Справа № 761/33494/19
Провадження №1-кп/761/589/2023
ВИРОК
іменем України
13 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100000000315 від 22 березня 2019 року, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Калуш Івано-Франківської області, громадянина України, працюючого на посаді водія маршрутного транспорту на підприємстві ПП «УНІВЕРСАЛ-ТРАНС», одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей 2008, 2016 та 2020 років народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
за участю:
секретарів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
прокурорів - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
потерпілих - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,
представників потерпілих - ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,
захисників - ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ,
обвинуваченого - ОСОБА_2
ВСТАНОВИВ:
21.03.2019 приблизно о 20 годині 03 хвилини, ОСОБА_2 , керуючи технічно несправним автобусом марки «Богдан А144.5» номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи перевезення пасажирів по маршруту № 155 сполученням «Кільцева Дорога - станція метро Петрівка» рухався по вул. Олени Теліги у м. Києві зі сторони вул. Дорогожицька в напрямку перехрестя з вул. Юрія Іллєнка, розташовуючись в крайній правій смузі, з трьох наявних в його напрямку руху.
В процесі руху він наближався до регульованого пішохідного переходу, позначеного горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.2 «Зебра» Правил дорожнього руху України.
В цей час, в межах вказаного регульованого пішохідного переходу, справа наліво, відносно напрямку руху вищевказаного автобусу, проїзну частину вул. Олени Теліги переходили пішоходи ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , для яких був увімкнений зелений (дозволяючий рух) сигнал світлофору.
Під час руху ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 підпункт «а» і «б», п. 8.7.3. е); 8.10; 31.4.1 а) та б) та дорожньої розмітки 1.12 ПДР України, а також вимог пункту 6.4.6.1 ДСТУ 3649:2010:
- п. 1.3: учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими;
- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
- підпункт «а»: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;
- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 8.7.3 «е»: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух;
- п. 8.10: у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитись перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 (місце зупинки), якщо їх немає - не ближче 10 метрів до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуванню проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів;
- п. 31.4: Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
31.4.1 Гальмові системи:
а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника;
б) під час дорожніх випробувань робочої гальмової системи перевищуються такі значення: автобуси - 18,3 метри;
- п. 1.12 (стоп-лінія) - позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності знака 2.2 або при сигналі світлофора чи регулювальника, що забороняє рух.
- п. 6.4.6.1 ДСТУ 3649:2010: усталене сповільнення транспортного засобу категорії МЗ має бути не менше ніж 5,0 м/с2. Категорія МЗ колісні транспортні призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місце водія і максимальну масу, що перевищує 5 тон.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_2 виявились в тому, що він, будучи зобов'язаним перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан транспортного засобу, маючи об'єктивну змогу при проведенні візуального огляду автобуса, а саме візуального огляду регулювальних механізмів (механізмів підведення колодок до гальмівних барабанів) виявити, що регулювальні механізми робочих гальмівних механізмів заднього лівого та переднього лівого коліс заблоковані шляхом зварювання регулювальних болтів та корпусів даних механізмів, регулювальний механізм робочого гальмівного механізму переднього правого колеса заблокований шляхом зварювання регулювального болта та корпусу даного механізму, шестигранник даного болта відсутній та усвідомити, що в гальмівну систему автобуса внесені конструкційні зміни, які унеможливлюють в повній мірі проведення регулювання гальмівних механізмів коліс, та як наслідок, в процесі експлуатації транспортного засобу відчути неефективне гальмуванні та відмовитись від виїзду на лінію та експлуатації автобуса, 21.03.2019 проявив бездіяльність, виїхав на лінію та розпочав експлуатацію транспортного засобу, внаслідок чого приблизно о 20 годині 03 хвилини, керуючи технічно несправним автобусом марки «Богдан А 144.5» номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи перевезення пасажирів по маршруту № 155 сполученням «Кільцева Дорога - станція метро Петрівка» рухаючись по вул. Олени Теліги у м. Києві зі сторони вул. Дорогожицька в напрямку перехрестя з вул. Юрія Іллєнка, наближаючись до світлофора, на якому був увімкнений червоний (забороняючий рух) сигнал (який, після увімкнення, перебував в полі його зору понад 7 секунд), створив небезпеку для руху та загрозу життю і здоров'ю громадян, не зміг зупинити автобус перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) внаслідок неефективного гальмування керованого ним автобуса, виїхав на червоний (забороняючий рух) сигнал світлофору на регульований пішохідний перехід, розташований перед перехрестям вул. Олени Теліги - вул. Юрія Іллєнка у місті Києві, на якому здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходи ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , отримали тілесні ушкодження.
Встановлено, що при дослідженні медичної документації ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку з формуванням численних кіркових геморагічних вогнищ зліва в лобно-скроневій ділянці, травматичного субарахноїдального крововиливу, перелому правої скроневої кістки з переходом на пірамідку скроневої кістки в середню черепну ямку, підшкірної гематоми м'яких тканин голови справа, забійної рани зовнішнього кута лівого ока, саден лівої половини голови, обличчя; закрита травма грудної клітки у вигляді переломів діафізів обох ключиць в середній третині зі зміщенням уламків, 6-го ребра справа по задньо-пахвовій лінії зі зміщенням уламків; закрита травма тазу у вигляді переломів крила лівої здухвинної та лівої сідничної кісток зі зміщенням уламків, забійно-рваної рани в проекції лівої здухвинної кістки; садна правого плеча та передпліччя, лівого плеча. Вищевказані закриті травми супроводжувались порушенням рівня свідомості до коматозного стану, травматичним шоком тяжкого ступеня з падінням артеріального тиску до 80/60 мм.рт.ст., з частотою пульсу 110/хв. (індекс Алговера становить 1,38) на момент огляду потерпілої персоналом ЕМД 21.03.2019 о 20.10 год., неефективністю самостійного дихання, що потребувало переведення ОСОБА_20 на штучну вентиляцію легень, нестабільність гемодинаміки, що потребувало введення вазопресорів. Вказані закриті травми за ступенем тяжкості відносяться до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).
При дослідженні медичної документації ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , були виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-лицева травма у вигляді струсу головного мозку, перелому альвеолярного відростка верхньої щелепи по передньо-верхнього краю міжверхньощелепного шву з травматичною екстракцією 11, 21 зубів, підшкірних гематом м'яких тканин лобної області зліва та в проекції верхньої щелепи, забійної рани лівої вилицево-підочної ділянки, гематоми на повіках лівого ока з субкон'юнктивальним крововиливом; множинні садна верхніх (правої кисті) та нижніх (колінних суглобів) кінцівок. Морфологічні властивості виявленого перелому - дозволяють стверджувати, що вказана закрита черепно-лицева травма за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
При дослідженні медичної документації ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , були виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: садна (без опису морфології) обличчя; перелом правої скроневої кістки; субдуральні нашарування в обох скроневих ділянках, вогнища геморагії в лівій скроневій ділянці; закрита травма живота: перелом бокової маси крижі без зміщення, лівої повної і сідничної кісток зліва, крайовий перелом верхнього краю вертлюгової впадини зліва; садна (без опису морфології) нижніх кінцівок. Критерієм судово-медичної оцінки ступеню тяжкості тілесного ушкодження - перелом кісток склепіння черепа - є критерій небезпеки для життя, а тому, зазначене тілесне ушкодження відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Під час огляду автобуса «Богдан А 144.5», д.н.з. НОМЕР_1 , виявлено несправності технічного стану його гальмівної системи, які не відповідають вимогам пунктів: 31.4.1 а); 31.4.1. б) ПДР України та вимогам пункту 6.4.6.1 ДСТУ 3649:2010. Рульове керування та ходова частина даного автобуса знаходяться в працездатному стані.
Виявлені несправності технічного стану гальмівної системи автобуса «Богдан А 144.5», д.н.з. НОМЕР_1 , виникли до настання ДТП.
Причиною виникнення несправності технічного стану гальмівної системи автобуса «Богдан А144.5», д.н.з. НОМЕР_1 , яка полягає у неефективному гальмуванні даного транспортного засобу, є неправильне регулювання робочих гальмівних механізмів, а саме збільшені зазори між фрикційними накладками гальмівних колодок та гальмівними барабанами. Виявлені несправності гальмівної системи водій, або особа яка відповідальна за технічний стан та технічне обслуговування транспортного засобу могли виявити перед випуском автобуса на лінію.
На момент первинного огляду автобуса «Богдан А144.5», д.н.з. НОМЕР_1 , тобто до проведення регулювальних робіт гальмівної системи, сповільнення транспортного засобу не відповідало вимогам ДСТУ 3649:2010.
Встановлено, що у діях водія автобуса «Богдан А 144.5», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 8.7.3. е); 8.10; 31.4.1 а) та б) ПДР України та вимогам пункту 6.4.6.1 ДСТУ 3649:2010.
З технічної точки зору причиною виникнення досліджуваної дорожньо- транспортної пригоди, є невідповідність гальмівної системи автобуса «Богдан А144.5», д.н.з. НОМЕР_1 , вимогам пункту 31.4.1 б) ПДР України та вимогам пункту 6.4.6.1 ДСТУ 3649:2010, які водій, або особа відповідальна за технічний стан та технічне обслуговування транспортного засобу могли виявити перед випуском автобуса на лінію.
Крім того, в ході проведення досудового розслідування в діях водія ОСОБА_2 виявлено порушення вимог пунктів 1.3, 1.5 та 2.3 підпункт «а» і «б» ПДР України.
Порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 підпункт «а» і «б», п. 8.7.3. е); 8.10; 31.4.1 а) та б) та дорожньої розмітки 1.12 ПДР України, а також вимог пункту 6.4.6.1 ДСТУ 3649:2010, водієм ОСОБА_2 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_2 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , та середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_18 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, категорично заперечував та наполягав на тому, що зробив все аби зупинити автобус, одразу тиснув на гальма, а про наявність значних несправностей гальмівної системи йому не було відомо.
Так, ОСОБА_27 суду пояснив, що водієм цього автобусу працював з листопада 2018 року по день події. Як правило він зранку візуально оглядав автобус, потім автобус проходив обов'язковий технічний контроль, в ході якого перевірявся механіком, який ставив відповідну печатку у маршрутному листі у разі, якщо автобус визнавався справним, після чого ОСОБА_2 виїжджав на лінію.
16.03.2019 року він отримав автобус від свого напарника, та виїхав на лінію, в цей день нарікань на роботу транспортного засобу в нього не було.
18.03.2019 року, приблизно об 11 годині, в автобусі припинили працювати гальма, тож він висадив пасажирів та повіз автобус в АТП на ремонт.
Така ж ситуація повторилась 19.03.2019 та 20.03.2019 року. Несправності виявлялись в тому, що він натискав педаль гальмування, однак автобус не гальмував. З огляду на такий технічний стан автобусу він висаджував пасажирів, та, рухаючись зі швидкістю близько 5 км/год їхав до автопарку.
21.03.2019 зранку він дізнався, що ремонт автобуса завершено, уточнив, що перевірив роботу гальмівної системи, і переконавшись, що вона справно працює, виїхав на лінію.
Так, 21.03.2019 року він розпочав свій рух на лінії приблизно о 06 год. 30 хв. і до моменту ДТП, яке трапилось близько 20 години вечора, тобто увесь робочий день, автобус працював справно. Обвинувачений наголосив, що якби він виявив несправності раніше, то з'їхав би з лінії, як це вже траплялось раніше. До того як трапилось ДТП, він зупинявся біля входу до станції метрополітену «Шулявська» - приблизно за кілометр від місця події.
В момент ДТП він рухався у крайній правій смузі зі швидкістю близько 40-50 км/год. Пояснив, що потерпілих та світлофор побачив десь за 20 метрів і тоді почав спроби зупинити автобус. Усвідомивши несправності в гальмівній системі він намагався уникнути ДТП за допомогою маневрування, оскільки зправа були інші автомобілі, він намагався рухатись ліворуч, але таким чином, аби не допустити лобового зіткнення, при цьому, за словами обвинуваченого, він пробував проїхати між пішоходами. На якій відстані від потерпілих він фактично розпочав гальмування - пригадати не зміг. При цьому пояснив, що спочатку не спрацювала педаль гальм, потім не спрацювали ручні гальма і після цього він розпочав гальмування за допомогою трансмісії. Увесь процес, за словами обвинуваченого, займав долі секунди.
Чи подавав він звукові сигнали аби попередити пішоходів про небезпеку обвинувачений не зміг пригадати, але припустив, що не подавав, оскільки в цей час намагався зупинити автомобіль за допомогою трансмісії.
Після ДТП автобус зупинився вже за пішохідним переходом, однак на якій відстані - ОСОБА_2 не пригадав.
Також в ході судового розгляду ОСОБА_2 погодився із тим, що пішоходи рухались на зелений сигнал світлофору, а він їхав на червоний.
Обвинувачений зазначив, що на його думку ремонт гальмівної системи автобусу механіками АТП було проведено неякісно, або не було проведено взагалі, що і стало причиною ДТП. Водій зазначив, що перед виїздом він оглянув гальмівну систему візуально та спробував різко загальмувати, при цьому несправностей у роботі гальмівної системи не було.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вказував, що, хоча й не вважає себе винним у інкримінованому йому злочині, однак після ДТП все одно намагався допомогти потерпілим. Так, його дружина переказувала гроші на картки потерпілих, а він сам відвідував їх у лікарні.
Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується наступними доказами, ретельно дослідженими в судовому засіданні.
Так, потерпіла ОСОБА_18 суду пояснила, що 21.03.2019 вечором вона йшла додому разом із своєю сестрою, потерпілою ОСОБА_19 . На вулиці було темно. Підійшовши до світлофору на перехресті вулиць О.Теліги - Ю.Іллєнка, вона побачила два ряди автомобілів, що зупинились, при цьому автобус потерпіла не бачила. Коли для пішоходів загорівся зелений сигнал світлофору потерпіла розпочала рух. Подальший розвиток подій потерпіла не пам'ятає, потім вона отямилась, коли лежала на проїжджій частині будучи у крові.
Потерпіла суду пояснила, що після ДТП лікувалась у двох лікарнях, та продовжує проходити лікування навіть під час судового розгляду даного кримінального провадження. При цьому визнала, що ОСОБА_2 разом із своєю дружиною дійсно 2 чи 3 рази намагався надати фінансову допомогу, однак в подальшому станом здоров'я потерпілих не цікавився.
Також потерпіла розповіла, що коли ОСОБА_2 відвідував її у лікарні, він казав, що до події його спочатку просили зупинити автобус біля зупинки, однак потім йому повідомили, що зупинятись не потрібно, а в цей час для нього світився зелений сигнал світлофора - через що, у потерпілої склалось враження, що водій намагався встигнути проїхати перехрестя.
Потерпіла пояснила, що наразі позов нею не заявлений, однак вона має до обвинуваченого претензії матеріального характеру, тож позов заявлятиме окремо в рамках цивільного провадження.
Потерпіла ОСОБА_19 суду пояснила, що 21.03.2019, після роботи, вона зустрілась із сестрою, вони разом пішли додому. Біля входу на станцію метро «Дорогожичі» вони мали перетнути вулицю О.Теліги по наземному пішохідному переходу. За кілька секунд після того як для них увімкнувся зелений сигнал світлофору, вони розпочали рух. Потерпіла пояснила, що не може пригадати подальші події детально, однак пам'ятає, що їх з сестрою збив автобус, це трапилось одразу як вони розпочали рух по переходу.
Потерпіла зазначила, що тривалий час лікувалась після ДТП, у неї були поламані кістки тазу, тож вона довго перебувала у лежачому стані. Внаслідок події в неї погіршились зір та слух, почались проблеми із пам'ятю. За весь час кримінального провадження обвинувачений не зателефонував потерпілій, однак двічі відвідував у лікарні.
Потерпіла зазначила, що вважає винним у кримінальному правопорушенні ОСОБА_2 , цивільний позов заявлятиме в рамках іншого судового провадження.
Потерпіла ОСОБА_20 суду розповіла, що 21.03.2019 трапилась аварія, однак вона не може пригадати обставин події. Пояснила, що внаслідок ДТП вона два тижні провела у реанімаційному відділенні, з них десять днів - у стані коми. Після цього тривалий час довелось лікуватись, при цьому лікування продовжується і наразі.
Потерпіла уточнила, що внаслідок ДТП вона отримала численні травми, зокрема і травми голови, переломи ключиць, ребра, тазу.
Окремо потерпіла зазначила, що цивільний позов подаватиме окремо в рамках цивільного судового провадження.
Крім того, в ході судового розгляду було допитано в якості свідка ОСОБА_28 , який суду пояснив, що 21.03.2019 ввечері він підіймався сходами від станції метрополітену «Дорогожичі», коли почув незвичний звук двигуна автомобіля - наче автомобіль був несправний, або рухався з великою швидкістю, після чого він почув як закричали люди. Вийшовши на вулицю свідок побачив, як проїхало маршрутне таксі і зупинилось за перехресттям, в цей час на проїжджій частині залишилось лежати двоє осіб. Побачивши постраждалих свідок наблизився до них і почав шукати того, хто б міг надати першу медичну допомогу, при цьому він бачив як хтось викликав працівників поліції. Свідок уточнив, що постраждалих могло бути більше - точну кількість він не може пригадати. На уточнююче запитання свідок відповів, що момент події він не бачив, де після ДТП перебував водій.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду розповів, що він був пасажиром автобуса та їхав до станції метрополітену «Дорогожичі». Зазначив, що після зупинки біля станції метрополітену «Шулявська», водій їхав дуже швидко, а біля входу до станції метрополітену «Дорогожичі» трапилась ДТП. Свідок пояснив, що під час руху автомобіля він стояв посеред салону і дивився на двері автобусу, стоячи спиною до вікна. Зі свого положення свідок часково бачив лобове скло, і в момент ДТП він бачив, як автобус збив людину, після чого, за перехрестям, автобус зупинився. Свідок уточнив, що наближаючись до перехрестя автобус не змінював швидкості, при цьому він не відчув процесу гальмування чи значного зниження швидкості навіть після ДТП, за словами свідка водій просто знижував швидкість. На уточнююче запитання свідок пояснив, що під час попередніх зупинок скрежету чи інших незвичних звуків він не чув, чогось незвичного не помічав. Вийшовши з транспортного засобу свідок побачив постраждалих, допомагав витягнути жінку з-під автобусу.
В той же час, допитаний в якості свідка ОСОБА_30 суду пояснив, що у 2019 році він був водієм в КП «Автобусний парк №8» і керував автобусом марки «Богдан А 144.5» номерний знак НОМЕР_1 , тобто був напарником обвинуваченого. Свідок пояснив, що графік роботи в автопарку було встановлено в режимі «два дні через два дні» але він міг змінюватись. Напередодні події він передав автобус обвинуваченому та повідомив, що «в системі травить повітря», тобто існує несправність, яка безпосередньо впливає на функціонування гальмівної системи. Свідок зазначив, що під час керування автобусом виявив у ньому несправності у роботі гальмівної системи. При цьому свідок уточнив, що помітив несправність роботи гальмівної системи за допомогою показників спеціального приладу - манометру, розташованого на панелі приладів, та наголосив, що в такому разі водій зобов'язаний негайно зупинити автобус та висадити пасажирів. Тому після виявлення несправності він виконавши зупинку, висадив усіх пасажирів, оглянув автобус та почув характерний звук того, що з системи під тиском виходить повітря, тобто зменшується тиск в системі. Виявивши таку несправність він відвіз автобус до автопарку для проведення ремонту. Чи здійснювався такий ремонт йому невідомо, оскільки ремонт мав здійснити механік автопарку.
Свідок наголосив, що водій має постійно слідкувати за показаннями манометра, оскільки у випадку падіння тиску у системі у водія є лише кілька секунд аби контрольовано зупинити автобус, якщо ж цього не зробити, а рівень тиску зменшиться до неробочого, то в автобусі, поза волею водія, заклинить гальмами колеса, або навпаки - гальма перестануть працювати.
В день події обвинувачений зателефонував свідкові та повідомив, що сталось ДТП, під час якого обвинувачений збив жінок. Коли свідок прибув на місце події, ОСОБА_2 повідомив йому, що аварія трапилась через відмову гальмівної системи, що є цілком вірогідним на переконання свідка. Свідок пояснив, що йому невідомо хто несе відповідальність за випуск з автопарку несправного автобусу, однак йому достаменно відомо, що водій зобов'язаний перевірити технічний стан автобусу перед виїздом.
Також вина ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:
- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.03.2019 року зі схемою ДТП та фототаблицею до нього, відповідно до якого було проведено огляд перехрестя вулиць Олени Теліги та Юрія Іллєнка. В ході проведення огляду установлено зокрема, що рух на цій ділянці регулюється світлофором, слідів переміщення об'єктів (транспортних засобів, уламків) на місці пригоди після ДТП до початку огляду не виявлено, об'єктів, що обмежують оглядовість з робочого місця водія - не виявлено. Слідів шин на місці ДТП в ході огляду виявлено не було, на дорожньому покритті було виявлено пляму бурого кольору схожу на кров, осип скла та сліди волочіння. На транспортному засобі марки «Богдан А144.5» номерний знак НОМЕР_1 виявлено наступні пошкодження: розбиття лобового скла у нижній лівій та правій частинах, розбиття правої протитуманної фари, тріщина переднього бампера в лівій третині, тріщини на обох передніх лівих фарах та на одній з двох правих фар, зміщення шурупа кріплення лівої фари. Також в ході огляду було перевірено гальмівну систему вказаного транспортного засобу, в ході якої виявлено, що важіль ручних гальм фіксується та утримується, при натисненні на педаль гальм, остання не провалюється, упруга. Після запуску двигуна спостерігається працездатність манометра, який протягом деякого часу піднявся до рівня 9 атмосфер та утримувався в робочому положенні. При ходових випробуваннях почали рух та спробували загальмувати, під час натискання на педаль гальм спостерігалось зменшення швидкості до повної зупинки. Рульове керування перебувало у робочому стані. В ході вказаного огляду працівниками правоохоронних органів було вилучено транспортний засіб «Богдан А144.5» номерний знак НОМЕР_1 та вивлений на місці події осип скла жовтого кольору; (т. 1 а.с. 76-110)
- даними постанови про визнання предмету речовим доказом від 22 березня 2019 року, відповідно до якої 22 березня 2019 під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автобус «Богдан А144.5» номерний знак НОМЕР_1 , було визнано речовим доказом та поміщено на майданчик тимчасового утримання ТЗ, за адресою м. Київ, вул. Канальна, буд. 1; (т. 1 а.с. 111-112)
- даними постанови про визнання предмету речовим доказом від 22 березня 2019 року, відповідно до якої 22.03.2019 шляхом доступу до міської системи комплексного відеоспостереження Київської міської державної адміністрації було отримано відеозапис у цифровому вигляді, та в подальшому записано на цифровий носій інформації CD-R диск із надписом: «21.03.2019, ДТП, м. Київ, перехрестя вулиць. О Теліги та Ю. Іллєнка», яким, було зафіксовано момент вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, з огляду на що вказаний цифровий носій інформації CD-R компакт-диск, який містить медіафайл «10.9.29.6_Теліги_ОСОБА_32_облачное хранилище_ C2027R0P2018_20-02-00_20-10-00_0», об'ємом 116 МБ, було визнано речовим доказом; (т. 1 а.с. 115-116)
- відомостями, що зафіксовані на відеозаписі «10.9.29.6_Теліги_ОСОБА_32_облачное хранилище_C2027R0P2018_20-02-00_20-10-00_0», який міститься на CD-R компакт-диску із надписом: «21.03.2019, ДТП, м. Київ, перехрестя вулиць О. Теліги та Ю.Іллєнка» (т. 1 а.с. 114) та протоколі перегляду відеозапису від 22.19.2019 року; (т. 1 а.с. 117-122)
Так, при відтворенні вказаного медіафайлу встановлено, що на ньому міститься кольоровий відеозапис, без звуку, з камери відеоспостереження встановленої за адресою: м. Київ, перехрестя вулиць О. Теліги та Ю. Іллєнка, яка знаходиться з лівого боку від проїзної частини вул. О. Теліги по ходу руху зі сторони вул. Дорогожицької в напрямку до вул. Ольжича, навпроти ділянки місцевості, де відбулася дорожньо-транспортна пригода. Камера відеоспостереження направлена в напрямку вул. Ольжича.
На позначці часу 20 годин 02 хвилини 56 секунд відеозаписом зафіксовано зміну кольору із червоного на зелений на світлофорному об'єкті, що розташовується на перехресті вулиць О. Теліги та Ю. Іллєнка та регулює рух пішоходів, - пішоходи розпочали рух через перехід. В цей час для руху транспорту горить забороняючий червоний колір світлофору - транспорт зупинився перед «стоп-лінією».
В той час, як пішоходи рухаються пішоходним переходом на зображенні з'являється автобус жовтого кольору, який рухається в крайній правій смузі для руху проїзної частини вул. О. Теліги в напрямку від вул. Дорогожицької до вул. Ольжича та наближається до «стоп-лінії».
На позначці часу 20 годин 03 хвилини 00 секунд відеозаписом зафіксовано як автобус жовтого кольору, який рухається в крайній правій смузі вказаного напрямку проїхав «стоп-лінію» та здійснює наїзд на групу пішоходів, що рухаються регульованим пішохідним переходом на зелений, дозволяючий рух, колір світлофору, який регулює рух пішоходів, після чого автобус, скоївши наїзд на групу пішоходів, виїхав на зазначене перехрестя на забороняючий рух - червоний колір світлофору. На зображенні видно, що горять габаритні вогні, вогні стоп-сигналів на автобусі не горять. На проїзній частині перехрестя видно двох пішоходів, що лежать.
Оцінюючи клопотання сторони захисту про визнання вказаного відеозапису недопустимим доказом з підстав того, що він міститься на оптичному диску, який упаковано з порушеннями вимог чинного законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, й матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов'язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Зі змісту постанови про визнання предмету речовим доказом від 22 березня 2019 року, 22.03.2019 шляхом доступу до міської системи комплексного відеоспостереження Київської міської державної адміністрації було виявлено відеозапис у цифровому вигляді, на якому зафіксовано момент вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, та в подальшому такий відеозапис було записано на цифровий носій інформації CD-R диск із надписом, виконаним чорнилами чорного кольору: «21.03.2019, ДТП, м. Київ, перехрестя вулиць. О Теліги та Ю. Іллєнка».
Тобто, долучений до матеріалів провадження оптичний диск із відеозаписом обставин подій був виготовлений у зв'язку з необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на комп'ютері в електронному вигляді у виді файлів.
Таким чином, записаний на носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.
Водночас сторона захисту не була позбавлена можливості заявляти під час проведення досудового розслідування, а також перед судом клопотання про призначення відповідних експертиз на предмет перевірки автентичності такого відеозапису, однак таким правом не скористалася. Відповідно до закріпленого в ст. 26 КПК принципу диспозитивності, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Крім цього, обставини події судом були встановлені не лише на підставі даних відеозаписів, а й інших наданих суду доказів, зокрема, показань потерпілих ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , а також свідка ОСОБА_29 який був пасажиром автобусу, тож був очевидцем події, а також самого обвинуваченого ОСОБА_2 . При цьому сам обвинувачений, після дослідження вказаного відеозапису, його справжність не оспорював, жодних застережень з приводу правильності зафіксованих на вказаному електронному документі події, не виказував.
Аналогічна правова позиції викладена в постановах Касаційного кримінального суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 677/2040/16-к (провадження № 51-5738км19) та від 19 серпня 2021 року у справі № 756/8124/19 (провадження № 51-601км210). Більш того, в постанові № 756/8124/19 Верховний Суд прямо вказує, що саме такий правовий висновок узгоджується з судовою практикою Верховного Суду.
- даними висновку експерта №12-1/618 від 11.06.2019 року, відповідно до якого 1) під час огляду автобуса «Богдан А 144.5» д.н.з. НОМЕР_1 виявлено несправності технічного стану його гальмівної системи, які не відповідають вимогам пунктів: 31.4.1. а); 31.4.1. б) ПДР України та вимогам пункту 6.4.6.1 ДСТУ 3649:2010. Рульове керування та ходова частина даного автобуса знаходяться в працездатному стані; 2) виявлені несправності технічного стану гальмівної системи автобуса «Богдан А144.5» д.н.з. НОМЕР_1 виникли до настання ДТП; 3) причиною виникнення несправності технічного стану гальмівної системи автобуса «Богдан А144.5» д.н.з. НОМЕР_1 , яка полягає у неефективному гальмуванні даного транспортного засобу, є неправильне регулювання робочих гальмівних механізмів, а саме збільшенні зазори між фрикційними накладками гальмівних колодок та гальмівними барабанами. Виявлені несправності гальмівної системи водій, або особа яка відповідальна за технічний стан та технічне обслуговування транспортного засобу могли виявити перед випуском автобуса на лінію; 4) на момент первинного огляду автобуса «Богдан А144.5» д.н.з. НОМЕР_1 , тобто до проведення регулювальних робіт гальмівної системи, сповільнення транспортного засобу, не відповідало вимогам ДСТУ 3649:2010. (т. 1 а.с. 123-144)
Досліджуючи вказаний доказ, суд вважає за важливе більш детально зупинитись не лише на тому, які висновки зробив експерт в ході проведення судової експертизи, а й на тому, як проходило дослідження, що, в даному конкретному випадку, має чи не важливіше значення для вирішення справи.
Так, відповідно до змісту висновка експерта, під час проведення випробувань транспортний засіб без завантаження, на сухій горизонтальній ділянці з асфальтобетонним покриттям набирав швидкість руху близько 40 км/год, після чого застосовувалося екстрене гальмування.
В процесі проведення вищевказаних ходових випробувань, згідно показів приладу «Еффект-02», було встановлено, що з моменту застосування екстреного гальмування і до моменту повної зупинки транспортного засобу, спостерігалась повна зупинка автобуса на відстані близько 40 м, що не відповідає вимогам пункту 31.4.1. б) ПДР України для даного типу транспортного засобу, при цьому величина усталеного сповільнення транспортного засобу не перевищувала величину 2,11 м/с2, що не відповідає вимогам пункту 6.4.6.1 ДСТУ 3649:2010.
Суд звертає увагу, що відповідно до вимог пункту 6.4.6.1 ДСТУ 3649:2010 усталене сповільнення для вказаного транспортного засобу має становити не менше ніж 5,0 м/с2.
Водночас, відповідно до вимог пункту 31.4.1. б) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі якщо гальмівний шлях автобуса перевищує 18,3 м під час проведення випробування робочої гальмової системи на горизонтальній ділянці дороги з рівним, сухим, чистим цементо- або асфальтобетонним покриттям при швидкості транспортного засобу на початок гальмування: 40 км/год - для автомобілів, автобусів і автопоїздів.
Обвинувачений ОСОБА_2 , який, крім того, що є професійним водієм автобуса, в силу своїх службових обов'язків регулярно проводив огляд технічного стану автомобіля - вочевидь був обізнаний із вищевказаними вимогами чинного законодавства, щонайменше - із вимогами ПДР щодо допустимої довжини гальмівного шляху.
Разом з тим, навіть без урахування точних чисел довжини допустимого гальмівного шляху та реального гальмівного шляху автобусу «Богдан А144.5» д.н.з. НОМЕР_1 - сама по собі різниця величини усталеного сповільнення транспортного засобу більш ніж в два рази від норми не могла бути непоміченою водієм. При цьому слід нагадати, що водій ОСОБА_2 був обізнаним з приводу того, що напередодні у автобусі було виявлено несправність гальмівної системи.
Отже отримавши автобус після ремонту, ОСОБА_2 мав у першу чергу перевірити у доступний для водія спосіб справність роботи саме гальмівної системи. З урахуванням наведених вище вимог ДСТУ 3649:2010 та ПДР України така перевірка не була складною і з легкістю могла бути виконана водієм, що дозволило б завчасно виявити несправність роботи гальмівної системи та уникнути ДТП, внаслідок якої троє пішоходів отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність критично оцінити твердження обвинуваченого, який протягом тривалого часу працював саме на цьому автобусі, тож був очевидно добре обізнаний про те, як мають працювати справні системи транспортного засобу, про те, що зранку 21.03.2019 під час перевірки ним гальмівної системи автобусу, остання працювала нормально, і жодних сумнівів у своїй неефективності у обвинуваченого не викликала.
- даними висновку експерта № 042-1233-2019 від 09.07.2019, відповідно до якого, при зверненні за медичною допомогою 21.03.2019 о 20.05 год. у гр. ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала місце:
- закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку з формуванням численних кіркових геморагічних вогнищ зліва в лобно-скроневій ділянці, травматичного субарахноїдального крововиливу, перелому правої скроневої кістки з переходом на пірамідку скроневої кістки в середню черепну ямку, підшкірної гематоми м'яких тканин голови справа, забійної рани зовнішнього кута лівого ока, саден лівої половини голови, обличчя;
- закрита травма грудної клітки у вигляді переломів діафізів обох ключиць в середній третині зі зміщенням уламків, 6-го ребра справа по задньо-пахвовій лінії зі зміщенням уламків;
- закрита травма тазу у вигляді переломів крила лівої здухвинної та лівої сідничної кісток зі зміщенням уламків, забійно-рваної рани в проекції лівої здухвинної кістки;
- садна правого плеча та передпліччя, лівого плеча.
Вищевказані закриті травми супроводжувались порушенням рівня свідомості до коматозного стану, травматичним шоком тяжкого ступеня з падінням артеріального тиску до 80/60 мм.рт.ст., з частотою пульсу 110/хв. (індекс Алговера становить 1,38) на момент огляду потерпілої персоналом ЕМД 21.03.2019 о 20.10 год., неефективністю самостійного дихання, що потребувало переведення ОСОБА_20 на штучну вентиляцію легень, нестабільність гемодинаміки, що потребувало введення вазопресорів.
Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони травмуючою дією тупого(их) предмета(ів), могли утворитись в термін, вказаний в ухвалі, тобто, 21.03.2019 при транспортній травмі.
Таким чином, між подіями транспортної травми від 21.03.2019 та отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_20 є прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Вказані закриті травми за ступенем тяжкості відносяться до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), згідно з пунктами 2.1.3. б), о) «Правил».
Відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок та початок відновлення порушеної функції по місцю утворення саден у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров'я, як загальноприйнятого судово- медичного критерію визначення ступеню тяжкості. Саме тому, вказані садна правого плеча та передпліччя, лівого плеча відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, відповідно п. п. 2.3.5. та 4.6 «Правил»; (т. 1 а.с. 145-154)
- даними висновку № 042-1012-2019 від 01.07.2019, відповідно до якого при зверненні за медичною допомогою 21.03.2019 о 20.05 год. у гр. ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мали місце такі тілесні ушкодження:
- закрита черепно-лицева травма у вигляді струсу головного мозку, перелому альвеолярного відростка верхньої щелепи по передньо-верхнього краю міжверхньощелепного шву з травматичною екстракцією 11, 21 зубів, підшкірних гематом м'яких тканин лобної області зліва та в проекції верхньої щелепи, забійної рани лівої вилицево-підочної ділянки, гематоми на повіках лівого ока з субкон'юнктивальним крововиливом;
- множинні садна верхніх (правої кисті) та нижніх (колінних суглобів) кінцівок.
Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони травмуючою дією тупого(их) предмету(тів), могли утворитись в термін, вказаний в ухвалі, тобто 21.03.2019 при транспортній травмі.
Таким чином, між подіями транспортної травми від 21.03.2019 та отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_18 є прямий причинно-наслідковий зв'язок.?
Дані ушкодження не супроводжувались небезпечними для життя явищами.
Морфологічні властивості виявленого перелому - дозволяють стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаної кістки так і відновлення її функції буде спостерігатися у строк понад 21 добу, та саме з цього строку, обчислювати тривалість розладу здоров'я, як критерію визначення ступеню тяжкості. Тому, вказана закрита черепно-лицева травма за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу, відповідно п. п. 2.2.1/в. та 4.6. «Правил».
Відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок та початок відовлення порушеної функції по місцю утворення саден у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров'я як загальноприйнятого судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості, Саме тому вказані ушкодження відносяться до легкого тілесного ушкодження відповідно п.п. 2.3.5. та 4.6. «Правил»; (т. 1 а.с. 155-162)
-Даними висновку №042-1013-2019 від 02.07.2019 року, відповідно до якого, під час первинно відомого звернення 21.03.2019 о 20 год. 16 хвилин (під час огляду лікарями у стаціонарі), з урахуванням даних, що віддзеркалюють його стаціонарне лікування (у тому числі, проведених інструментальних досліджень), у ОСОБА_19 були виявлені такі тілесні ушкодження:
а) закрита черепно-мозкова травма: садна (без опису морфології) обличчя; перелом правої скроневої кістки; субдуральні нашарування в обох скроневих ділянках, вогнища геморагії в лівій скроневій ділянці;
б) закрита травма живота: перелом бокової маси крижі без зміщення, лівої лонної і сідничної кісток зліва, крайовий перелом верхнього краю вертлюгової впадини зліва;
в) садна(без опису морфології) нижніх кінцівок.
Морфологія виявленого тілесного ушкодження, вказаного у п. б) даних Підсумків, свідчить про те, що порушення анатомічної цілісності травмованих кісток тазу, враховуючи функціональне навантаження цієї анатомічної ділянки (тазу), за будь-яких умов потребує строк понад 21 добу (саме такий строк визначає належне відновлення порушеної анатомічної цілісності травмованих складових кісткової тканини) та частково віддзеркалює строки, які визначають відновлення порушеної функції. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров'я, як загальноприйнятого судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості. Саме тому, виявлене тілесне ушкодження, вказане у п. б) відноситься до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я, відповідно п. п. 1.5.2, 2.2.1/в. та 4.6. "Правил".
Відновлення порушеної анатомічної цілісності та порушеної функції тканин по місцю утворення саден у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров'я, як загальновизначеного судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості, а тому, кожне з виявлених тілесних ушкоджень, зазначених у п. в) даних Підсумків, відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, відповідно п. п. 1.5.2, 2.3.5. та 4.6. "Правил".
Критерієм судово-медичної оцінки ступеню тяжкості тілесного ушкодження, вказаного у п. а) даних Підсумків, є критерії небезпеки для життя (перелом кісток склепіння черепа), а тому, зазначене тілесне ушкодження відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження, відповідно п. п. 2.1.2 та 2.1.3/6 "Правил".
Враховуючи відомі часові дані, обставини події, характер виявлених тілесних ушкоджень та окремі морфологічні складові, є підстави вважати, що виявлені тілесні ушкодження утворилися:
-садна - по механізму ковзання, тертя, ударів під кутами або комбінації таких впливів;
-інші тілесні ушкодження - за рахунок ударної дії тупих твердих предметів.
Всі виявлені тілесні могли утворитися внаслідок автомобільної травми (зіткнення автомобіля, який рухався, з пішоходом, який у момент первинного контакту перебував у вертикальному або наближеному до нього положенні) у строк, вказаний у описовій частині ухвали, тобто, 21.03.2019; (т. 1 а.с. 163-169)
- даними висновку № 12-1/1471 від 19.07.2019, відповідно до якого: 1) в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автобуса «Богдан А 144.5» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.2; 8.7.3. е); 8.10; 31.4.1 а); 31.4.1. б) ПДР України та вимогам пункту 6.4.6.1 ДСТУ 3649:2010; 2) технічна можливість уникнення дорожньо-транспортної пригоди, в даній дорожній ситуації, визначається належним технічним станом гальмівної системи автобуса «Богдан А 144.5» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме відповідністю гальмівної системи даного автобуса вимогам пункту 31.4.1. б) ПДР України та вимогам пункту 6.4.6.1 ДСТУ 3649:2010; 3) з технічної точки зору, в діях водія автобуса «Богдан А 144.5» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 8.7.3. е); 8.10; 31.4.1 а); 31.4.1. б) ПДР України та вимогам пункту 6.4.6.1 ДСТУ 3649:2010; 4) з технічної точки зору, причиною виникнення досліджуваної дорожньо-транспортної пригоди, є невідповідність гальмівної системи автобуса «Богдан А 144.5» д.н.з. НОМЕР_1 вимогам пункту 31.4.1. б) ПДР України та вимогам пункту 6.4.6.1 ДСТУ 3649:2010, які водій, або особа відповідальна за технічний стан та технічне обслуговування транспортного засобу могли виявити перед випуском автобуса на лінію; (т. 1 а.с. 171-187)
- даними постанови про визнання предмету речовим доказом від 14 квітня 2019 року, відповідно до якої 14.05.2019 шляхом доступу до міської системи комплексного відеоспостереження м. Києва було отримано відеозаписи у цифрову вигляді, та в подальшому записано на цифровий носій інформації CD-R диск із надписом: «Відеозаписи за маршрутом руху автобуса «Богдан А144.5», д.н.з. НОМЕР_1 , за 21.03.2019», якими було зафіксовано рух автобуса «Богдан А144.5», д.н.з. НОМЕР_1 за маршрутом 21.03.2019, з огляду на що вказаний цифровий носій інформації CD-R компакт-диск було визнано речовим доказом. (т. 1 а.с. 199-201)
- відомостями, зафіксованими в протоколі перегляду відеозапису від 22.07.2019 року та долученого до нього CD-R компакт-диску із надписом: «Відеозаписи за маршрутом руху автобуса «Богдан А144.5», д.н.з. НОМЕР_1 за 21.03.2019», на яких зафіксовано переміщення автобуса «Богдан А144.5», д.н.з. НОМЕР_1 в день події; (т. 1 а.с.202-219)
-даними, що зафіксовані в наданих за клопотанням сторони захисту заявках на ремонт (т. 2 а.с. 36-41) зі змісту яких вбачається, що за кілька днів до події, уповноваженому техніку автопарку дійсно повідомлялось про наявність несправностей в гальмівній системі автобусу.
Вказаний доказ свідчить про обізнаність ОСОБА_2 про існування певних несправностей в гальмівній системі автобуса, що вимагало від водія виявляти особливу пильність до роботи цієї системи автобусу під час перевірки його технічного стану;
- відомостями, що містяться у паспорті автобусного маршруту регулярних перевезень №155, розкладі руху автобусного маршруту регулярних перевезень №155, акті перегляду паспорта машруту № НОМЕР_2 , та знімках екрану на яких зафіксовано GPS-трекінг руху автобуса «Богдан А144.5», д.н.з. НОМЕР_1 (т. 2 а.с. 66-101) зі змісту яких вбачається маршрут яким ОСОБА_2 мав рухатись, та маршрут, яким останній рухався насправді. При цьому суд зазначає, що обставини, що містяться у наданих документах в ході судового розгляду визнавались обома сторонами;
- відомостями, що містяться у наданій захисником робочій інструкції водія автотранспортних засобів автобусного парку в режимі маршрутного таксі автобусного парку №8, затвердженої директором автопарку №8 від 14.03.2019 року, п. 2.28 якої передбачає обов'язок водія впевнитись у технічній справності автобуса, а в разі якщо технічний стан автобуса не відповідає вимогам, передбаченим правилами дорожнього руху і технічної експлуатації, сповістити про це начальнику або механіку колони для вжиття заходів по усуненню недоліків і одержати вказівку про подальшу роботу; (т. 3 а. с. 19)
Суд, оцінюючи надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до висновку про належність, допустимість та достовірність вказаних вище доказів, а їх сукупність є достатньою для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у скоєні інкримінованого йому злочину.
Так, в ході судового розгляду, на підставі сукупності досліджених доказів було встановлено, а обома сторонами беззаперечно визнавались наступні факти: 21.03.2019 року, приблизно о 20 годині 03 хвилини, ОСОБА_2 , керуючи технічно несправним автобусом марки «Богдан А 144.5» номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи перевезення пасажирів по маршруту № 155 сполученням «Кільцева Дорога - станція метро Петрівка» рухаючись по вул. Олени Теліги у м. Києві зі сторони вул. Дорогожицька в напрямку перехрестя з вул. Юрія Іллєнка, наближаючись до світлофора, на якому був увімкнений червоний (забороняючий рух) сигнал (який, після увімкнення, перебував в полі його зору понад 7 секунд), створив небезпеку для руху та загрозу життю і здоров'ю громадян, не зміг зупинити автобус перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) внаслідок неефективного гальмування керованого ним автобуса, виїхав на червоний (забороняючий рух) сигнал світлофору на регульований пішохідний перехід, розташований перед перехрестям вул. Олени Теліги - вул. Юрія Іллєнка у місті Києві, на якому здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 .
Разом з тим позиції учасників істотно різнились щодо питань, які стосуються того, чи мав обвинувачений підстави вважати, що гальмівна система керованого ним автобусу несправна, та того, хто має нести відповідальність за те, що автобус з несправною системою гальмування опинився на дорогах загального користування, внаслідок чого здоров'ю потерпілих було завдано істотної шкоди.
Так, враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_2 , показання свідка ОСОБА_31 , які були напарниками та позмінно керували автобусом «Богдан А 144.5» д.н.з. НОМЕР_1 , відомості зафіксовані в заявках на ремонт автобуса - суд приходить до висновку, що напередодні події ОСОБА_2 було достеменно відомо про існування несправностей в гальмівній системі керованого ним автобуса.
Враховуючи висновок експерта №12-1/618 від 11.06.2019 року, зі змісту якого вбачається, що гальмівна система працювала очевидно неефективно, зокрема гальмівний шлях був більш ніж у два рази довшим за норму у сукупності із повідомленими самим обвинуваченим відомостями, що він перевірив ефективність гальмівної системи шляхом того, що розігнав автобус та спробував його зупинити - суд приходить до висновку, що окрім того, що ОСОБА_2 мав відповідний обов'язок, встановлений як трудовими правилами підприємства, так і вимогами ПДР України, останній мав об'єктивну змогу встановити очевидну неефективність гальмівної системи вказаного автобісі. Разом з тим, проігнорував такі обставини, та всупереч вищезазначеним заборонам, встановленим як правилами автопарку так і правилами дорожнього руху - розпочав здійснювати перевезення людей усвідомлюючи, що таким чином наражає на небезпеку не тільки себе а й інших.
Отже судом в ході судового розгляду достовірно встановлено, що ОСОБА_2 , будучи зобов'язаним перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан транспортного засобу, маючи об'єктивну змогу в процесі експлуатації транспортного засобу відчути неефективне гальмуванні та відмовитись від виїзду на лінію та експлуатації автобуса, 21.03.2019 проявив бездіяльність, виїхав на лінію та розпочав експлуатацію транспортного засобу, внаслідок чого приблизно о 20 годині 03 хвилини, керуючи технічно несправним автобусом марки «Богдан А 144.5» номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи перевезення пасажирів по маршруту № 155 сполученням «Кільцева Дорога - станція метро Петрівка» рухаючись по вул. Олени Теліги у м. Києві зі сторони вул. Дорогожицька в напрямку перехрестя з вул. Юрія Іллєнка, наближаючись до світлофора, на якому був увімкнений червоний (забороняючий рух) сигнал (який, після увімкнення, перебував в полі його зору понад 7 секунд), створив небезпеку для руху та загрозу життю і здоров'ю громадян, не зміг зупинити автобус перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) внаслідок неефективного гальмування керованого ним автобуса, виїхав на червоний (забороняючий рух) сигнал світлофору на регульований пішохідний перехід, розташований перед перехрестям вул. Олени Теліги - вул. Юрія Іллєнка у місті Києві, на якому здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 .
При цьому, судом не враховуються відомості, що містяться в наданих за клопотанням сторони захисту організаційно-розпорядчих документах Комунального підприємства «Автобусний парк №8» (т. 2 а.с.1-16, 18-35), оскільки вказані докази, за словами захисника, були надані суду для обгрунтування того, що відповідальність за несправний стан автомобіля мають нести інші посадові особи підприємства.
Суд погоджується з тим, що, за певних умов, інші особи, які в силу своїх посадових обов'язків були зобов'язані забезпечити належний технічний стан автобуса, також можуть бути притягнуті до відповідальності, але виключно у разі доведення їх вини у встановленому законом порядку.
Разом з тим, суд вважає за потрібне нагадати учасникам судового провадження, що в рамках даного провадження, в силу імперативної вимоги, встановленої ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно ОСОБА_2 , і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, з огляду на що питання про розподіл відповідальності за тяжкі наслідки, які настали внаслідок того, що несправний автобус рухався вулицями загального користування між ОСОБА_2 та іншими особами - не входить до меж цього кримінального провадження.
Крім того, судом не враховуються відомості, що містяться в докумені з назвою: «Робоча інструкція водія автотранспортних засобів автобусного парку в режимі маршрутного таксі, затверджена директором АП №8» (т.2 а.с. 17), оскільки зі змісту вказаного документу не вбачається, що він був затверджений, чи підписаний уповноваженою особою, а також, враховуючи, що у ньому відсутні відомості про час його підписання - неможливо встановити коли ця інструкція діяла.
Разом з тим, варто зазначити, що в ході судового розгляду захисником було надано належним чином завірену копію аналогічної інструкції, яка містила всі необхідні реквізити та була врахована судом під час ухвалення цього вироку.
Крім того, суд також зобов'язаний надати оцінку заявленому стороною захисту клопотанню про визнання недопустими доказами надані прокурором: вимогу до Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП у м. Києві від 17.07.2019 № 420/125/23/2-19 щодо судимості та адмін. правопорушень ОСОБА_2 , справку № 103- 17072019/80210, яка видана Управлінням інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП у м. Києві та лист Управління патрульної поліції у місті Києві від 08.04.2018 № 18284/41/11/4-2019 з додатками (картки обліку адміністративних правопорушень).
Судо роз'яснює, що вказані документи містять виключно відомості, що характеризують особу обвинуваченого та не містять будь-яких відомостей на підтвердження чи спростування фактичних обставин, викладених в формулюванні обвинувачення у кримінальному провадженні №12019100000000315 від 22 березня 2019 року, а тому не можуть бути враховані судом, як докази, які доводять вину обвинуваченого. Отже такі документи не можуть бути визнані недопустимими на підставі ст. 88 КПК України, оскільки не приймаються судом до уваги на підтвердження винуватості обвинуваченого.
Таким чином суд, оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв?язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , та середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_18 , та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначаючи обвинуваченому вид і міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, конкретні обставини справи, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, який вину в ході судового розгляду заперечував, дані, які характеризують його особу, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, але раніше притягався до адміністративної відповідальності, зокрема і за правопорушення, пов'язані з технічним станом саме цього автобусу, а також за вчинення ДТП - у 2017 та 2018 роках, позитивно характеризується за місцем роботи, за місцем проживання характеризується посередньо, працює, одружений та має на утриманні трьох малолітній дітей.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нового злочину призначення покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України з позбавленням права керувати транспортними засобами.
При цьому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням положень ст.ст. 69,75 КК України виходячи з наступного.
Так, судом враховано вищевказані обставини щодо характеру та ступеню тяжкості скоєного, дані, які характеризують обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, той факт, що внаслідок допущеної ОСОБА_2 ДТП троє осіб отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, а потерпіла ОСОБА_20 понад тиждень перебувала в комі, усі троє постраждалих вимушені продовжувати дороговартісне лікування навіть після спливу значного часу, що минув з моменту події, при цьому ОСОБА_2 фактично не цікавиться станом здоров'я потерпілих обмежившись лише кількома візитами до лікарні одразу після події,
Крім того, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше притягався до адміністративної відповідальності двічі за вчинення ДТП, а також за допущене правопорушення пов'язане із технічним станом цього ж автобуса, однак належних висновків для себе не зробив, будучи професійним водієм, та усвідомлюючи небезпеку, яку може становити несправний транспортний засіб на дорогах загального користування, свідомо допустив нараження на небезпеку не лише себе, але й пасажирів автобуса та інших учасників дорожнього руху, що, на думку суду значно підвищує рівень суспільної небезпеки даного правопорушення.
Також, суд не знаходить підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання до ОСОБА_2 , з огляду, зокрема і на те, що застосування неадекватно м'якого покарання вочевидь породжуватиме в інших осіб, зокрема і тих, чия діяльність пов'язана із пассажирськими перевезеннями, уяву про безкарність легковажного ставлення до своїх обов'язків та нехтування найвищими соціальними цінностями - людським життям та здоров'ям на користь інших, неспівмірних із зазначеними цінностями, мотивів, що матиме наслідком збільшення подібних дій, та може призвести до істотного підвищення рівня небезпеки на дорогах загального користування та, як наслідок, завдання дедалі більшої шкоди державі та суспільним інтересам.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Так, стягненню з ОСОБА_2 підлягають судові витрати за проведення:
- судової автотехнічної експертизи №12-1/1471 від 19.07.2019 року, у розмірі 1884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) грн. 12 коп;
- судової автотехнічної експертизи №12-1/618 від 11.06.2019 року, у розмірі 4082 (чотири тисячі вісімдесят дві) грн. 26 коп;
- судово-медичної експертизи №042-1013-2019 від 02.07.2019 року, у розмірі 1974 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. 70 коп.;
- судово-медичної експертизи №042-1012-2019 від 01.07.2019 року, у розмірі 1974 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. 70 коп.;
- судово-медичної експертизи №042-1233-2019 від 09.07.2019 року, у розмірі 1974 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. 70 коп.
Також в рамках кримінального провадження №12019100000000315 від 22 березня 2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2019 року було накладено арешт на автобус «Богдан А144.5», д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_3 , 2008 року випуску, колір жовтий, який належить КП «Київпастранс», адреса реєстрації: м. Київ, вул. С. Хохлових, буд. № 7/9.
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи, що арешт на вказаний автомобіль накладався з метою збереження речових доказів, таке майно не підлягає спеціальній конфіскації, судом не призначено покарання у виді конфіскації майна - суд приходить до висновку про необхідність скасування вказаного арешту майна, з огляду на закінчення судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до вступу вироку у законну силу слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 369-371 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
Строк відбування основного покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання до вступу вироку у законну силу - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення:
- судової автотехнічної експертизи №12-1/1471 від 19.07.2019 року, у розмірі 1884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) грн. 12 коп;
- судової автотехнічної експертизи №12-1/618 від 11.06.2019 року, у розмірі 4082 (чотири тисячі вісімдесят дві) грн. 26 коп;
- судово-медичної експертизи №042-1013-2019 від 02.07.2019 року, у розмірі 1974 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. 70 коп.;
- судово-медичної експертизи №042-1012-2019 від 01.07.2019 року, у розмірі 1974 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. 70 коп.;
- судово-медичної експертизи №042-1233-2019 від 09.07.2019 року, у розмірі 1974 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. 70 коп.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі від 05.04.2019 року на автобус «Богдан А144.5», д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_3 , 2008 року випуску, колір жовтий, який належить КП «Київпастранс», адреса реєстрації: м. Київ, вул. С. Хохлових, буд. № 7/9.
Речові докази:
- автобус «Богдан А144.5», д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_3 , 2008 року випуску, колір жовтий, який належить КП «Київпастранс», адреса реєстрації: м. Київ, вул. С. Хохлових, буд. № 7/9 - повернути КП «Київпастранс»;
- CD-R компакт-диск із надписом: «21.03.2019, ДТП, м. Київ, перехрестя вулиць О. Теліги та Ю.Іллєнка»; CD-R компакт-диск із надписом: «Відеозаписи за маршрутом руху автобуса «Богдан А144.5», д.н.з. НОМЕР_1 за 21.03.2019» - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1