Номер провадження: 22-ц/813/7661/23
Справа № 509/4163/22
Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.
Доповідач Громік Р. Д.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Сегеди С.М., Дришлюка А.І.,
за участю секретаря - Триколіч І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 серпня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення,
ВСТАНОВИВ:
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви.
28 липня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою до стягувача ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду.
Заява мотивована тим, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 червня 2023 року по справі №509/4163/23 було зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні та володінні належним їй на праві власності нерухомим майном шляхом звільнення (виселення з) ними жилих і нежилих приміщень жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та не чинити їй в майбутньому в будь-який спосіб заважати у користуванні вказаним нерухомим майном.
17 липня 2023 року було відкрито виконавче провадження №72267687 по виконанню рішення суду. Однак 28 липня 2023 року у ОСОБА_1 загострилась її хронічна хвороба - бронхіальна астма, і вона по теперішній час лікується, що підтверджується виписками з медичних карт амбулаторного та стаціонарного хворого. ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи, а в дитинстві була інвалідом 2 групи, перенесла клінічну смерть. Бронхіальна астма є важким захворюванням, тому виселитись в будь-яке житло вона не може за станом здоров'я, а тому просила надати відстрочку виконання рішення суду на 3 місяці - до 27.10.2023 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення суду - задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Овідіопольський районний суду Одеської області від 07 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення до 07 вересня 2023 року.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким надати відстрочку виконання рішення суду до 27 листопада 2023 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував всіх обставин, викладених в заяві.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 червня 2023 року у справі №509/4163/23 було зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні та володінні належним їй на праві власності нерухомим майном шляхом звільнення (виселення з) ними жилих і нежилих приміщень жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та не чинити їй в майбутньому в будь-який спосіб у користуванні вказаним нерухомим майном.
Овідіопольським районним судом Одеської області 12 липня 2023 року видано виконавчий лист № 509/4163/22.
Постановою від 17.07.2023 відкрито виконавче провадження №72267687 з виконання зазначеного виконавчого листа.
В процесі виконання судового рішення боржниця ОСОБА_1 захворіла, що підтверджується виписками з медичних карт від 28.07.2023, від 07.08.2023, від 18.08.2023
ОСОБА_1 є інвалідом дитинства 3 групи по захворюванню бронхіальна астма, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 21.08.2018р.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно із ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У відповідності до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Системне тлумачення ст. 435 ЦПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення, при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим та на строк не більше один рік.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Як вбачається з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» задоволення заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Хвороба боржниці ОСОБА_1 , яка на теперішній час ускладнює виконання рішення суду, є винятковим випадком в розумінні статті 435 ЦПК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України, що може бути передумовою для відстрочення виконання рішення.
Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що описані в заяві обставини можуть бути використані на користь заявниці ОСОБА_1 щодо відстрочення виконання рішення, а тому враховує той факт, що заявниця є інвалідом 3 групи, тому це можна оцінювати як особливу обставину в розумінні ст. 435 ЦПК України, однак не може ігнорувати і заперечення стягувача щодо надання божникам відстрочки на 3 місяці, а також те, що з дня ухвалення рішення суду минуло вже більше 2-х місяців, а тому правильно вважав, що надання відстрочки виконання судового рішення до 07.09.2023 року не шкодитиме меті дієвого та вчасного виконання рішення суду.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довела обставини, на які посилалась як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала.
Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає, що, загалом, у заяві від 27 липня 2023 року ОСОБА_1 просила відстрочити виконання рішення суду на три місяці - до 27 жовтня 2023 року. Вже у додаткових поясненнях, які надійшли до суду, заявник вже просить відстрочити виконання рішення суду до 27 листопада 2023 року.
Однак відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тобто суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, розглядає вказану заяву у межах заяви про відстрочення виконання рішення суду, яка надійшла 27 липня 2023 року.
При цьому суд першої інстанції повністю врахував всі обставини справи, відстрочив виконання рішення суду на термін, який вважав необхідним.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Заява розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, судове рішення ухвалено у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 27 листопада 2023 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: С.М. Сегеда
А.І. Дришлюк