ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
12 грудня 2023 року м. Харків Справа № 913/720/20(913/442/23)
Провадження №17б/913/720/20
Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Марченка Р.В., місто Сєвєродонецьк Луганської області Україна,
до держави Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, Російська Федерація, місто Москва,
про стягнення збитків в сумі 3412889687,00 грн (еквівалентно 292927540 доларів США або 213815717 евро),
в межах справи №913/720/20 за заявою ініціюючого кредитора Компанії Індумет С.А. (INDUMET S.A.), Люксембург Гранд Душі Люксембургу,
до боржника Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод», місто Сєвєродонецьк Луганської області Україна,
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Марченка Р.В. (далі - позивач) звернулось з позовною заявою від 27.11.2023 № 01-32/ до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (далі - відповідач) з вимогами:
1) Стягнути з держави Російська Федерація на користь Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» 3412889687,00 грн, що становить еквівалент 292927540 доларів США або 213815717 евро, з яких:
- 2787265318,00 грн реальних збитків від втрати майна, що становить еквівалент 239230344 долари США або 174620684 евро,
- 625624369 грн упущеної вигоди у вигляді неодержаного прибутку за період з 07.04.2014 по 31.12.2023, що становить еквівалент 53697196 доларів США або 39195033 евро;
2) Стягнути з держави Російська Федерація на користь Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» судові витрати по підготовці Звіту від 17.07.2023 у сумі 2000000,00 грн.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на розрив дипломатичних відносин і припинення прямого поштового зв'язку між Україною та Російською Федерацією на виконання вимог частини 1 статті 172 ГПК України позивач надав докази направлення позовної заяви з додатками (з перекладом на російську мову) на офіційну поштову адресу відповідача в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, 119991, м. Москва, вул. Житняя, буд. 14, будівля, 1, та на офіційну електронну адресу відповідача в особі Міністерства юстиції Російської Федерації: info@miniust.qov.ru.
Позивач також надав докази надіслання копії позовної заяви з додатками (з перекладом на російську мову) міжнародною кур'єрською службою на адресу Посольства Російської Федерації в Республіка Польща, м. Варшава (вул. Белведерська, 49, 00-594, Варшава, Польща).
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.12.2023 матеріали справи № 913/720/20(913/442/23) передано на розгляд судді Фонової О.С.
Постановою Господарського суду Луганської області від 09.07.2021 визнано банкрутом боржника - Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» (далі - ПАТ «АКХЗ») та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців - до 09.07.2022 та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Марченка Романа Вікторовича на якого покладено обов'язки та повноваження по проведенню ліквідаційної процедури, встановлені ст.61 Кодексу України з процедури банкрутства (далі - КУзПБ).
09.07.2021 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднене повідомлення про визнання боржника - ПАТ «АКХЗ» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури строком до 09.07.2022 та призначення ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Марченка Романа Вікторовича.
Ухвалою від 11.07.2022 суд продовжив строк проведення ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора до 31.08.2022; ухвалою від 05.09.2022 - до 31.12.2022; ухвалою від 28.12.2022 - до 30.04.2023, ухвалою від 08.08.2023 - до 19.02.2024.
Розглянувши матеріали даної позовної заяви, суд зазначає таке.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Частиною 4 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права Україні, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.
Отже, Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.
Особливістю правового статусу держави як суб'єкта міжнародних відносин є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права «рівний над рівним не має влади і юрисдикції». Однак, необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни, тож коли Російська Федерація заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї загарбницьку війну, жодних зобов'язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає. У таких висновках суд керується тим, що дії іноземної держави вийшли за межі своїх суверенних прав, оскільки будь-яка іноземна держава не має права втручатися шляхом збройної агресії в іншу країну.
У міжнародному праві кодифіковані підстави для обмеження судового імунітету іноземної держави внаслідок завдання фізичної шкоди особі або збитків майну, так званий «деліктний виняток» (англ. «tort exсeption»). Умовами, необхідними для застосування «деліктного винятку», є: 1) принцип територіальності: місце дії/бездіяльності має бути на території держави суду; 2) присутність автора дії/бездіяльності на території держави суду в момент вчинення дії/бездіяльності (агента чи посадової особи іноземної держави); 3) дія/бездіяльність ймовірно може бути привласнена державі; 4) відповідальність за дії/бездіяльність передбачена положеннями законодавства держави суду; 5) завдання смерті, фізичної шкоди особі, збитків майну чи його втрата; 6) причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю і завданням смерті, фізичної шкоди особі або збитків майну чи його втратою.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19. Крім того, Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що у разі застосування «деліктного винятку» будь-який спір, що виник на її території, навіть з іноземною країною, зокрема й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та поважним судом.
Визначаючи чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у даній справі, судом враховано таке:
- предметом позову є відшкодування шкоди майну і активам, що безпосередньо використовувались у господарській діяльності позивача, завданої військовими діями відповідача як держави-агресора;
- місце завдання шкоди є територія суверенної держави Україна за адресою: вул. Вілєсова, буд.20А, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, Україна;
- вчинення актів збройної агресії Російською Федерацією не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов'язання поважати суверенітет та територіальну цілісність України.
Також судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту»).
Згідно з ч.1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
У ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного або позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до абзацу 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. (абзац 5 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).
Позивачем вказане клопотання в позовній заяві подано не було.
Згідно з ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Положеннями ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Враховуючи викладене, розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Крім того, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання чи вручення цієї ухвали на адресу відповідача, повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому частинами 4, 5 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232 - 234, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
3. Відповідачу із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України встановити строк для подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, копію відзиву та додані до нього докази надіслати позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду, докази на підтвердження такого направлення надати суду.
4. Встановити сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше трьох днів з моменту отримання відзиву або заперечень на відзив (якщо такі будуть подані).
5. Учасникам процесу письмові докази, які подаються до господарського суду, оформити відповідно до вимог ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, а заяви та клопотання в письмовій формі відповідно до ч. 2 ст. 169 та ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
6. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов та витребуваних судом документів, справа згідно зі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
7. Здійснити оголошення про відкриття провадження у даній справі для Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на офіційному веб-сайті судової влади України.
У разі наявності інформації щодо актуальних засобів зв'язку сторін, крім тих, які вказані у позовній заяві, надати відомості суду.
Повідомити учасників справи про можливість надсилання документів, що стосуються розгляду справи, без особистого прибуття до приміщення суду:
- через особистий кабінет в системі «Електронний суд» https://id.court.gov.ua;
- у разі неможливості надсилання документів в електронному вигляді - звичайною поштою на офіційну адресу суду (61022, м. Харків, проспект Науки, буд. 5).
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: (https://court.gov.ua/fair/sud5014).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 12.12.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку відповідно до ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Олена ФОНОВА
вих. №
12.12.2023
Надр. 1 прим.
1- до справи
2- ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» (вул. Вілєсова, буд.20А, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, Україна) на електронну пошту: koks@akz.lg.ua
3- арбітражному керуючому - ліквідатору Марченку Роману Вікторовичу (вул. Кудрявська, 11, м. Київ, 04053, Україна) до електронного кабінету + на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1
4- Російській Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, місто Москва, вулиця Житняя, будинок 14) - повідомлення на сайті суду
Внесено до ЄДРСР
12.12.2023
__________ Світлана АВІЛОВА