ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/3858/23 Справа № 210/4865/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді-доповідача: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
засудженого: ОСОБА_6 (в режимі відео конференції)
прокурора: ОСОБА_7 (в режимі відео конференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2023 року про задоволення подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія №80» на засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2023 року задоволено подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія №80» на засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№ 80)» за вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19.05.2021 року, звільнено умовно-достроково із місць позбавлення волі на невідбутий строк покарання 1 рік 5 місяці 20 днів.
Мотивуючи своє рішення суд вказав, що оцінивши поведінку засудженого за весь період відбуття покарання, матеріали особової справи, щоденник індивідуальної роботи із засудженим, характеристику, відомості про відсутність діючих стягнень, наявність заохочень, прийшов до висновку, що ОСОБА_6 своєю поведінкою довів своє виправлення. У зв'язку із чим, в подальшому може бути виправлений без ізоляції від суспільства, та вважає можливим звільнити його умовно-достроково з місць позбавлення волі на невідбуту частину строку покарання.
Вказану ухвалу суду прокурор ОСОБА_7 оскаржив в апеляційному порядку. Вважаючи, що дана ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність з наступних підстав.
Вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги та не дав правову оцінку, що ОСОБА_6 неодноразово судимий за умисні корисливі злочини проти власності, в тому числі тяжкі, та на теперішній час відбуває покарання за кілька злочинів.
Вказує, що невідбута засудженим ОСОБА_6 частина кримінального покарання, яка складає понад 1 рік 5 місяців, є значною та, при наявності 4 вироків стосовно останнього, на теперішній час передчасно робити висновок про досягнення мети покарання, як передбачено ч. 2 ст.50 КК України, а саме: виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню ним нових злочинів.
Вважає, що судом не мотивовано один з основних критеріїв виправлення, відповідно до ст. 81 КК України, доведення виправлення ставленням до праці, лише зазначивши, що ОСОБА_6 в 2023 році періодично залучався до праці, згідно довідки про доходи у червні- серпні 2023 року.
Вважає, що у досліджених судом матеріалах відсутні дані про доведення виправлення ОСОБА_6 своїм добросовісним ставленням до праці, оскільки останній працював лише 3 місяці, що свідчить про штучне створення умов для умовно-дострокового звільнення.
Вважає, що суд зробив немотивований висновок про наявність підстав для застосування на теперішній час до засудженого ст.81 КК України.
Просить ухвалу про задоволення подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання начальника ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заслухавши доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку засудженого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно зі ст.50,65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з положеннями ст.81 КК України, особу може бути умовно-достроково звільнено від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та відбув визначений законом строк покарання.
За вимогами ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, тобто однією з найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Слід зазначити, що виконання призначеного покарання є доцільним тільки за тієї умови, що ним досягається поставлена в законі мета: крім кари, ще і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Якщо ця мета може бути досягнута ще до закінчення призначеного судом строку покарання, то в подальшому у його виконанні відпадає необхідність. З огляду на це, закон передбачає можливість застосування судом умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26.04.2002 року № 2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" умовно дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково від відбування покарання є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення особи засудженого та умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19.05.2021 року, визнано винним за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворих покарань, призначених за вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20.05.2020 року та за вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18.05.2020 року, більш суворим за теперішнім вироком, ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Строк відбуття покарання рахувати з 15.04.2020 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04.08.2021 року вирок П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19.05.2021 року змінено.
Таким чином, початок строку 15.04.2020 року, кінець строку 15.04.2025 року.
Засуджений ОСОБА_6 неодноразово судимий за умисні корисливі злочини проти власності, в тому числі тяжкі, та на теперішній час відбуває покарання за кілька злочинів.
Так, ОСОБА_6 раніше засуджений:
- 15.04.2020 року П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік;
-18.05.2020 року П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03.12.2020 року вирок скасовано в частині призначення покарання; рахувати засудженим по ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі. Вирок від 15.04.2020 року виконувати самостійно. У іншій частині вирок залишений без змін. Вирок вступив в законну силу 03.12.2020 року;
- 20.05.2020 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі;
Згідно п. 1 постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» звернуто увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
З вказаного слідує, що відносно засудженого ОСОБА_6 , враховуючи його судимість за вчинення тяжкого злочину, мети передбаченої ч. 2 ст. 50 КК України пов'язаної з його виправленням, а також запобігання вчиненню нових злочинів не досягнуто.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що порядок застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання передбачено ст. 81 КК України, зокрема в ч.2 вказаної статті Закону зазначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно- дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» зазначено, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну не відбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив, як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання.
Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Проте, в порушення вказаних вимог закону в оскаржуваній ухвалі судом не надано оцінки яким чином засуджений бере участь і проявляє корисну активність в організації виховних заходів в установі, не надано оцінки участі ОСОБА_6 , в самодіяльних організаціях засуджених та ставлення до праці.
Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ неодноразово звертали увагу судів на те, що під час вирішення питання про сумлінну поведінку та ставлення до праці в разі вирішення питання про можливість застосування до засудженого ст. 81 КК України, слід відрізняти пристосовування засуджених до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення засуджених.
За таких характеризуючих, засудженого ОСОБА_6 , даних, а саме він за весь час відбування покарання має 1 стягнення в 2020 році, яке на даний час є погашеним, та 2 заохочення в 2022 та 2023 роках, також ОСОБА_6 працював лише 3 місяці, що свідчить про штучне створення умов для умовно-дострокового звільнення та пристосовувальницьку поведінку останнього до вимог адміністрації установи, а не свідоме виправлення та доведення цього зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, судом першої інстанції передчасно прийнято рішення про умовно - дострокове звільнення, в зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а судове рішення підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407, 419, 537 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2023 року про задоволення подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія №80» та звільнення умовно-достроково від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 із місць позбавлення волі скасувати.
В задоволенні подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія» ОСОБА_8 на засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді