ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м.Суми
Справа №592/16348/21
Номер провадження 22-ц/816/459/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
у присутності :
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кордюка Віталія Петровича,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка була подана його - адвоката Кордюком Віталієм Петровичем,
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 січня 2023 року у складі судді Корольової Г.Ю., ухваленого в м. Суми,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, визнання права користування земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2021 року ОСОБА_2 , діючи через свого представника - адвоката Сенченка А.В., звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 16 вересня 2021 року вона разом з відповідачем є власниками на праві спільної часткової власності по 1/2 частини кожному садиби, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Садиба складається з житлового будинку літ. «А-І», житлової прибудови літ. «А1-І», гаражу літ. « Ж», погрібу літ. «Г», колодязь літ. № 1.
Вказувала, що відповідач своє право належним чином не оформив та в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстрував.
Посилаючись на те, що вона бажає припинити право спільної часткової власності, отримати право власності на окремий об'єкт нерухомого майна, остаточно уточнивши своїх позовні вимоги (а.с. 49-51), просила суд здійснити поділ домоволодіння, відповідно до запропонованих експертами у висновках будівельно-технічного дослідження №1581 від 02 грудня 2021 року та земельно-технічного дослідження № 46 від 02 грудня 2021 року варіантів, а саме визнати за нею право власності на приміщення житлового будинку літ. «А-І», житлової прибудови літ. «А1-І» та господарські будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - приміщення житлового будинку літ. «А-І»: частина кухні-вітальні «3» площею 11,9 кв.м, житлова кімната «5», площею 22,5 кв.м; приміщення житлової прибудови літ. «А1-І»: частина коридору «1» площею 4,8 кв.м; житловою кімнатою: «4» площею 13,3 кв.м; господарські споруди: погріб літ. «Г», гараж літ. «Ж», 50/100 частини огорожі № 3-6 - відповідно до висновку будівельно-технічного дослідження № 1581 від 02 грудня 2021 року, припинивши право спільної часткової власності на садибу що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити порядок користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_2 в користування земельну ділянку площею 400 кв.м, яка відповідно до додатку № 1 арк.1 висновку земельно-технічної експертизи № 46 від 02 грудня 2021 року, зазначена жовтим кольором.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 січня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Поділено садибу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. «А-І», житлової прибудови літ. «А1-І», гаражу літ. «Ж», погрібу літ. «Г», колодязь літ. №1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнавши за ОСОБА_2 право власності на приміщення житлового будинку літ. «А-І», житлової прибудови літ. «А1-І» та господарські будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - приміщення житлового будинку літ. «А-І»: частина кухні-вітальні «3» площею 11,9 кв.м, житлова кімната «5», площею 22,5 кв.м; приміщення житлової прибудови літ. «А1-І»: частина коридору «1» площею 4,8 кв.м; житловою кімнатою: «4» площею 13,3 кв.м; господарські споруди: погріб літ. «Г», гараж літ. «Ж», 50/100 частини огорожі № 3-6 - відповідно до висновку будівельно-технічного дослідження № 1581 від 02 грудня 2021 року, припинивши право спільної часткової власності на садибу що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Установлено порядок користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_2 в користування земельну ділянку площею 400 кв.м, яка відповідно до додатку № 1 арк.1 висновку земельно-технічної експертизи № 46 від 02 грудня 2021 року, зазначена жовтим кольором.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Кордюк В.П. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
Апеляційна скарга мотивована тим, що враховуючи правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, позовні вимоги у даній справі про виділ частки у власності в натурі як окремий об'єкт нерухомого майна задоволенню не підлягають, адже якщо домоволодіння належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, то виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, тільки у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється. При цьому суд першої інстанції, поділивши садибу, фактично вирішив виділити частку у власності позивачу в натурі як окремий об'єкт нерухомого майна, а питання про виділ відповідачу приміщень житлового будинку не вирішував. Отже, судом припинено право спільної часткової власності на домоволодіння, та визнано за позивачем право власності приміщення житлового будинку, а у відповідача все ж залишається право спільної часткової власності, але такий спосіб захисту є неефективним та ускладнює відповідачу можливість виділення своєї частки в натурі.
Вказує, що не погоджується із запропонованим варіантом поділу житлового будинку та господарських будівель відповідно до висновку будівельно-технічного дослідження №1581 від 02 грудня 2021 року, за яким погріб літ. «Г» та гараж літ. «Ж» у разі поділу залишилися у власності позивача, оскільки вказані приміщення перебувають у спільній частковій власності сторін, а тому він не може бути позбавлений права власності на даних приміщень.
Зазначає, що запропонований експертом варіант виділу передбачає перепланування та переобладнання спірного будинку, а саме необхідно виконати окреме газопостачання, електропостачання, водопостачання, каналізацію і опалення. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні погодження з компетентними органами на можливість здійснення запланованих експертом перепланувань та переобладнань при виділенні кожному із співвласників належної йому частки у спірному будинку згідно із запропонованим експертом варіантом, які повинні бути отримані та надані суду до ухвалення судового рішення, оскільки такі документи є однією з умов правильного вирішення спору.
Також доводить, що відповідно до висновку земельно-технічного дослідження № 46 від 02 грудня 2021 року експертом запропоновано єдиний варіант порядку користування земельною ділянкою, за яким на подвір'ї садиби для інших співвласників необхідно влаштувати окремий вхід зі сторони АДРЕСА_1 . Отже, відповідачу, щоб мати доступ до своєї земельної ділянки, необхідно монтувати дверні прорізи у будинку, а у позивача відсутні перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
Вважає, що запропонованими варіантами поділу домоволодіння та користування земельною ділянкою порушено право власності відповідача.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року направлено цю справу за позовом ОСОБА_2 до Ковпаківського районного суду м. Суми для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.
Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 вересня 2023 року по цивільній справі № 592/16348/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, визнання права користування земельною ділянкою, включено в резолютивну частину повного тексту рішення такі абзаци:
«Визнати за ОСОБА_1 право власності та виділити (показано синім кольором в додатку №1) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: 1. приміщення житлового будинку літ. «А-І», загальною площею 40,8 м2, інвентарною вартістю: 94610 грн. (174379 /75,2 х 40,8): частина кухні - вітальні «З», площею 15,0 м2; житлова кімната «6», площею 14,4 м2; житлова кімната «7», площею 11,4 м2. Всього по житловому будинку: 40,8 м2. 2. приміщення житловій прибудови літ. «А1-І», загальною площею 12,8 м2, інвентарною вартістю: 47368 грн. (114350 /30,9 х 12,8): частина коридору «1», площею 2,3 м2; санвузол «2», площею 10,5 м2. Всього по прибудові: 12,8 м2. 3. господарські споруди: колодязь каналізаційний №1, вартістю 8442 грн, 50/100 огорожі №3-6, вартістю 8407 грн. Всього: 158827 грн., що складає 41/100 ідеальних часток.
Зобов'язати ОСОБА_2 провести наступні переобладнання: в вікнах коридору «1» влаштувати дверні прорізи з дверима (на вулицю); між вулицею й коридором «1» закласти дверний проріз; між коридором «1» і кухнею - вітальнею «З» закласти дверний проріз; між коридором «1» і кухнею - вітальнею «З» влаштувати дверні прорізи з дверима; в коридорі «1» на відстані 1,5 м. від стіни влаштувати перегородку; в кухні - вітальні «З» на відстані 1,4 м. від стіни влаштувати перегородку. Виконати окреме газопостачання, електропостачання, водопостачання, каналізацію і опалення. Переобладнання необхідно проводити відповідно до вимог ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва». При обладнанні дверних і віконних прорізів у капітальних стінах необхідно розробити проект.
Зобов'язати ОСОБА_1 провести наступні переобладнання: для виходу на город у вікні кімнати «7» влаштувати дверний проріз із установкою подвійних утеплених дверей.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за перевищення вартості частки у праві власності на будинок та господарські будівлі у розмірі 35435 грн 00 коп.
Виділити ОСОБА_1 в особисте користування на земельна ділянка площею 0,0400 га (400м2), яка відображена блакитним кольором з урахуванням площі під будівлями».
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлена шляхом направлення рекомендованого повідомлення за зареєстрованим місцем проживання, але повідомлення вручене не було у зв'язку із відсутністю її за адресою місцезнаходження , а тому , в порядку передбаченому п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України вона вважається такою , що належним чином повідомлена про день та час слухання справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 вересня 2021 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 успадкували після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з відповідними господарськими будівлями та спорудами (а.с. 5).
Сторони не дійшли згоди щодо поділу належного їм домоволодіння та не вирішили дане питання в позасудовому порядку.
Відповідно до висновку будівельно-технічного дослідження №1581 від 02 грудня 2021 року, судовим експертом Андрєєвим Л.Г. запропоновано один варіант виділу частини житлового та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 виділяються (показано рожевим кольором в додатку №1 до висновку судового експерта) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: частина кухні-вітальні «3» площею 11,9 кв.м, житлова кімната «5», площею 22,5 кв.м; приміщення житлової прибудови літ. «А1-І»: частина коридору «1» площею 4,8 кв.м, житлова кімната «4» площею 13,3 кв.м; господарські споруди: погріб літ. «Г», гараж літ. «Ж», 50/100 частини огорожі № 3-6.
Іншим співвласникам залишаються (показано синім кольором в додатку №1 до висновку судового експерта) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: частина кухні-вітальні «3» площею 15,0 кв.м, житлова кімната «6», площею 14,4 кв.м, житлова кімната «7», площею, 11,4 кв.м; приміщення житлової прибудови літ. «А1-І»: частина коридору «1» площею 2,3 кв.м, санвузол «2», площею 10,5 кв.м; господарські споруди: колодязь каналізаційний №1, 50/100 частини огорожі № 3-6.
Подальша експлуатація даних об'єктів: житлового будинку та господарчих споруд садиби, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , як окремих об'єктів нерухомого майна, можлива (а.с. 21-41).
Відповідно до висновку земельно-технічного дослідження №46 від 02 грудня 2021 року судовим експертом Сукаленком С.В., запропоновано варіант порядку користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку, за яким співвласнику ОСОБА_2 виділяється в особисте користування на земельна ділянка площею 0,0400 га (400 кв.м), яка відображена жовтим кольором з урахуванням площі під будівлями; іншим співвласникам виділяється в особисте користування на земельна ділянка площею 0,0400 га (400 кв.м), яка відображена блакитним кольором з урахуванням площі під будівлями (а.с.8-20).
Задовольняючи позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з можливості здійснити поділ садиби по АДРЕСА_1 за запропонованим експертом варіантом будівельно-технічного дослідження №1581 від 02 грудня 2021 року, припинивши право спільної часткової власності, а також установити порядок користування земельною ділянкою за запропонованим експертом варіантомвисновку земельно-технічного дослідження №46 від 02 грудня 2021 року.
Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки суд дійшов їх з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині другій цієї статті визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до положень ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частинами 1-3 ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави зробити висновок про те, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом(квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо). У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року (у справі № 6-12цс13), постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15-ц, від 12 березня 2020 року у справі № 127/5835/16-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Згідно з ч.ч. 1, 3-4 ст. 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.
Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи із вищезазначених норм закону, правовий режим спільної часткової власності має враховувати інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших співвласників.
Справедливість, добросовісність та розумність є однією із загальних засад цивільного законодавства, що унормовано п. 6 частини першої ст. 3 ЦК України, а справедливий розгляд і вирішення цивільних справ відноситься до основних засад цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України).
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 успадкували після смерті матері по частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з відповідними господарськими будівлями та спорудами.
Відповідно до висновку будівельно-технічного дослідження №1581 від 02 грудня 2021 року експертом запропоновано один варіант поділу садиби, за яким ОСОБА_2 виділено 59/100 ідеальних часток домоволодіння, а іншим співвласникам - 41/100.
Однак колегія суддів вважає, що покладений в основу рішення суду вказаний висновок експерта є неприйнятним для сторін, оскільки такий поділ домоволодіння суттєво порушує права та інтереси відповідача і позбавляє його права власності на 1/2 частину господарських споруд - гаражу та погребу, що перебувають у спільній частковій власності сторін.
Крім того, за запропонованим експертом варіантом розподілу житлового будинку, в житловій кімнаті №7, яка виділяється у власність відповідачу, належить облаштувати дверний проріз із установкою подвійних утеплений дверей, що призведе до зменшення житлової площі, що припадає на частку ОСОБА_1 .
Також запропонований порядок користування земельною ділянкою відповідно до висновку земельно-технічного дослідження №46 від 02 грудня 2021 року порушує його права як користувача земельної ділянки, оскільки на подвір'я садиби для інших співвласників необхідно влаштувати окремий вхід (заїзд) зі сторони АДРЕСА_1 .
Відповідач, як в суді першої інстанції, так і під час розгляду справи в суді першої інстанції категорично заперечував проти зменшення його частки у спірному домоволодіння із виплатою грошової компенсації.
Сторонами під час розгляду справи інстанційними судами клопотань про призначення у справі судових будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи для з'ясування можливих варіантів розподілу спірного домоволодіння, відповідно до ідеальних часток сторін, не заявлялося.
Отже, апеляційний суд зауважує, що при поділі нерухомого майна не було враховано інтереси всіх співвласників.
Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 .
За вказаних обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. п. 1- 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1, 3; 382 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка була подана його представником - адвокатом Кордюком Віталієм Петровичем, задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 січня 2023 року та додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний судове рішення виготовлено 13 грудня 2023 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
В. Ю. Рунов