печерський районний суд міста києва
Справа № 752/21563/23-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі представника відповідача - Кабінету Міністрів України, держави російської федерації в особі представника відповідача - Посольства росії в Афіни, Греція, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок військової агресії російської федерації, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2023 року до Печерського районного суду м. Києва за підсудністю з Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави України в особі представника відповідача - Кабінету Міністрів України, держави російської федерації в особі представника відповідача - Посольства росії в Афіни, Греція.
Вказана позовна заява після проведення автоматизованого розподілу справи фактично передано судді Ільєвій Т.Г. 07.12.2023.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, що підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства варто зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.
За статтею 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Так, під час дослідження матеріалів справи встановлено, що предметом поданого до суду позову є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок військової агресії російської федерації, тобто в даному випадку застосовуються правила загальної підсудності.
Приписами ч. 17 ст.28 ЦПК України визначено, що позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження), у зв'язку із збройною агресією російської федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру можуть пред'являтися також за місцем проживання чи перебування позивача.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів.
Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а тому з врахуванням правила альтернативної підсудності (ч. 17 ст.28 ЦПК України) справа може бути підсудна Голосіївському районному суду м. Києва.
За встановлених обставин та відповідних тому норм, а також враховуючи волевиявлення позивача, який звернувся саме до Голосіївського районного суду м. Києва, справа підлягає направленню за підсудністю саме до вказаного суду.
За приписами пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до положень частини першої, другої статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно з частиною третьою статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-14, 23, 28, 30-32, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Цивільну справу № 752/21563/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі представника відповідача - Кабінету Міністрів України, держави російської федерації в особі представника відповідача - Посольства росії в Афіни, Греція, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок військової агресії російської федерації,, передати на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва (03127, м. Київ, вул. Виставкова, 14а).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення, а у випадку відсутності особи в судовому засіданні з дня отримання копії цієї ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 07.12.2023
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА