ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
іменем України
13.12.2023р. Справа №905/1355/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239; адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, оф. 411; електронна пошта: office@bizpozyka.com)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Коломійцевої Олександри Вікторівни (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення 66288,48 грн.
Суддя Величко Н.В.
учасники справи не викликались
СУТЬ СПОРУ:
Через підсистему «Електронний суд» 11.10.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» надійшла позовна заява про стягнення з Фізичної особи-підприємця Коломійцевої Олександри Вікторівни заборгованості за договором про надання кредиту № 196011-КС-001 від 16.12.2020 в розмірі 66288,48 грн., що складається з заборгованості за отриманим та неповернутим кредитом - 38454,61 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 27833,87 грн., крім того судові витрати за розгляд справи (судовий збір - 2147,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.).
На підтвердження заявлених позовних вимог до позовної заяви надано копії: договір про надання кредиту № 196011-КС-001 від 16.12.2020; візуальна форма послідовності дій, щодо укладення договору № 196011-КС-001 від 16.12.2020; правила про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ «Бізнес Позика»; скріншот веб-сторінки поштового сервісу info@bizpozyka.com щодо надіслання підписаного кредитного договору разом із правилами; витяг з анкети клієнта ФОП Коломійцева О.В. ; скріншот інформації з особистого кабінету сервісу PRIVAT24 щодо належності банківської карти Коломійцевій О.В. ; меморіальні ордери про часткову оплату по кредитному договору, оформлені в період 27.01.2021-11.02.2021; інформаційні довідки від 05.10.2023 ТОВ «Платежі онлайн» ТМ Platon; розрахунок заборгованості; судове рішення по справі № 757/26375/23-ц; паспорт та картка платника податків відповідача; роздруківка з веб-сайту Opendatabot щодо відповідача; відео про відеоверифікацію відповідача; витяг з УБКІ щодо відповідача; договір про надання правової (правничої) допомоги від 25.11.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ТР № 000217 від 31.08.2017; рахунок-фактура № Р-00000070 від 06.10.2023; акт здачі-прийняття робіт № P-00000070-06-10/23 від 06.10.2023; платіжна інструкція №950 від 09.10.2023 у розмірі 7000,00 грн.
Правом на подачу відзиву на позовну заяву Фізична особа-підприємець Коломійцева Олександра Вікторівна не скористалася, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомила.
ХІД СПРАВИ:
Матеріалам присвоєний єдиний унікальний номер справи № 905/1355/23 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2023 передані на розгляд судді Величко Н.В.
Ухвалою від 12.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/1355/23; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін; визначено сторонам строки для вчинення дій процесуального характеру, вирішено інші процедурні питання.
Крім того даною ухвалою витребувано від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю, встановлено строк для надання суду витребуваних відомостей - до 30.10.2023 включно.
Ухвала суду від 12.10.2023 направлена засобами поштового зв?язку на юридичні адреси учасників справи та АТ КБ «Приватбанк» рекомендованим листом з повідомленням, отримана позивачем 17.10.2023, відповідачем - 24.10.2023, АТ КБ «Приватбанк» - 18.10.2023 (відповідні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення містяться у матеріалах справи).
Вказана ухвала суду оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень офіційного веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є відкритими для безоплатного цілодобового доступу відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень".
07.11.2023 через підсистему «Електронний суд» до справи надійшло повідомлення №30087, з якого вбачається, що адвокат Мартинюк Марія Русланівна (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №1392 від 02.09.2022) 06.11.2023 отримала доступ до справи № 905/1355/23 на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги № АС 1058761 від 06.11.2023 Коломійцевій Олександрі Вікторівні .
Згідно ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (ч.2, ч.5, ч.8 ст. 252 ГПК України)
Згідно з частиною 1 статті 251 цього Кодексу відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що відповідач отримав 24.10.2023 ухвалу суду про відкриття провадження у справі, п"ятнадцятиденний строк на подачу ним відзиву на позовну заяву тривав до 08.11.2023 включно.
Станом на 13.12.2023 відповідач або його представник відзив на позовну заяву не подав, про намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.
Матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, та надано достатньо часу для надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення учасників справи про здійснення її розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Оскільки відповідачем не подано відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Станом на дату розгляду справи АТ КБ «Приватбанк» вимоги ухвали суду від 12.10.2023 у встановлений строк не виконано, про причини не повідомлено.
З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників в умовах воєнного стану та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами в межах розумних строків.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ:
16.12.2020 між Фізичною особою-підприємцем Коломійцевою Олександрою Вікторівною (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (кредитодавець) укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі договір про надання кредиту № 196011-КС-00 на наступних умовах.
Кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 50000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (кредит), а позичальник зобов?язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Строк кредиту складає 16 тижні; процентна ставка в день 1,09202368 (фіксована); комісія за надання кредиту 1000,00 грн.; загальний розмір кредиту 50000,00 грн.; термін дії договору до 07.04.2021; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 92400,00 грн (п. 1 договору).
Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів (п.2 договору).
Пунктом 3 договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору, а саме: 1) 30.12.2020 на загальну суму 11550,00 грн., 2) 13.01.2021 на загальну суму 11550,00 грн., 3) 27.01.2021 на загальну суму 11550,00 грн., 4) 10.02.2021 на загальну суму 11550,00 грн., 5) 24.02.2021 на загальну суму 11550,00 грн., 6) 10.03.2021 на загальну суму 11550,00 грн., 7) 24.03.2021 на загальну суму 11550,00 грн., 8) 07.04.2021 на загальну суму 11550,00 грн. Усього - 92400,00 грн., у тому числі 41400,00 грн. проценти за користування кредитом, 50000,00 грн. частковий платіж основної суми, 1000,00 грн. комісія за надання кредиту.
У разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу визначеного Графіком платежів, кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку визначеному Розділом 5 Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (правила) (п. 4 договору).
Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця https/bipozyka.com/, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об?єм зобов?язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір (п. 5 договору).
Відповідно до п. 8 договору, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено законодавством України, зокрема передбаченому ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Пунктом 9 договору обумовлено, що інші умови цього правочину регулюються правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
У Правилах про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» визначено загальні положення та терміни, що використовуються при укладенні договору про надання коштів у кредит (розділ 1), зазначено про інформаційне забезпечення договору та дії, що передують його укладенню (розділ 2), визначено порядок укладення договору (розділ 3), права та обов'язки сторін договору (розділ 4), порядок нарахування процентів, комісії, черговість погашення вимог та повернення кредиту (розділ 5), відповідальність сторін (розділ 7) та інші умови.
Відповідно до п. 2.18 правил відмова у наданні кредиту можлива у випадках (зокрема, але не виключно): ненадання заявником відомостей про себе та свій фінансовий стан, що вимагаються законодавством або внутрішніми документами кредитодавця; негативна кредитна історія заявника; зазначення заявником при заповненні заявки та/або надання заявником кредитному посереднику для заповнення заявки недостовірних та/або помилкових даних.
Договір про надання кредиту (додаткова угода), укладений в порядку визначеному Законом України «Про електронну комерцію», вважаються таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору (додаткової угоди), укладеного у письмовій формі (п. 3.1.6 правил).
Відповідно до п. 3.1.7 правил укладаючи договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі договір про надання кредиту, додаткову угоду), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноруч, що повністю відповідає положенням ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, додаткова угода, укладені в електронній формі, мають таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі.
Підпунктом 4.2.2.2 п. 4.2.2 правил на позичальника покладено обов'язок повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором про надання кредиту до закінчення терміну дії договору, що кореспондує праву кредитодавця, наведеному у пункті 4.3.3, вимагати від позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафу) у разі їх нарахування та виконання усіх інших зобов?язань, передбачених договором.
Укладаючи договір (додаткову угоду), позичальник підтверджує, що вказаний позичальником (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу (п.п. 4.4.4 п. 4.4 правил).
У розділі 5 правил визначається порядок нарахування процентів, комісії, черговість погашення вимог та повернення кредиту: п. 5.1 обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно); п. 5.2 нарахування комісії здійснюється в момент укладення договору. Порядок та розмір оплат комісії визначено графіком платежів; п. 5.3 заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок кредитодавця у строк відповідно до графіку платежів, встановлений договором про надання кредиту. Датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених умовами договору про надання кредиту, при безготівкових розрахунках вважається - дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця; п. 5.5 у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про надання кредиту у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості: у першу чергу - відшкодовуються витрати кредитодавця, пов'язані з поверненням виданого кредиту (судові витрати, витрати на державного/приватного виконавця, нотаріуса тощо); у другу чергу - нараховані кредитодавцем неустойка (штраф), інші платежі відповідно до договору про надання кредиту у разі їх нарахування; у третю чергу - прострочені проценти за користування кредитом та прострочена сума кредиту; у четверту чергу - проценти за користування кредитом; у п'яту чергу - сума кредиту.
У матеріалах справи відсутні докази розірвання, внесення змін до договору № 196011-КС-001 від 16.12.2020 чи визнання його недійсним повністю чи частково у судовому порядку, тому суд виходить з принципу правомірності цього правочину згідно ст. 204 Цивільного кодексу України.
Матеріали справи містять витяг з анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com/) від 11.10.2023, згідно якого номером банківського рахунку (банківської картки для перерахування коштів) відповідача є НОМЕР_2 .
Позивач перерахував на вказаний у анкеті клієнта банківський рахунок (банківську картку для перерахування коштів) кредитні кошти в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22903 від 16.12.2020 із призначенням платежу: «#НОМЕР_3 ІПН НОМЕР_1 Перерах. коштів Коломійцева О.В. ІПН НОМЕР_1 зг. до кредитного дог. № 196011-КС-001 від 16.12.2020 Без ПДВ».
З долученого позивачем до позову розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що на виконання умов вказаного договору, позичальником здійснено часткову оплату на загальну суму 36134,83 грн., а саме:
29.12.2020 - 11550,00 грн.;
13.01.2021 - 11434,83 грн.;
27.01.2021 - 8000,00 грн.;
28.01.2021 - 3900,00 грн.;
11.02.2021 - 1250,00 грн.
Дані оплати підтверджуються наявними в матеріалах справи інформаційними довідками ТОВ «Платежі онлайн» МТ Platon від 05.10.2023 за № 221/10 та № 222/10, а також меморіальними ордерами № @2PL493645 від 27.01.2021, № @2PL438291 від 28.01.2021 та № @2PL422226 від 11.02.2021.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання щодо повернення отриманих в кредит коштів, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів із цим позовом.
КВАЛІФІКАЦІЯ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ:
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з статтею 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Нормами ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов?язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовано, що в порушення умов кредитного договору, приписів перелічених норм, а також ст.ст. 11, 14 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, відповідач вчасно не повернув 38454,61 грн. суми простроченої заборгованості по тілу кредиту та 27833,87 грн. суми простроченої заборгованості по процентах.
Згідно з п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України відповідач зобов'язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Доказів на підтвердження оплати позивачу зазначених вище сум як в строк обумовлений у договорі, так і станом на час розгляду даної справи, відповідачем надано не було.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, погоджених сторонами у договорі та повністю не погасив заборгованість за кредитом у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за кредитним договором № 196011-КС-001 від 16.12.2020 на загальну суму 66288,48 грн., з яких: 38454,61 грн. - заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом, 27833,87 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, а тому позовні вимоги щодо їх стягнення є правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не заперечуються і не спростовуються та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст.13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву, він позбавляється права заперечувати проти обставин справи, якщо його незгода не викладена у відзиві.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Отже, здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача повністю.
Також, з матеріалів справи слідує, що у позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., які позивач поніс в зв'язку із розглядом справи.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Приписами частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.
У даному разі, в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. позивачем надано суду: договір про надання правової (правничої) допомоги від 25.11.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ТР № 000217 від 31.08.2017; рахунок-фактура № Р-00000070 від 06.10.2023; акт здачі-прийняття робіт № P-00000070-06-10/23 від 06.10.2023; платіжна інструкція №950 від 09.10.2023 у розмірі 7000,00 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Між тим, положення статті 16 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Як свідчать матеріали справи, у зв?язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до Адвокатського об?єднання «Правовий Баланс» з метою надання йому юридичних послуг з приводу захисту інтересів клієнта, про що було укладено відповідний договір про надання правової (правничої) допомоги від 25.11.2022.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов?язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз?яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов?язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до пункту 1.2 договору адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати захист, без обмежень здійснювати представництво інтересів клієнта та надавати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншим чинним законодавством, а клієнт зобов'язується оплатити виконавцю гонорар (винагороду) за надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (на умовах окремих правочинів до договору).
Пунктом 4.1, 4.2 договору передбачено, що правову допомогу, що надається адвокатським об'єднанням, клієнт сплачує в гривнях. Оплата за договором здійснюється на підставі отриманих клієнтом рахунку (рахунків).
Умовами пункту 4.4 договору передбачено, що за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об'єднанням правової допомоги та її вартість (ціна) - гонорар (винагорода).
Згідно з пунктом 4.5 договору акт про надання правової допомоги вважається підписаним, а сума гонорару (винагороди) - узгодженою, якщо акт про надання правової допомоги підписаний обома сторонами.
Відповідно до Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Р-00000070-06-10/23 від 06.10.2023 виконавцем проведені роботи (надані послуги) згідно договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.11.2022 - підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ФОП Коломійцева О.В. вартістю 7000,00 грн. При цьому у вказаному акті зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.
Матеріали справи також містять оформлений рахунок-фактуру № Р-00000070 від 06.10.2023 на суму 7000,00 грн. та платіжну інструкцію №950 від 09.10.2023 на суму 7000,00 грн. із відповідним призначенням платежу.
Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Наведені форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, пункту 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, та пунктів 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи.
У системному зв'язку із наведеними вище правовими положеннями та наявними у матеріалах справи доказами, з огляду на фактичні обсяги наданих позивачу послуг професійної правничої допомоги, керуючись принципами верховенства права та справедливості, враховуючи критерій реальності, обґрунтованості та розумності розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат у розмірі 7000,00 грн. є такою, що підтверджена наданими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих адвокатом послуг.
Окрім того, судом взято до уваги, що клопотань від відповідача в порядку частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило та матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИІРШИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коломійцевої Олександри Вікторівни (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239; адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, оф. 411) заборгованість за договором про надання кредиту № 196011-КС-001 від 16.12.2020 в розмірі 66288,48 грн., з яких 38454,61 грн. - заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом, 27833,87 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом, крім того відшкодування судових витрат, з яких: 2147,20 грн. - судовий збір, 7000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2023.
Суддя Н.В. Величко