ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
12.12.2023Справа № 910/15205/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ-АВТОБАН"
про стягнення 20 005,23 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Державна служба України з безпеки на транспорті звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ-АВТОБАН" про стягнення 20 005,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення габаритно-вагового контролю вантажного транспортного засобу відповідача, працівниками Державної служби України з безпеки на транспорті встановлено перевищення нормативів вагових параметрів, у зв'язку з чим позивачем нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 619,20 євро, що еквівалентно 20 005,23 грн.
Процесуальні дії у справі
Господарський суд міста Києва від 02.10.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/15205/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач відзиву на позов не надав. Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 02.10.2023, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 02.10.2023 вручена представнику відповідача - 26.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600051130321.
Отже, за змістом пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області 17.08.2020 здійснено габаритно-ваговий контроль на ділянці автомобільної дороги Н-24 210 км + 840м (Миколаївська область) транспортного засобу - автомобіля марки DAF, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .
За доводами позивача, за результатами контролю складено довідку № 046675 від 17.08.2020 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №044192 від 17.08.2020, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0006916 від 17.08.2020, згідно яких відповідачем перевищено нормативні вагові параметри, а саме: загальна маса 43,80 т при нормативно допустимій 40 т, фактичне навантаження на одиничну вісь складало 11.95 т при допустимих 11 т, фактичне навантаження на строєну вісь з одиночними шинами складало 24.10 т при допустимих 22 т, ширина 3,10 м при допустимій - 2,6 м.
Враховуючи викладене, Державною службою України з безпеки на транспорті на підставі формули, визначеної Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, нараховано плату за проїзд у розмірі 619,20 євро (курс НБУ станом на 17.08.2020 євро 32,3082 грн), що становить 20 005,23 грн, про що повідомлено відповідача листами від 25.08.2020 № 63823/31/24-20, від 30.08.2023 № 66308/32/24-23, від 06.09.2023 № 68079/32/24-23 про необхідність сплатити нараховану плату.
Однак, як зазначає позивач, відповідач не сплатив визначену плату добровільно, у зв'язку з цим, заборгованість у сумі 20 005,23 грн підлягає стягненню в судовому порядку.
Позиція відповідача
Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення), відповідно до п. 1 якого, Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністре інфраструктури України і який реалізує державну політику з питань безпеки щ наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорт (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Відповідно до п. 4 Положення, одним з основних завдань Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Укртрансбезпека здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, та здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (п. п. 15, 27 п. 5 Положення).
На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, як структурні підрозділи апарату Служби за переліком, зокрема, Центральне міжрегіональне управління Укртрансбсзпеки.
При цьому, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через зазначені територіальні органи.
Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567) визначено, що усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України, підлягають державному контролю.
Згідно з п. 3 Порядку, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека та її територіальні органи.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що компетентним органом щодо захисту інтересів держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування є Укртрансбезпека, яке під час здійснення своїх повноважень, діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом, наділеним спеціальною компетенцією.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.08.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області здійснено габаритно-ваговий контроль на ділянці автомобільної дороги Н-24 210 км + 840м (Миколаївська область) транспортного засобу - автомобіля марки DAF, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .
У результаті габаритно-вагового контролю встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ-АВТОБАН" (надалі - відповідач) здійснював перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: загальна маса 43,80 т при нормативно допустимій 40 т, фактичне навантаження на одиничну вісь складало 11.95 т при допустимих 11 т, фактичне навантаження на строєну вісь з одиночними шинами складало 24.10 т при допустимих 22 т, ширина 3,10 м при допустимій - 2,6 м.
За результатами перевірки і після зважування транспортного засобу 17.08.2020 оператором вагового комплексу складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 046675 від 17.08.2020 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №044192 від 17.08.2020, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0006916 від 17.08.2020.
На підставі зазначених вище довідки та актів здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 17.08.2020, згідно якого нараховано плату за проїзд в розмірі 619,20 євро, еквівалентній на день здійснення розрахунку за офіційним курсом гривні, встановленим Національним Банком України, у сумі 20 005,23 грн.
Зазначений розрахунок, згідно якого нараховано плату за проїзд в розмірі 619,20 євро, довідку та акти складено відносно водія ОСОБА_1 , про що повідомлено відповідача шляхом направлення листів від 25.08.2020 № 63823/31/24-20, від 30.08.2023 № 66308/32/24-23, від 06.09.2023 № 68079/32/24-23 про необхідність сплатити нараховану плату.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля марки DAF, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 є ТОВ "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ-АВТОБАН".
Стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на перевізників.
Позивач зазначає, що оскільки ТОВ "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ-АВТОБАН" вказану суму за проїзд не сплатило, що стало підставою Державної служби України з безпеки на транспорті для звернення до суду із відповідним позовом про стягнення 20 005,23 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
За змістом ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок).
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п.6 Порядку).
Відповідно до п. 20 Порядку, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Пунктом 21 Порядку (у редакції станом на день фіксації факту правопорушення) встановлено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Згідно з п. 27 Порядку (у редакції станом на день фіксації факту правопорушення) , плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку (у редакції станом на день фіксації факту правопорушення) ).
У відповідності до пункту 30 Порядку (у редакції станом на день фіксації факту правопорушення) плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Пунктом 31-1 Порядку (у редакції станом на день фіксації факту правопорушення) встановлено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Судом встановлено, що Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 046675 від 17.08.2020, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №044192 від 17.08.2020, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0006916 від 17.08.2020.
Довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 046675 від 17.08.2020, Актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №044192 від 17.08.2020, Актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0006916 від 17.08.2020 встановлено порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на перевізників.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Як зазначено судом вище, перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом марки DAF, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яке відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ТОВ "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ-АВТОБАН".
17.08.2020 відповідачу здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 619,20 євро.
Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 17.08.2020, курс гривні до євро складав 32,3082 грн.
Отже, судом перевірено розрахунок плати за проїзд та встановлено, що загальний розмір плати за проїзд, нарахованої відповідачу, становить 20 005,23 грн.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сплати відповідачем коштів у розмірі 20 005,23 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 20 005,23 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
ВИСНОВКИ СУДУ
Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ-АВТОБАН" про стягнення 20 005,23 грн.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ-АВТОБАН" (03045, місто Київ, вулиця НОВОПИРОГІВСЬКА, будинок 60; ідентифікаційний код 39256929) в дохід Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові параметри, яких перевищують нормативні в розмірі 20 005,23 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ-АВТОБАН" (03045, місто Київ, вулиця НОВОПИРОГІВСЬКА, будинок 60; ідентифікаційний код 39256929) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51; ідентифікаційний код 39816845) судовий збір у сумі 2684,00 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 12.12.2023.
Суддя О.В. Гулевець