233 Справа № 233/2453/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Левчук О.О.
при секретарі судового засідання Стогнушенко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, по цивільній справі №233/2453/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
01.12.2023р. ОСОБА_1 звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір за подання цивільного позову.
В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з'явилась, в заяві просила розглянути справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення та матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З контексту даної норми вбачається, що питання про стягнення судових витрат вирішується судом при вирішення спору по суті на підставі поданих доказів. Винятком із даного правила є випадок коли сторона справи, до закінчення судових дебатів (закінчення розгляду справи в порядку спрощеного провадження), заявила про стягнення судових витрат за умови наявності поважних причин неможливості подання таких доказів стороною до закінчення судових дебатів чи закінчення розгляду справи.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченомустаттею 270 цього Кодексу.
З огляду на наведені норми, щодо можливості вирішити питання стягнення судових витрат після винесення рішення по суті, суд вважає, що дане питання про стягнення таких витрат сторона має право ставити лише у випадку, коли вона з поважних причин не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат і повідомила про це до закінчення судових дебатів у справі, або у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до закінчення розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31.07.2023 року у цивільній справі №233/2453/23, яке набрало законної сили, було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України квитанцією МВ11044247 від 16.05.2023 року було сплачено ОСОБА_4 судовий збір за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу у розмірі 1073,60грн.
Як вбачається з рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31.07.2023 року, суд, задовольняючи позов не вирішив питання щодо судових витрат, оскільки відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача.
Дослідивши доводи заявниці, та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 264, 270 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, по цивільній справі №233/2453/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: О.О. Левчук