ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м.Суми
Справа №591/6033/23
Номер провадження 22-ц/816/1829/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
у присутності :
представника позивача - адвоката Сумцова Євгена Станіславовича,
представника відповідача - Кошлякової Альони Юріївни,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Сумцовим Євгеном Станіславовичем,
на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 31 серпня 2023 року у складі судді Ніколаєнко О.О., постановлену в м. Суми, повний текст якої виготовлено 04 вересня 2023 року,
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Сумцова Є.С., звернувся до суду із позовом, уточнивши в який (а.с. 102-103), просив стягнути з Сумської обласної прокуратури на свою користь 524661 грн 36 коп. майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди та 150000 грн 00 коп. моральної шкоди.
Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі №480/2730/21, яке набрало законної сили, скасовано наказ керівника Сумської обласної прокуратури №61к від 12 березня 2021 року яким його було звільнено з посади заступника керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області. Діями відповідача, які виразилися у незаконному звільненні із займаної посади, йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 150000 грн 00 коп., та завдана майнова шкода в сумі 524661 грн 36 коп., що є упущеною вигодою.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 31 серпня 2023 року закрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про стягнення майнової та моральної шкоди.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Сумцова Є.С., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що у межах цієї справи предметом спору є вимоги про відшкодування йому, відповідно до вимог ст.ст. 22, 23, 1173 ЦК України немайнової та моральної шкоди, яка була заподіяна йому в результаті незаконного рішення посадової особи органу державної влади про звільнення його з посади заступника керівника місцевої прокуратури. Вказує на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 18 травня 2016 року у справі №6-237цс16, натомість помилково застосував до спірних правовідносин правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №757/4463/19-ц та постанові Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі №357/5636/21 .
Наголошує на тому, що будь-які обставини, пов'язані із необхідністю досліджувати протиправність дій відповідача чи інші вимоги публічно-правового характеру відсутні, тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 21 КАС України спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Сумською обласною прокуратурою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на те, що спір між сторонами виник з приводу недоотриманих сум заробітної плати між органом прокуратури, як суб'єктом владних повноважень, та фізичною особою яка мала статус прокурора, тому є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Просить ухвалу суду залишити без змін, а у задоволенні доводів апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача - адвоката Сумцова Є.С., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити, та заперечення проти задоволення представника відповідача ОСОБА_2 , перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що спір виник з приводу недоотриманих позивачем внаслідок незаконного звільнення сум заробітної плати прокурора, у розмірі, який би він міг одержати, якщо б не був звільнений з посади у зв'язку з неуспішним проходженням атестації, а також моральної шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення. Проте, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів повністю погодитися не може, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Стаття 124 Конституції України визначає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб'єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Встановлено, що спірні правовідносини виникли щодо відшкодування позивачу шкоди, спричиненої незаконним звільненням його із займаної посади.
Рішенням Сумського окружного суду від 27 вересня 2021 року у справі №480/2730/21, яке набрало законної сили, визнано протиправним і скасовано рішення П'ятої кадрової комісії прокуратури з атестації прокурорів місцевих прокурор, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №22 від 24 грудня 2020 року про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Сумської обласної прокуратури №61к від 12 березня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області та органів прокуратури Сумської області (а.с. 14-21, 22-27, 28-33).
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
У цій справі вимога про відшкодування моральної шкоди не пов'язана з вирішенням публічно-правового спору. Будь-які обставини, пов'язані із необхідністю досліджувати протиправність дій відповідача чи інші вимоги публічно-правового характеру, відсутні.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №344/4565/20, Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 522/3454/16-ц (провадження № 14-6цс18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 661/3699/16-ц (провадження № 14-388цс18), від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19), від 03 липня 2019 року у справі № 750/1591/18-ц (провадження № 14-261цс19), від 05 червня 2019 року у справі № 234/14372/16-ц (провадження № 14-140 цс19).
Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 524661 грн 36 коп., колегія суддів звертає увагу на таке.
За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції не перевірив чи підлягають застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 22, ст. 1173 ЦК України щодо відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, та дійшов до передчасного висновку, що спір пов'язаний з вирішенням питань, які пов'язані з проходженням публічної служби та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскаржувану ухвалу не можна визнати законною, у зв'язку із чим вона підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 6; 379 ч. 1 п. 4, 381-382 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Сумцовим Євгеном Станіславовичем, задовольнити.
Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 31 серпня 2023 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про стягнення коштів направити для продовження розгляду до Зарічного районного суду м. Суми.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складене 13 грудня 2023 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
Ю. О. Філонова