Справа № 459/2237/22 Головуючий у 1 інстанції: Мельникович М. В.
Провадження № 22-ц/811/1210/23 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючої судді: Мікуш Ю.Р.,
Суддів: Приколота Т.І.,Савуляк Р.В.,
Секретар Салата Я.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу №459/2237/22 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Поповича Ярослава Стефановича на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 24 квітня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ»,- про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
29 серпня 2022 року представник позивача ТОВ «УМ Факторинг» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено Договір № 902312 (надалі - Договір №902312) про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, відповідно до якого відповідач отримав у позику кошти у розмірі 3500 грн. строком на 30 днів шляхом переказу таких на його платіжну картку № НОМЕР_1 .
06 вересня 2019 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «УМ Факторинг» укладено договір факторингу №1 та підписано реєстр прав вимог №3 від 14 листопада 2019 року. Договір укладено шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання Кредитного договору електронним підписом. Отже, позивач став новим кредитором та отримав право вимоги до відповідача за договором. Зазначав, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань, заборгованість за Договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача.
Станом на день подання позовної заяви загальна сума заборгованості відповідача за Договором складає 14 521 грн. 18 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» просило стягнути з ОСОБА_1 в їхню користь заборгованість за Договором № 902312 від 23 травня 2019 року у розмірі 14 521,18 грн та понесені судові витрати.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 24 квітня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» про стягнення заборгованості за Договором №902312 від 23.05.2019 - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» заборгованість за Договором № 902312 від 23.05.2019 в сумі 10 871,00 грн, в тому числі: 3500,00 грн. тіло кредиту; 1890,00 грн. заборгованість за відсотками у межах строку надання позики; 5481,00 грн. проценти з 4 дня прострочення заборгованості, але не більше ніж до 90 дня прострочення.
Стягнуто з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1857 гривень 35 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 -адвокат Попович Я.С. Вважає рішення суду незаконним, а висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначає, що позивачем не доведено факт передачі йому прав вимоги за договором №902312 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 23 травня 2019 року, у зв'язку з чим були підстави для відмови в задоволенні позову. Звертає увагу, що представник позивача при зверненні до суду з позовом подав неналежним чином завірені копії додатків. Просить скасувати рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 24 квітня 2023 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.
04 липня 2023 року від директора ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» - Макєєва В.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.Звертає увагу, що відповідачу та його представнику в суді першої інстанції було запропоновано дослідити оригінал реєстру передачі прав вимог №3 від 14 листопада 2019 року, однак останні своїм правом не скористалися.
19 жовтня 2023 року від ОСОБА_2 та 27 жовтня 2023 року від ОСОБА_3 надійшли клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак такі клопотання задоволенню не підлягають, оскільки розгляд даної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
30 жовтня 2023 року від представника ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» - адвоката Пухи Н.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом задоволено та справу відкладено на 27 листопада 2023 року. В той же час представником позивача надіслано відзив на апеляційну скаргу, який суд до уваги не бере, оскільки такий подано з пропуском строку визначеного ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року про відкриття апеляційного провадження та для подання відзиву визначено судом 15 днів.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ч.1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Матеріалами справи та судом встановлено, що 23 травня 2019 року між ТзОВ«АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 (надалі - відповідач, клієнт) було укладено Договір №902312 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту (далі - Договір №902312), відповідно до умов якого відповідач отримав позику у розмірі 3500 грн. строком на 30 днів, яка надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок наданий Клієнтом. Договір та додаток до нього були підписані позичальником ОСОБА_1 електронним підписом, про що вказано в розділі 7 Договору №902312).
Відповідно до п. 1.1 Договору №902312 Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в сумі 3500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат Клієнта, а Клієнт зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
В п. 1.3 Договору №902312 сторони погодили наступну процентну ставку: знижена процентна ставка становить - 0,01% від суми позики за кожен день користування позикою у межах строку користування позикою, стандартна процентна ставка становить 1,80% від суми позики за кожний день користування позикою.
В п. 3.6.2 Договору №902312 зазначено, що з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості Товариство визнає заборгованість за позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне перерахування процентів за користування позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 (дев'яностого) дня прострочення.
Перекази коштів за кредитними договорами від імені ТОВ «Авентус Україна», в тому числі за Договором №902312 здійснювалися ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» згідно угоди на переказ коштів №ВП-200417-1 від 20 квітня 2017 року, про що йдеться у листі ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», направленому ТОВ «Авентус Україна», з якого судом встановлено, що 23 травня 2019 року було здійснено переказ на суму 3500, 00 грн на карту НОМЕР_1 (а. с. 54).
З наданої АТ КБ «Приватбанк» виписки за договором бн за період з 23 травня 2019 року -25 травня 2019 року судом встановлено, що банківська карта з № НОМЕР_2 належить відповідачу ОСОБА_1 та 23 травня 2019 року на цю карту було здійснено зарахування переказу у сумі 3 500, 00 грн.
Також встановлено, що відповідач факту отримання позики не заперечує та погоджується, що 23 травня 2019 року ним було отримано від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в позику грошові кошти в розмірі 3 500 грн і фактично укладено договір позики.
Відповідно до додатку №1 до Договору про надання коштів у позику №902312 від 23 травня 2019 року (графік повернення платежів) дата повернення позики та сплата нарахованих процентів - 22 червня 2019 року, сума позики 3500,00 грн.; сума нарахованих процентів 10,50 грн., разом до сплати 3510,50 грн..
Окрім цього, встановлено, що за Договором факторингу №1 від 06 вересня 2019 року ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги ТОВ «УМ Факторинг» за кредитними договорами (надалі - Договір факторингу).
Згідно з п. п. 2.1 Договору факторингу ТОВ «Авентус Україна» зобов'язується відступити ТОВ «УМ Факторинг» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ ««УМ Факторинг» їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Авентус Україна» за плату на умовах, визначених договором.
Згідно з п. п. 2.2. Договору факторингу ТОВ «УМ Факторинг» набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
14 листопада 2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «УМ Факторинг» на виконання Договору факторингу, підписано реєстр прав вимог №3, за яким відбулося відступлення права вимоги за Договором №902312, в тому числі і за вимогами до боржника ОСОБА_1 , де вказано, що заборгованість по основному боргу становить 3500,00 грн., заборгованість за відсотками - 1890,00 грн., пеня та інші штрафні санкції 7231,00 грн.- загальна заборгованість 12621,00 грн, що стверджується витягом із реєстру прав вимоги від 01 липня 2022 року.
Із листа №1508/19 від 14 листопада 2019 року, наданого ТОВ «Авентус Україна» позивачу ТОВ «УМ Факторинг» вбачається, що право вимоги по платіжній карті відповідача ОСОБА_1 за Договором №902312 було передано ТОВ «УМ Факторинг».
З копії платіжного доручення від 14 листопада 2019 року судом встановлено, що на виконання п. п. 3.1.1 Договору факторингу ТОВ «УМ Факторинг» переказало ТОВ «Авентус Україна» 57672,31 грн. фінансування 14 листопада 2019 року (призначення платежу «сплата згідно реєстру прав вимоги №3 від 14 листопада 2019 року до договору факторингу №1 від 06 вересня 2019 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача на день подання позову становить 14 521,18 грн., з яких: 3500,00 грн. тіло кредиту; 1890, 00 грн. заборгованість за відсотками у межах строку надання позики; 5481,00 грн. проценти з 4 дня прострочення заборгованості, але не більше ніж до 90 дня прострочення, 1750,00 грн. пеня, що не перевищує 50% суми, одержаної відповідачем відповідно до п. 4, 5 Договору №902312, 1900,00 грн. упущена вигода. З матеріалів позовної заяви вбачається, що розрахунок заборгованості здійснювався позивачем в період з 26 червня 2019 року до 20 вересня 2019 року, тобто здійснений за 87 днів.
На підтвердження наявності упущеної вигоди та суми такої позивачем надано наступні документи:
- договір №95/1 про проведення оцінки грошового збитку від 20.05.2022, згідно якого оцінку грошового збитку за договором про надання позики ОСОБА_1 проводило ТОВ «Київський ріелтор»;
- акт прийому-передачі виконаних робіт від 24.05.2022, відповідно до якого ТОВ «Київський ріелтор» здійснив роботи, передбачені вищезгаданим договором, провівши незалежну оцінку грошового збитку завданого гр. ОСОБА_1 позивачу ТОВ «УМ Факторинг», з урахуванням втраченої вигоди, індексу інфляції 3% річних. Внаслідок несплати коштів фізичною особою гр. ОСОБА_1 , з врахуванням втраченої (упущеної) вигоди, індексу інфляції, 3% річних, внаслідок несплати коштів, отриманих у позику у ТОВ «Авентус Україна» згідно договору про надання коштів у позику №902312 від 23 травня 2019 року.
- звіт про оцінку грошового збитку, завданого ТОВ «УМ Факторинг» фізичною особою гр. ОСОБА_1 відповідно до якого ймовірна, оціночна вартість грошового збитку склала 12 830,68 грн., в тому числі сума грошової позики - 3500,00 грн, нараховані відсотки за зниженою ставкою - 10,50 грн, нараховані відсотки (за проблемну заборгованість) - 5670,00 грн, штраф+пеня - 1750,00 грн, втрачена вигода - 1900,00 грн.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд виходив з тих підстав, що позивач у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору допустив заборгованість в розмірі 10871 грн, яка складається з:
3500 грн - тіло кредиту;
1890 грн - заборгованість за відсотками у межах строку надання позики;
5481 грн проценти з 4 дня прострочення заборгованості, але не більше ніж до 90 дня прострочення.
Окрім цього, суд прийшов до висновку, що ТОВ «УМ Факторинг» як такий, що придбав в ТОВ «Авенсус Україні» право вимоги до боржника - ОСОБА_1 за договором №902312 від 23 травня 2019 року про надання коштів у позику, має право на звернення до суду з даним позовом до ОСОБА_1 у зв'язку з невиконанням останнім умов договору позики.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних причин.
Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно норм ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, відповідач факту отримання позики ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не заперечує та погоджується, що 23 травня 2019 року ним було отримано від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в позику грошові кошти в розмірі 3 500 грн і фактично укладено договір позики.
Згідно доводів апеляційної скарги, скаржник заперечує факт укладення 06 вересня 2019 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «УМ Факторинг» договору факторингу №1, на підставі якого ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги ТОВ «УМ Факторинг» за кредитними договорами та в подальшому в останнього виникло право вимоги до боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 ЦК України).
При укладенні Договору № 902312 від 23 травня 2019 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в п. п. 5 п. п. 2.1. було погоджено, що Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за цим договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта.
Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Електронна копія паперового документу - результат повного відтворення інформації та реквізитів паперового документу у електронно-цифровій формі. Включає оптичний образ документу в форматі РБЕ, його текст у метаданих, реєстраційну інформацію, Електронний документ - оригінал електронного документу з обов'язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора.
При зверненні ТОВ «УМ Факторинг» з даним позовом, який було подано через систему «Електронний суд» було долучено докази відступлення права вимоги ТОВ "Авентус Україна" до ТОВ "УМ Факторинг", а саме: договір факторингу; реєстр прав вимоги; докази сплати ТОВ "УМ Факторинг" фінансування на користь ТОВ "Авентус Україна" за Договором факторингу, які були підписані електронним цифровим підписом.
Таким чином, доводи скаржника про те, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом було подано не завірені належним чином документи, є безпідставними.
Суд першої інстанції правильно звернув увагу, що Договір факторингу №1, укладений 06 вересня 2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «УМ Факторинг», є дійсним та чинним, відомості про те, що він оскаржувався жодною з сторін не було надано.
Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять усі необхідні та достатні докази відступлення права вимоги ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «УМ Факторинг», а саме, договір факторингу, реєстр прав вимоги, докази сплати ТОВ «УМ Факторинг» фінансування на користь ТОВ «Авентус Україна» за Договором факторингу.
Щодо твердження скаржника про те, що документи не містить належного підпису та є недостатнім для встановлення права відступлення, щодо заборгованості відповідача, є необгрунтованими, оскільки сторони правочину погодили, що Компанія ТОВ «Авентус Україна» відступає на користь компанії ТОВ "УМ Факторинг". Окрім цього, погодженою між ТОВ «УМ Факторинг» та ТОВ «Авентус Україна» є форма реєстру прав вимог, за якою укладаються реєстри прав вимог відповідно до договору № 1 від 06 вересня 2019 року, тобто витяг з реєстру прав вимоги № 3 від 14 листопада 2019 року до договору Факторингу № 1 є невід'ємною його частиною, а тому був поданий до суду разом із договором Факторингу № 1.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( ч.5ст.268 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1;375; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Поповича Ярослава Стефановичазалишити без задоволення.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 24 квітня 2023 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 13 грудня 2023 року.
Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк