залишив без змін. Стягнув з Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області та Полтавської обласної прокуратури в дохід держави судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції по 750,00 грн з кожного. Компенсував Головному управлінню Державної податкової служби у Полтавській області за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України судовий збір у розмірі 2 250,00 грн сплачений за подання апеляційної скарги.
25 вересня 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 13 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику необхідно було подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати відповідні докази; надати нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов'язкову підставу (и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року поновлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження рішення Мостиського районного суду Львівської області від 13 вересня 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 16 травня 2023 року. Продовжено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, і роз'яснено заявникам про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, за ідентифікаторами поштового відділення 0306310438318, 0306310438300 та 0306310438326 заявники отримали вказану ухвалу 21 листопада 2023 року.
На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявниками здані на пошту 01 грудня 2023 року. Вимоги ухвали заявником виконано.
В новій редакції касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять рішення Мостиського районного суду Львівської області від 13 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 травня 2023 року змінити в частині стягнення на їх користь моральної шкоди.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17, та постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 554/11821/14, від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, від 09 листопада 2022 року у справі № 459/1070/17, від 01 грудня 2021 оку у справі № 635/4708/19, від 20 січня 2021 року у справі № 686/27885/19, від 30 січня 2019 року у справі № 199/1478/17, від 13 березня 2019 року у справі № 338/12193/16, від 03 квітня 2019 року у справі № 211/7655/1, від 13 травня 2020 року у справі № 638/8636/17, від 03 липня 2020 року у справі № 686/27965/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 757/66977/17;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 1167 ЦК України у подібних правовідносинах, а саме - чи відшкодовується моральна шкода в повному обсязі незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного затримання, в тому числі незаконного обшуку, в результаті чого протягом тривалого часу не повертали тимчасово вилучене майно, без накладення на таке майно арешту.
- суди не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 41 ЦПК України);
- суд необґрунтовано не взяв до уваги доказ - висновок експерта від 30 грудня 2021 року № 9904, що призвело до неповного дослідження та встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 311 ЦПК України).
Касаційна скарга подана за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою керівника Полтавської обласної прокуратури та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження у даній справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 13 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної казначейської служби України, Полтавської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Звернути увагу учасників справи та їх представників, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:
- адвокати нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов'язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;
- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення таких відомостей;
- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;
- якщо касаційна скарга подана до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;
- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов