Справа №135/893/22
Провадження № 1-кп/135/15/23
ВИРОК
іменем України
12.12.2023 року м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022025240000051 від 15 червня 2022 року, за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оляниця, Тростянецького району, Вінницької області, українця, громадянина України, непрацюючого, маючого неповну загальну середню освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 07 листопада 2005 року Тростянецьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 356 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
- 17 січня 2007 року Ладижинським міським судом Вінницької області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. 10 жовтня 2012 року умовно-достроково звільнений з ДУ «Літинська виправна колонія (№123)» згідно постанови Літинського районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2012 року, невідбута частина покарання становить 1 рік 7 місяців 12 днів;
- 13 липня 2017 року Ладижинським міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до арешту строком 5 місяців, покарання відбув повністю 06 липня 2018 року,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.310, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, кваліфікація дій обвинуваченого.
ОСОБА_5 в один з днів (точний день і час в ході досудового розслідування не встановлено) наприкінці 2021 року - початку 2022 року, набув за невстановлених в ході досудового розслідування обставин предмет, який зовні схожий на зброю, який згідно висновку експерта №СЕ-19/102-22/9369-БД від 30 червня 2022 року, являється гладкоствольною вогнепальною зброєю - однозарядним пістолетом, який виготовлений саморобним способом для проведення пострілів патронами кільцевого запалення калібру 22 WMR або способом роздільного заряджання (будівельно-монтажний патрон та підкаліберний снаряд в каналі ствола), яку зберігав без передбаченого законом дозволу до проведення санкціонованого обшуку 28 червня 2022 року.
Крім того, ОСОБА_5 , на початку травня 2022 року (точну дату досудовим розслідуванням не встановлено), на присадибній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , користувачем якої він являється, поміж сільськогосподарських рослин та овочевих культур до моменту виявлення незаконно вирощував шляхом поливу, проріджування та прополювання від бур'янів рослини коноплі в кількості 78 штук з метою доведення їх до стадії дозрівання для подальшого виготовлення наркотичних засобів.
Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.1 ст.263 КК України, як зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, за ч.2 ст.310 КК України, як незаконне вирощування конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин.
ІІ. Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується в том, що наприкінці лютого 2022 року (точну дату досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за місцем проживанням, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виготовлення вогнепальної зброї, з деревини виготовив руків'я, до якого за допомогою двох заклепок закріпив металевий кутник, виготовивши таким чином рамку, яка складається з двох частин, одна з яких була металева, а інша - з деревини. В подальшому, за допомогою електрозварювання, на металевому кутнику закріпив трубку, всередину якої помістив пружину, яка однією частиною впиралася у вкручений в трубку болт, а іншою - впиралася в торцеву частину стрижня дверного засуву, який також приварив до металевої рамки. Ствол зброї виготовив з металевої трубки довжиною приблизно 20 см, яку закріпив за допомогою двох штифтів на краю рамки таким чином, щоб ствол зброї заламувався для проведення зарядження, виготовивши в такий спосіб вогнепальну зброю - однозарядний пістолет.
Зазначені дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.263-1 КК України, як незаконне виготовлення вогнепальної зброї.
ІІІ. Позиція обвинуваченого щодо пред'явленого обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.263 КК України визнав, а у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.310, ч.1 ст.263-1 КК України не визнав. По пред'явленому обвинуваченню пояснив, що перед зимою в 2021 році в один з днів, точний день і час він не пам'ятає, він робив у знайомої баби на ім'я ОСОБА_7 , яка проживає в с. Лукашівка, і побачив у неї старовинний ржавий пістоль з дерев'яною ручкою. Після чого він виміняв у неї цей пістоль за чотири наволочки і покривало, після чого переніс пістоль додому, де спочатку зберігав в сараї у дровах, а потім щоб не викрали переніс у будинок, де поклав у шафу, звідки її було вилучено під час санкціонованого обшуку. В поліції йому сказали говорити, що він виготовив зброю, проте зазначену зброю він не виготовляв, не переробляв і не чистив. Лише придбав і хотів продати і заробити гроші. Пояснив, що не має будь-яких інструментів та засобів, за допомогою яких міг би виконати дії щодо виготовлення зброї. Не впевнений, що вогнепальна зброя, яка була оглянута в судовому засіданні, саме та зброя, яку він раніше придбав і зберігав за місцем проживання. За юридичною допомогою під час досудового розслідування він не звертався, оскільки не було грошей. Земельна ділянка і будинок за адресою: будинок АДРЕСА_1 належить його матері, якій він допомагає обробляти земельну ділянку, а саме здійснює полив і прополювання культурних рослин. Зазначена земельна ділянка не огороджена з боку городу за будинком, а має огорожу лише з лицевого боку двору. Рослини коноплі, які були вилучені в ході обшуку на земельній ділянці за адресою: будинок АДРЕСА_1 він не садив, вони виросли самостійно. Будь-яких дій по догляду, а саме полив, проріджування та прополювання цих рослин коноплі він не здійснював.Хто саме посадив та доглядав рослини коноплі, які вилучені з території його домоволодіння, йому не відомо.
ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин справи, оцінка суду.
Суд, провівши судове слідство в межах висунутого обвинувачення у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, дослідивши докази, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.310, ч.1 ст.263 КК України, за встановлених судом обставин, та недоведеність обвинувачення за ч.1 ст.263-1 КК України.
Під час дослідження обставин справи та перевірки їх доказами судом за клопотанням прокурора були допитані:
- свідок ОСОБА_8 , яка суду пояснила, що вона є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_5 . Вона проживає в с. Оляниця разом із своїм меншим сином. В порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_9 їй залишився будинок АДРЕСА_1 , з господарськими спорудами та городом. Площа земельної ділянки приблизно 25 соток. Після смерті матері, вона прийняла спадщину, але правовстановлюючі документи не оформила. У даному будинку зараз постійно проживає її старший син ОСОБА_5 . У 2022 році вона ходила один - два рази на тиждень до даного будинку обробляти город. Доглядати за земельною ділянкою їй допомагає її старший син ОСОБА_10 . Вона садила на городі: помідори, огірки, капусту, моркву. Коли прийшли працівники поліції проводити обшук, вони виявили на городі рослини коноплі, кількість рослин вона не пам'ятає. До проведення обшуку вона не бачила на городі рослин коноплі. Вона особисто та будь-хто інший ці рослини коноплі не доглядали. Територія земельної ділянки не огороджена, доступ до неї вільний. На досудовому слідстві вона пояснювала, що їй було відомо про рослини коноплі на її городі, а також, що рослини були оброблені, оскільки на досудовому розслідуванні працівники поліції на неї тиснули і змусили підписати протокол. Щодо тиску на неї працівниками поліції зі скаргами до відповідних органів вона не зверталася. Наполягає на показаннях, які надала у судовому засіданні, про те, що до виявлення працівниками поліції їй не було відомо, що на її земельній ділянці росте конопля. Коли прийшли працівники поліції проводити обшук, вона була на подвір'ї і приймала участь під час обшуку. На території домоволодіння є житловий будинок, кухня, сарай (хлів), погріб. Вона обробляє не всі 25 соток земельної ділянки, а частину приблизно 12 соток. Інша частина земельної ділянки заростає кущами та бур'янами. Працівниками поліції виявлено коноплю в кінці городу попід стежкою, на межі обробленої земельної ділянки і необробленої. Під час обшуку працівниками поліції було вилучено кущі коноплі в кількості 78 штук. Вони були не високі, більші і менші. Коли саме з'явилися на городі рослини коноплі вона не знає. Рослини коноплі росли не в одному місці, а в хаотичному порядку, не були политі або доглянуті. Ознаки будь-якого догляду за цими рослинами були відсутні. Син не повідомляв їй, що він вирощує та доглядає ці рослини і не був присутній під час обшуку. Під час обшуку були присутні свідки, які приїхали разом з працівниками поліції. Вона підписала і отримала копію протоколу обшуку. Також поліцією проводився обшук будинку, в ході якого у шафі було виявлено та вилучено пристрій схожий на мушкет. Про походження даного мушкету їй нічого не відомо і син їй про нього нічого не говорив;
- свідок ОСОБА_11 , який суду пояснив, що у 2022 року він інколи проживав на дачі в АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 проживає неподалік від нього у будинку АДРЕСА_3 або 8. Відстань між їх будинками приблизно 100 м. У даному будинку ОСОБА_5 проживає сам, інколи до нього приїжджає його мати. Він не помічав, щоб ОСОБА_5 будь з ким співмешкав та щоб до нього хтось приходив. На земельній ділянці він бачив тільки ОСОБА_5 та його матір. Інших сторонніх осіб на їх земельній ділянці він не бачив. ОСОБА_5 він добре не знає, тільки вітається з ним, один до одного у гості вони не ходять та не спілкуються. Чим займається та де працює ОСОБА_5 йому не відомо. Від сусідів він знає, що ОСОБА_5 раніше був судимий. До участі у проведені слідчих дій у даному кримінальному провадженні він не залучався;
- свідок ОСОБА_12 , який суду пояснив, що проживає у с. Лукашівка. ОСОБА_5 він не знає, можливо колись бачив його у селі. 29 червня 2022 року він не заходив до ОСОБА_5 . Те що написано у протоколі допиту у якості свідка він не говорив, оскільки у нього поганий зір, він практично нічого не бачить та є інвалідом ІІІ групи (по зору) пожиттєво. Підписав протокол на прохання працівника поліції, прізвища якого він не знає, зміст протоколу не читав, поліцейський йому також не оголошував його зміст. Навіть, якщо б він зайшов на подвір'я де росте конопля, він не зміг би її розпізнати, оскільки він практично сліпий. Крім того, він не знає як виглядає конопля. У зв'язку з тим, що він зловживає спиртними напоями, працівники поліції інколи приїжджають та проводять з ним відповідну роботу. Він підписав документ, який не мав можливість прочитати та почути його зміст, оскільки працівник поліції вимагав підписати протокол. Другий раз дільничний приїхав та привіз йому повістку. Поруч були сусіди, які прочитали йому її зміст та сказали, що його викликають до суду у якості свідка та спитали, чи знає він такого ОСОБА_13 , на що він відповів, що не знає;
- свідок ОСОБА_14 , який суду пояснив, що по лінії батька він далекий родич ОСОБА_5 . Раніше він заходив до ОСОБА_5 у гості та був у нього у будинку. Йому не відомо, чи вживає ОСОБА_5 алкогольні напої та наркотичні речовини. Текст у протоколі його допиту у якості свідка він не писав, оскільки у нього поганий зір, лише підписав його. Рослини коноплі на городі ОСОБА_5 він ніколи не бачив. Не може пояснити, чому він погодився підписати документ невідомого змісту. Він не перебуває в особливих стосунках з працівником поліції, особисто його не знає та побачив його уперше. Він не знав, що у протоколі його допиту зазначені обставини пов'язані із ОСОБА_5
- свідок ОСОБА_15 , який суду пояснив, що в червні 2022 року в другій половині дня він приймав участь в якості понятого під час проведення обшуку в домоволодінні по АДРЕСА_1 . Крім нього, під час проведення обшуку був присутній ще один понятий чоловічої статі. Обшук проводився в присутності матері власника будинку, якій поліцейським було пред'явлено ухвалу суду про проведення обшуку. В ході проведення обшуку на території земельної ділянки були виявлені рослини коноплі (багато, близько 80 штук). Зазначені рослини коноплі росли по ліву сторону біля садочка, також на городі серед інших культурних рослин картоплі і капусти, були посаджені рядочками, під рослинами були лунки для поливу, земля зволожена, бур'янів під ними не було. Після цього коноплю вилучили шляхом виривання з землі, упакували і опечатали. Присутня під час обшуку мати обвинуваченого повідомила, що її син посадив вилучені рослини і не виривав, та попросив їх поливати. Крім того, в приміщенні будинку було виявлено предмет, схожий на саморобний пістолет з дерев'яною ручкою коричневого кольору, металевим стволом. Мати, яка була присутня під час обшуку, спочатку пояснювала, що їй нічого не відомо щодо зброї. Пізніше, коли вони чекали на повернення власника будинку і вже не здійснювався відеозапис обшуку, його мати пояснила, що виявлений саморобний пістолет виготовив її син ОСОБА_16 для відлякування птахів. Під час пред'явлення свідку висновку експерта №СЕ-19/102-22/9369-БЛ від 30.06.2022 року з фото таблицею досліджуваного під час експертизи предмету, схожого на пістолет, останній пояснив, що зображений у висновку предмет дійсно дуже схожий на той саморобний пістолет, який був вилучений в його присутності під час обшуку в червні 2022 року.
За клопотанням сторони обвинувачення в судовому засіданні оголошені і досліджені наступні матеріали досудового розслідування та докази:
- витяг з кримінального провадження №12022025240000051 (а.с.118), відповідно до якого 15 червня 2022 року були внесені відомості до ЄРДР за ч.1 ст.310 КК України;
- витяг з кримінального провадження №12022025240000051 (а.с.119-120), відповідно до якого 15.06.2022 року були внесені відомості до ЄРДР за ч.2 ст.310 КК України та 29.06.2022 року за ч. 1 ст. 263 КК України;
- витяг з кримінального провадження №12022020240000097 (а.с.125), відповідно до якого 02 вересня 2022 року були внесені відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 2631 КК України;
- постанова прокурора Тростянецького відділення Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_3 (а.с.121-124), відповідно до якої матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12022025240000051 від 15 червня 2022 року за ч.2 ст.310, ч.1 ст. 263 КК України та №12022020240000097 від 02 вересня 2022 року за ч. 1 ст. 263-1 КК України об'єднані в одне провадження під №12022025240000051;
- протокол обшуку від 28 червня 2022 року та додаток до нього - DVD-диск, з відеозаписом (а.с.82-86, 87, 143), який проведений на підставі ухвали слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області №135/530/22 (провадження №1-кс/135/133/22) від 27 червня 2022 року (а.с.116-117), згідно якого дізнавачем в присутності понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , за участю ст. о/у СКП ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_19 , ГОП Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_20 , інспектора криміналіста ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , проведений обшук земельної ділянки 0,37 га, будинку АДРЕСА_1 . В ході обшуку було встановлено, що вхід на територію будинку АДРЕСА_1 здійснюється з вулиці через металеві ворота та хвіртку. Зайшовши на територію потрапляєш на подвір'я, де розташований будинок та господарські будівлі. З даного подвір'я потрапляєш на город (земельну ділянку). На момент проведення обшуку на земельній ділянці ростуть культурні рослини. Земля на земельній ділянці оброблена. В ході проведення обшуку на земельній ділянці виявлено 78 (кущів) рослин зовні схожих на коноплю. Земля біля даних рослин оброблена, посапана та доглянута (скультивована). Позаду підсобної будівлі, було виявлено 1 рослину зовні схожу на коноплю, а також між підсобними будівлями виявлено 1 рослину роду коноплі. В ході проведення обшуку виявлено та вилучено шляхом виривання у коріння 80 рослин роду коноплі, які упаковані у картону коробку;
- постанова про визнання речових доказів від 28 червня 2022 року (а.с.99), якою вилучені під час проведення обшуку 28 червня 2022 року земельної ділянки 0,37 га, будинку АДРЕСА_4 рослин роду коноплі, які поміщені до картонної коробки, визнані речовими доказами та передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області;
- ухвала Ладижинського міського суду Вінницької області від 30 червня 2022 року (а.с.97-98), якою накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку на земельній ділянці загальною площею 0,37 га, в будинку АДРЕСА_1 , користувачем якої являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: 80 рослин роду коноплі, які поміщені до картонової коробки, яка належним чином упакована;
- висновок експерта №СЕ-19/102-22/9371-НЗПРАП від 04 липня 2022 року (а.с.138-142), згідно якого надані на експертизу рослини в кількості 80 (вісімдесят) одиниць, мають ботанічні ознаки рослин роду Коноплі (Cannabius), містить психоактивну речовину - тетрагідроканабінол, та є рослинами роду Коноплі (Cannabius), що відноситься до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей;
- постанова про визнання речових доказів від 06 липня 2022 року (а.с.95), якою вилучені під час проведення обшуку 28 червня 2022 року земельної ділянки 0,37 га, будинку АДРЕСА_4 рослин коноплі, які поміщені до картонної коробки, яка поміщена до поліетиленового прозорого пакету №7153809, визнані речовими доказами та передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області;
- протокол обшуку від 28 червня 2022 року та додаток до нього - DVD-диск з відеозаписом (а.с.148-152, 87, 143), який проведений на підставі ухвали слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області №135/530/22 (провадження №1-кс/135/133/22) від 27 червня 2022 року (а.с.116-117), згідно якого дізнавачем в присутності понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , за участю ст. о/у СКП ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_19 , ГОП Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_20 , інспектора криміналіста ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , проведений обшук будинку АДРЕСА_1 . В ході проведення обшуку у кімнаті в шафі на поличці виявлено та вилучено предмет із дерев'яною ручкою, сталевою трубкою із сталевим засувом, який зовні схожий на саморобну зброю;
- протокол тимчасового вилучення майна від 28 червня 2022 року (а.с.136-137), відповідно до якого старшим дізнавачем СД ВП №3 РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_22 , у присутності понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , 28 червня 2022 року у період часу з 19 год. 11 хв. по 20 год. 36 хв. у будинку АДРЕСА_1 , було тимчасово вилучено предмет із дерев'яною ручкою, металевою трубкою із металевим засувом, який зовні схожий на саморобну зброю;
- постанова про визнання речових доказів від 29 червня 2022 року (а.с.93, 94, 110), якою вилучений під час проведення 28.06.2022 року обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 , предмет зовні схожий на вогнепальну зброю, що знаходиться в спеціальному герметичному пакеті НП України №SUD31100976 визнаний речовим доказом та переданий на зберігання до кімнати озброєння ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області;
- висновок експерта №СЕ-19/102-22/9369-БЛ від 30 червня 2022 року (а.с.132-135), згідно якого предмет, який був вилучений 29 червня 2022 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , являється гладкоствольною вогнепальною зброєю - однозарядним пістолетом, який виготовлений саморобним способом для проведення пострілів патронами кільцевого запалення калібру .22 WMR або способом розподільного заряджання (будівельно-монтажний патрон та підкаліберний снаряд в каналі ствола);
- ухвала Ладижинського міського суду Вінницької області від 30 червня 2022 року (а.с.91-92) накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшук за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_5 , а саме: предмета зовні схожого на вогнепальну зброю;
- постанова про визнання речових доказів від 06 липня 2022 року (а.с.88,89), якою вилучений під час проведення 28.06.2022 року обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 , пістолет виготовлений саморобним способом, який знаходиться в спеціальному герметичному пакеті Експертної служби МВС України №4121496 визнаний речовим доказом та переданий на зберігання до кімнати озброєння ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області;
- постанова старшого дізнавача СД ВП №3 РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_22 від 08 липня 2022 року (а.с.114-115), якою змінено кваліфікацію кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022025240000051 від 15 червня 2022 року з ч.1 ст.310 КК України на ч.2 ст.310 КК України;
- постанова старшого дізнавача СД ВП №3 РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_22 , погоджена з прокурором Тростянецького відділення Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 13 липня 2022 року (а.с.111-113), якою доручено подальше проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022025240000051 від 15 червня 2022 року за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, органу слідства ВП №3 РУП ГУНП у Вінницькій області;
- ухвала Ладижинського міського суду Вінницької області №135/530/22 (провадження №1-кс/135/171/22) від 19 липня 2022 року (а.с.126-128), якою надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні №12022025240000051 від 15 червня 2022 року щодо злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, процесуальних джерел - доказів, зібраних у цьому ж кримінальному провадженні, але як у провадженні щодо кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.310 КК України.
За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні також був оглянутий речовий доказ, вилучений 28.06.2022 року під час проведення обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 пістолет виготовлений саморобним способом, який знаходиться в спеціальному герметичному пакеті Експертної служби МВС України №4121496, який переданий на зберігання до кімнати озброєння ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.
Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді, що дає суду можливість переконатися «поза розумним сумнівом» (ст.17 КПК України) у доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, ч.2 ст.310 КК України.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, така позиція обвинуваченого спростовується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема:
Судом досліджено протокол обшуку від 28 червня 2022 року та додаток до нього DVD-диск з відеозаписом, згідно якого на земельній ділянці, за житловим будинком АДРЕСА_5 (кущів) рослин зовні схожих на коноплю. Земля біля даних рослин оброблена, посапана та доглянута (скультивована). Зазначені рослини вилучено шляхом виривання з корнем. Позаду підсобної будівлі, було виявлено 1 рослину зовні схожу на коноплю, а також між підсобними будівлями виявлено 1 рослину роду коноплі. Виявлені 80 кущів коноплі поміщено до картонної коробки, яка належним чином упакована.
Даний протокол обшуку є допустимим доказом, оскільки обшук проведено на підставі ухвали слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області №135/530/22 (провадження №1-кс/135/133/22) від 27 червня 2022 року.
Допитаний свідок ОСОБА_15 , який приймав участь в якості понятого під час проведення обшуку домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , пояснив, що під час обшуку на земельній ділянці вищевказаного домоволодіння поліцейськими були виявлені багато кущів коноплі (близько 80 штук). Кущі коноплі на городі були посаджені рядочками серед інших культурних рослин картоплі і капусти, під самими рослинами були лунки для поливу, земля під рослинами зволожена, між рослинами коноплі був відсутній бур'ян. Під час обшуку була присутня мати власника будинку, яка пояснювала, що її син посадив коноплі і не виривав, просив поливати їх. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував той факт, що він проживає в будинку АДРЕСА_1 , та користується присадибною земельною ділянкою разом зі своєю матір'ю, яка є власником будинку, допомагаючи їй поливати та прополювати земельну ділянку. Судом не встановлено, що хтось інший окрім зазначених осіб користувався даною земельною ділянкою.
Із протоколу огляду та фототаблиць до нього встановлено, що рослини коноплі на городі росли рядками серед інших культурних рослин, були просапані, інших рослин, крім культурних рослин виявлено не було, що свідчить про те, що рослини коноплі висаджувались з дотриманням технічних вимог щодо висаджування рядками, та не були знищені між рядками в ході просапування культурних рослин.
Висаджування рослин коноплі рядками, не прийняття мір для їх знищення, відсутність між ними бур'янів, наявність під рослинами коноплі лунок свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив вирощування рослин коноплі в кількості 78 штук з метою доведення їх до стадії дозрівання.
Доводи сторони захисту про невідповідність кількості рослин коноплі, які були вилучені під час обшуку (80 шт.), та кількості рослин коноплі, які зазначені у пред'явленому обвинуваченні (78 шт.), не впливають на кваліфікацію дій ОСОБА_5 за ч.2 ст.310 КК України, оскільки кваліфікуючою ознакою зазначеного злочину є вирощування конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин. Крім того, прокурор зазначив, що під час формулювання обвинувачення ОСОБА_5 було інкриміновано вирощування 78 штук рослин коноплі, які були виявлені і вилучені на території земельної ділянки разом з культурними рослинами, та мали ознаки доглянутості. Інші рослини в кількості 2 штук, які були вилучені під час обшуку поблизу підсобних будівель не мали ознак доглянутості і були дикоростучими, тому обвинувачення в частині вирощування цих двох рослин коноплі ОСОБА_5 не пред'являлося.
Отже, досліджені судом докази у своїй сукупності, поза всяким сумнівом дають підстави вважати, що в діях обвинуваченого ОСОБА_5 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України незаконне вирощування конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин.
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 , який в судовому засіданні заперечував свою причетність до вирощування рослин коноплі, які були вилучені в ході обшуку на земельній ділянці, є непереконливими, такими, що спрямовані уникнення або пом'якшення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, суперечать зібраним по справі та дослідженим в судовому засіданні письмовим доказам та показанням свідка ОСОБА_15 , які узгоджуються між собою і в сукупності доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину. Отже, показання обвинуваченого ОСОБА_5 суд оцінює, як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.
Обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України також підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: показаннями обвинуваченого ОСОБА_5 , який прояснив за яких обставин він придбав вогнепальну зброю та зберігав її за місцем проживання; протоколом обшуку від 28.06.2022 року та протоколом тимчасового вилучення майна від 28.06.2022 року, в ході якого під час обшуку житлового будинку АДРЕСА_1 в шафі виявлено та вилучено предмет із дерев'яною ручкою, сталевою трубкою із сталевим засувом, який зовні схожий на саморобну зброю, який згідно висновку експерта №СЕ-19/102-22/9369-БЛ від 30 червня 2022 року являється гладкоствольною вогнепальною зброєю - однозарядним пістолетом, який виготовлений саморобним способом для проведення пострілів патронами кільцевого запалення калібру .22 WMR або способом розподільного заряджання.
Даючи оцінку доводам обвинуваченого ОСОБА_5 в частині того, що вогнепальна зброя, яка була оглянута в судовому засіданні, може бути не тією зброєю, яку він придбав і зберігав за місцем проживання, суд виходить з такого.
28.06.2022 року за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: будинок АДРЕСА_1 проведений санкціонований обшук, в ході якого в присутності понятих було вилучено предмет, який зовні схожий на саморобну зброю, та поміщений до спеціального пакету SUD 3100976, що відображено у відповідних процесуальних документах. У висновку експерта №СЕ-19/102-22/9369-БЛ від 30 червня 2022 року відображено, що об'єкт дослідження доставлений на дослідження упакованим до пломбу вального пакету «Національної поліції» SUD 3100976, цілісність упаковки не порушено, зовнішній вигляд пломбувального пакету міститься на зображеннях 1, 2 висновку експерта.
Під час допиту свідка ОСОБА_15 , який був понятим під час проведенн обшуку, з метою з'ясування обставин справи зазначеному свідку були пред'явлені фототаблиці, які містяться у висновку експерта №СЕ-19/102-22/9369-БЛ від 30.06.2022 року, після чого свідок пояснив, що зображений предмет, який досліджувався експертом, дійсно дуже схожий на той саморобний пістолет, який був вилучений в його присутності під час обшуку в червні 2022 року.
Отже, враховуючи сукупність досліджених доказів, суд приходить до переконання, що пістолет, який за показаннями ОСОБА_5 він обміняв і зберігав в будинку за місцем проживання, є саме тим предметом, зовні схожим на саморобну зброю, який був вилучений під час обшуку 28.06.2022 року, а у подальшому наданий експерту для проведення експертизи №СЕ-19/102-22/9369-БЛ від 30.06.2022 року. Доказів, що вилучена під час обшуку та досліджена експертом і оглянута судом вогнепальна зброя є іншою, ніж та, яку зберігав ОСОБА_5 , судом не добуто.
Суд визнає досліджені докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_5 , належними та допустимими, оскільки вони отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, і судом не встановлено істотних порушень прав і свобод людини під час їх отримання. Будь-яких інших доказів сторонами, які були рівними і вільними у використанні своїх процесуальних прав у межах і у спосіб, передбачений КПК України, суду не надано.
V. Мотиви суду для виправдання обвинуваченого за ч.1 ст.263-1 КК України.
Статтею 2 КК України встановлено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Елементами складу злочину є: об'єкт злочину; об'єктивна сторона злочину; суб'єкт злочину; суб'єктивна сторона злочину.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263-1 КК України полягає в незаконному виготовленні вогнепальної зброї; незаконній переробці вогнепальної зброї; незаконному ремонті вогнепальної зброї; фальсифікації маркування вогнепальної зброї; незаконному видаленні чи зміні маркування вогнепальної зброї; незаконному виготовленні бойових припасів; незаконному виготовленні вибухових речовин; незаконному виготовленні вибухових пристроїв.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Ч.2 ст.91 КПК України визначено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 62 Конституції України, ч.2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України ратифікована 17.07.1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції».
Нормою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі «Barbera Messeguahd Iabardo v Spain» від 06.12.1998 р. (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презупціїї невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитись на користь підсудного.
Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Пунктом 2 ч.1 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. При цьому в частині 7 ст. 284 КПК України зазначено, що при виявлені судом під час судового розгляду обставини, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.
Відповідно до ч.3 п.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що 28 червня 2022 року під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживанням ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено вогнепальну зброю, яка згідно висновку експерта №СЕ-19/102-22/9369-БД від 30 червня 2022 року, являється гладкоствольною вогнепальною зброєю - однозарядним пістолетом, який виготовлений саморобним способом для проведення пострілів патронами кільцевого запалення калібру 22 WMR або способом роздільного заряджання (будівельно-монтажний патрон та підкаліберний снаряд в каналі ствола). Одночасно з цим, суд вважає, що протоколом обшуку від 28.06.2022 року доводиться лише факт зберігання вогнепальної зброї, а не факт її виготовлення, тому таким доказом дана обставина не може бути доведена.
В ході судового розгляду не встановлено будь-яких прямих доказів того, що ОСОБА_5 виготовив вогнепальну зброю, як зазначено в обвинувальному акті, а саме: виготовив дерев'яне руків'я, до якого за допомогою двох заклепок закріпив металевий кутник, на який закріпив трубку, всередину якої помістив пружину, яка однією частиною впиралася у вкручений в трубку болт, а іншою - в торцеву частину стрижня дверного засуву, який також приварив до металевої рамки, з металевої трубки виготовив ствол довжиною приблизно 20 см, який закріпив за допомогою двох штифтів на краю рамки таким чином, щоб ствол зброї заламувався для проведення зарядження. Так, під час досудового слідства у ОСОБА_5 не вилучалося будь-яких механічних та електричних інструментів та засобів, за допомогою яких можливо виконати всі вищевказані дії, відсутні будь-які інші письмові докази, жодний зі свідків обвинувачення не надав будь-яких відомостей щодо виготовлення обвинуваченим ОСОБА_5 вогнепальної зброї, яка була вилучена працівниками поліції. Саме по собі придбання та зберігання зброї не свідчить про умисел на незаконне виготовлення вогнепальної зброї.
Оцінюючи доводи прокурора щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263-1 КК України, показаннями свідка ОСОБА_15 , в яких він зазначив що, після проведення обшуку домоволодіння ОСОБА_5 , коли не здійснювався відеозапис обшуку, його мати (свідок ОСОБА_8 ) пояснила, що виявлений саморобний пістолет виготовив її син ОСОБА_16 , суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.97 КПК України суд має право визнати допустимим доказом показання із чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів. При прийнятті цього рішення суд зобов'язаний враховувати: 1) значення пояснень і показань у випадку їх правдивості для з'ясування певної обставини та їх важливість для розуміння інших відомостей; 2) інші докази щодо питань, передбачених попереднім пунктом, які подавалися або можуть бути подані; 3) обставини надання первинних пояснень, які викликають довіру щодо їх достовірності; 4) переконливість відомостей щодо факту надання первинних пояснень; 5) складність спростування пояснень, показань із чужих слів для сторони, проти якої вони спрямовані; 6) співвідношення показань із чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання; 7) можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту.
Крім того, згідно ч.6 ст.97 КПК України, показання із чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті.
Тобто законність та обґрунтованість судового рішення має визначатися в такому разі підтвердженням показань із чужих слів системою належних, допустимих і достовірних доказів.
Будучи допитаною в судовому засіданні особа, яка надала первинні показання ОСОБА_8 зазначила, що про походження вилученого під час обшуку предмету, схожого на пістолет, їй нічого не відомо, син про нього нічого не говорив.
Аналіз ст. ст. 95-97 КПК України свідчить про те, що особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймає особисто, за винятком випадків, передбачених КПК України. Такими винятками є закріплені ст. 97 КПК України показання з чужих слів, під якими розуміють висловлювання щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненнях іншої особи. За своєю суттю показання з чужих слів є похідними доказами, а тому законодавець, враховуючи можливість перекручування отриманої інформації, виникнення сумнівів щодо її достовірності, вплив суб'єктивного фактору, передбачив низку правил, що обмежують використання таких доказів, і визначив, зокрема такі умови їх допустимості:
- правом визнати такі докази допустимими наділений лише суд;
- показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень ч.2 ст. 97 КПК;
- суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці щодо визнання показання із чужих слів допустимим доказом також звертав увагу на те, що показання із чужих слів не можуть бути вирішальними та єдиними під час винесення судового рішення, а мають бути підтверджені іншими допустимими доказами (п. 55 рішення у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Заява №17444/04) від 21 жовтня 2010 року).
Приймаючи до уваги вищевказане, оцінюючи показання свідка ОСОБА_15 в частині його показань зі слів ОСОБА_8 щодо виготовлення її сином вогнепальної зброї, суд доходить висновку про те, що підстави для визнання таких показань свідка в цій частині допустимими відповідно до ст.97 КПК України у суду відсутні, оскільки вони не знаходять підтвердження в інших допустимих доказах в матеріалах справи, не містять фактичних даних про місце, час, спосіб вчинення даного кримінального правопорушення (про об'єктивну сторону злочину, передбаченого ч.1 ст.263-1 КК України).
Позиція обвинуваченого щодо визнання ним вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263-1 КК України, яку він змінив після дослідження всіх доказів по кримінальному провадженню, не може бути визнана судом як доказ його винуватості, оскільки сторона обвинувачення повинна довести таку вину на підставі зібраних доказів незалежно від показань обвинуваченого.
За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263-1 КК України не доведена належними та допустимими доказами.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.284, п.2 ч.1 ст.373 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, не встановлено достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, ухвалюється виправдувальний вирок.
З урахуванням наданих обвинуваченням і досліджених судом доказів, враховуючи, що можливість для збору додаткових доказів вичерпано і не пропонується стороною обвинувачення, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено і судом не здобуто жодних переконливих доказів вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263-1 КК України, тому прийшов до переконання, що його слід виправдати за недоведеністю вини в інкримінованому йому злочині з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст. 373 КПК України.
VI. Мотиви суду щодо призначення покарання.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, роз'ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), а також враховує правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 08.02.2018 року у справі №522/20964/16-к, відповідно до якого визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їхній небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Виходячи з приписів ст.12 КК України, ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії тяжких.
Обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, судимості не зняті та не погашені, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, офіційно не працює, на обліку як безробітний не перебуває, не одружений, утриманців не має, за місцем фактичного проживання характеризується негативно, підтримує стосунки з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя, схильний до скоєння злочинів та правопорушень.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачених ст.66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.
Суд приймає до уваги висновки, викладені в досудовій доповіді Гайсинського районного сектору №1 Філії державної установи «Центр пробації» стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно якого беручи до уваги інформацію, яка характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, характер, тяжкість та суспільну небезпеку, спосіб вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, з урахуванням висновків досудової доповіді стосовно обвинуваченого, загальні засади призначення покарання, зокрема, законності його призначення, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі на мінімальний і наближений до мінімального строк, в межах санкцій ч.1 ст.263, ч.2 ст.310 КК України. На думку суду, саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи, є необхідним і достатнім для досягнення цілей кримінального покарання та таким, що відповідає засадам справедливості.
Остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю кримінальних правопорушень слід визначити за правилами ч.1 ст.70 КК України із застосуванням принципу поглинення більш суворим покаранням менш суворого.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
При визначенні можливості звільнення від покарання з випробуванням, суд виходить з того, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, а навпаки, маючи не зняту і не погашену судимість, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку вчиненого ним діяння, знаючи про невідворотність покарання, свідомо порушив закон України про кримінальну відповідальність та вчинив нові умисні кримінальні правопорушення проти громадської безпеки та в сфері обігу наркотичних засобів, які відносяться до тяжких злочинів.
Отже, суд дійшов висновку, що встановлена судом сукупність обставин дає обґрунтовані підстави вважати, що звільнення ОСОБА_5 від покарання із застосуванням іспитового строку в порядку ст.75 КК України, не призведе до позитивних змін в його особистості і не створить у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки таке покарання не матиме належного та відповідного виховного впливу на обвинуваченого та не сприятиме його виправленню, тому підстав для застосування статті 75 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
На підставі частини 2 статті 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення судових експертів для проведення судових експертиз №СЕ-19/102-22/9369-БЛ від 30 червня 2022 року в сумі 1 510 грн. 24 коп. (а.с.90), №СЕ-19/102-22/9371-НЗПРАП від 04 липня 2022 року в сумі 2 831 грн. 70 коп. (а.с.96).
Арешти на майно, накладені під час досудового розслідування ухвалами слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 30 червня 2022 року у справах №135/549/22, №135/530/23 (а.с.91, 97-98) підлягають скасуванню.
Питання про долю речових доказів у кримінальній справі слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 371, 373-374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.310, ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.310 КК України у виді 3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі;
- за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Визнати ОСОБА_5 невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.263-1 КК України та виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його затримання в порядку звернення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судові витрати на залучення судових експертів для проведення судових експертиз №СЕ-19/102-22/9369-БЛ від 30 червня 2022 року в сумі 1 510 грн. 24 коп. (а.с.90), №СЕ-19/102-22/9371-НЗПРАП від 04 липня 2022 року в сумі 2 831 грн. 70 коп. (а.с.96), а всього 4 341 (чотири тисячі триста сорок одну) гривну 94 копійки.
Скасувати арешти на майно, накладені ухвалами слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницькоїобласті від 30 червня 2022 року у справах №135/549/22, №135/530/23 (а.с.91, 97-98).
Речові докази по кримінальному провадженню:
- пістолет виготовлений саморобним способом, який знаходиться в спеціальному герметичному пакеті Експертної служби МВС України №4121496 на зберіганні в кімнаті озброєння ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області (квитанція №13 від 06 липня 2022 року (а.с.89) - знищити;
- 80 рослин коноплі, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області (квитанція №452 від 07 липня 2022 року (а.с.94) - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.
Суддя Ладижинського міського суду
Вінницької області ОСОБА_1