243/2077/23
1-кп/243/621/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050010001388 від 04 травня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сільце, Підгаєцького району Тернопільської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, стрільця-санітара 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадження Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_4 застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою до 17.12.2023 року.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки наявні ризики переховування обвинуваченого від суду, оскільки він вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що може спонукати ОСОБА_4 на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. При чому, наслідки і ризик втечі для обвинуваченого може бути меншим злом, ніж кримінальне переслідування і процедура виконання покарання. Крім того, достатніми є підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, або втекти, скориставшись воєнним станом в Україні під загрозою тягара відповідальності за скоєне. Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженню, спонукаючи до зміни наданих небажаних для нього свідчень, таким чином перешкоджати кримінальному провадженню. У разі обрання судом альтернативного виду запобіжного заходу підозрюваному у виді застави, просить суд визначити заставу у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням відповідних обов'язків, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду із встановленою періодичністю або за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому розташована або тимчасово розташована військова частина, де проходить військову службу обвинувачений, без дозволу командира військової частини або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну дислокації військової частини; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом, зокрема обмежитись у спілкуванні зі свідками по кримінальному провадженню; не залишати місце несення служби, тимчасове розташування підрозділу військової частини без дозволу командира військової частини; повернутися до виконання покладених військових обов'язків до постійного або тимчасового розташування військової частини, де наразі перебуває його частина.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки для цього відсутні підстави.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд, зобов'язаний, розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі Смирнов проти Росії, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішені питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він підозрюється (до 10 років позбавлення волі); вік та стан здоров'я (не досяг пенсійного віку), соціальні зв'язки.
На теперішній час є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 буде переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за який передбачено покарання у вигляді до десяти років позбавлення волі.
У кримінальному провадженні не допитані всі свідки, у зв'язку з чим, суд доходить до висновку про наявність ризику незаконного впливу на свідків або перешкоджанню кримінального провадження іншим чином.
У зв'язку з наведеним, є всі підстави вважати що вищезазначені обставини обґрунтовано викладені прокурором про те, що обвинувачений ОСОБА_4 , знаходячись на волі, може ухилитися від суду та незаконно впливати на свідків.
При цьому суд враховує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, але жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 та 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчинення тяжкого злочину застосовується у межах від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, суд визначає розмір застави в розмірі 80 прожитковий мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 01 січня 2023 року, що дорівнює 214720,00 грн. грн. Суд вважає, що у визначеному розмірі з урахуванням даних про особу обвинуваченого та наявності встановлених в судовому засіданні ризиків, визначених ст. 177 КПК України, застава саме в такому розмірі здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Суд не приймає до уваги твердження прокурора про те, що розмір застави щодо обвинуваченого ОСОБА_4 повинен бути у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки збільшений розмір застави можливий лише у виключних випадках, які прокурором в судовому засіданні наведені не були. Прокурор посилається лише на те, що обвинувачений, як військовослужбовець, має достатній рівень матеріального забезпечення, однак суд визначає розмір застави у 80 прожитковий мінімумів для працездатних осіб, що є найвищою межею розміру застави щодо особи, підозрюваної у вчинення тяжкого злочину.
Крім того, ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05.12.2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 був визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 214720 грн. 00 коп., однак обвинувачений ОСОБА_4 свої правом на альтернативний запобіжний захід не скористався.
Також, як зазначено у ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Отже, у разі внесення застави обвинуваченим ОСОБА_4 , суд покладає на останнього обов'язки, які прямо передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обсяг яких є вичерпним та достатнім для перебування обвинуваченого під альтернативним видом запобіжного заходу у вигляді застави, на відміну від тих обов'язків, що просив прокурор.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 314-317, 331, 395 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 днів, тобто до 10 лютого 2024 року включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 214720 грн. 00 коп.
В разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покласти наступні обов'язки:
* прибувати за кожною вимогою прокурора та суду;
* не відлучатися зі свого місця мешкання без дозволу прокурора або суду;
* повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця служби, проживання;
* утриматись від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.
У разі невиконання обов'язків застава звертається в доход держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її отримання.
Ухвала може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня винесення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_1