Справа № 686/29469/23
Провадження № 2/686/6797/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,
секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В листопаді 2023 року АТ «Акцент-Банк» звернулося до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказало, що 19.11.2018 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.2-2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає договір.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг.
Однак відповідач належним чином умов договору не виконував, внаслідок чого станом на 19.09.2023 року утворилась заборгованість в розмірі 48 186,61 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту 28 456,55 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 19 730,06 грн. Просить стягнути заборгованість в примусовому порядку та судовий збір.
В судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлений про час і місце судового розгляду у передбаченому законом порядку. Подав заяву про розгляд справи за відсутності повноважного представника, заявлені вимоги підтримав, просить їх задовольнити. Проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлений про час і місце судового розгляду у встановленому законом порядку. Відзиву на позов не подав.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
19 листопада 2018 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
Вказана Анкета-заява містить текст за змістом якого особа, що її заповнює дає згоду, що вказана Анкета-заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають договір надання банківських послуг.
Як вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку відповідача, відповідач користувався виданими йому позивачем платіжною карткою, використовував кошти позивача, частково вносив позивачеві кошти на погашення кредитної заборгованості.
В матеріалах справи наявний наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором, укладеним між АТ «А-Банк» і відповідачем, згідно якого у ОСОБА_1 станом на 19.09.2023 року утворилась заборгованість в розмірі 48 186,61 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту 28 456.55 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 19 730,06 грн.
Позивачем було надано суду в якості доказів кредитна карта «Зелена», тарифи по картці «Зелена», паспорт споживчого кредиту та анкету-заяву позичальника.
Суд, відхиляє зазначені докази, оскільки вони не містять ані підпису позичальника, ані дат їх складення, що унеможливлює встановлення того, чи дійсно саме на ці умови погоджувався позичальник, укладаючи договір з банком.
В постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17-ц Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг А-Банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
У анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Акцент банку від 14.04.2017 року процентна ставка, розмір штрафів, розмір комісії за обслуговування картки не зазначені.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Так, позивач, окрім тіла кредиту просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит та комісію за обслуговування картою. На підтвердження своїх позовних вимог, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 19.11.2018 року, позивач надав суду Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», якими визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.
При цьому, слід зазначити, що вказані тарифи та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», відповідачем не підписані. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та штрафу.
Оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ «А-Банк» з часу виникнення спірних правовідносин (19.11.2018 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом, за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та штрафу, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 року №342/180/17.
Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ «Акцент-Банк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Посилання банку на те, що відповідач ОСОБА_1 був обізнаний та погодився на відповідні умови і тарифи обслуговування кредитної картки, що підтверджується паспортом кредитування, суд вважає безпідставними, оскільки представлений банком паспорт споживчого кредитування не містить підпису відповідача. Крім того підписання паспорту кредитування свідчить лише про надання банком клієнту інформації про різні можливі умови кредитування та не є доказом погодження між сторонами конкретних умов укладеного договору кредиту.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно з частиною 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умов та Правил надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання Банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у справі - в анкеті-заяві позичальника або довідці, які безпосередньо підписані останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття ним запропонованих умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
З урахуванням вказаних вище норм права та оскільки сторони не погоджували відсоткову ставку, так як умови відповідачем не підписані, відсутні підстави стверджувати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови щодо їх сплати, а тому слід відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за безпідставністю.
Проте, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Так, згідно наданої банком виписки по рахунку, витрати відповідача становлять 127 835 грн. 89 коп., на погашення кредиту відповідачем внесено 80 539 грн. 94 коп., з яких списано на погашення процентів 20 842 грн. 18 коп., на погашення комісії 2002 грн. 49 коп.
Тому підлягає стягненню з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 24 451, 28 грн. (127 835,89-80539,94-20842,18-2002,49) в межах наданого кредитного ліміту, в іншій частині належить відмовити.
З цих підстав позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір стягується пропорційно до задоволених вимог в сумі 1361 грн. 94 коп. (2684х24451,18:48186,61).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 79, 80, 81, 133, 137, 141, 263-265, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 207, 525, 526, 530, 549, 628, 634, 638, 629, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 19.11.2018 у розмірі 24 451 грн. 28 та судовий збір у розмірі 1 361 грн. 94 коп.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, рах. № НОМЕР_1 , МФО 307770.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_1 .
Дата складення повного тексту рішення: 12.12.2023.
Суддя :