ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2023 Справа № 914/2230/23
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м.Львів,
до відповідача: Приватного підприємства «Медичний центр «Інтерсоно», м.Львів,
про стягнення заборгованості,
Суддя Б. Яворський,
при секретарі О. Муравець.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 ,
від відповідача: І. Глодан.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області 20.07.2023 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Медичний центр «Інтерсоно» про стягнення 1'077'952,78 грн заборгованості за договором про надання послуг управління комерційною діяльністю від 18.01.2019 та додатковими угодами до нього.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг з управління комерційною діяльністю від 18.01.2019 не виконав, чим допустив заборгованість зі сплати виконавцю винагороди за надані послуги за напрямком «стоматологія». Зазначене слугувало підставою для стягнення з відповідача на користь позивача 55'507,41 грн пені та 330'725,25 грн інфляційних втрат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20 липня 2023 справу № 914/2230/23 передано на розгляд судді Б. Яворському.
Ухвалою суду від 25.07.2023 суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачу строк для усунення недоліків. Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; суд встановив строк для реалізації сторонами процесуальних прав. Причини відкладення підготовчого засідання викладено у відповідних ухвалах суду.
22.08.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач зазначив про необгрунтованість позовних вимог, оскільки надані позивачем акти приймання-передачі не підписані зі сторони відповідача та не можуть вважатись належними та допустимими доказами; такі під час співпраці сторін відповідачу на підпис не подавались; строк позовної давності за такими сплив. Зазначив при цьому, що меморандум про партнерство та співпрацю від 18.01.2019 не несе за собою фінансових зобов'язань для сторін. За період співпраці по договору про надання послуг управління комерційною діяльністю від 18.01.2019 діяльність за напрямком «стоматологія» була збитковою, а тому підстав для нарахування та оплати винагороди позивачу не було у жодному звітному періоді, про що було відомо позивачу. Укладаючи додаткові угоди, сторони відступали від умов договору з підстав відсутності очікуваного прибутку, а 31.03.2021 співпраця завершилась взагалі. Додатковою угодою №2 від 26.11.2020 (а.с.102-103, Т.1) сторони погодили порядок надання позивачем маркетингових послуг (попереднє погодження із замовником), тому акт приймання-передачі наданих послуг від 22.02.2021 містить неточності та перелік послуг, яких замовник не погоджував. Відтак заявлені позовні вимоги не грунтуються на умовах укладеного договору з додатковими угодами до нього. Зазначив, що орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу становить 50'000,00 грн.
29.08.2023 позивач подав відповідь на відзив, у якій відзначив, що позовна давність не є пропущеною з підстав того, що такий строк згідно п.12 та п.19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України є продовженими. Твердження відповідача про збитковість є помилковою, адже операційний прибуток повинен був визначатися згідно з умовами п.1.1.1 договору, а не додатковим відніманням інших видів витрат. У період квітень 2019 - березень 2021 року у відповідача був наявний операційний прибуток, тому виник обов'язок зі сплати винагороди. Всупереч п.3.2 договору фінансова звітність замовником жодного разу не була надана виконавцеві.
12.09.2023 позивач подав заяву про зміну предмета позову, у якій, з огляду на подані відповідачем фінансові відомості по підрозділу «стоматологія» за 2019-2021 р.р., просить стягнути з відповідача 1'404'149,34 грн заборгованості, з яких: 997'315,43 грн заборгованості, 343'514,50 грн інфляційних втрат та 63'319,41 грн 3% річних. Зазначив при цьому, що відповідач через необґрунтоване віднімання інших видів витрат від загального чистого доходу заявляв про відсутність операційного прибутку. Крім того, відповідач не надав доказів, що підтверджують сплачені ним податки та інші обов'язкові платежі. Акти приймання-передачі наданих послуг за 2019-2020 р.р. одержані відповідачем 01.04.2021, а за І квартал 2021 - 07.09.2023, проте оплати винагороди не здійснив.
19.09.2023 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, де відзначив, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку позовної давності (перешкод звернення до суду в межах законодавчо визначеного строку). Додатком №1 до договору сторони погодили форму звітності та ведення розрахунку «операційного прибутку» шляхом віднімання витрат за переліком; інформація про фінансові результати роботи підрозділу «стоматологія» упродовж співпраці була відомою позивачу. Наведене підтверджується електронним листуванням, тому жодного акту не складалось та не підписувалось сторонами. Позивач за період співпраці не звертався до відповідача щодо невиконання медичним центром умов договору.
26.09.2023 відповідач подав відзив на заяву про зміну предмета позову (вх.№23357/23), де зазначив, що факт відсутності заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 04.08.2023, у якому відображені реальні умови співпраці та проведені оплати за поставлений позивачем товар та надані послуги. У вказаному акті відсутні відомості про надання послуг та нарахування винагороди за період співпраці 01.04.2019-31.03.2021, оскільки позивачем такі акти не готувалися та відповідачу не надсилалися (підстави для нарахування винагороди за спірний період були відсутні). Проведені позивачем розрахунки сум винагороди від графи «сума наданих послуг» є помилковим, адже такі здійснені без врахування додатку №1 до договору, яким сторонами затверджено форму фінансової звітності (витрати та операційний прибуток) з метою нарахування та виплати винагороди. Позивач володів інформацією про фінансові показники діяльності по напрямку «стоматологія», про що свідчить листування. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
28.09.2023 позивач подав додаткові пояснення (вх.№23519/23).
Протокольною ухвалою від 03.10.2023 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 07.11.2023. Явка сторін визнана обов'язковою.
У судовому засіданні 17.11.2023 та 14.11.2023 оголошувалися перерви.
Представник позивача у судове засідання з'явився, просив задоволити позовні вимоги з підстав, наведених у позові та заяві про зміну предмета позову, підтримав клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.
Відповідач у судове засіданні участь представника забезпечив, заперечив позовні вимоги; повідомив, що заява про відшкодувати суми понесених витрат на правову допомогу буде подана у порядку ч.8 ст.129 ГПК України.
У судовому засіданні 05.12.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
18 січня 2019 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Медичний Центр «Інтерсоно» укладено меморандум про партнерство та співпрацю, відповідно до умов якого сторони засвідчили, що діють на засадах паритетності та рівноправності у взаємовідносинах, і мають наміри спрямувати зусилля на ефективне співробітництво щодо розвитку діяльності за напрямком «стоматологія» у мережі закладів «Медікавер». Сторони підтверджують, що підписуючи цей меморандум надають згоду на координацію сфери формальних та неформальних контактів з потенційними партнерами та клієнтами, а також організацію діяльності за напрямком «стоматологія» ФОП ОСОБА_1 , який буде представляти сторони меморандуму, делегуючи останньому представницькі повноваження. Даний меморандум не несе за собою будь-яких фінансових зобов'язань для кожної сторони. Сторони зобов'язалися, зокрема, використовувати власний інтелектуальний ресурс, розробки і нововведення, репутацію, існуючі ділові зв'язки, професійні та управлінські якості своїх членів, спільний та інтелектуальний ресурс сторін, а також інші відповідні нематеріальні активи; надавати один одному відкриту інформацію що має значення для співпраці та своєчасно забезпечувати один одного необхідними для виконання цього меморандуму відомостями, матеріалами, документами та іншими необхідними даними у формі і в строки, які сприятимуть її оперативного виконання. Меморандум укладено на 10 років і дійсний з моменту його підписання сторонами.
Також, 18.01.2019 ПП «Медичний Центр «Інтерсоно» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір б/н про надання послуг управління комерційною діяльністю з додатком №1 (фінансова звітність) та додатковими угодами.
Відповідно до п.2.1 договору виконавець, використовуючи наявні у замовника та виконавця інтелектуальні, адміністративні, технічні та інші ресурси, зобов'язується надавати замовнику послуги управління комерційною діяльністю замовника за напрямком «стоматологія», а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані виконавцем послуги.
Послуги, визначені у п.2.1 цього договору включають наступні складові, зокрема, облік фінансових показників діяльності в результаті наданих послуг; розроблення та погодження плану та специфікації закупівель розхідних матеріалів та медичних препаратів, необхідних для забезпечення діяльності при наданні послуг.
Усі витрати, пов'язані із виконанням умов цього договору несе замовник (п.2.3 договору).
Сторони у п.2.3 договору погодили, що прийняття на роботу чи звільнення з роботи персоналу, підібраних замовником відбувається виключно за письмовою згодою виконавця, із врахуванням чинного трудового законодавства України.
Вартість послуг та порядок розрахунків визначено у розділі 3 договору. Так, п.3.1 передбачено, що оплата винагороди виконавця за цим договором здійснюється щоквартально (упродовж 5 днів з моменту отримання акту приймання-передачі послуг). Розмір винагороди виконавця розраховується відповідно до наданої замовником фінансової звітності та становить: 15% від операційного прибутку за розрахунковий період, визначений в акті приймання-передачі до досягнення очікуваного рівня доходу за напрямком «стоматологія» та 30% - після досягнення цього очікуваного рівня доходу за напрямком «стоматологія». Фінансова звітність надається замовником виконавцю не пізніше третього числа місяця, наступного за останнім в звітному кварталі. Підставою для оплати послуг виконавця є акт приймання-передачі послуг. Акт приймання-передачі послуг складається та передається виконавцем замовнику не пізніше п'ятого числа місяця наступного за останнім в звітному кварталі (п.3.2 та 3.4 договору).
За умовами п.4.1.5 договору виконавець зобов'язався щоквартально, упродовж 5 календарних днів місяця, наступного за останнім в кварталі, надати замовнику акт приймання-передачі наданих послуг в порядку, формі та в строк, визначений цим договором. При цьому, згідно п.4.2.6 виконавець має право повного доступу до фінансової звітності результатів діяльності за напрямком «стоматологія» згідно умов даного договору, а замовник зобов'язався своєчасно забезпечувати виконавця необхідними для якісного надання послуг обладнанням, відомостями, інформацією та документами, а також прийняти та оплатити послуги надані виконавцем на умовах та в строки, визначені цим договором (п.4.3.1 та п.4.3.3 договору).
Відповідно до 8.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 18.01.2029. Договір може бути змінений або розірваний у судовому порядку або за згодою сторін, що підтверджується додатковою угодою до цього договору, підписаною уповноваженими представниками обох сторін (п.8.3 договору).
У червні 2020 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, якою сторони дійшли згоди, серед іншого, про те, що виконавець надає замовникові також маркетингові послуги. Оплата маркетингових послуг та супутніх витрат здійснюється за рахунок замовника. При цьому, виконавець вправі самостійно оплатити ці послуги та/або витрати з подальшим відшкодуванням їх вартості замовником на вимогу виконавця (п.2.3 угоди). Пункт 3.2 договору викладено у наступній редакції: «Розмір винагороди виконавця розраховується відповідно до наданої замовником квартальної фінансової звітності та становить: 50% від операційного прибутку за розрахунковий період, визначений в акті приймання-передачі. Фінансова звітність надається замовником виконавцю не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за останнім в звітному кварталі (п.4 угоди №1). Крім того, сторони дійшли згоди доповнити п.4.3 розділу 3 договору наступним пунктом: «Надавати виконавцеві щомісячно, не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за звітним, а також щоквартально не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за останнім в звітному кварталі фінансову звітність результатів діяльності за напрямком «стоматологія».
26.11.2020 сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору (а.с.102-103, Т.1), якою припинили дію додаткової угоди №1 та дійшли згоди додатково, окрім послуг, передбачених п.2.2 розділу 2 договору, про те, що виконавець надає замовникові також маркетингові послуги, оплата всіх погоджених замовником маркетингових послуг та супутніх витрат здійснюється за рахунок замовника в межах погоджених сторонами витрат на маркетинг. При цьому, виконавець вправі самостійно оплатити ці послуги та/або витрати з подальшим відшкодуванням їх вартості замовником на вимогу виконавця. Розмір винагороди виконавця розраховується відповідно до наданої замовником фінансової звітності за напрямком «стоматологія» та становить: 30% від операційного прибутку за розрахунковий період, визначений в акті приймання-передачі. Фінансова звітність надається замовником виконавцю щомісячно, не пізніше шістнадцятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Підставою для оплати послуг виконавця є акт приймання-передачі послуг. Акт приймання-передачі послуг складається та передається виконавцем замовнику не пізніше п'ятого числа кожного місяця, наступного за звітним (п.4 додаткової угоди №2). Також сторони виклали пп.4.1.3 п.4.1 договору у наступній редакції: «Щомісячно, упродовж 5 календарних днів місяця, наступного за звітним, надати замовнику акт приймання-передачі наданих послуг в порядку, формі та строк, визначений цим договором». Надавати виконавцеві щомісячно, не пізніше шістнадцятого числа місяця, наступного за звітним, фінансову звітність результатів діяльності за напрямком «стоматологія» (п.6 додаткової угоди №2). Строк дії договору погоджено до 01.04.2021, а в частині невиконаних зобов'язань в період дії договору - до повного їх виконання.
У договорі застосовуються такі терміни:
Операційний прибуток за напрямком «стоматологія» - сума, що є різницею між сумою грошових коштів, отриманих від продажу замовником послуг за напрямком «стоматологія» (операційний дохід) та сумою всіх податків, інших обов'язкових платежів, амортизації сплачених/нарахованих замовником з вказаної суми грошових коштів (Ebitda).
Очікуваний рівень доходу за напрямком «стоматологія» - мінімально необхідний розмір операційного доходу замовника за напрямком «стоматологія» та становить 506'841,00 грн з розрахунку на три стоматологічних кабінети в місяць.
Винагорода виконавця - грошова сума, що вираховується як відсоток від операційного прибутку від діяльності замовника за напрямком «стоматологія».
Фінансова звітність результатів діяльності за напрямком «стоматологія» - звітність замовника, що містить інформацію про фінансові результати діяльності за напрямком «стоматологія» за відповідний період, надається за формою, наведеною в додатку №1 до договору.
У додатку № 1 до договору (фінансова звітність) (а.с.35-40, Т.2) наведено перелік операційних витрат (operation expenditures) для розрахунку розміру винагороди виконавця.
Згідно з наданою відповідачем фінансовою звітністю по підрозділу «стоматологія» вбачається наступне: за 2019 рік загальний чистий дохід складає 1'264'428,89 грн, витрати 1'886'096,13 грн, прибуток - 0; за 2020 рік: чистий дохід складає 2'149'339,51 грн, витрати 3'536'161,44 грн, прибуток - 0; за 2021: чистий дохід складає 399'608,21 грн, витрати 775'023,01 грн, прибуток - 0.
Позивач стверджує, що упродовж строку дії договору відповідач фінансові звітності, необхідні для розрахунку вартості наданих послуг, не надавав. Тому позивач на підставі відомостей про розмір грошових коштів, отриманих відповідачем від продажу послуг (операційний дохід), визначено розмір винагороди та складено акт приймання-передачі послуг від 28.06.2019 на суму 43'255,66 грн, акт приймання-передачі послуг від 30.09.2019 на суму 62'682,15 грн, акт приймання-передачі послуг від 31.12.2019 на суму 66'021,36 грн, акт приймання-передачі послуг від 31.03.2020 на суму 60'658,93 грн, акт приймання-передачі послуг від 30.06.2020 на суму 52'500,46 грн, акт приймання-передачі послуг від 30.09.2020 на суму 223'060,09 грн, акт приймання-передачі послуг від 31.12.2020 на суму 133'487,47 грн. та акт приймання-передачі послуг від 22.02.2021 на суму 50'054,00 грн (вартість маркетингових послуг). Листом від 30.03.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою про підписання зазначених актів та оплату заборгованості. 20.05.2021 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про оплату заборгованості, однак такі залишені без задоволення.
Згідно з поданими у процесі розгляду справи фінансовими звітностями позивач провів розрахунок винагороди виконавця, змінив предмет позову та просить стягнути з відповідача 997'315,43 грн заборгованості за договором. За неналежне виконання договірних зобов'язань відповідач також заявив до стягнення з відповідача 343'514,50 грн інфляційних втрат та 63'319,41 грн 3% річних.
Відповідач заперечуючи позовні вимоги, зазначив, що досягнути прибутку за напрямком «стоматологія» у жодному місяці за період співпраці не вдалось; позивачем невірно проведено розрахунки винагороди, оскільки при здійсненні розрахунків не було враховано витрат відповідача (Ebitda). Перелічені послуги у акті від 22.02.2021 суперечать умовам додаткової угоди №2 від 26.11.2020, адже такі не були погоджені із відповідачем. Відповідачем проведено оплату наданих позивачем маркетингових послуг згідно з актом від 19.02.2021 у розмірі 17'000,00 грн та актом від 19.02.2021 на суму 39'946,00 грн. (копія платіжної інструкції №827 від 08.02.2021 та №1309 від 25.02.2021 долучені до матеріалів справи). Відзначив, що жодних претензій про відсутність доступу чи не отримання фінансової звітності від відповідача за час співпраці позивачем не заявлялось.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17).
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 1 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Договір, відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір про надання послуг управління комерційною діяльністю від 18.01.2019 з додатком №1 (фінансова звітність) та додатковими угодами №1 та №2 до нього.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст.142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Відповідно до п.3.14 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України №433 від 28.03.2013, прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як сума валового прибутку (збитку) та іншого операційного доходу за мінусом адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю, тобто витратами на виготовлення (створення) реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (п.3.7 Методики).
Окрім наведеного, у Критеріях оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання для місцевої інфраструктури, затверджених постановою КМУ №1087 від 13.10.2023, визначено, що операційний прибуток - це різниця між доходами та операційними витратами, приведеними у відповідність з їх розміром на момент надання державної допомоги (протягом строку дії інвестиційної програми), якщо така різниця є позитивною. Операційні витрати включають витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, матеріали, обладнання та інвентар, оренду, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, оплату послуг (крім комунальних), адміністративні витрати без урахування амортизаційних витрат та витрат, які покрито шляхом надання інвестиційної допомоги, інші поточні витрати, безпосередньо пов'язані з наданням послуг.
Я уже відзначалося, за умовами договору, винагорода виконавця вираховується у відсотках із суми операційного прибутку, що є різницею між сумою грошових коштів, отриманих від продажу замовником послуг (операційним доходом) та сумою всіх податків, інших обов'язкових платежів, амортизації сплачених/нарахованих замовником з вказаної суми грошових коштів (Ebitda).
За змістом договору (у редакціях додаткових угод) сторонами погоджувався розмір операційного доходу замовника, порядок подання звітності, її складові та обов'язок складання та надсилання позивачем актів наданих послуг; порядок складання розрахунку розміру винагороди виконавця з огляду на операційний прибуток замовника, а також строки оплати наданих відповідачем послуг.
Крім того, додатком №1 до договору сторони чітко узгодили структуру фінансової звітності, а саме: загальний чистий дохід, медичні витрати (заробітна плата, навчання, оренда, тепло та світло, прибирання та охорона, витрати на майно, тощо), а також виділили графу «операційний чистий прибуток». Даний додаток підписаний обома сторонами і на нього є посилання у п.1.1.2 договору. Тому твердження позивача, що при обчисленні операційного прибутку повинно враховуватися виключно розмір грошових коштів, отриманих замовником від продажу послуг, є помилковим.
За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судом встановлено, що акти приймання-передачі позивачем надіслано лише за день до закінчення договірних відносин.
Позивач не довів і у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що протягом періоду співпраці позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату за надані послуги. Твердження ФОП ОСОБА_1 , що йому не було надано фінансових звітів, не заслуговують на увагу, адже за п.4.2 договору він мав право повного доступу до фінансової звітності, а серед послуг, які надавалися ФОП ОСОБА_1 , є облік фінансових показників діяльності. До того ж, позивач не звертався до відповідача з підстав невиконання ним умов договору щодо надання фінансової звітності результатів діяльності за напрямком «стоматологія». Крім того, відсутні докази, що протягом дії договору позивач звертався до відповідача із претензіями щодо необхідності оплати за надані послуги. У роздруківці переписки між сторонами немає згадок про будь-яку заборгованість замовника перед виконавцем, натомість йде мова про фінансові плани, продуктивність, бюджети, стратегії тощо. Натомість у матеріалах справи є докази того, що між сторонами також був укладений договір оренди обладнання, за яким у цей період відповідач (орендар) систематично сплачував позивачу (орендодавцю) орендну плату за користування майном.
Суд також відзначає, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач за спірний період (2019-2021) отримував операційний прибуток за результатами надання послуг з управління комерційною діяльністю, з якого б підлягала виплата винагороди виконавцю.
Відтак, суд погоджується з твердженням відповідача, що розрахунки винагороди позивачем проведено невірно, всупереч досягнутим домовленостям, які відображені у договорі та додатку №1 до договору, адже при проведенні розрахунків позивачем не враховано сум, що підлягають оподаткуванню, інших обов'язкових платежів, амортизації сплачених/нарахованих медичним центром (Ebitda).
З огляду на викладене, позивач не довів суду належними доказами наявність у відповідача обов'язку здійснити виплату винагороди, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідач просив суд застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин.
Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Саме такої позиції дотримуються суді при розглядів спорів (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц тощо).
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість, суд не вбачає правових підстав для розгляду питання щодо застосовування строків позовної давності.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
У відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16, у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується квитанцією № ХХ09-61ТТ-А9С0-6ТРН від 13.07.2023 на суму 16'169,30 грн. та №7В8А-20МТ-АРН0-Е7ХХ від 11.09.2023 на суму 4'892,95 грн.
Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача, а у задоволенні його заяви про покладення на відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 34'500,00 грн. слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 13.12.2023.
Суддя Б. Яворський.