справа № 753/22642/23
провадження № 1-кс/753/3944/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_4 , про відвід дізнавача Дарницького УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_5 від кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105020001501 від 23 червня 2023 року за ознаками злочину, передбаченого за ст.356 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
11 грудня 2023 року від адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_4 , до слідчого судді надійшла заява про відвід дізнавача Дарницького УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_5 від кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105020001501 від 23 червня 2023 року за ознаками злочину, передбаченого за ст.356 КК України.
Заява вмотивована тим що дізнавач Дарницького УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_5 з червні 2023 року уцілому не вживає заходів до розслідування злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, вчиненого щодо майна ОСОБА_6 , невірно кваліфікував правопорушення за ст.356 КК України, не реагує на його численні звернення, не виконує ухвали слідчих суддів, винесені за скаргами ОСОБА_4 на бездіяльність такого дізнавача, чим порушує процесуальні права ОСОБА_6 , його процесуальна поведінка викликає сумніви у неупередженості кримінального провадження у межах досудового розслідування, а також з підстав некомпетентності такого дізнавача, критично оцінюючи його процесуальні дії, та, як на підставу відводу, посилається на положення п.3 ч.1 ст. 77 КПК України, тобто існування інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості такого дізнавача.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 заяву підтримав та просив її задовольнити - відвести дізнавача Дарницького УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_5 від кримінального провадження відомості.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення.
У порядку підготовки заяви про відвід слідчого до розгляду слідчим суддею вживались заходи щодо витребуванння матеріалів кримінального провадження, які мали стали предметом для їх дослідження в межах розляду заяви про відвід дізнавача, проте органом досудового розслідування матеріали не надані.
Слідчий суддя, вивчивши доводи відводу, додані до поданої заяви матеріали, а також згідно ч.3 ст. 81 КПК України вислухавши особу, яка заявляє відвід приходить до настувного висновку.
Надаючи оцінку доводам заяви, визначеній підставі для відводу дізнавача (п.3 ч.1 ст. 77 КПК України), слідчий суддя виходить з того, що порядок відводу слідчого/дізнавача від участі у кримінальному провадженні врегульований ч.1 ст. 77 КПК України, відповідно до якої прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Аналогічні положення відображені і у ч. 4 ст. 38 КПК України щодо зобов'язань самого органу досудового розслідування, які вказують, що останній має застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норми ст. 26 КПК України вбачається, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Практика Європейського Суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь - який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
А в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (рішення у справі « Бучинська проти України» заява № 3549/10 від 30 квітня 2015 року, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803 / 94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України », заява № 42310/04, параграфи 148, 149 ), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310 / 04, параграф 150).
В свою чергу, встановлення доказового значення тих чи інших відомостей є правом слідчого, прокурора; закон надає йому можливість оцінювати докази за своїм внутрішнім переконання з урахуванням всіх обставин кримінального провадження (ст. 94 КПК України). Цим правом він наділений з огляду на функціонаю обвинувача у кримінальному провадженні, адже з одного боку, зв'язаний засадами кримінального провадження і правилами про належність, допустимість, достовірність і достатність доказів, з іншого - саме на прокурора покладено визначення спроможності доказової бази для складення або затвердження обвинувального акту з метою подальшого підтримання обвинувачення у суді. Прокурор керує слідством для того, щоб самому в подальшому ефективно підтримувати обвинувачення в суді.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості слідчого/прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи та/або об'єктивну неможливість його участі в цьому кримінальному провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ'єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для судді, який розглядає заяву про відвід.
Враховуючи, що об'єктивних сумнівів щодо упередженості дізнавача Дарницького УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні в розумінні положень ст.77 КПК України не вбачається, а доводи заявника, викладені у його заяві, належного обґрунтування не знайшли, внаслідок чого слід дійти висновку, що заява про відвід дізнавача задоволенню не підлягає.
Водночас, слідчий суддя зазначає, що об'єктивне «засудження» сторони кримінального провадження щодо встановленої бездіяльності дізнавача, невиконання повноважень органу досудового розслідування, не є підставою для відводу згідно ст. 77 КПК України, а відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», Дисципланірного статуту Національної поліції для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 80 81, 83, 110, 309 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_4 , про відвід дізнавача Дарницького УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_5 від кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105020001501 від 23 червня 2023 року за ознаками злочину, передбаченого за ст.356 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: