Номер провадження: 22-ц/813/7156/23
Справа № 509/5038/21
Головуючий у першій інстанції Аліна С.С.
Доповідач Коновалова В. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
04.12.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Лозко Ю.П., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання Долгової В.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 ,
на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 травня 2023 року,
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в обґрунтування якого зазначила, що 25 липня 2013 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб, від якого сторони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 вересня 2020 року шлюб між сторонами розірвано. Дитина постійно проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні. Батько дитини проживає окремо, та за усною домовленістю з позивачкою розмір допомоги на утримання дитини обумовлений сторонами 7000 гривень. Щомісяця на рахунок позивача надходять кошти у розмірі 7000 грн, однак не відомо хто саме здійснює їх переказ.
Позивач вказує, що відповідач працює членом екіпажу судна дальнього плавання, постійно ходить в рейси, а й відтак має можливість сплачувати аліменти у вказаному розмірі.
Позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 7000 грн щомісячно з дня пред'явлення позову і до дня досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Овідіопольський районний суд Одеської області рішеннямвід17 травня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн, починаючи з 23.09.2021 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В іншій частині відмовив.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходив з того, що з листа ДП «В.ШІПС (УКРАЇНА)» вбачається, що протягом останніх трьох років ОСОБА_2 був працевлаштований за кордоном за посередництвом ДП «В.ШІПС (УКРАЇНА)» на наступних умовах: згідно з умовами строкового трудового договору (контракту) від 14.08.2019 року ОСОБА_2 була запропонована посада MOTORMAN (моторист), на період роботи строком 6 місяців (+/-1), з базовою ставкою 676,00 доларів США за місяць роботи; згідно з умовами строкового трудового договору (контракту) від 25.06.2020 року ОСОБА_2 була запропонована посада MOTORMAN (моторист), на період роботи строком 6 місяців (+/-1), з базовою ставкою 676,00 доларів США за місяць роботи.
Документально підтверджений щомісячний дохід відповідача за 2019, 2020, 2021 роки становить 5949 гривень, 1/4 від вказаного доходу для утримання на одну дитину становить 1487 гривень, що є меншим ніж та, на який погодився відповідач 2000 щомісячно.
Тому дійшов висновку, що позивач просить стягнути аліменти на дитину в розмірі 7000 гривень на місяць, що перевищує документально підтверджений місячний дохід відповідача в сумі 5949 гривень. Інших доказів отримання відповідачем доходів у більшому розмірі позивачкою до суду не надано.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , просить рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , не погоджується з висновками суду першої інстанції, та зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказах вбачається, що ставка в 676 доларів США є базовою, крім того, крюїнгова компанія не має відомостей щодо фактичних заробітків відповідача. З наданої виписки з банківського рахунку вбачається, що за 2019 рік відповідач отримав дохід у розмірі 13411 доларів США, що складає 1118 доларів США на місяць, тому аліменти у розмірі 7000 грн є приблизно 1/5 частиною заробітку відповідача. Також скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення аліментів з 23.09.2021 року, оскільки позов подано 21.09.2023 року, що підтверджується відомостями на конверті. Також зазначає, що судом не вирішено питання розподілу судових витрат.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.08.2023 року відповідачу роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Копію апеляційної скарги та ухвали про відкриття провадження у справі отримано представником відповідача 06.11.2023 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що розрахунок отриманого відповідачем доходу не може бути врахований, оскільки здійснений за період перебування у шлюбі та за 5 років до ухвалення оскаржуваного рішення. З наданої виписки вбачається, що ним за період з 01.01.2019 року по 17.05.2023 року отримано дохід 191575,74 грн ( 3614,63 грн на місяць). Також зауважує, що наразі через військовий стан є безробітнім та трудових договорів моряка з ним не укладено. Щодо не вирішення питання розподілу судових витрат зазначив, що позивачем заяв про розподіл судових витрат під час розгляду справи не заявлялось, а до позову не додано договору про надання правової допомоги, акта виконаних робіт.
Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження отримана представником скаржника 02.09.2023 року на електронну пошту, зазначену в апеляційній скарзі, що підтверджується довідкою.
Позивач та відповідач в судове засідання не з'явились.
Позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та ч. 5 ст. 130 ЦПК України.
Представник позивача судову повістку отримав 10.11.2023 року на електронну пошту, зазначену в апеляційній скарзі, що підтверджується довідкою.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та ч. 5 ст. 130 ЦПК України.
Представник відповідача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 04.12.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання повернув позивачу подане клопотання про витребування доказів, з огляду на таке.
Клопотання надійшло на електронну поштову адресу Одеського апеляційного суду, при цьому не скріплено електронним цифровим підписом. Крім того, зазначене клопотання не сформоване за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд.
Відповідно до ч. 6 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника) (абзац перший частини восьмої статті 43 ЦПК України).
Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 14 ЦПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Порядок використання електронного цифрового підпису врегульовано Законом України «Про електронні довірчі послуги».
Пунктами 12, 32 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Частинами 1, 2 статті 6, частиною 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
З аналізу наведених норм права вбачається, що електронний документ має силу оригіналу документа лише за наявності електронного цифрового підпису автора.
Оскільки клопотання про витребування доказів було подано представником скаржника шляхом направлення на електронну пошту Одеського апеляційного суду та не скріплено електронним цифровим підписом, колегія суддів вважала за необхідне його повернути без розгляду.
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що документально підтверджений щомісячний дохід відповідача за 2019, 2020, 2021 роки становить 5949 гривень, 1/4 від вказаного доходу для утримання на одну дитину становить 1487 гривень, що є меншим ніж той, на який погодився відповідач 2000 щомісячно. Тому дійшов висновку, що позивач просить стягнути аліменти на дитину в розмірі 7000 гривень на місяць, що перевищує документально підтверджений місячний дохід відповідача в сумі 5949 гривень. Інших доказів отримання відповідачем доходів у більшому розмірі позивачкою до суду не надано.
Висновки суду першої інстанції в частині необхідності стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини підтверджуються матеріалами справи і відповідають вимогам закону, зазначеному в тексті оскаржуваного рішення.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 7000 грн щомісячно, посилаючись на те, що відповідач має достатній дохід, погодився сплачувати аліменти у розмірі 7000 грн. Позивачу щомісячно надходили виплати у розмірі 7000 грн, однак не відомо ким саме здійснювались вказані виплати.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини у розмірі 2000 грн.
Отже відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини, а лише не погоджується з розміром аліментів.
Апеляційний суд не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині визначення розміру стягуваних з відповідача аліментів, виходячи з наступного.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно частини першої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до Закону України від 03 липня 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилання захисту права дитини на належне утримання», який набрав чинності 28 серпня 2018 року, частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, відповідно до якого виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 523/2927/18 (провадження № 61-13820св19), викладено висновок, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тобто, визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить тільки від вибору одержувача аліментів. При цьому для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі не має значення, що, зокрема: платник аліментів одержує заробіток (дохід) повністю або частково в іноземній валюті; або має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі.
Судом першої інстанції встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26.01.2017 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з позивачем, що відповідачем не заперечувалось, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду.
На виконання ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 липня 2022 року про витребування доказів від ДП «В.ШІПС (Україна)» надійшов лист № 1089 від 28 серпня 2022, яким останнє повідомило суд, що протягом останніх трьох років відповідач був працевлаштований за кордоном за посередництвом ДП «В.ШІПС (Україна)» на наступних умовах: згідно з умовами строкового трудового договору (контракту) від 14.08.2019 року ОСОБА_2 була запропонована посада MOTORMAN (моторист), на період роботи строком 6 місяців (+/-1), з базовою ставкою 676,00 доларів США за місяць роботи; згідно з умовами строкового трудового договору (контракту) від 25.06.2020 року ОСОБА_2 була запропонована посада MOTORMAN (моторист), на період роботи строком 6 місяців (+/-1), з базовою ставкою 676,00 доларів США за місяць роботи.
Також повідомлено, що ДП «В.ШІПС (Україна)» є лише посередником у працевлаштуванні моряків на судна іноземних судновласників, та відповідно не перебуває у трудових правовідносинах з моряками, не нараховує і не виплачує їм заробітну плату, не володіє інформацію про суми, що фактично отримуються моряками.
З огляду на викладене, дохід ОСОБА_2 у розмірі 676,00 доларів США є базовою ставкою та не свідчить про отримання останнім доходу саме у зазначеному розмірі, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є слушними.
Колегія суддів враховує відомості з виписки з рахунку приватного клієнта ОСОБА_2 , надану АТ АБ «Південний» на виконання ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.03.2023 року, в якій зазначено, що за період з 06.06.2016 року по 10.09.2021 року внутрішньобанківські операції за рахунком відповідача складають загально 28096,67 доларів США, фінансові трансакції за рахунком (витрати) складають загально 28096,67 доларів США.
Наявність у відповідача матері, яка отримає пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_5 , не є доказом перебування останньої на утриманні сина - ОСОБА_2 .
Слід зазначити, що відповідачем під час розгляду справи факт його працевлаштування на іноземне судно та отримання доходу, достатнього для сплати аліментів у розмірі, визначеному позивачем не спростовано.
Зокрема відсутні докази на підтвердження доводів відповідача щодо його безробіття у зв'язку з запровадженням воєнного стану, такі як наприклад довідка з центру зайнятості, тощо.
Також колегія суддів зважає на те, що до звернення позивача з позовом про стягнення аліментів на рахунок ОСОБА_1 щомісячно двома платежами надходили кошту на загальну суму 7000 грн.
За викладених обставин колегія суддів вважає за необхідне збільшити розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2000 грн до 5000 грн, враховуючи при цьому, що відповідач є здоровою, працездатною особою, інших осіб на утриманні не має, доказів відсутності можливості сплачувати аліменти у розмірі 5000 грн відповідачем не надано.
Крім того колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги в частині визначення дати з якої необхідно стягувати аліменти.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що з позовом про стягнення аліментів позивач звернулась 21.09.2021 року, що підтверджується відомостями на поштовому конверті. До суду позовна заява надійшла 23.09.2021 року, що підтверджується штампом суду першої інстанції.
Оскільки ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 21.09.2021 року, аліменти підлягають присудженню за рішенням суду саме з дати звернення до суду - 21.09.2021 року, а не дати надходження позовної заяви до суду.
Щодо доводів апеляційної про не вирішення судом питання розподілу судових витрат.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві позивач зазначила що, попередній орієнтований розмір суми судових витрат складає оплату надання позивачу правової допомоги у розмірі 5000 грн.
До позовної заяви позивачем додано рахунок-фактуру № 1-150921/Од від 15.09.2021 року та ордер серії ОД № 541593.
Разом з тим, в прохальній частині позовної заяви позивач не просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, однак, не зумовлює висновку про їх обов'язкову наявність у кожній справі.
Овідіопольський районний суду Одеської області ухвалив оскаржуване рішення 17 травня 2023 року
Строк, визначений положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України, сплив 23.05.2023 року.
Однак, позивачем заяви щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн, як це передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України, не заявлено.
Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 під час розгляду справи судом першої інстанції не зробила заяву щодо стягнення витрат на правову допомогу з відповідача, то підстави розподіляти вказані витрати у суду першої інстанції були відсутні, з огляду на викладене вказані доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки, однак вважає, що розмір стягуваних аліментів підлягає збільшенню, тому рішення суду слід змінити збільшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2000 грн до 5000 грн, та дату з 23.09.2021 року на 21.09.2021 року. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 травня 2023 року змінити, збільшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2000 грн до 5000 грн, та дату з 23.09.2021 року на 21.09.2021 року.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 08 грудня 2023 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді Ю.П. Лозко
М.В. Назарова