Справа № 758/14317/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/заочне/
11 грудня 2023 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Якимець О.І.,
за участі секретаря судового засідання - Карпишиної К.С.,
учасників справи:
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся до суд із позовом до відповідача у якому просить змінити розмір аліментів, визначений рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27.05.2016 у справі № 758/5592/16-ц, та стягувати з позивача на користь відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 2500,00 грн, замість 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову покликається на те, що у сторін від шлюбних відносин народилась дочка, яка після припинення шлюбу залишилася проживати із матір'ю. 27.05.2016 судовим рішенням присуджено кошти на утримання дитини у частці від заробітку (доходу) позивача. Враховуючи, що з часу ухвалення рішення, минуло багато часу, відбулись зміни у матеріальному станові позивача, адже такий не працевлаштований та має на утримані матір, яка є інвалідом ІІІ групи загального захворювання - всі ці обставини свідчать про можливість зміни розміру аліментів з частки від доходу позивача на тверду грошову суму у розмірі 2500,00 грн. У відповідності до ст. 192 Сімейного кодексу України, просить позов задовольнити.
Відповідачем не подано відзив, який містив би заперечення проти позову.
28 листопада 2023 року ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилам спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
У судовому засіданні позивач підтримав позов та просить такий задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, а відтак, враховуючи що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, враховуючи наявність умов передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.
З 21 травня 2005 року сторони перебували у шлюбних відносинах, які припинись відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 12.11.2014.
Від шлюбних відносин у сторін народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження.
Після розірвання шлюбу дочка залишились проживає разом із матір'ю. Дана обставина не оспорюється сторонами, а тому приймається судом до уваги.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року у справі №758/5592/16-ц присуджено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно починаючи з 27 квітня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
У зв'язку із виникненням підстав для зміни розміру аліментів, позивач звернувся в суд із позовом за захистом права у відповідності до ст. 192 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, з аналізу зазначеної норми права, суд приходить переконання, що розмір аліментів, визначений рішенням суду та значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Повертаючись до ст. 192 цього Кодексу, остання вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.
Із матеріалів справи суд встановив, що позивач сплачує аліменти на утримання дочки сторін, які визначені судовим рішенням у частці від заробітку (доходу) позивача.
Позивач наводить аргументи про те, що на даний час він офіційно не працевлаштований, що є підставою для зміни розміру аліментів із частки від заробітку (доходу) батька на аліменти у твердій грошовій сумі.
Згідно з частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України).
Суд установив, що відповідач з березня 2022 року припинив підприємницьку діяльність, а відтак відсутній дохід, що вплинуло на його матеріальне становище, що підтверджено індивідуальними відомостями про застраховану особу Пенсійного фонду України від 11.08.2023 та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 21.08.2023.
Однак, суд критично оцінює такі доводи, адже за заявою одержувача визначається розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України), а не за заявою платника таких аліментів.
Як на підставу зміни розміру аліментів наводить аргументи про те, що на його утриманні перебуває матір ОСОБА_4 , інвалід ІІІ групи загального захворювання та отримує пенсію у зв'язку із цим, що підтверджено пенсійним посвідченням від 11.08.2010 серії НОМЕР_1 .
Попри те, такі аргументи суд не бере до уваги, адже будь-яких доказів, які б підтверджували перебування матері позивача на його утримані та обґрунтована необхідність, що ОСОБА_4 потребує допомоги від ОСОБА_1 , суду не подано.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (частини перша, друга статті 141 СК України).
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що позивачем у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України не подано доказів, які б підтверджували погіршення його матеріального становища, що є підставою для зміни розміру аліментів, адже відсутність офіційного працевлаштування не свідчить про відсутність можливість отримання мінливого, нестабільного доходу та не може бути підставою для зменшення розміру аліментів, та не звільняє батька від обов'язку утримувати дитину; при цьому суд враховує вік позивача, стан здоров'я позивача, який є задовільним, адже жодних доказів протилежного суду не подано; відсутність доказів перебування на утриманні позивача інших осіб.
Разом із тим, під час розгляду справи судом не встановлено інших обставин, які б мали значення для правильного вирішення справи, однак, не зазначались сторонами та стосувались предмету доказування.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що право позивача щодо зміни розміру аліментів на утримання дитини не підлягає захисту, а відтак у позові слід відмовити за недоведеністю.
Доводи позивача про те, що відповідач чинить перешкоду у зустрічі батька із дитиною не стосується предмету доказування та можуть бути підставою для захисту порушеного права батька на побачення з дитиною передбачених ст. ст. 153, 157, 159 СК України.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 141, 259, 265, 273, 280-284, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - відмовити.
Судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду із позовом - покласти на позивача.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання - АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 13 грудня 2023 року.
Суддя О. І. Якимець