Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/6218/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2023 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд, Закарпатської області у складі головуючого судді А.А.Надопта, секретар судового засідання О.М.Стрижак, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась у суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, в якому просить суд визнати за нею права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальна площа - 79,2 м.кв., житлова - 61,9 м.кв., рік побудови 1976 та на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, згідно Рішення 2 сесії 24 скликання Фанчиківської сільської ради Виноградівського району від 19.07.2002 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність».
Обгрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_5 , який не залишив заповіту. Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане 24.01.2023 року Виноградівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №42. Шлюб позивачки, ОСОБА_6 з померлим ОСОБА_7 , підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 виданого 24 лютого 1973 року Фанчиківською сільською радою, актовий запис №17. Після смерті спадкодавця - ОСОБА_7 відкрилася спадщина на належне йому майно, яка складається з частини (половини) житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на жилий будинок видане 15.11.2000р. Виноградівською райдержадміністрацією на підставі рішення Виноградівської районної ради №57 від 19.04.1991р., право власності зареєстроване 15.11.2000р. Виноградівським БТІ, за реєстровим №118 в книзі 1. Друга половина житлового будинку належить на праві власності Позивачу, згідно свідоцтва про право власності на жилий будинок видане 15.11.2000р. Виноградівською райдержадміністрацією на підставі рішення Виноградівської районної ради №57 від 19.04.1991р., право власності зареєстроване 15.11.2000 року Виноградівським БТІ, за реєстровим №118 в книзі 1. Земельна ділянка площею 0,25 га, що розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, згідно рішення 2 сесії 24 скликання Фанчиківської сільської ради Виноградівського району від 19.07.2002 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність».
Далі позивачка вказує, що спадкоємцями першої черги за законом за померлим є його діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (після шлюбу - ОСОБА_4 ), відповідачі по справі. Родинні Стосунки між померлим з відповідачами підтверджуються свідоцтвами про народження ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (після шлюбу - ОСОБА_4 ).
На момент смерті ОСОБА_10 .Козьма згідно довідки Старости Фанчиківського старостинського округу №10-20/176 від 15.02.2023 року, - в будинку АДРЕСА_1 разом з померлим проживала його дружина, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач, ОСОБА_2 , не приймав спадщину за померлим батьком, до нотаріуса щодо спадщини не звертався, і відмовляється від спадщини, про що ним буде подано до суду відповідну заяву.
Відповідач, ОСОБА_4 , не приймала спадщину за померлим батьком, до нотаріуса щодо спадщини не зверталася, і відмовляється від спадщини на користь позивача, про що нею буде подано до суду відповідну заяву.
Відповідач, ОСОБА_12 , не приймала спадщину за померлим батьком, до нотаріуса щодо спадщини не зверталася, і відмовляється від спадщини на користь позивача, про що нею буде подано до суду відповідну заяву.
Таким чином, позивач має всі правові підстави на набуття права власності на будинок та земельну ділянку в порядку спадкування.
Згідно відомостей Технічного паспорту на будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , виданого сертифікованим спеціалістом ФОП ОСОБА_13 , загальна площа будинку складає 79,2 м.кв., житлова - 61,9 м.кв., рік побудови 1976. Відповідно до довідки виданої 28.08.2023 року сертифікованим спеціалістом ФОП ОСОБА_13 , інвентаризаційна вартість будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , станом на 2023 рік, складає - 194.674,00 грн. Відповідно до відомостей наданих відділом надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області норматвна грошова оцінка земельної ділянки складає: 1 кв.м. - 96,07 грн., а вартість 2500 кв.м. становить 240 175 грн.
На даний час, Позивач, по факту проживання в будинку померлого, прийняв спадщину, проте, позивачу листом приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу відмовлено в оформленні спадщини, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.
В судове засідання позивачка не з'явилася, проте в подала до суду заяву від 09.11.2023р., в якій просила справу розглянути без неї, свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та просила такі задоволити; відповідачі в судове засідання також не з'явилися, проте подали до суду заяви від 09.11.2023р., в яких просили справу розглянути без них, позовні вимоги визнав повністю, а відтак суд вважає за можливе справу розглянути без сторін на підставі наданих ними доказів.
Так, за змістом ч.2 ст.43 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними (ч. 1 ст. 372 ЦПК України).
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Перевіряючи поважність причин неявки в судове засідання сторін, суд встановив, що сторонам надсилались судові повістки про виклик в судове засідання на адреси, засоби зв'язку, які зазначено в позовній заяві, однак сторони жодного разу не з'явились і не повідомляли суд про поважність причин неявки в судові засідання. Така поведінка сторін суперечить приписам статей 43, 44 ЦПК України, а тим більше що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей судового процесу, та зважуючи на те що сторони нових доказів ніж ті що подано до суду не зможуть подати і такі слід вважати достатніми для вирішення заявлених позовних вимог, то зазначене на думку суду щодо розгляду справи за відсутності сторін не вплине на своєчасний розгляд справи та не призведе до порушення процесуальних прав сторін у спірних правовідносинах.
Оскільки явка сторін не була визнана судом обов'язковою, а обставини справи з урахуванням позовних вимог та поданих сторонами доказів судом можливо встановити у повному обсязі, то на підставі приписів ЦПК неявка сторін, не перешкоджає розгляду справи в даному судовому засіданні.
Так, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК Україниу зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає позов підставним та обґрунтованим, який підлягає до повного задоволення із-за таких міркувань.
Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод 1950р. кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом, який вирішить спір щодо його права та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суди, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя (ст.5 ч.1 ЦПК), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Завданнями цивільного судочинства (ст.2 ЦПК) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.89 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст.76-88 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.ст.12,13,78,81,82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
В судовому засіданні достовірними та належними доказами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_5 , що стверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане 24.01.2023 року Виноградівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №42. Померлий ОСОБА_5 не залишив заповіту. Шлюб позивачки, ОСОБА_6 з померлим ОСОБА_7 , підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 виданого 24 лютого 1973 року Фанчиківською сільською радою, актовий запис №17.
Після смерті спадкодавця - ОСОБА_7 відкрилася спадщина на належне йому майно, яка складається з частини (половини) житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на жилий будинок, видане 15.11.2000р. Виноградівською райдержадміністрацією на підставі рішення Виноградівської районної ради №57 від 19.04.1991р., право власності зареєстроване 15.11.2000р. Виноградівським БТІ, за реєстровим №118 в книзі 1. Друга половина житлового будинку належить на праві власності позивачу, згідно свідоцтва про право власності на жилий будинок видане 15.11.2000р. Виноградівською райдержадміністрацією на підставі рішення Виноградівської районної ради №57 від 19.04.1991р., право власності зареєстроване 15.11.2000 року Виноградівським БТІ, за реєстровим №118 в книзі 1. Земельна ділянка площею 0,25 га, що розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, згідно рішення 2 сесії 24 скликання Фанчиківської сільської ради Виноградівського району від 19.07.2002 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність».
Встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом за померлим є його діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (після шлюбу - ОСОБА_4 ), відповідачі по справі. Родинні Стосунки між померлим з відповідачами підтверджуються свідоцтвами про народження ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (після шлюбу - ОСОБА_4 ).
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , як встановлено з матеріалів справи, не приймали спадщину за померлим батьком, до нотаріуса щодо спадщини не зверталися, і відмовляються від спадщини, про що ними 09.11.2023р.подано до суду заяви.
Так, згідно відомостей Технічного паспорту на будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , виданого сертифікованим спеціалістом ФОП ОСОБА_13 , загальна площа будинку складає 79,2 м.кв., житлова - 61,9 м.кв., рік побудови 1976. Відповідно до довідки виданої 28.08.2023р. сертифікованим спеціалістом ФОП ОСОБА_13 , інвентаризаційна вартість будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , станом на 2023 рік, складає - 194.674,00 грн. Відповідно до відомостей наданих відділом надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області норматвна грошова оцінка земельної ділянки складає: 1 кв.м. - 96,07 грн., а вартість 2500 кв.м. становить 240 175 грн.
На момент смерті ОСОБА_10 .Козьма згідно довідки Старости Фанчиківського старостинського округу №10-20/176 від 15.02.2023р., - в будинку АДРЕСА_1 разом з померлим проживала його дружина, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а, отже, позивач має всі правові підстави для набуття права власності на будинок та земельну ділянку в порядку спадкування, оскільки позивач, по факту проживання в будинку померлого, прийняла спадщину, проте, позивачу листом приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу відмовлено в оформленні спадщини, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відповідно до ст.ст.16,328 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо, крім іншого, це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним (власником) документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як роз'яснено в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Зважаючи на встановлені судом обставини, зокрема на те, що на момент смерті Ф.Козьма в будинку АДРЕСА_1 разом з померлим, який заповіту не залишив, проживала його дружина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачі по справі- їх діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 не прийняли спадщину за померлим батьком, до нотаріуса щодо спадщини не зверталися і відмовляються від спадщини, про що ними подано до суду відповідні заяви від 09.11.2023р., отже, позивач має всі правові підстави на набуття права власності на будинок та земельну ділянку в порядку спадкування, оскільки позивач, по факту проживання в будинку померлого, прийняла спадщину, однак приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу відмовив їй в оформленні спадщини із-за відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, а відтак суд визнає, що за позивачкою слід визнати право власності на вказане спадкове нерухоме майно в порядку спадкування.
Відповідно до вимог та керуючись ст.ст.10,12,13,18,81,223,259,263-265 ЦПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задоволити.
Визнати за позивачем ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальна площа - 79,2 м.кв., житлова - 61,9 м.кв., рік побудови 1976.
Визнати за позивачем ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, згідно Рішення 2 сесії 24 скликання Фанчиківської сільської ради Виноградівського району від 19.07.2002 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийА. А. Надопта