Справа № 132/3203/23
Провадження №1-кп/132/408/23
Вирок
Іменем України
04 грудня 2023 року місто КАЛИНІВКА
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023025220000078 від 21 вересня 2023 року, за обвинувальним актом, складеним у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Малі Кутища Калинівського району Вінницької області, українки, громадянки України, із загальною середньою освітою, розлученої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, працевлаштованої, раніше не судимої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
яка обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачена ОСОБА_6 - у серпні 2021 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), розуміючи та знаючи вимоги чинного законодавства, всупереч вимог п.5-1 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортним засобом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року № 340, а саме уникаючи проходження медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ України, підготовки відповідно до планів і програм, складання теоретичного, на знання діючих Правил дорожнього руху України і практичного, на перевірку навичок керування транспортним засобом, іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС, у невстановленої особи, вирішила замовити виготовлення завідомо підробленого посвідчення водія, яке надавало б їй право керувати транспортними засобами категорії «В», для подальшого використання у власних цілях. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на виготовлення завідомо підробленого офіційного документа, який видається установою та надає право на керування вищевказаним транспортним засобом, з метою подальшого його використання у власних цілях, ОСОБА_6 , через мережу Інтернет, на невстановленому досудовим розслідуванням сайті, знайшла оголошення щодо виготовлення такого документу. Вподальшому, у серпні 2021 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6 діючи умисно, протиправно, через мережу Інтернет, вступила у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, та усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підробленого офіційного документу, написала у приватні повідомлення через месенджер «Viber» про бажання виготовлення посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 , яке буде містити її особисте фотозображення та анкетні дані, для чого вона відправила копії своїх документів, фотографію, а також зразок власного підпису, чим створила сприятливі умови для доведення невстановленою досудовим розслідуванням особою злочинного наміру щодо здійснення підроблення посвідчення. Вподальшому, невстановлена особа, у невстановленому під час досудового розслідування місці та часі, виготовила підроблений документ, який надає право керувати транспортним засобом та видається в установленому законом порядку з дотриманням певної процедури, та використовуючи сервіс доставки відправлень ТОВ «Нова Пошта», надіслала ОСОБА_6 , для її власних потреб, підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 17.08.2021 року ТСЦ 5143 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якому містилося її фотозображення і підпис, та відповідно до якого, останній надається право керування транспортними засобами категорії «В», за яке вона заплатила невстановленій особі грошові кошти в сумі 4500грн.00коп.
Вона же, вподальшому, одержавши підроблений офіційний документ - посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 17.08.2021 року ТСЦ 5143 на її ім'я, усвідомлюючи, що вказаний документ є підробленим, оскільки вона не дотрималася встановленого законодавством України порядку отримання та використання посвідчення водія, мала намір використовувати його для керування транспортним засобом. В серпні 2023 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6 звернула увагу, що термін дії зазначеного підробленого посвідчення спливає 17.08.2023 року та вирішила його використати, надавши як підставу для його заміни до Калинівського центру надання адміністративних послуг Калинівської міської ради Вінницької області. Так, 21.09.2023 року близько 15год.00хв., ОСОБА_6 знаходячись в даному центрі надання адміністративних послуг, що за адресою: АДРЕСА_2 , з метою введення в оману адміністратора щодо наявності в неї права керування автомобілем, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, надала адміністратору ОСОБА_7 для заміни посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 17.08.2021 року ТСЦ 5143 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на право керування транспортними засобами категорії «В», який під час проведення перевірки виявив, що воно є підробленим, та викликав працівників поліції. По приїзду поліцейських, в цей же день, о 15год.30хв., ОСОБА_6 видала їм вказане підроблене посвідчення водія, яке було у неї вилучене. Відповідно до висновку експерта № 5913/23-21 від 11.10.2023 року, наданий бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 17.08.2021 року ТСЦ 5143 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відповідає встановленим зразкам, які перебувають в офіційному обігу на території України.
Обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні при розгляді вказаної справи, свою вину в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях визнала повністю, та пояснила, що дійсно у серпні 2021 року, точної дати та часу вона не пам'ятає, вирішила замовити виготовлення завідомо підробленого посвідчення водія відповідної категорії. З цією метою, через мережу Інтернет знайшла оголошення про виготовлення такого документа, написала у приватні повідомлення через месенджер «Viber» про бажання виготовлення посвідчення водія на її ім'я, надіслала свої анкетні дані, фотозображення та зразок свого підпису - особі, яка зобов'язалася його виготовити. Після виготовлення посвідчення, вона його отримала за допомогою сервісу доставки ТОВ «Нова Пошта», за що заплатила грошові кошти в сумі 4500,00грн. Дане посвідчення водія вона мала намір використати, однак в серпні 2023 року звернула увагу, що термін дії його спливає 17.08.2023 року, а тому вирішила звернутись до Калинівського центру надання адміністративних послуг, з метою його заміни. 21.09.2023 року близько 15год.00хв. перебуваючи в приміщенні цього центру, надала вказане посвідчення водія адміністратору ОСОБА_7 , який виявив, що воно є підробленим, та викликав працівників поліції. По приїзду останніх, вона передала їм підроблене посвідчення водія, яке було у неї вилучене.
Враховуючи те, що обвинувачена не оспорювала фактичні обставини справи і судом було встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю, а її дії за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України, а саме пособництво у підроблені посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, та за ч.4 ст.358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа, правильно кваліфіковані органами досудового слідства.
Положення частини 2 статті 50 КК України встановлюють, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.
Відповідно до змісту статті 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
Згідно пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Прокурор ОСОБА_8 у своїй промові, під час виступу у судових дебатах, просила визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України та призначити їй покарання у вигляді: за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України - штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700грн.00коп.; за ч.4 ст.358 КК України - штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850грн.00коп. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700грн.00коп.
За роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, особу винної, обставини, що пом'якшують і обтяжують її покарання.
Обвинувачена ОСОБА_6 вчинила кримінальні правопорушення, які відповідно до вимог статті 12 КК України за класифікацією відносяться до кримінальних проступків.
Згідно відомостей персонально-довідкового обліку, отриманих з Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України про притягнення осіб до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України від 13.10.2023 року, ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася та судимостей не має.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12023025220000078 від 21.09.2023 року, ОСОБА_6 має загальну середню освіту; розлучена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; працевлаштована, обіймає посаду прибиральниці службових приміщень в Комунальному закладі «Махнівська дитяча музична школа» Махнівської сільської ради; зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
За характеристикою, виданою 03.10.2023 року Комунальним закладом «Махнівська дитяча музична школа» Махнівської сільської ради, ОСОБА_6 за місцем роботи характеризується виключно з позитивної сторони.
Як слідує з консультативних висновків спеціалістів Комунального підприємства «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради від 06.10.2023 року, ОСОБА_6 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Органом досудового розслідування в обвинувальному акті зазначено, що обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_6 , що передбачена статтею 66 КК України, є щире каяття.
Статтею 66 КК України визначено, що при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються: 1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; 2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; 2-1) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення; 3) вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім; 4) вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності; 5) вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин; 6) вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність; 7) вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого; 8) вчинення кримінального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхідності; 9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням кримінального правопорушення у випадках, передбачених цим Кодексом. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 року у справі № 156/98/18 (провадження № 51-9408км18), наведений у статті 66 КК України перелік не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, й інші обставини, не зазначені у цій статті. Ними, зокрема, можуть бути: вчинення злочину вперше; визнання вини особою, що вчинила злочин; молодий вік цієї особи; позитивна характеристика за місцем праці; навчання чи проживання; стан її здоров'я; наявність малолітніх дітей чи інших осіб на її утриманні та інше.
За рекомендаціями, викладеними в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 роз'яснено, що визнання обставини такою, що пом'якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку.
З урахуванням вищезазначених вимог закону та роз'яснень щодо застосування його норм, суд ретельно дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість визнання обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 : вчинення кримінальних правопорушень вперше; визнання вини; щире каяття; позитивне характеризування за місцем роботи; наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , що визначені статтею 67 КК України, органом досудового розслідування та судом не встановлено.
З урахуванням ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, характеру діянь, обстановки, способу, місця, часу їх вчинення, наявності пом'якшуючих обставин, особи обвинуваченої, суд погоджується з позицією прокурора та вважає, що ОСОБА_6 необхідно визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України та призначити їй покарання у вигляді: за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України - штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700грн.00коп.; за ч.4 ст.358 КК України - штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850грн.00коп. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700грн.00коп.
Дане покарання на думку суду, відповідатиме вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, є відповідним вчиненим кримінальним правопорушенням, а також за своїм видом та розміром - необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.
Згідно частини 9 статті 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Речовий доказ, вилучений в ході розслідування кримінального провадження, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 17.08.2021 року ТСЦ 5143 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке згідно постанови старшого дізнавача СД відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_11 від 21.09.2023 року, визначено зберігати при матеріалах кримінального провадження, після набуття вироком законної сили, необхідно залишити в матеріалах даного кримінального провадження.
Відповідно до вимог частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, на вилучене в ході досудового розслідування кримінального провадження посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 17.08.2021 року ТСЦ 5143 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_12 від 25.09.2023 року у справі № 132/2927/23, був накладений арешт.
З урахуванням вимог процесуального закону, та беручи до уваги, що в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_12 від 25.09.2023 року у справі № 132/2927/23.
Відповідно до частини 2 статті 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Згідно з пінкту 2 частини 4 статті 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.
За роз'ясненнями п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Витрати на залучення експерта згідно висновку судово-технічної експертизи №5913/23-21 від 11.10.2023 року, у розмірі 3345грн.72коп., підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченої в ході досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.
Відповідно до частин 1, 2 статті 374 КПК України, вирок суду складається зокрема зі вступної частини, у якій зазначаються дата та місце його ухвалення.
Згідно роз'яснень викладених в узагальнені Верховного Суду України від 01.08.2004 року «Про якість складання й оформлення судових рішень у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення», суди повинні керуватися положенням про те, що датою постановлення вироку є день його підписання складом суду, незалежно від тривалості часу, протягом якого відбувалася нарада суддів, а місцем його постановлення - місто чи інший населений пункт, де це фактично мало місце.
Оскільки днем підписання вироку є 04 грудня 2023 року, то датою його постановлення є саме цей день.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_13 визнати винною у скоєнні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України та призначити їй покарання у виді:
- за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700грн00коп.;
- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850грн00коп.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700грн00коп.
Речовий доказ, вилучений в ході розслідування кримінального провадження, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 17.08.2021 року ТСЦ 5143 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке згідно постанови старшого дізнавача СД відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_11 від 21.09.2023 року, визначено зберігати при матеріалах кримінального провадження, після набуття вироком законної сили, залишити в матеріалах даного кримінального провадження.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_12 від 25.09.2023 року у справі № 132/2927/23, на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 17.08.2021 року ТСЦ 5143 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта згідно висновку судово-технічної експертизи № 5913/23-21 від 11.10.2023 року, у розмірі 3345грн.72коп.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити під розписку засудженій та прокурору.
Суддя