ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/1495/23 Справа № 171/157/23 Суддя у 1-й інстанції - Ніколенко Д. М. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 року м.Кривий Ріг
08.12.2023р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Лантуха О.О. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік
за участі захисника ОСОБА_2
особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р., ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постанову суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку захисником Лантух О.О., який в апеляційній скарзі:
- вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.ст. 7, 245, 252 КУпАП та підлягає скасуванню;
- зазначає, що судом першої інстанції не було задоволено клопотання про виклик свідка ОСОБА_3 , чим порушено права сторони захисту збирати та подавати докази та право захищати себе, тобто порушені положення ст.ст. 17, 245, 246, 248 КУпАП та положення ст. 129 Конституції України;
- зазначає, що у справі про адміністративне правопорушення було заявлено відвід судді доповідачу розгляд справи відкладено на 06.06.2023р., 05.06.2023р. клопотання про відвід судді розглянуто, в задоволенні клопотання про відвід судді було відмовлено, 14.06.2023р. через електронну пошту адвоката та через повістку «Viber» було отримано повідомлення про призначення справи до розгляду на 15.06.2023р., що суперечить вимогам ст. 277-2 КУпАП про необхідність повідомлення сторін у справі за три доби до дня розгляду в справи, в зв'язку з чим він подав до суду повідомлення, що прибути у судове засідання на призначений час немає можливості з поважних причин - 15.06.2023р. ОСОБА_1 перебував на лікуванні в м. Дніпро, 16.06.2023р. перебував у Криворізькому районному ТЦК (докази надані), 19.06.2023р. дізнався що по справі ухвалена постанова від 15.06.2023р. тобто справа розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника;
- вказує, що розглядаючи справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та за відсутності його захисника Шевченко Е.В. був позбавлений права давати пояснення, подавати докази, допитувати безпосереднього свідка;
- зазначає, що в обґрунтування висновку суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП покладені письмові пояснення свідка ОСОБА_4 , що є неприпустимим, оскільки свідок не проводився судом, до присяги не приводився, та не був допитаний безпосередньо судом;
- вважає, що судом належним чином не було дотримано вимоги ст. 252 КУпАП та ст. 55 Конституції України;
- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи захисника Лантух О.О., особи, яку притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги захисника дійшов висновку про її задоволення за таких підстав.
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 25.01.2023р. о 11-50год., в м. Зеленодольськ по вул. Святковій водій керував автомобілем М412, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування своїх висновків про винуватість ОСОБА_1 суд першої інстанції поклав
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 343568 від 25.01.2023р., де зазначено, що ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння при наявності таких ознак (а.с. 1);
- письмові поясненнями свідка ОСОБА_4 , згідно яких 25.01.2023р. він був запрошений співробітниками поліції та в його присутності водій ОСОБА_1 , який керував автомобілем Москвич, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Зеленодольськ по вул.Святковій, на вимогу працівників поліції пройти медичний огляд у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу «Драгер» та медичному закладі для встановлення ступеню алкогольного сп'яніння відмовився в його присутності, також відмовився надавати письмові пояснення та ставити підпис у протоколі та постанові про адміністративне правопорушення. Факт вживання спиртних напоїв 25.01.2023р. ОСОБА_1 не заперечував;
- пояснення свідка ОСОБА_5 , надані безпосередньо суду, згідно яких 25.01.2023р він керував своїм автомобілем, їхав по м. Зеленодольськ, в салоні у нього були пасажири, а саме його дружина та двоє їх дітей 7 років та 7 місяців. В цей час ОСОБА_1 на своєму автомобілі виїхав на зустрічну смугу і ледь не сталось зіткнення. ОСОБА_1 на своєму авто утікав від поліцейських, які їхали за ним та вимагали зупинитись. Побачивши це, він особисто пригальмував ОСОБА_1 своїм авто, примусивши його з'їхати на обочину. Відразу під'їхали співробітники поліції. ОСОБА_1 був в стані алкогольного сп'яніння та ледь вийшов з автомобіля. В салоні автомобіля ОСОБА_1 був пасажир, який відразу після зупинки автомобіля пішов з місця подій та не був присутній під час спілкування і складання адміністративних матеріалів. Зауважив, що пасажир теж був добряче на підпитку. Підтвердив суду, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд як на місці, так і в лікарні, але він відмовився. Поводив себе агресивно, як до співробітників поліції, так і до нього. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в присутності його та іншого свідка.
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд не проводився у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 від такого проходження, що підтверджено підписами двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ;
- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №499800 від 25.01.2023 року, якою підтверджено факт керування ОСОБА_1 автомобіля Москвич - М412, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
При цьому судом першої інстанції відкинуто доводи адвоката Лантух О.О. про неспроможність письмових пояснень свідків, та обґрунтовуючи свій висновок суд зазначив, що діючим КУпАП навіть під час допиту свідка безпосередньо в залі суду не передбачено його попередження про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за дачу завідомо неправдивих показань (ст.272 КУпАП).
Від допиту свідка ОСОБА_3 суд відмовився, оскільки явку вказаного свідка до суду сторона захисту не забезпечила.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не може погодитись із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП, неповно та необ'єктивно з'ясував обставини справи, що перешкодило суду вирішити їх в точній відповідності із законом, неповно та невсебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника дійшов висновку, що вони є слушними, та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 крім іншого ґрунтувались на поясненнях свідка ОСОБА_5 , наданих в суді, та письмових поясненнях свідка ОСОБА_4 .
Як вбачається з матеріалів справи свідок ОСОБА_6 був безпосереднім учасником події, під час якої ОСОБА_1 нібито не вчинив ДТП, а отже є безпосередньо зацікавленою особою у вирішенні справи. Його показання мали б бути перевірені та оцінені судом у сукупності з показаннями інших свідків та доказів.
Проте суд першої інстанції обмежився дослідженням письмових пояснень свідка ОСОБА_4 , які покладені в обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 ..
На думку суду апеляційної інстанції, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для приведення свідка до присяги у справах про адміністративне правопорушення є помилковими за таких підстав.
Відповідно до ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.
Діючий КУпАП не містить процесуальних вимог щодо допиту свідків, тому у даному випадку підлягають застосуванню вимоги найбільш наближено законодавства, а саме вимоги КПК України, у тому числі і приведення свідка до присяги перед його допитом.
Письмові пояснення свідка ОСОБА_4 не є належними доказами правомірності притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, оскільки вказана особа у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому його показання не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі N 560/751/17, викладеної у постанові від 27.06.2019р.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відеозапис у справі про адміністративне правопорушення працівниками поліції не проводився, відомості про неможливість проведення ведення відеозапису у даній справі матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять, відеозапис штатного відео реєстратора із службового автомобіля не наданий, твердження про те, що працівники поліції наздоганяли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 не можуть бути перевірені судом апеляційної інстанції. Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, незастосування відеозапису при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 суперечить вимогам ст. 266 КУпАП.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, уповноважена особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, викликалась для допиту в суді апеляційної інстанції, проте зазначені виклики були проігноровані.
Допитаний судом апеляційної інстанції свідок ОСОБА_8 повідомив ,що в день події він разом із ОСОБА_1 на його автомобілі їхали в особистих справах в м. Зеленодольськ, Дніпропетровської області, ОСОБА_1 правила дорожнього руху не порушував, аварійну обстановку не створював. ОСОБА_1 був тверезий, вони разом займалися господарськими справами за місцем проживання. ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, з яких підстав йому невідомо. Після того, як ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, він особисто вийшов з автомобіля та пішов у своїх справах, що відбувалося далі йому невідомо.
Таким чином, судом апеляційної станції встановлені розбіжності між показанням вказаного свідка та свідки ОСОБА_5 , який був допитаний судом першої інстанції. Проте суд першої інстанції, не дотримуючись принципу повноти та всебічності, ці обставини не з'ясував та розбіжності не усунув.
Крім того, суд першої інстанції розглянув справу про адміністративне правопорушення за відсутністю ОСОБА_1 , клопотання про допит свідка, на якому наполягала сторона захисту не задовольнив, чим, на думку суду апеляційної інстанції, не дотримався принципу повноти та всебічності розгляду справи про адміністративне правопорушення. За таких підстав єдиним свідком правопорушення є свідок ОСОБА_5 , показання якого викликають у суду апеляційної інстанції сумніви щодо своєї достовірності з підстав викладених вище.
Суд апеляційної інстанції окремо звертає увагу на доводи апеляційної скарги захисника про те, що ним було заявлено відвід судді у справі, тобто суду висловлено недовіру у подальшому розгляді справи з підстав, які були видані викладені у заяві захисника про відвід, а саме через відмову у задоволенні клопотання сторони захисту у виклику свідків, тобто дотримання повното ти та всебічності судового розгляду.
Розглянувши заяву захисника про відвід судді, у задоволені заяви було відмовлено, розгляд справи повернутий суді доповідачу.
Призначаючи справу до розгляду суд першої інстанції не дотримався вимог статті 277-2 КУпАП та справу призначив до розгляду на наступний день від дати повідомлення про судовий розгляд, що унеможливило прибуття сторони захисту у судове засідання та справа була розглянута за відсутності захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що сукупність процесуальних подій, які відбувалися при розгляді даної справи не можуть бути визнані належними, оскільки суддя, який розглядав справу про адміністративне правопорушення, отримавши від сторони захисту заяву про відвід, тобто вислів про недовіру суду, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи яка притягається до відповідальності та її захисника.
Наведене вище суд апеляційної інстанції вважає істотними порушеннями, які є безумовною підставою для скасування судового рішення, та враховуючи наведені вище суттєві недоліки матеріалів справи про адміністративне правопорушення та відсутність належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника Лантух Олега Олександровича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.06.2023р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - задовольнити.
Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.06.2023р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.
Суддя