Номер провадження: 33/813/2110/23
Номер справи місцевого суду: 523/14689/23
Головуючий у першій інстанції Ружицький В. В.
Доповідач Назарова М. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Лупши В.В.,
особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2023 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, адреса проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2023 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
ОСОБА_1 постановою суду визнано винуватим у тому, що він 10 серпня 2023 року о 14 годині 39 хв. в м. Одесі по пр. Добровольського, 38, керував транспортним засобом «ВАЗ 21083», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість шкіряного покрову обличчя, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці.
Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також ОСОБА_1 постановою суду визнано винуватим у тому, що він 11 серпня 2023 року о 11 годині 30 хв. в м. Одесі по вул. Отамана Головатого, 102А/1, керував транспортним засобом «ВАЗ 21083», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: не природна блідість шкіряного покрову обличчя, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці.
Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду як незаконну, необґрунтовану, таку, що не відповідає обставинам справи і прийняту із значними порушеннями процесуальних норм, а справу щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів скарги зазначив, що суд першої інстанції під час розгляду справи не взяв до уваги його письмові та усні заперечення, не врахував судову практику за наведених обставин, згідно якої свідчення службової особи - інспектора патрульної поліції не можуть вважатися об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції по правовій природі нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, протокол по правовій природі є лише думкою суб'єкта владних повноважень. Також судом не враховано, що зупинка транспортного засобу проводилася за надуманими обставинами, зазначені у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння у нього були відсутні та не підтверджені відеозаписом складення протоколу; в матеріалах справи відсутні докази наявності таких ознак, а огляд на місці зупинки проводився без залучення свідків, а сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою правопорушення, а сама постанова судді написана за шаблоном та містить посилання на обставини, які відсутні по справі.
Крім того зазначив, що порядок та наслідки такої відмови йому не роз'яснювались, як і не роз'яснювались інші права.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги (ч. 7 ст. 294 КУпАП).
Переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірив обставини викладені у протоколах про адміністративне правопорушення серії ААД № 534160,534171, дав цим обставинам належну оцінку, вислухав всі аргументи сторін та, приймаючи рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, дійшов правильного висновку про доведеність його вини у відмові як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушено п. 2.5. Правил дорожнього руху.
Доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до незгоди з аргументованим судовим рішенням суду першої інстанції, цих правильних висновків суду не спростовують.
Так, судом в основу судового рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, покладено:
- довідки про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до яких останній протягом року до адміністративної відповідальності не притягався (а.с. 1, 17);
- протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД №534160 від 10.08.2023, ААД №534171 від 11.08.2023, в яких наведені обставини порушення п.2.5 «Правил дорожнього руху» (а.с. 2, 18);
- направлення на огляд водія на стан сп'яніння від 10.08.2023 та від 11.08.2023, в яких зазначено про відмову від проходження огляду (а.с. 3, 19);
- відеозаписи події, на яких зафіксовано вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 (а.с. 4, 20).
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД №534160 від 10 серпня 2023 року, ААД № 534171 від 11 серпня 2023 року, відеозапис з БК № 471472, 474934, 474872,471943, із яких вбачається, що співробітник поліції зупиняє транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування із яким повідомляє про причину зупинки (сітка на номерах), що відносно нього буде складено протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП (час відеозапису № 471472 01:00 хв.). В ході спілкування ОСОБА_1 повідомлено про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти огляд у медичному закладі з метою встановлення у нього стану наркотичного сп'яніння або його відсутності, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медичному закладі (час відеозапису № 471472: 07:55 хв., 08:05, 16:19 хв; час відеозапису № 474872: 02:02 хв., 02:22 хв.)
Патрульні поліції повідомили водію, що за відмову від проходження огляду у медичному закладі з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, також повідомили наслідки такої відмови та склали протокол за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306. Такі наслідки ОСОБА_1 були зрозумілі (час відеозапису № 471472: 8.42 хв., 11.42 хв., 17:05 хв., 18:53; час відеозапису № 474872: 02:25 хв.).
Протоколи про адміністративне правопорушення були оголошені ОСОБА_1 , який будь-яких зауважень щодо викладених у протоколах обставинах не висловлював, від підписання протоколів та надання пояснень відмовився, ОСОБА_1 повідомлено про заборону подальшого руху (час відеозапису № 471472: 12:19 хв., 27:23 хв., 30:01 хв., 30:35 хв.; час відеозапису № 474872: 41:11хв.).
Отже, відмова від проходження огляду є підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення наркотичного сп'яніння на підставі п 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306.
Судом вірно враховано, що Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015року № 1452/735 (далі за тестом - Інструкція), визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан такого сп'яніння та оформлення результатів такого огляду. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Згідно пункту 12 розділу ІІ наведеної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 3, 4, 7 розд. ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції, під час якого поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, або у разі незгоди такої особи пройти вказаний огляд або у разі незгоди особи з результатами огляду - огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила), встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 5 розд. ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Всі вказані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані, вірно застосовані, а зміст постанови відповідає ст. 283, 284 КУпАП.
Апеляційний суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що свідчення службової особи - інспектора патрульної поліції не можуть вважатися об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції по правовій природі нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, протокол по правовій природі є лише думкою суб'єкта владних повноважень, з огляду на достатність в матеріалах справи у своїй сукупності достовірних доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що зупинка транспортного засобу проводилася за надуманими обставинами, зазначені у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 були відсутні як і відсутні докази наявності таких ознак, а огляд на місці зупинки проводився без залучення свідків, спростовуються відеозаписом складення протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що в ході спілкування поліцейськими ОСОБА_1 повідомлено про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння (бліде обличчя, зіниці не реагують на світло) та запропоновано пройти огляд у медичному закладі з метою встановлення у нього стану наркотичного сп'яніння або його відсутності, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медичному закладі (час відеозапису № 471472: 07:55 хв., 08:05, 16:19 хв; час відеозапису № 474872: 02:02 хв., 02:22 хв.); також ОСОБА_1 повідомлено підстави зупинки - порушення Правил дорожнього руху (наявність сітки на номерах), за що передбачена адміністартивна відповідальність за ст. 121 КУпАП (час відеозапису № 471472 - 01.00 хв.); огляд на місці зупинки проводився без залучення свідків, оскільки у відповідності до вимог статті 266 КУпАП були застосовані технічні засоби відеозапису.
Посилання заявника на нероз'яснення працівниками поліції йому його прав спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом, з якого вбачається роз'яснення йому ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (бодікамера № 471472, час: 19:10 хв.).
Про роз'яснення ОСОБА_1 ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП також свідчить його підпис у відповідній графі протоколів про адміністративне правопорушення.
Отже, наведені обставини свідчать, що працівники поліції діяли правомірно, і з відео не вбачається порушення порядку складення протоколу. Їх дії не були оскаржені в установленому законом порядку.
Протоколи складені у відповідності до вимог інструкцій, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про Національну поліцію», зауважень до нього подано не було.
Як не заслуговують на увагу і посилання заявника на шаблонність оскаржуваної постанови, оскільки ним в Єдиному державному реєстрі судових рішень виявлено, що майже всі постанови даного судді за ст. 130 КУпАП є однотипними, - вказане автоматично не свідчить про незаконність постанови в одній категорії справ.
Натомість помилкове посилання в постанові на відмову ОСОБА_1 пройти медичний огляд у лікарні, адже він поспішав, що не знайшло свого підтвердження у відеозаписах, не призвело до неправильного вирішення справи, оскільки не має значення підстава ухилення особи від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не вказують на порушення судом при розгляді справи вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та на наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови.
За таких обставин, не має підстав для скасування оскаржуваної постанови суду та закриття провадження у справі з мотивів наведених у скарзі.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова