ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
іменем України
29.08.2023 Справа №905/2226/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до відповідача: Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради
про: стягнення збитків за пільгові перевезення пасажирів в сумі 277612,26грн
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст і підстави позовних вимог
24.11.2021 шляхом надіслання поштового відправлення Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - РФ «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», Залізниця) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (далі - УСЗН Дружківської міської ради, Управління) про стягнення збитків за перевезення пільгової категорії пасажирів у розмірі 277612,26грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовився компенсувати витрати, понесені Залізницею на перевезення пасажирів на пільгових умовах протягом січня - серпня та жовтня - грудня 2019 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 277612,26грн. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, позивач просить покласти на відповідача.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою суду від 01.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2226/21; справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 21.12.2021.
У наступному підготовче засідання відкладалось, призначено на 24.02.2022 року о 12:20 год.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України N 451/2023 від 26.07.2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України N 3275-IX від 27.07.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.
Підготовче засідання, призначене на 24.02.2022, не відбулося, про що розміщена інформація на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Ухвалою суду від 11.05.2022 внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану підготовче засідання у справі відкладено, повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі №905/2226/21 буде призначене відразу після відновлення можливості безпечного для учасників судового процесу перебування у приміщенні суду при розгляді справи чи встановлення господарським судом наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку. Роз'яснено учасникам справи їх право подавати до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України).
Ухвалою від 05.01.2023 суд запропонував учасникам справи у строк п'ятнадцять днів з дати отримання ухвали письмово висловити актуальну позицію за предметом позовних вимог, у разі відсутності - суд буде розглядати справу за наявними матеріалами, надати інформацію щодо актуальних засобів зв'язку, інформація щодо яких відсутня в матеріалах справи. У разі відсутності додаткової інформації з цього приводу суд буде використовувати для повідомлення про хід провадження наявні в матеріалах справи та відкритих джерелах адреси електронної пошти підприємств.
Ухвалою від 15.03.2023 підготовче засідання у справі призначено на 29.03.2023, у подальшому відкладалось, востаннє на 03.08.2023 о 10:30 год.
Ухвалою від 03.08.2023 суд закрив підготовче провадження у справі №905/2226/21 та призначити судове засідання з розгляду справи по суті на 29.08.2023 о 11:30 год.
Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 сформулював правовий висновок, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
Представник позивача у судове засідання 29.08.2023 не з'явився, про час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду на адреси електронної пошти підприємства, які вказані останнім як засіб зв'язку в умовах воєнного стану: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 Відправлення є отриманими 09.08.2023, про що свідчать довідки сформовані програмою «Діловодство спеціалізованого суду».
Представник відповідача у судове засідання 29.08.2023 не з'явився, про час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду на юридичну адресу підприємства, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка, як свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, є врученою. Крім того, ухвала направлялась на адресу електронної пошти установи ІНФОРМАЦІЯ_3 та є отриманою 09.08.2023, про що свідчить довідка сформована програмою «Діловодство спеціалізованого суду».
18.01.2023 позивач шляхом надсилання на електронну пошту звернувся до суду з заявою, за змістом якої зазначено, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу за наявними матеріалами без присутності представника позивача.
28.08.2023 УСЗН Дружківської міської ради звернулось до суду з клопотанням про здійснення розгляду справи за відсутності представника відповідача в зв'язку з відсутністю технічної можливості прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Вказані клопотання судом задовольняються.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
За об'єктивних обставин, які пов'язані з місцезнаходження суду у м.Харкові, що постійно знаходиться під ворожими обстрілами, роботою суду дистанційно на підставі розпорядження №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказу №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою», розпорядженням суду № 6-р від 25.05.2023 «Про організацію роботи Господарського суду Донецької області» з метою дотримання принципів змагальності сторін та рівності їх перед законом та судом останній діяв виходячи принципу розумності строків розгляду справи.
Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.
Позиція учасників процесу
В обґрунтування своєї правової позиції РФ «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» посилається на те, що підприємством на підставі імперативних норм Закону України «Про залізничний транспорт» та Постанови Кабінету міністрів України № 1359 від 16.12.2009 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним окремих категорій громадян» здійснено у період з січня по грудень 2019 року у приміському сполученні перевезення окремих категорій громадян мешканців м.Дружківка на пільгових умовах. На підставі облікових форм, складених за виданими проїзними документами пільгових категорій громадян, вартість перевезення цих пасажирів за 11 місяців 2019 року становить 277612,26 грн. Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради, яке є розпорядником бюджетних коштів за даною програмою соціального захисту, незважаючи на неодноразові звернення Регіональної філії «Донецька залізниця», не погодилось з пропозицією про укладення відповідного договору на 2019 рік, а у подальшому відмовило у задоволенні претензії щодо компенсації понесених Залізницею збитків, пославшись на відсутність форми « 2 - пільга», а також укладеного між сторонами договору. Відповідачем не прийнято до уваги, що зобов'язання відшкодування залізниці понесених витрат у спірних правовідносинах виникли безпосередньо з вимог чинного законодавства. За таких обставин, позивач просить позовні вимоги задовільнити у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував та у відзиві та письмових поясненнях зазначив, що рішенням виконавчого комітету Дружківської міської ради від 16.01.2019 № 9 затверджено Положення про порядок розрахунку компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян - мешканців м. Дружківка за рахунок міського бюджету на 2019 рік. Між УСЗН як розпорядником бюджетних коштів по даній програмі та Регіональної філією «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» у 2019 році договір про компенсаційні виплати за перевезення громадян певних пільгових категорій, передбачених законами держави, не укладався внаслідок відмови позивача укласти відповідний договір на умовах надання у якості підтверджуючих витрати за перевезення пільгової категорії пасажирів документів - форми « 2 - пільга». Відшкодування виплат тільки на підставі наданих Залізницею облікових форм без наявності форми « 2 - пільга» неможливо, оскільки такі дії суперечать чинному законодавству. Збитки залізничного транспорту загального користування повинні відшкодовуватися за рахунок державного бюджету. Внаслідок наведеного відповідач вважає, що законні підстави для задоволення позову відсутні.
Виклад обставин справи, встановлених судом
11.12.2018 УСЗН Дружківської міської ради листом №01-12/11105/06 структурному підрозділу «Служба пасажирських перевезень» РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» надсилано для узгодження проект договору про виплату компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян-мешканців м. Дружківка за рахунок міського бюджету на 2019 рік.
20.12.2018 за № 2021/6146 Регіональною філією «Донецька залізниця» поштовим зв'язком надіслано УСЗН Дружківської міської ради примірник Договору на надання та фінансування послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у приміському сполученні та облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів.
За результатами розгляду якого УСЗН Дружківської міської ради листом від 08.01.2019 №01-12/173/06 не погодилось і повернуло Регіональній філії «Донецька залізниця» вказаний договір та облікову форму, оскільки в підпункт 3.1 пункту 3 договору передбачено надання замовнику тільки облікової форми, яка не містить інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків (пільговика), що передбачено у формі «2 - пільга», затвердженої в пункті 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
Листом №2021/591 від 01.02.2019 структурний підрозділ «Служба приміських пасажирських перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» підтвердив отримання вказаного договору та вказує, що умова надання форми « 2 - пільга» не може бути виконана, оскільки підприємство законодавчо не має доступу до даних Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, що мають право на пільги. Вказаний Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у MM. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад. У реєстрах перевезених пільговиків, які надаються для розрахунку витрат, зазначається номер особового рахунку пільговика, за якими УСЗН мають можливість ідентифікувати його приналежність до тієї чи іншої міської ради або райдержадміністрації.
Рішенням виконавчого комітету Дружківської міської ради № 9 від 16.01.2019 затверджено Положення про порядок розрахунку компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян - мешканців м. Дружківка за рахунок міського бюджету на 2019 рік (далі - Положення).
Відшкодування підприємству - перевізнику компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян - мешканців м. Дружківка, проводить управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (далі - Управління) згідно цього Положення, за кошти міського бюджету, на підставі Типового договору про виплату компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян - мешканців м. Дружківка за рахунок міського бюджету на 2019 рік (далі - Договір), згідно з Додатком 1 до цього Положення (пункт 3.1.).
Пунктом 3.2 Положення передбачено, що для укладення Договору підприємство- перевізник подає до управління наступний пакет документів: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; ліцензію; копію діючого договору на організацію перевезень пасажирів (за наявності); встановлений для підприємства тариф (вартість проїзду).
У пункті 3.3 Положення зазначено, що управління щомісячно до 25 числа отримує від підприємства-перевізника, яке надає послуги з пільгового проїзду залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян, розрахунки, що підлягають відшкодуванню, за попередній місяць за формою « 2 -пільга» (Додаток 2). Форма « 2-пільга» передається управлінню в електронному вигляді виключно по захищеному каналу зв'язку. Перевізник несе персональну відповідальність за достовірність наданих розрахунків.
Після подання форми «2 - пільга» в паперовому та електронному вигляді Управління проводить електронну звірку пільговиків, що включені в форму « 2 - пільга», з Єдиним державним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП). У разі виявлення розбіжностей щодо розміру пільг або відсутності пільговика в ЄДАРП, управління не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.
Управління проводить відшкодування за надані пільги в межах адміністративно-територіальної одиниці м. Дружківка, яку обслуговує уповноважений орган. Відшкодування проводиться по пільговиках, які включені до ЄДАРП в м. Дружківка (пункт 3.4 Положення).
Згідно до пункту 3.5 Положення на підставі наданої інформації підприємство-перевізник щомісяця складає акти звіряння заборгованості за формою « 3 - пільга» (Додаток 3) за пільговий проїзд окремих категорій громадян та подає їх до управління.
На виконання вимог зазначеного Положення розроблено «Типовий Договір про виплату компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян-мешканців м. Дружківка за рахунок міського бюджету на 2019 рік» (Додаток 1), який в пункті 1.1. регламентує взаємовідносини Сторін: Дружківської міської ради, управління соціального захисту Дружківської міської ради (надалі - Розпорядник коштів на пільгове перевезення окремих категорій громадян - мешканців м. Дружківка) щодо відшкодування Платником втрат Перевізнику за перевезення окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства України мають право на пільговий проїзд в залізничному транспорті приміського та міжміського сполучення.
Порядок розрахунків між Сторонами визначено в розділі 3 Договору: 3.2. Перевізник подає щомісячно до 25 числа наступного за завітним місяця розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг установленої форми « 2 - пільга» по перевезенню залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян - мешканців м. Дружківка та акт звіряння заборгованості згідно Додатку 3 до Положення. 3.3. На підставі наданих Перевізником розрахунків та актів звіряння заборгованості Платник перераховує Перевізнику суму відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян в межах кошторису.
Форма « 2 - пільга» «Розрахунок компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян - мешканців м. Дружківка за рахунок міського бюджету на 2019 рік» в графі «Дані на пільговиків» містить ідентифікаційний номер кожного пільговика.
Після відповідного затвердження змісту договору рішенням виконавчого комітету Дружківської міської ради листом від 21.01.2019 року № 01-12/456/06 Управління соціального захисту населення направило на адресу Регіональної філії «Донецька залізниця» примірник Типового договору про виплату компенсаційних виплат на пільговий проїзд залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян-мешканців м. Дружківка за рахунок міського бюджету на 2019 рік для розгляду та підписання.
У своєму листі від 01.02.2019 №2021/591 структурний підрозділ «Служба приміських пасажирських перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» підтвердив отримання й примірника Типового договору, що направлений вищевказаним листом, однак відмовив у його підписанні, пославшись на те, що начальник та заступник начальника «Служба приміських пасажирських перевезень» регіональної філії «Донецька структурного підрозділу залізниця» АТ «Укрзалізниця» на підставі довіреності № 5143 від 31.10.2018, уповноважені укладати договори виключно щодо діяльності структурного підрозділу, укладання договорів на виплату компенсаційних витрат за пільговий проїзд міжміського сполучення до їх повноважень не входить.
В тексті цього листа позивач просить відповідача розглянути питання щодо внесення змін до Положення в частині порядку розрахунків.
У листі №15/338/01 від 04.02.2019 Виконавчий комітет Дружківської міської ради констатує факт того, що Типовий договір, направлений Управлінням листом № 01-12/456/06 від 21.01.2019 року Залізницею не був підписаний. Вказує, що згідно із вимогами, п.2 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), яке затверджено постановою Кабінету 1 Міністрів України від 29.01.2003 № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» - до Реєстру обов'язково вноситься інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Крім цього, відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №114 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» до п.10 вищезазначеної Постанови - підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою « 2-пільга». Проте, на даний час, до управління надходить тільки «Облікова форма» за перевезення залізничним транспортом приміського сполучення пільгових категорій громадян. В «Обліковій формі» відсутня інформація, яка б відповідала вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги». Виходячи з вищезазначеного, у Управління не має законних підстав для підписання договору на надання та фінансування послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом. Крім того, кошторисом на 2019 рік передбачено виділення коштів з міського бюджету на компенсаційні виплати за пільговий проїзд залізничним транспортом окремих категорій громадян в сумі 110, 00 тис. грн.
Подібні доводи викладені у листах №15/2922/01 від 11.07.2019, №15/8849/01 від 19.09.2019, б/н б/д, що додані до позовної заяви.
До матеріалів справи в підтвердження обсягу коштів, що виділені з місцевого бюджету з метою компенсації за пільговий проїзд залізничним транспортом окремих категорій громадян надано рішення Дружківської міської ради від 19.12.2018 № 7/52-2 «Про міський бюджет на 2019 рік» з додатком.
Регіональною філією «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» за даними «Облікової форми про недоотримання коштів на перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів» (Додаток до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року № 1359), щомісячна сума недоотриманих коштів за 2019 рік відповідно становить: у січні: оформлено пільгових проїзних документів - 1017, недоотримано коштів - 19830,18 грн; у лютому: 1164 - 24449,79 грн; у березні: 1297 - 25792,00 грн; у квітні: 1388 - 26533,43 грн; у травні: 1704 - 34856,01 грн: у червні: 2396 - 63824,88 грн; у липні: 2196 - 54663,28 грн; у серпні: 686 - 10479,63 грн; у жовтні: 74 - 1512; у листопаді: 37 - 332,49 грн; у грудні: 700 - 15337,76 грн.
З січня по грудень 2019 року РФ «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» здійснила перевезення залізничним транспортом приміського сполучення 12659 пасажирів, які мають право пільгового проїзду, зі станцій та зупиночних пунктів, розташованих на території Дружківської міської ради, на загальну суму 277 612,26 грн.
Наведені в Обліковій формі дані підтверджуються наявними в матеріалах справи Реєстрами пільгових пасажирів із зазначенням станцій, на яких оформлялися проїзні квитки.
Регіональна філія «Донецька залізниця» неодноразово листами 19.06.2019 № 01/347, 24.10.2019 № 2021/5404 зверталась до міського голови м. Дружківка, начальника УСЗН Дружківської міської ради щодо здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян - мешканців м. Дружківка, направляла дані вказані облікові форми з метою відшкодування витрат. Однак означені документи повертались відповідачем без виконання (листи 01-12/812/06 від 01.02.2019, №01-12/1407/06 від 25.02.2019).
Сторонами у справі підтверджується наявність переписки з приводу укладання договору та порядку фіксації обсягу витрат, які підлягають компенсації, направлення та повернення облікових форм.
Сторони не заперечують, що на 2019 рік відповідний договір не був укладений внаслідок відсутності узгодження сторонами його умов.
Безпосередньо примірників договорів, які направлялись, сторонами не надано. В матеріалах справи наявний тільки Типовий Договір про виплату компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян-мешканців м. Дружківка.
Одночасно суд зазначає, що питання з якого сторони не дійшли згоди під час укладання такого договору наведено у переписці сторін та є очевидним.
22.09.2020 року за № 2021/4381 Регіональна філія «Донецька залізниця» звернулась до УСЗН Дружківської міської ради з претензією щодо відшкодування заборгованості за перевезення пільгової категорії громадян в розмірі 265 287,33 грн у 2019 році.
Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради заявлені вимоги не визнало, про що письмово листом № 0.2191/20 від 07.10.2020 повідомило позивача, пославшись на те, що компенсація витрат за перевезення пільгової категорії громадян відповідно до положень законодавства можлива тільки на підставі договору, який не був укладений.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, поданих запереченнях і поясненнях сторін, проаналізувавши спірні правовідносини, що склалися між сторонами, дослідивши надані в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, господарський суд, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, зважаючи на таке.
За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.
Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Причиною виникнення спору між сторонами у цій справі є питання наявності чи відсутності правових підстав щодо стягнення з Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради збитків за пільгові перевезення громадян залізничним транспортом.
Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч.1 ст.225 ГК України).
Як визначено у п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст.611 ЦК України та ст.224 ГК України є порушення зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України, основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
Статтею 19 цього Закону передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України. Так, соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12.03.1993, Законами України: «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про охорону дитинства», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу визначені Законом України «Про залізничний транспорт».
Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.
Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг (частина шоста статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт»).
Тобто законодавець розмежовував компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у межах реалізації державних програм соціального захисту від інших подібних видатків.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", предметом діяльності якого є, зокрема надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів, зокрема небезпечних вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні.
Регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» є суб'єктом господарської діяльності, яка займається перевезенням та обслуговуванням пасажирів та повинна забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно з законодавством.
Пунктом 6 «Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 № 252, встановлено, що суб'єкти господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.
Таким чином, норми вказаних законодавчих актів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії. Відтак, надаючи послуги громадянам, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, Акціонерне товариство «Українська залізниця» не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування Регіональним відділенням витрат на перевезення визначених категорій громадян.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно до статті 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» є суб'єктом господарювання, який надає послуги з перевезення пасажирів, метою діяльності якого як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку від провадження підприємницької діяльності згідно із частиною другою статті 3 ГК України.
Таким чином, наведені положення закону закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян. При цьому у АТ «Українська залізниця» виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг перевезення, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у держави (її відповідного органу) як замовника послуг - цивільний обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги.
Саме такий висновок щодо характеру правовідносин, які виникають між державою як замовником послуг на пільгових умовах відповідній категорії споживачів з метою забезпечення державних соціальних гарантій та юридичною особою, яка надає такі послуги, викладений у численних постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 10.04.2018 у справі № 927/291/17, від 17.04.2018 у справі № 906/621/17, від 23.10.2019 у справі № 911/1924/18 та інші (у справах щодо відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів).
Зважаючи на вищенаведені правові норми, суд наголошує, до спірних правовідносин в контексті визначення особи-боржника підлягають застосуванню положення господарського законодавства - Закону України «Про залізничний транспорт».
Між тим, суд акцентує, що визначення особи, зобов'язаної здійснити розрахунок у спірних правовідносинах, із застосуванням частини шостої статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» одночасно відповідає і приписам Бюджетному кодексу України.
Стаття 89 Бюджетного кодексу України, в якій передбачені видатки, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, які створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не передбачає видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, які включають в себе державні програми соціального захисту, зокрема, компенсаційні виплати на пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Норма частини п'ятої статті 102 Бюджетного кодексу України щодо здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту з 01.01.2017 була виключена з Бюджетного кодексу України (Закон України № 1789-VІІІ від 20.12.2016).
З матеріалів справи вбачається, що АТ «Українська залізниця» просить стягнути збитки за пільгові перевезення громадян протягом січня - грудня 2019 року.
Враховуючи правовий принцип незворотності дії нормативно-правового акта у часі, суд зазначає, що положеннями Бюджетного кодексу України у 2019 році законодавчо не передбачені видатки місцевих бюджетів на соціальний захист по державним програмам щодо компенсаційних виплат на пільговий проїзд пасажирів залізничним транспортом та здійснення таких компенсаційних виплат за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Між тим, у статті 91 Бюджетного кодексу України визначено видатки місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів. Так, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать, зокрема, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян (підпункт "ґ" пункту 3 частини першої статті 91), а також пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються особам, визначеним в пункті 20-4 частини першої даної статті БК України.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу приписів частини першої статті 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органами місцевого самоврядування законом.
За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про залізничний транспорт» відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.
Зважаючи на викладене, суд зазначає, що відшкодування витрат на перевезення пільговиків залізничним транспортом можливо за рахунок місцевих бюджетів тільки на договірній основі.
Відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленими за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.
Управління є розпорядник коштів на пільгове перевезення окремих категорій громадян - мешканців м. Дружківка.
Як зазначено судом, рішенням виконавчого комітету Дружківської міської ради від 16.01.2019 № 9 затверджено Положення про порядок розрахунку компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян - мешканців м. Дружківка за рахунок міського бюджету на 2019 рік (далі - Положення), до якого в якості Додатку №1 затверджено «Типовий Договір про виплату компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян-мешканців м. Дружківка за рахунок міського бюджету на 2019 рік». Бюджетом Дружківської міської ради на 2019 рік передбачено виділення коштів з міського бюджету на компенсаційні виплати за пільговий проїзд залізничним транспортом окремих категорій громадян в сумі 110,00 тис. грн.
Як Положенням, так і Типовим договором визначено, що Управління щомісячно до 25 числа отримує від підприємства-перевізника, яке надає послуги з пільгового проїзду залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян, розрахунки, що підлягають відшкодуванню, за попередній місяць за формою « 2 -пільга» (Додаток 2). Форма « 2-пільга» передається управлінню в електронному вигляді виключно по захищеному каналу зв'язку. Перевізник несе персональну відповідальність за достовірність наданих розрахунків. Після подання форми « 2 - пільга» в паперовому та електронному вигляді Управління проводить електронну звірку пільговиків, що включені в форму « 2 - пільга», з Єдиним державним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП). На підставі наданих Перевізником розрахунків та актів звіряння заборгованості Платник перераховує Перевізнику суму відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян в межах кошторису. У разі виявлення розбіжностей щодо розміру пільг або відсутності пільговика в ЄДАРП, управління не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.
Надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд зазначає, що затверджений Дружківською міською радою договір щодо здійснення компенсаційних виплат за перевезення пільгової категорії пасажирів у розумінні положень частини другої статті 179 Господарського кодексу України не може бути визнаний Типовим, оскільки його зміст не затверджений Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, договір, що затверджений вказаним Положенням є волевиявленням відповідача щодо умов, на яких означений договір повинен бути укладеним.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Частина 1 ст. 641 вказаного Кодексу передбачає, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Як встановлено у ч.ч. 1-2 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.(ст. 646 ЦК України).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.(ч.1 ст. 639 ЦК України).
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.1-ч.3 ст.180 ГК України).
Зважаючи на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що пропозиції укласти договір щодо розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян (оферту) зробила кожна зі сторін майбутнього договору: Регіональна філія «Донецька залізниця» та УСЗН Дружківської міської ради, надіславши одна одній примірники договору в своїй редакції (стаття 641 Цивільного кодексу України).
У відповідях на пропозицію укласти договір сторони, не досягнувши згоди між собою з істотних його умов, відповіли відмовою.
Для вирішення розбіжностей, що виникли при укладанні договору, сторони до суду не зверталися.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року № 1359 затверджено Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, відповідно з яким до пільгових перевезень залізничним транспортом (далі - пільгові перевезення) належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян із знижкою, встановленою законодавством (пункт 2).
За змістом пункту 3 Порядку облік пільгових перевезень та визначення суми
недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).
На підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми (пункти 9, 10 Порядку).
У якості додатку до цього Порядку затверджено Облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів, у змісті якої прізвище по батькові, ідентифікаційний номер кожного пільговика не передбачено.
Натомість в абзаці першому пункті 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 (у редакції чинній на час дії спірних правовідносин), вказано, що підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою « 2 - пільга» (пункт 10 Положення було виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 373 від 17.04.2019 - застосовується з 1 жовтня 2019 року).
Форма для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг «2 - пільга» та Інструкція про порядок її заповнення, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 жовтня 2007 року). Зі змісту Опису електронного формату форми « 2 - пільга» встановлено, що обов'язковими її реквізитами в структурі DBF-файлу є: ідентифікаційний номер пільговика, П.Б.І. пільговика.
З огляду на викладене, аналізуючи спірні правовідносини, суд наголошує, що договір про здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського та міжміського сполучення окремих категорій громадян-мешканців м. Дружківка за рахунок міського бюджету на 2019 рік, між Регіональною філією «Донецька залізниця» та Управлінням соціального захисту Дружківської міської ради не укладено. Даний факт сторонами у справі не заперечується.
Засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначає Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" відповідно до статті 1 якого державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму
Статтею 17 цього Закону унормовано, що основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки (стаття 18 Закону).
За статтею 19 Закону "Порядок визначення та застосування державних соціальних гарантій в реалізації державної соціально-економічної політики" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання (частина перша статті 20 цього Закону).
Господарський суд звертає увагу, що виключення частини п'ятої статті 102 Бюджетного кодексу України щодо здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту, не означає автоматичного поширення випадків здійснення видатків за підпунктом "ґ" пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України на видатки, які здійснювалися за вилученою нормою.
За підпунктом "є" пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України в чинній редакції до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Натомість такий перелік не затверджений, що, однак, не змінює фактичного існування програм в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, та не звільняє державу від здійснення видатків для забезпечення реалізації таких програм.
Зважаючи на вищенаведені правові норми, суд дійшов висновку, що покладання обов'язків з відшкодування спірних витрат на пільгові перевезення пасажирів на органи місцевого самоврядування є помилковим, оскільки боржником у цих правовідносинах є держава як замовник послуг та яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи.
Належним представником держави буде орган, визначений Законом про державний бюджет на поточний рік головним розпорядником бюджетних коштів у спірних відносинах. Якщо держава не визначила законом такого головного розпорядника бюджетних коштів, у такому випадку саме Кабінет Міністрів України слід вважати органом, в особі якого держава виступає відповідачем, адже відповідно до пункту 6 статті 116 Конституції України саме Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 09 червня 2023 року у справі № 916/3938/21.
Доводи позивача про те, що відсутність укладеного між сторонами договору щодо компенсації пільгового проїзду окремих категорій громадян та відшкодування залізниці суми збитків не впливає на результат вирішення спору, оскільки, в даному випадку, зобов'язання сторін виникають безпосередньо з вимог чинного законодавства, судом відхиляються з урахуванням аналізу вищенаведених правових норм, які передбачають договірний характер у спірних правовідносинах.
За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Господарський суд наголошує, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 19.09.2019 року у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18).
Таким чином, проаналізувавши встановлені у справі обставини, предмет позову, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи наведені положення господарського і цивільного законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення збитків за перевезення пільгової категорії пасажирів у розмірі 277612,26 грн, тому відмовляє у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат
Положення статті 123 ГПК України передбачають, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи (витрат на професійну правничу допомогу, витрат, пов?язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства у відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю, витрати по оплаті судового збору не відшкодовуються.
Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи, тому прибуття безпосередньо до приміщення суду працівників суду відбувається з певною періодичністю.
Вказаний факт, а також труднощі, пов'язані з відтворенням у програмі віддаленого доступу сканованих копії документів та пояснень, які суд досліджував під час прийняття судового рішення, унеможливили підписання повного тексту рішення суду в строк, визначений ст. 233 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до відповідача Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про стягнення збитків за пільгові перевезення пасажирів в сумі 277612,26грн відмовити.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 29.08.2023.
Повний текст рішення суду складено та підписано 11.12.2023.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова