Справа № 441/1754/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Українець П.Ф.
Провадження № 22-ц/811/1494/23 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.,
суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,
секретар Салата Я.І.
з участю: представника позивача- ОСОБА_1 , представників відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , адвоката Цімко П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №441/1754/15-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 13 квітня 2023 року у справі за позовом Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,- про визнання недійсним та скасування державного акта, скасування державної реєстрації права власності, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
ВСТАНОВИВ:
25.12.2015 року Великолюбінська селищна рада Львівського району Львівської області звернулась в суд з позовом в якому з врахуванням уточнень від 19.07.2023 року просить:
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 226,2 кв.м, шириною 6,5 м від земельної ділянки з кадастровим номером 4620955300:34:015:0260, що у власності ОСОБА_8 , з відступом з північно-західної сторони ділянки на 2,17 м на північ до земельної ділянки з кадастровим номером 4620955300:34:015:0024, довжиною 34,80 м вздовж з північно-західної до північно-східної частини земельних ділянок кадастровий номер: 4620955300:34:015:0260, що у власності ОСОБА_8 , 4620955300:34:015:0242, що у власності ОСОБА_5 , паралельно земельної ділянки кадастровий номер 4620955300:34:015:0022, що у власності ОСОБА_7 на відстань 6,49 м з північно-східної частини земельної ділянки кадастровий номер 4620955300:34:015:0242, що у власності ОСОБА_5 та згідно координат з точки 1. Х5 501 187,18 Y1 317 922,98 до точки 2. Х5 501 193,11 Y1 317 925,63 до точки 3. Х5 501 180,19 Y1 317 958,06 та до точки 4. Х5 501 174,31 Y1 317 955,31, що в межах земельної ділянки площею 0,1204 га, кадастровий номер 4620955300:34:015:0005, на АДРЕСА_1 і належить до земель комунальної власності Великолюбінської селищної ради;
-визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею ЯЖ №927761, що виданий на ім'я ОСОБА_2 13.01.2009 на підставі договору купівлі-продажу ВЕС №813878 від 10.11.2006 та зареєстрований за №938, скасувавши державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку;
-зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні витребуваною у неї, за вищеозначеними розмірами та координатами, земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) огорожі, що складається з тринадцяти металевих стовпців з'єднаних між собою металевою арматурою та не чинити перешкод громаді селища у користуванні такою.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в 2013 році відповідачка самовільно захопила частину дороги загального користування площею 226,2 кв.м, винісши межі своєї земельної ділянки на дорогу загального користування шириною 6,5м, довжиною 34,80м та встановивши огорожу на земельній ділянці комунальної власності (дорозі), чим унеможливила іншим мешканцям смт. Великий Любінь (третім особам) доступ (доїзд) до належних їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 13 квітня 2023 року позов задоволено.
Визнано недійсним та скасовано Державний акт серії ЯЖ № 927761 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1204 га на території Великолюбінської селищної ради, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 4620955300:34:015:0005, виданий 13.01.2009 Управлінням Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області на ім'я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2006, скасувавши державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 226,2 кв.м, шириною 6,5 м від земельної ділянки з кадастровим номером 4620955300:34:015:0260, що у власності ОСОБА_8 , з відступом з північно-західної сторони ділянки на 2,17 м на північ до земельної ділянки з кадастровим номером 4620955300:34:015:0024, довжиною 34,80 м вздовж з північно-західної до північно-східної частини земельних ділянок кадастровий номер: 4620955300:34:015:0260, що у власності ОСОБА_8 , 4620955300:34:015:0242, що у власності ОСОБА_5 , паралельно земельної ділянки кадастровий номер 4620955300:34:015:0022, що у власності ОСОБА_7 на відстань 6,49 м з північно-східної частини земельної ділянки кадастровий номер 4620955300:34:015:0242, що у власності ОСОБА_5 та згідно координат з точки 1. Х5 501 187,18 Y1 317 922,98 до точки 2. Х5 501 193,11 Y1 317 925,63 до точки 3. Х5 501 180,19 Y1 317 958,06 та до точки 4. Х5 501 174,31 Y1 317 955,31, що в межах земельної ділянки площею 0,1204 га, кадастровий номер 4620955300:34:015:0005, на АДРЕСА_1 і належить до земель комунальної власності Великолюбінської селищної ради.
Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні витребуваною у неї, за вищезазначеними розмірами та координатами, земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) огорожі, що складається з тринадцяти металевих стовпців з'єднаних між собою металевою арматурою та не чинити перешкод громаді селища у користуванні такою.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області 8 007 грн. судових витрат.
Рішення суду оскаржила відповідачка ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В порушення вимог процесуального закону, суд не прийняв до уваги та не надав оцінки наявним у матеріалах справи Генеральному плану смт. Великий Любінь, який затверджений Великолюбінською селищною радою №1013 від 29.12.2012 року, листу Державної інспекції сільського господарства у Львівській області від 26.10.2012 року №4484/3-9-8, Генеральному плану смт Великий Любінь за 1979 рік, Плану топографічного знімання території станом на 10.10.2012 року земельної ділянки ОСОБА_2 , виконаний Городоцьким РВ ЛРГФ ЦДЗК, акту обстеження та погодження меж земельної ділянки, яка передається у приватну власність ОСОБА_2 , який погоджено землевплорядником та селищним головою Великолюбінської селищної ради, де у п.2 зазначено, що при зміні власника межі та розміри земельної ділянки не змінилися, постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 року у справі №876/11796/13.
В Генеральному плані, який затверджений Великолюбінською селищною радою №1013 від 29.12.2012 року відсутнє позначення дороги. Обгрунтовуючи рішення, суд посилався на оригінал Проекту кварталу індивідуальної забудови смт.Великий Любінь, який не може вважатись належним доказом, оскільки не погоджений районним архітектором, а дорога про яку зазначив суд у рішенні в такому проекті не позначена. Визнаючи не дійсним та скасовуючи Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1204 га належну ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що місцеві дороги є комунальною власністю територіальної громади. Жодного належного доказу того, що через земельну ділянку ОСОБА_2 проходить дорога, позивачем не надано, як і не надано доказів наявності об'єкта права власності земельної ділянки з її ідентифікуючими ознаками та розташуванням на місцевості, які б свідчили про її сфоромованість як об'єкта права власності. Суд безпідставно посилався на ст.387 ЦК України, не врахуваши, що ОСОБА_2 набула право власності на сформовану земельну ділянку пл.0,1204 га з погодженими належним межами на підставі договору купівлі-продажу, а тому такий спосіб набуття не може трактуватись як незаконне заволодіня майном без відповідної правової підстави. При оформленні технічної документації та видачі Державного акта ОСОБА_2 Городоцьким РВ ЛРФ ЦДЗК було складено Технічний звіт в склад якого входить схема і розташування об'єкта, каталог координат кутів зовнішніх меж та відомість вирахування площ і акт встановлення меж. Ця технічна документація із землеустрою доводить правомірність набуття земельної ділянки попереднім власником ОСОБА_9 , який в подальшому продав земельну ділянку ОСОБА_2 в тих же розмірах і межах. Рішення про затвердження проекту забудови кварталу позивачем не надано, що підтверджується листом від 25.05.2016 року за підписом голови селищної ради. Про необгрунтованість оскаржуваного рішення свідчить і та обставина, що в матеріалах справи міститься заява від 03.12.2020 року про застосування строку позовної давності та відмови на цій підставі у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ЯЖ №927761, що виданий на ім'я ОСОБА_2 13.01.2009 року на підставі договору купівлі-продажу ВЕС №813878 від 10.11.2006 р. Заява мотивована тим, що Державний акт виданий 13.01.2009 року, тоді як позовні вимоги заявлені 25.12.2015 року, тобто майже через шість років.
Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
На виконання вимог ст.360 Цивільного процесуального кодексу України представником позивача ОСОБА_1 надано суду відзив. У відзиві представник позивача не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обгрунтоване рішення, яке просить залишити у законній силі.
Заслухавши пояснення представників відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та адвоката Цімко П.О. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника позивача Великолюбінської сільської ради Юрчака Ю.Ю., вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
За приписами статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За положеннями ст.125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.1ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується Державним актом.
Матеріалами справи та судом встановлено, що відповідно до Державного акта серії ЯЖ №927761 від 13.01.2009 року, виданого Управлінням Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області відповідачка по справі ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1204 га. Спірна земельна ділянка придбана ОСОБА_2 10.11.2006 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки між продавцем ОСОБА_9 та покупцем ОСОБА_2 . Договір купівлі-продажу земельної ділянки нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Городоцького РНО Львівської області Богаченко О.І. за реєстровим номером № 938.
(т.1а.с.29). Цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку.
Згідно умов договору купівлі-продажу продавець передає у власність, а покупець набуває у власність належну продавцю на праві власності земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0, 1204 га в межах згідно з планом зовнішніх меж і зобов'язується сплатити за неї грошову суму, обумовлену в цьому договорі.
У пункті 1.2 договору прописано, що згадана земельна ділянка належить продавцю на підставі Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії ЛВ № 9254, виданого на підставі рішення Великолюбінської селищної ради Городоцького району від 12.04.1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Великолюбінської селищної ради від 09.08.1999 року №239.
Згідно Плану земельної ділянки така межує з точки А до точки Б із земельною ділянкою гр. ОСОБА_10 , від точки Б до точки В-із землями загального користування, від точки В до точки Г-із земельною ділянкою гр.Дністрян, від точки Г до точки А-із землями загального користування.
25 грудня 2015 року Великолюбінська селищна рада Львівського району Львівської області звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 частину земельної ділянки шириною 6,5 м довжиною 34,80м, площею 226,2 кв.м, яка до видачі ОСОБА_2 13.01.2009 року Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 927761 належала до земель комунальної власності Великолюбінської селищної ради Городоцького райогу Львівської області та яка на день подачі позову в суд включена до земельної ділянки площею 0,1204га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки4620955300:34:015:0005.
Позивач просить визнати частково недійсним, в частині витребуваної земельної ділянки площею 226,2 кв.м, Державний акт на право приватної власності на землю серія ЯЖ № 927761, виданий 13.01.2009 року на ім'я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2006 року, реєстровий номер №938.
Позивач зазначає, що в 2013 році відповідачка ОСОБА_2 самовільно захопила частину дороги загального користування площею 226,2 кв.м, винісши межі своєї земельної ділянки на дорогу загального користування шириною 6,5 м, довжиною 34,80м та встановивши огорожу на земельній ділянці комунальної власності (дорозі), чим створила перешкоди іншим мешканція смт.Великий Любінь ( третім особам по справі) доізд до належних їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.
Задовольняючи позовні вимоги Великолюбінської селищної ради, суд першої інстанції посилався на акт виїздного засідання депутатської комісії з питань земельних відносин та будівництвавід 16.07.2013 року (а.с.33-34т.1) згідно якого встановлено, що ОСОБА_2 порушила межі земельної ділянки загального користування (дороги), нею захоплено 6,5 м комунальної дороги по усій ширині земельної ділянки, шляхом встановлення огорожі на землях комунальної власності до своєї земельної ділянки. Комісія зобов'язала ОСОБА_2 зняти огорожу на захопленій ділянці комунальної влсності.
Крім цього, суд першої інстанції при ухваленні рішення посилався на висновок комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 28 вересня 2018 року № 6463-6468 ( т.3 а.с. 88-98). У висновку експертизи, який суд поклав в основу рішення зазначено, що фактичне землекористування ОСОБА_2 не відповідає державному акту на право приватної власності на земельну ділянку від 13.01.2009 року та не відповідає документації із землеустрою на земельну ділянку. Невідповідність полягає в тому, що площа, конфігурація межі та координати кутів зовнішніх меж земельної ділянки по фактичному користуванню ОСОБА_2 станом на день проведення експертизи не відповідають площі, конфігурації, межам та координатам кутів зовнішніх меж земельної ділянки, які вказані у технічній документації ОСОБА_2 . Технічний звіт про виконані роботи по переоформленню технічної документації для отримання державного акта на право власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку, виготовленого у 2008 році Городоцьким РВ ЛРФ ЦДЗК та не відповідають площі, конфігурації та межам земельної ділянки, які вказані в державному акті ОСОБА_2 .
Площа, конфігурація та межі земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_8 станом на день проведення експертизи відповідає площі, конфігурації та межам земельної ділянки, яка згідно державного акту належала ОСОБА_11 .
Площа, конфігурація межі та координати зовнішніх меж земельної ділянки по фактичному користуванню ОСОБА_2 станом на день проведення експертизи не відповідють площі конфігурації, які вказані в технічній документації ( технічному звіті по видачі державного акту) ОСОБА_9 .
Виходячи із наведенного, суд першої інстанції вважав доведеним факт незаконного заволодіння ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 226,2 кв.м шириною 6,5 м від земельних ділянок, що належать третім особам.
З висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується.
У зазначеному висновку експертів № 6463-6468 від 26 вересня 2018 року встановлено, що встановити чи відповідало ( в минулому часі) фактичне землекористування ОСОБА_9 (продавця) згідно рішення 14 сесії Великолюбінської селищної ради 12.04.1994 року №95 про передачу у власність земельної ділянки площею 0,12 га, державний акт серії ЛВ № 9254 від 09.08.1999р правовстановлюючим документам, документації із землеустрою та нормативно-правовим актам у зв'язку з плином часу, станом на день проведення дослідження, не надається можливим.
У п.7 зазначеного висновку експертизи прописано, що накладення меж земельної ділянки належної ОСОБА_2 згідно державного акту ЯЖ №927761 від 13.01.2009 року, кадастровий номер № 4620955300:34:015:0005 на межі земельної ділянки належної ОСОБА_11 ( правонаступник ОСОБА_8 ) згідно державного акту серії ЛВ №6991 від 01.03.2000 року станом на час проведення дослідження, не має місце.
Накладення меж земельної ділянки кадастровий номер №4620955300:34:015:0005, що належить ОСОБА_2 на межі земель комунальної власності селища ( земля загального користування-дорога) має місце. Встановити площу накладення земельної ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером № 4620955300:34:015:0005 неможливо.
З посиланням на висновок експерта, суд вважав доведеним той факт, що ОСОБА_2 незаконно захопила земельну ділянку площею 226,2 кв.м, шириною 6,5 м від земельної ділянки з кадастровим номером 4620955300:34:015:0260, що у власності ОСОБА_8 , а відтак зазначене не відповідає висновку експерта та його графічній частині ( додатки № 3 та №4).
Однак, як вбачається із висновку експертів, мають місце взаємосуперечливі розбіжності. При дослідженні, експертами використано технічну документацію сторін, однак, не витребувано Генеральний план смт.Великий Любінь, який затверджений рішенням Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області за №1033 від 29.12.2012 року, а також попередній план за 1979 рік. Посилання експертів на оригінал проекту кварталу забудови, який не затверджений, є неналежним доказом, а висновки експертів суперечливі.
У висновку експерти зазначають «згідно фактично проведених обмірів земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_8 на місці їх знаходження в смт.Великий Любінь, встановлено, що земельні ділянки дотикаються одна до одної та між ними фактично проходять землі загального користування-дорога» -аркуш12 висновку, 2-ій абзац. Далі «встановити площу накладення земельної ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером 4620955300:34:015:0005 на землі комунальної власності селища ( земля загального користування -дорога) неможливо, так як в матеріалах справи відсутні координати технічної документації на землі комунальної власності в кварталі розташування досліджуваних земельних ділянок та в оригіналі проекту кварталу в смт. Велий Любінь не зазначено ширини дороги- аркуш 12-ий висновку експерта, абзац 3-ій, аркуш 13-ий висновку абзац 1-ий. Із зазначеного слідує, що експерти не розрізняли значення термінів «земельні ділянки дотичні» і «земельні ділянки накладаються», які мають різні наслідки. Експертами застосовано набір слів, а висновки взаємовиключаючі, без реального сприйняття на місцевості, де є багаторічні фруктові дерева, тоді як у висновку експертів значиться дорога.
Згідно пункту 8 висновку експертами зазначено «накладення меж земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 на межі комунальної власності селища ( земля загального користування)- дорога має місце.
Встановити площу накладення земельної ділянки ОСОБА_2 на землі комунальної власності селища (земля загального користування-дорога) неможливо- аркуш справи 13-ий висновку.
З листа Державної інспекції сільського господарства у Львівській області від 26.10.2012 року № 4484/3-9-8 на звернення Великолюбінської селищної ради щодо захоплення ОСОБА_2 земельної ділянки повідомлено про відсутність факту захоплення земельної ділянки, оскільки встановлені межі земельної ділянки (загорожа) та місце розташування земельної ділянки ОСОБА_2 відповідають розмірам вказаним у Державному акті на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 927761 від 13.01.20089 року, а також плану топографічного знімання території в смт.Великий Любінь, виготовленого Городоцьким районним відділом ЛРФ ЦДЗК.
Згідно акту виїздного засідання комісії Великолюбінської селищної ради з питання усунення перешкод користування землями комунальної власності ( комунальної дороги) із виходом на місце, було встановлено захоплення земельної ділянки площею 175 кв.м ОСОБА_2 та вказано, що захоплені землі є землями комунальної власності ( дороги, вулиці 4 категорії).
Рішенням Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області від 09.08.2012 року № 814 було затверджено акт виїздного засідання комісії селищної ради з питань усунення перешкод користування землями комунальної власності ( комунальної дороги).
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 року у справі № 876/11796/13 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області скасовано постанову Городоцького районного суду Львівської області від 22.08.2013 року та прийнято нову постанову, якою визнано протиправним рішення Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області від 09.08.2012 року «Про затвердження акта виіздного засідання комісії селищної ради з питань усунення перешкод користування землями комунальної власності (комунальної дороги).
Розглядаючи зазначену справу, суд першої інстанції оглядав матеріали адміністративної справи № 876/11796/13, №441/338/2013. При ухваленні апеляційним адміністративним судом рішення було встановлено, що висновок Великолюбінської селищної ради про захоплення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 175 кв.м, яка є коммунальною власністю (комунальна дорога), є помилковим, оскільки спростовується наявними у справі доказами. Апеляційний адміністративний суд встановив, що під час виготовлення Державного акта на право власності на землю серія ЯЖ № 927761 від 13.01.2009 року було складено акт обстеження і погодження меж земельних ділянок, які передаються у приватну власність, який погоджено землевпорядником та селищним головою Великолюбінської селищної ради, де у п.2 зазначено, що при зміні власника межі та розміри земельної ділянки не змінилися.
Відтак, адміністративний апеляційний суд вважав безпідставними висновки Великолюбінської селищної ради про захоплення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 175 кв.м. та прийшов до висновку, що загорожа земельної ділянки ОСОБА_2 встановлена у відповідності до розмірів вказаних у Державному акті на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 927761 від 13.01.2009року.
За положеннями ч.5 ст.82 ЦПК обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи у якій беруть участь ті самі сторони або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції проігнорував зазначену норму процесуального права і при дослідженні тотожних обставин, вважав доведеним той факт, що ОСОБА_2 незаконно заволоділа земельною ділянкою площею вже не 175 кв.м, а 226,2 кв.м, що в межах земельної ділянки площею 0,1204 га, кадастровий номер 4620955300:34:015:0005 на АДРЕСА_1 та належить до земель комунальної власності Великолюбінської селищної ради.
Поза увагою суду першої інстанції залишено розбіжності щодо площі земельної ділянки, які як зазначено, самовільно захопила ОСОБА_2 .. Актом депутатської комісії селищної ради з питань земельних відносин, перспективного розвитку та будівництва від 07.08.2012 року площа такої земельної ділянки становить 175 кв.м, у позовній заяві -площа 226,2 кв.м, у позовній заяві ширина дороги 6,5 кв.м, у листі Великолюбінської селищної ради від 25.05.2016 року №294 (т.3 а.с.111 зворот) ширина дороги, яка прилягає до земельної ділянки ОСОБА_2 становить 10м згідно розробленого проекту квартилу індивідуальної забудови. У висновку комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 26.09.2018р. № 6463-6468 зазначено, що встановити площу накладення земельної ділянки ОСОБА_2 кадастровий номер №4620955300:34:015:0005 на землі комунальної власності селища (земля загального користування -дорога) неможливо. Це при тому, що площа земельної ділянки, яка передана у приватну власність ОСОБА_2 в розмірі 0,1242 відповідає її розмірам, зазначеним у Державному акті, чого позивачем не заперечується.
За змістом ст. 110 ЦПК висновок експерта для суду не має зазделегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Відповідно до ч.2,3 ст.89 ЦПК жодні докази не мають для суду зазделегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказав в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3 ст.89 ЦПК).
При дослідженні матеріалів справи, суд першої інстанції не дослідив та не дав правової оцінки Генеральному плану смт.Великий Любінь, який затверджений Великолюбінською селищною радою Городоцького району Львівської області №1013 від 29.12.2012р. (а.189т.3), листу Державної інспекції сільського господарства у Львівській області від 26.10.2012 року № 4484/3-9-8; Генеральному плану смт. Великий Любінь за 1979 рік (а.с.193-195т.3); Плану топографічного знімання території станом на 10.10.2012р. земельної ділянки ОСОБА_2 , виконаного Городоцьким РВ ЛРГФ ЦДЗК ( а.с.26т.1; а.с.45т.2); акту обстеження та погодження меж земельної ділянки, яка передається у приватну власність ОСОБА_2 , який погоджено землевпорядником та селищним головою Великолюбінської селищної ради, де у п.2 зазначено, що при зміні власника межі та розміри земельної ділянки не змінилися ( а.с.174 т.2); постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 року у справі № 876/11796/13 (№441/338/2013).
Зокрема, у Генеральному плані смт.Великий Любінь, який затверджений Великолюбінською селищною радою Городоцького району Львівської області №1013 від 29.12.2012р. відсутнє позначення дороги, про наявність якої у позовній заяві стверджує позивач та зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Натомість, суд першої інстанції обгрунтував оспорюване рішення посиланням на оригінал Проекту кварталу індивідуальної забудови смт.Великий Любінь, який не може вважатися належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст.77,78 ЦПК України, оскільки такий не погоджений районним архітектором, а дорога, про яку зазначив суд у рішенні, в такому проекті не позначена.
Судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що господарство третьої особи ОСОБА_8 відноситься до вулиці Львівської смт. Великий Любінь, відповідно заїзд до зазначеного господарства проходить з вулиці Львівської, а не з АДРЕСА_1 , відтак перешкод із сторони ОСОБА_2 у доступі до земельної ділянки ОСОБА_8 безпідставні. Аналогічне стосується третьої особи ОСОБА_12 , яка проживає на АДРЕСА_2 .
Визнаючи частково недійсним та скасовуючи державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1204 га, належну ОСОБА_2 , суд першої інстанції інстанції посилався на норми ЦК України, ЗК України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими врегульовано питання захисту прав власності, виходячи із того, що місцеві дороги є комунальною власністю територіальної громади. Жодного доказу того, що через земельну ділянку ОСОБА_2 проходить дорога , позивачем не надано, як і не надано доказів наявності суб'єкта права власності-земельної ділянки з її ідентифікуючими ознаками та розташуванням на місцевості, які б свідчили про її сформованість як об'єкта права власності.
За положеннями ч.1 ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Враховуючи диспозицію зазначеної статті, колегія суддів приходить до висновку, що судом безпідставно застосовано вказану норму права до спірних правовідносин, оскільки така передбачає саме незаконне, без відповідної правової підстави, заволодіння майном.
Разом з тим, ОСОБА_2 набула право власності на сформовану земельну ділянку площею 0,1204 га з погодженими межами на підставі договору купівлі-продажу, а тому набуття права власності у зазначений спосіб не може розцінюватися як незаконне заволодіння майном без відповідної правової підстави.
Відповідно до ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованною з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок . Винесення в натуру ( на місцевості) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ч.1,2ст.55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.
Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно ст.198 ЗК України кадастрові зйомки-це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.
Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи користування. Встановлення меж земельнлої ділянки по своїй суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві, чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки.
При оформленні Технічної документації та видачі Державного акта ОСОБА_2 Городоцьким РВ ЛРФ ЦДЗК було складено Технічний звіт в складі якого наявна схема розташування об'єкта, каталог координат кутів зовнішніх меж відомість вирахування площ і акт встановлення меж. Зазначяена Технічна документація із землеустрою доводить правомірність набуття земельної ділянки ОСОБА_9 , який в подальшому продав земельну ділянку ОСОБА_2 в тих же розмірах 0,1204 га і межах.
Відповідно до п.42 ч.1ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», затвердження в установленному порядку місцевих містобудівних программ, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації, відбувається виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Рішення про затвердження проекту забудови кварталу Великолюбінською селищною радою не надано, що підтверджується листом від 25.05.2016 року за підписом голови селищної ради ( а.с.11 зворот т.3).
Щодо доводів апеляційної скарги про незастосування судом строку позовної давності та відмови на цій підставі у задоволенні позовних вимог ( заява на а.с.28-29 т.5) в частині визнання недійсним Державного акта про право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 927761, який виданий на ім'я ОСОБА_2 13.01.2009 року на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2006 року, реєстровий номер № 938, колегія суддів виходить із пояснень представника позивача ОСОБА_1 , що з 2013 року відбулася Державна реєстрація прав власності і саме з цього часу із застосуванням нових технологій обмірів земельної ділянки із супутникової зйомки стало відомо про порушення прав органу місцевого самоврядування.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.п.3, 4 ч.1ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; п.4) порушення норм процессуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Разом з тим, зібраними по справі доказами, поясненнями сторін встановлено, що ОСОБА_2 набула право власності на сформовану земельну ділянку площею 0,1204 га з погодженими межами на підставі договору купівлі-продажу, а тому позовні вимоги про витребування земельної ділянки як незаконне заволодіння такою без відповідної правової підстави не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.2; 376 ч.1 п.п.3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 13 квітня 2023 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Відмовити Великолюбінській селищній раді Львівського району Львівської області у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,- про визнання недійсним та скасування Державного акта, скасування державної реєстрації права власності, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 07 грудня 2023 року.
Головуючий Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк