Номер провадження: 22-ц/813/5328/23
Справа № 522/5263/20
Головуючий у першій інстанції Донцов Д. Ю.
Доповідач Громік Р. Д.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Дришлюка А.І., Сегеди С.М.,
за участю секретаря - Триколіч І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Департамента культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення шкоди,
ВСТАНОВИВ:
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
31 березня 2020 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся представник ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди завданої внаслідок будівельних робіт та приведення житлової кімнати до попереднього стану.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 19.12.1996 року ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , є власниками 581/1000 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на 1-му поверсі.
16 січня 2019 року ОСОБА_2 отримав у власність 32/100 частки квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що розташована на 2-му поверсі. Після чого відповідач одразу розпочав фактично реконструкцію у житловій кімнаті у вказаній квартирі, а саме: у житлову кімнату проведено комунікації - водопостачальні труби, каналізаційні труби, встановлено туалетну кімнату з душем та унітазом, пральною машиною та електричним бойлером для нагрівання води, кухню з електроплиткою та духовкою. Потужні електричні прилади у житловій кімнаті можуть призвести до пожежі, що в подальшому може призвести до спричинення шкоди. Також, відповідачем організовано прокладання водопостачальних та каналізаційних труб, що тягнуло за собою пошкодження несучих стін, у житловій кімнаті встановлено елетронасос для відкачки стічних вод. Внаслідок роботи пральної машини, електричного насоса з постійною вібрацією, поступово руйнується будинок, на стелі позивачки з'явились тріщини та обсипається штукатурка, з'явилась ймовірність обвалу штукатурки.
Позивач зазначає, що зроблені у житловій кімнаті №29 будівельні роботи, прокладені водопостачальні та каналізаційні труби, встановлені електроприлади не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, виконані із недодержанням законодавства.
Відповідач не звертався до ДАБІ в Одеській області та Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОДА з питань щодо реконструкції житлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_2 позивачці було завдано матеріальну шкоду для усунення наслідків пошкодження житлової кімнати позивачки, яка за попередніми підрахунками для проведення ремонтно-відновлювальних робіт складає 11 000 гривень.
Окрім цього, внаслідок дій відповідача, які проявились у організації будівельних робіт з грубим порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку із постійною вібрацією від пральної машини, електронасоса, шуму від каналізаційної труби позивач разом із сім'єю у кількості 4-х осіб, протягом останнього періоду зазнає моральних страждань, оскільки через шуми та фізичне пошкодження інтер'єру кімнати, не може проводити нормальний спосіб життя.
Таким чином, позивач у позовній заяві просить зобов'язати ОСОБА_2 привести реконструйовану житлову кімнату, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до попереднього стану за його власний рахунок, стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 11 000 гривень, стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень, та вирішити питання щодо судового збору.
28 квітня .2020 року до суду надійшла уточнена позовна заява, де позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_2 привести реконструйовану житлову кімнату, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до попереднього стану за його власний рахунок, стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 11 208 гривень, стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень, та вирішити питання щодо судового збору.
02 жовтня 2020 року до суду надійшла уточнена позовна заява. Позивач зазначає, що 13 липня 2020 року приблизно о 12 год. з невідомій ОСОБА_1 причин сталось залиття її квартири АДРЕСА_3 з квартири, що знаходиться поверхом вище, а саме квартири АДРЕСА_4 у вищевказаному будинку, власником якої є ОСОБА_2 02 вересня 2020 року вдруге сталось залиття квартири АДРЕСА_3 з квартири, що знаходиться поверхом вище, а саме квартири АДРЕСА_4 у вищевказаному будинку, власником якої є ОСОБА_2 . У зв'язку з чим, позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_2 привести реконструйовану житлову кімнату, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до попереднього стану за його власний рахунок, стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 18 473 гривень та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень, та стягнути судові витрати у розмірі 11 781 гривень.
Позиція відповідача ОСОБА_2 у суді першої інстанції.
24 квітня 2020 року представником відповідача до суду було подано відзив, де просить відмовити у задоволенні позовної заяви. Зазначає, що протиправна поведінка відповідача не доведена, не визначений причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, яка завдана позивачу. Позивачем не надано доказів на підтвердження руйнування будинку, наявності тріщин на стелі, осипання штукатурки, також доводи позивача про можливість майбутнього затоплення та пожежі є припущеннями. Не надано доказів того, що відповідачем було проведено саме реконструкцію приміщення, що полягає в збільшенні площі житлового приміщення або зміни його функціонального призначення. Відсутні докази на підтвердження спричинення моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2022 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди завданої внаслідок будівельних робіт та приведення житлової кімнати до попереднього стану відмовлено в повному обсязі.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені матеріали справи та зроблені помилкові висновки про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст відзиву ОСОБА_2 на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу вказано, що позивач не зазначає, яким чином порушені її права у зв'язку із проведенням ОСОБА_2 ремонтних робіт і яким чином повернення до попереднього стану сприятиме реалізації прав ОСОБА_1 як власника квартири.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про частково задоволення позовних вимог.
Фактичні обставини справи.
На підставі матеріалів справи встановлено, що з 19 грудня 1996 року ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , є власниками 581/1000 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на 1-му поверсі, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, що видано відповідно до розпорядження №90093 від 19.12.1996 року, яке зареєстроване в реєстраційну книгу за №11-8579.
ОСОБА_2 з 16 січня 2019 року є власником 32/100 частки квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Будівля за адресою АДРЕСА_5 , споруджений у 1874 році, прийнята під охорону держави за рішенням Одеського облвиконкому №580 від 27.12.1991 року, як пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення, що вбачається із листа Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (т.1 а.с. 64).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що зз наданих позивачем доказів, суд не вбачає, що дії відповідача з проведення ремонту у належній йому квартирі безпосередньо порушують права позивача. При цьому позиція позивача ґрунтується на припущеннях. Із матеріалів справи та наданих позивачем доказів суд не може встановити момент виникнення жовтих плям та тріщин на стелі. Тобто в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідач є винним у залитті квартири позивачки. Втім, матеріали справи не містять жодного доказу, щоб свідчив про заподіяння відповідачем позивачу моральної шкоди, відсутні докази щодо обґрунтування розміру моральної шкоди. З огляду на викладене, позивачами не доведено позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди та в цій частині позову також відмовив.
Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.
Відповідно до положень норм ст. ст. 16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Частиною 1 ст.328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з частиною другою статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно ч.2 ст.319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до ч.5 ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Згідно з статтею 151 Житлового Кодексу України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ст.152 ЖК України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Тобто при здійсненні будівництва власник зобов'язаний дотримуватися норм та правил, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Згідно з п. 3.21 Розділу 3 ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Реконструкція в будь-якому випадку має наслідком зміну основних техніко-економічних показників об'єкта будівництва, про що також висловив свою позицію і ВС в постанові по справі №334/2101/16-а.
Зокрема позивачка наголошувала на тому, що відповідач одразу після купівлі 32/100 частки квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що розташована на 2-му поверсі, розпочав її реконструкцію, а саме: у житлову кімнату проведено комунікації - водопостачальні труби, каналізаційні труби, встановлено туалетну кімнату з душем та унітазом, пральною машиною та електричним бойлером для нагрівання води, кухню з електроплиткою та духовкою. Електропотужні прилади у житловій кімнаті можуть призвести до нагрівання старої електропроводки, яка в свою чергу може спалахнути в будь-який момент. Відповідачем організовано прокладання водопостачальних та каналізаційних труб, що тягнуло за собою пошкодження несучих стін, у житловій кімнаті встановлено елетронасос для відкачки стічних вод. Внаслідок роботи перелічених пристроїв, поступово руйнується будинок, на стелі позивачки з'явились тріщини та обсипається штукатурка, з'явилась велика ймовірність обвалу штукатурки.
В межах судового розгляду у суді першої інстанції призначено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені такі питання:
1. Чи були проведені роботи в переплануванні квартири АДРЕСА_6 ?
2. Якщо були виконані роботи з перепланування у квартирі АДРЕСА_6 то визначити, чи є причинно-наслідкової зв'язок між пошкодженням стелі та стін, що з'явились у квартирі АДРЕСА_7 та виконаними роботами з перепланування у квартирі АДРЕСА_6 ?
3. Чи дозволяється прокладення комунікацій водопостачання та водовідвідня над житловими кімнатами, якими користується ОСОБА_1 з сім'єю у квартирі АДРЕСА_6 ?
Відповідно до Висновку експерта будівельно-технічної експертизи №202/21 від 12.11.2021, який складений судовим експертом Сікорською О.А., встановлено таке:
1. В приміщенні квартири АДРЕСА_4 виконані роботи по переплануванню у вигляді поділу приміщення площею 29,22 кв.м. на санвузол, коридор, житлову кімнату та кухню-вітальню за допомогою перегородок, та переобладнанню у вигляді улаштування інженерного обладнання, перенесення сантехнічних приладів, влаштування і переустаткування ванної кімнати.
2. В результаті проведення дослідження визначено, що в приміщенні «1» квартири АДРЕСА_4 виконувались ремонтні роботи по переплануванню та переобладнанню, а саме: встановлення перегородок, оздоблення та проведення інженерних мереж по водовідведенню та водопостачанню, які прокладені по підлозі. До того ж, виявлені плями жовтого кольору на стелі та на падузі над дверним отвором в приміщенні №27 першого поверху, розташовані над місцем встановлення каналізаційної станції (насос для унітазу) в коридорі квартири АДРЕСА_8 . Отже, можливо припустити, що причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженнями стелі та падуг, що з'явились у квартирі АДРЕСА_3 та виконаними роботами з перепланування квартири у квартирі АДРЕСА_6 існує.
3. Розміщення туалету та ванної (або душевої) над житловими кімнатами, державними будівельними нормами не допускається.
У суді першої інстанції допитано судового експерта ОСОБА_6 щодо вказаного висновку. Судовий експерт вказала, що плями на стелі у квартирі позивачки можуть бути наслідками робіт, які проводились в квартирі вище, тобто у квартирі відповідача. В свою чергу, тріщини на стелі могли з'явитись із-за будь-якої причини, зокрема, причинами можуть бути: що у квартирі позивачки давно не було ремонту, або ж від ремонтних робіт у квартирі вище, тобто у квартирі відповідача.
Враховуючи вказане, суд першої інстанції не дійшов однозначного висновку, що причиною жовтих плям та тріщин на стелі у квартирі позивачки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на 1-му поверсі, беззаперечно є наслідками від ремонтних дій відповідача у квартирі АДРЕСА_9 , що розташована на 2-му поверсі, а також про існування причино-наслідкового зв'язку.
Проте колегія суддів зазначає, що такі висновки суду першої інстанції є хибними з огляду на таке.
У матеріалах справи наявний лист Приморської районної адміністрації від 08.07.2020 (т.1., а.с. 136), в якому, зокрема, зазначено, що при комісійних обстеженнях, які відбувались за участю райадміністрації, обслуговуючої організації встановлений факт улаштування внутрішніх мереж водопостачання та водовідведення в житлову кімнату вказаної комунальної власності. На момент комісійного обстеження в житловій кімнаті проводились ремонтні роботи, представнику власника були вручені приписи про недопущення самовільної реконструкції та приведення частини квартири до первинного стану.
Листом КП «ЖКС «Порто-франківський» від 04.11.2019 вказано, що за адресою АДРЕСА_5 , власником кімнати в квартирі АДРЕСА_4 , гр. ОСОБА_2 виконані роботи з підводу інженерних мереж водопостачання і водовідведення до житлової кімнати (т. 1, а.с. 20).
Таким чином, колегією суддів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не дотримався будівельних норм України щодо реконструкції своєї квартири та провів до житлової кімнати комунікації (водопостачальні труби, каналізаційні труби), встановлено туалетну кімнату з душем та унітазом, пральною машиною та електричним бойлером для нагрівання води, кухню з електроплиткою та духовкою.
Відповідачем також організовано прокладання водопостачальних та каналізаційних труб, у житловій кімнаті встановлено електронасос для відкачки стічних вод, що підтверджується фотографіями, які зроблені судовим експертом Сікорською О.А. та наявні у Висновку.
Апеляційний суд враховує також те, що ремонтні роботи у квартирі АДРЕСА_9 розпочались у 2019 році і тільки після цього позивач ОСОБА_1 з іншими сусідами почала звертатись до уповноважених суб'єктів щодо обставин, які виникли. Крім того відповідачу ОСОБА_2 неодноразово видавались приписи щодо усунення порушень та відповідач притягався до адміністративної відповідальності за порушення будівельних норм.
Аналіз всіх обставин справи та доказів у сукупності, які надані сторонами, дає підстави апеляційному суду дійти висновку, що залиття квартири АДРЕСА_3 сталось у зв'язку із проведенням ремонтних робіт (реконструкції та перепланування) у квартирі АДРЕСА_9 , власником якої є ОСОБА_2 .
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно положень ст. 151 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов'язані забезпечити його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.
Положеннями ст. ст. 319, 321 ЦК України передбачено, що власність зобов'язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов'язаний утримувати майно, яке йому належить.
Частиною 3 статі 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.
Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина у заподіянні шкоди, про що зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
На підтвердження спричинення матеріальної шкоди діями відповідача, за ініціативою позивача ОСОБА_1 було проведено будівельно-технічну експертизу.
Відповідно до Висновку експерта №105/20 від 23.04.2020 на вирішення експертного дослідження було поставлено питання про визначення вартості відновлювальних робіт, які необхідно виконати в 581/1000 частині квартири АДРЕСА_3 , вартість яких становить 11 208 гривень.
Відповідно до Висновку експерта №141/20 від 07.09.2020 року, на вирішення експертного дослідження було поставлено питання про розмір матеріальної шкоди, яку було завдано власнику квартири АДРЕСА_3 , внаслідок залиття, розмір якої становить 7 265 гривень.
Апеляційним судом встановлений склад правопорушення для притягнення ОСОБА_2 до деліктної відповідальності, а саме:
1)наявність шкоди - залиття квартири АДРЕСА_3 ;
2)протиправна поведінка заподіювача шкоди - проведення ремонтних робіт без дозволів на їх проведення та в порушення будівельних норм законодавства України, про що свідчать приписи та притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності;
3)причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача - встановлена апеляційним судом вище;
4)вина заподіювача шкоди - встановлена апеляційним судом вище.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 18 473 гривні, так як такі вимоги є законними та обґрунтованими і доведеними під час розгляду справи.
Щодо вимог позовної заяви про стягнення моральної шкоди, то колегія суддів зазначає таке.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України завдання майнової шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
По своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (61-18013сво18).
На виконання положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин колегією суддів враховано висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі №686/13188/21 (провадження №61-3943св22).
В позовній заяві і відповідно в апеляційній скарзі позивач вказувала на те, що наслідки правопорушення, вчиненого відповідачем, постали для ОСОБА_1 як суттєво психотравмуючі, обумовили порушення фізичної та психоемоційної сфері існування особистості, досі перешкоджають можливостям активної та повноцінної життєдіяльності, викликали появу негативних психологічних переживань, тобто спричинили позивачці моральні страждання.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню у розмірі 10 000 гривень.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що за подачу позовної заяви ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1681,60 гривень, а за подачу апеляційної скарги - 2522,40 гривень.
Позовну заяву ОСОБА_1 фактично задоволено повністю, а отже, з ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1681,60 гривень, а апеляційної скарги - 2522,40 гривень.
Крім того, у справі виконувалась судова будівельно-технічна експертиза, а обов'язок оплати був покладений на позивача у розмірі 6500 гривень. На підтвердження оплати у матеріалах справи міститься виконана експертиза і Акт №202/21, в якому зазначено, що наперед сплачено 6500 гривень.
Таким чином, також підлягає стягненню з ОСОБА_2 витрати на проведення експертизи на користь ОСОБА_1 у розмірі 6500 гривень.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2022 року скасувати.
Постановити у справі нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Департамента культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення шкоди задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 за свій власний рахунок привести житлову кімнату, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 до попереднього стану, який існував до проведення реконструкції відповідачем.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) завдану матеріальну шкоду у розмірі 18 473 гривні та моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.
Здійснити розподіл судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1681 гривні 60 копійок та за подання апеляційної скарги у розмірі 2522 гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1681 гривні 60 копійок та за подання апеляційної скарги у розмірі 2522 гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати, які пов'язані із проведення експертизи, у розмірі 6500 гривень.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 27 листопада 2023 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: С.М. Сегеда
А.І. Дришлюк