Номер провадження: 22-ц/813/6777/23
Справа № 521/965/23
Головуючий у першій інстанції Громік Д. Д.
Доповідач Карташов О. Ю.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
за участю секретаря судового засідання - Мокана В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області
на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 31 травня 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду міста Одеси з позовом до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, в якому просив поновити його на посаді керівника КП «Сервіс-опт», а також стягнути з Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування зазначив, що відповідно до контракту від 22.04.2022 року, укладеного між ним та Херсонським міським головою Херсонського району Херсонської області ОСОБА_2 , в період часу з 23.04.2022 року по 14.12.2022 року він працював керівником комунального підприємства «Сервіс - опт» виконавчого комітету Херсонської міської ради.
Розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області Лугової Г.Л. №492-К від 12.12.2022 року був припинений вищезазначений контракт та від 14.12.2022 року, позивач був звільнений з посади керівника комунального підприємства «Сервіс-опт». Підставою звільнення у розпорядженні зазначено п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, з посиланням на умови передбачені контрактом. Умова контракту, яка була покладена в основу рішення про звільнення відображена у п.5.4 контакту, відповідно до якого, контракт може бути припинений за ініціативою Роботодавця або Керівника без будь-яких додаткових умов. При цьому, Сторона, яка ініціює припинення Контракту зобов'язана попередити про це іншу Сторону у письмовому вигляді за два тижні до дати припинення. Датою припинення Контракту в такому разі є дата зазначена в повідомлені про припинення Контракту.
ОСОБА_1 вважає, що звільнення відбулось із порушенням вимог Законодавства України, оскільки начальник Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області Лугової Г.Л. не мала повноважень на його звільнення, умова контракту на підставі якої його звільнено є недійсною, а розпорядження про його звільнення є дискримінаційним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 31 травня 2023 року ухвалено позовні вимоги ОСОБА_1 до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Стягнути з Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 грудня 2022 року до 21 квітня 2023 року включно у розмірі 102905 грн 43 коп., без урахування податків і зборів.
У задоволенні позовних вимог у іншій частині відмовити.
Рішення суду мотивовано тим, що розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області Лугової Г.Л. №492-К від 12.12.2022 року про припинення контракту та звільнення ОСОБА_1 було видано особою, яка не була наділена повноваженнями щодо розірвання контракту з позивачем.
Суд зазначив, що беручи до уваги, що контракт з позивачем укладено до 22.04.2023 р., на час розгляду справи строк його дії сплинув, тому вимоги позивача у частині поновлення на роботі задоволенню не підлягають.
Суд вважає за необхідне змінити формулювання підстав звільнення позивача та вважати його звільненим з посади керівника директора комунального підприємства «Сервіс - опт» виконавчого комітету Херсонської міської ради на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку із закінченням строку трудового договору (контракту), з 22 квітня 2023 року.
Позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно задовольнити частково та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.2022 р. по 21.04.2023 р. включно у сумі 102905 грн 43 коп.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 31 травня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що станом на 12 грудня 2022 року - дату прийняття розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 займала посаду начальника Херсонської міської військової адміністрації та відповідно до Постанови Верховної Ради України №2706-ІХ від 03.11.2022 мала відповідні повноваження.
Вказує, що належним відповідачем, у цій справі, повинен бути Херсонській міський голова Херсонського району Херсонської області, в особі начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області.
Вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення безпідставно вийшов за межі розгляду заявлених позовних вимог ОСОБА_1 .
Також вказує, що на контрактну форму трудового договору не поширюється положення статті 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Яковенко С.М., в інтересах ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області залишити без задоволення, а рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 31 травня 2023 року без змін.
У судовому засіданні, в режимі відеоконференції, представник Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області Гостєв А.В. надав усні пояснення по суті справи, доводи скарги підтримав, зазначивши при цьому, що рішення суду першої інстанції є помилковим, а також прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Яковенко С.М. у судовому засіданні надали пояснення, в яких зазначили, що суд першої інстанції правомірно вирішив цей спір, правильно застосувавши норми матеріального й процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
23.04.2022 року по 14.12.2022 року позивач, ОСОБА_1 перебував на посаді директора комунального підприємства «Сервіс - опт» виконавчого комітету Херсонської міської ради, на підставі контракту який було укладено з Херсонським міським головою Херсонського району Херсонської області Колихаєвим І.В., на термін з 23 квітня 2022 року по 22 квітня 2023 року. Контракт був укладений на підставі Розпорядження міського голови ХМР Ігора Колихаєва № 212-к від 22.04.2022 року щодо продовження роботи ОСОБА_1 на посаді директора комунального підприємства «Сервіс - опт» виконавчого комітету Херсонської міської ради.
Функціональні обов'язки, права та відповідальність директора комунального підприємства «Сервіс - опт» виконавчого комітету Херсонської міської ради визначені контрактом від 22.04.2022 року та Статутом підприємства, рішеннями ХМР, виконавчого комітету ХМР, розпорядженнями міського голови.
Розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області Лугової Г.Л. №492-К від 12.12.2022 року був припинений вищезазначений контракт та з 14.12.2022 року позивач був звільнений з посади керівника комунального підприємства «Сервіс - опт». Підставою звільнення у розпорядженні зазначено п. 8 ч. І ст.36 КЗпП України, з посиланням на умови передбачені контрактом, а саме на п. 5.4 Контракту, згідно якого контракт може бути припинений за ініціативою Роботодавця або Керівника, без будь-яких додаткових умов. При цьому Сторона, яка ініціює припинення Контракту зобов'язана попередити про це іншу Сторону у письмовому вигляді за два тижні до дати припинення. Датою припинення Контракту в такому разі є дата зазначена в повідомленні про припинення Контракту.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша та шоста статті 43 Конституції України).
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений в абзаці сьомому статті 5-1 КЗпП України правовий захист від незаконного звільнення.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, підстави, передбачені контрактом.
Згідно з пунктом 16 Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203, контракт з керівником підприємства може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством, а також передбачених у контракті.
У постанові Верховного суду від 06 березня 2018 року у справі № 664/2284/16-ц викладено висновок про те, що відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.
Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.
У Постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі №757/16855/20 зазначено, що вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування . Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, 22.04.2022 року Херсонським міським головою Херсонського району Херсонської області Колихаєвим І.В. було укладено контракт з ОСОБА_1 щодо призначення останнього на посаду директора комунального підприємства «Сервіс - опт» виконавчого комітету Херсонської міської ради на термін з 23 квітня 2022 року по 22 квітня 2023 року.
Відповідно до п.5.4 контракту, контракт може бути припинений за ініціативою Роботодавця або Керівника без будь-яких додаткових умов. При цьому, Сторона, яка ініціює припинення Контракту зобов'язана попередити про це іншу Сторону у письмовому вигляді за два тижні до дати припинення. Датою припинення Контракту в такому разі є дата зазначена в повідомлені про припинення Контракту.
Розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області Лугової Г.Л. №492-К від 12.12.2022 року контракт припинений з 14.12.2022 року, ОСОБА_1 був звільнений з посади керівника комунального підприємства «Сервіс - опт».
Підставою звільнення у розпорядженні зазначено п. 8 ч. І ст.36 КЗпП України, з посиланням на умови передбачені контрактом, а саме на п. 5.4 Контракту.
Попередження про припинення контракту направлене ОСОБА_1 листом начальника Херсонської міської військової адміністрації Лугової Г.Л. від 29.11.2022 року № 85-вих/2022 отримано особисто ОСОБА_1 29.11.2022 року.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , місцевий суд виходив з того, що розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області Лугової Г.Л. №492-К від 12.12.2022 року про припинення контракту та звільнення ОСОБА_1 було видано особою, яка не була наділена повноваженнями щодо розірвання контракту з позивачем.
Проте зазначений висновок суду є хибним.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (надалі - ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»), з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, термін дії якого продовжено.
Указом Президента України від 19.09.2022 № 658/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Херсонській області» утворено Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області.
Частиною третьою статті 4 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.
Розпорядженням Президента України №195/2022-рп від 21.09.2022 ОСОБА_3 було призначено начальником Херсонської міської військової адміністрації.
Отже, станом на 12.12.2022 року, дату прийняття розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 займала посаду начальника Херсонської міської військової адміністрації.
Повноваження начальника військової адміністрації визначені у частині шостій статті 15 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини другої статті 10 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування:
1) начальник військової адміністрації:
крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови;
може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду);
2) апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 цієї частини), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації.
Відтак, чинним законодавством передбачено, що начальники військових адміністрацій, окрім повноважень, передбачених положеннями ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», виконують повноваження сільської, селищної, міської ради її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови, якщо Верховною Радою України приймається відповідне рішення.
03.11.2022 року Верховною Радою України була прийнята постанова № 2706-ІХ, якою у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування:
1) начальники Калинівської селищної, Борозенської та Милівської сільських військових адміністрацій Бериславського району, Генічеської міської та Новотроїцької селищної військових адміністрацій Генічеського району, Асканія-Нової, Великолепетиської, Верхньорогачицької, Горностаївської селищних та Зеленопідської сільської військових адміністрацій Каховського району, Мирненської селищної та Новомиколаївської сільської військових адміністрацій Скадовського району, Херсонської міської, Великокопанівської та Станіславської сільських військових адміністрацій Херсонського району Херсонської області:
крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснюють повноваження відповідних сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищних, міських голів;
можуть затвердити тимчасову структуру виконавчих органів відповідної сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду);
2) апарати Борозенської, Великокопанівської, Зеленопідської, Милівської, Новомиколаївської, Станіславської сільських, Асканія-Нової, Великолепетиської, Верхньорогачицької, Горностаївської, Калинівської, Мирненської, Новотроїцької селищних, Генічеської, Херсонської міських рад та їх виконавчих комітетів, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 частини другої статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"), комунальні підприємства, установи та організації відповідних територіальних громад підпорядковуються начальникам відповідних військових адміністрацій населених пунктів у Бериславському, Генічеському, Каховському, Скадовському, Херсонському районах Херсонської області.
Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру».
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що посилання суду першої інстанції про відсутність повноважень у начальника Херсонської міської військової адміністрації на прийняття розпорядження про звільнення Позивача не відповідає дійсності, оскільки на момент прийняття вказаного розпорядження начальник ХМВА, на підставі Постанови Верховної Ради України №2706-ІХ від 03.11.2022, частини другої статті 10 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», крім повноважень, визначених ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», виконувала повноваження Херсонського міського голови та Херсонської міської ради.
Крім того, колегія суддів зазначає, що припинення трудового договору з позивачем на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, проведено при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання, а саме п. 5.4. Контракту від 22.04.2022 року.
При цьому, посилання позивача на невідповідність зазначеного пункту контракту нормі ст. 9 КЗпП України не заслуговує на увагу.
Відповідно до ст. 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 98.07.1998 № 12-рп/98 визначено, що незважаючи на застереження, які містяться в Кодексі Законів про працю та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: це як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.
Верховний Суд (постанова від 1 червня 2020 р. у справі №487/79/18-ц), дійшов висновку про існування винятку з загальногалузевого принципу трудового права. Цим винятком, на його думку, і є контракт як особлива форма трудового договору, спрямована на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, яка, зокрема, передбачає покладення на працівника підвищеної відповідальності.
Таким чином, оскільки контракт може містити положення, які погіршують становище працівника, зокрема додаткові підстави для звільнення чи відповідальності, на контрактну форму трудового договору не поширюється положення ст. 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
Апеляційний суд відхиляє доводи позивача про дискримінаційний підхід керівництва Херсонської міської військової адміністрації при вирішенні питання про продовження трудових відносин з ним.
Стаття 2-1 КЗпП України забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема, порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація - це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. За змістом ст. 5 вказаного Закону формами дискримінації є: пряма дискримінація, непряма дискримінація, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації та утиск.
Позивачем до позову не надано доказів, а зі змісту позовних вимог не вбачається, що його обмежено у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, що відповідно до ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» можна вважати дискримінацією, а також не надано суду належних та допустимих доказів того, що з боку відповідача вчинено стосовно нього дії, які мають ознаки прямої дискримінації чи утиску.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що звільнення ОСОБА_1 відбулось в рамках діючого законодавства, а тому, позовні вимоги ОСОБА_1 до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене рішення ухвалено без додержання норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з наведеним, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області задовольнити.
Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 31 травня 2023 року - скасувати, та постановити нове судове рішення.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький