Справа № 709/483/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12022250370000448, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2022 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козари Носівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом, депутатом чи учасником бойових дій не являється, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
ВСТАНОВИВ:
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 09 червня 2022 року близько 12-00 год в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, неодноразово продовженого Указами Президента України і триваючого на час вказаної дати, за попередньою змовою з іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, поєднані єдиним умислом на заволодіння чужим майном, перебуваючи біля ставка № 6, що розташований на території державного підприємства «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» по вул. Приморська 72 в с. Іркліїв, Іркліївської ОТГ, Золотоніського району, Черкаської області, який використовується даним підприємством, як спеціально облаштований став для вирощування риби, на охоронюваній території, умисно, таємно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів, переслідуючи мету на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), шляхом вільного доступу за допомогою двох рибальських сіток, виловили рибу виду короп, яку намагалися викрасти, в кількості 19 шт., вагою 5 кг 820 г, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №СЕ - 19/124-22/6009-ТВ від 15.06.2022, ринкова вартість одного кілограма виду коропа становить 73,57 грн., загальною вартістю 428,17 грн., але свій злочинний намір не довели до кінця по незалежним від них причинам, оскільки були виявлені працівниками охорони державного підприємства «Іркліївського розплідника рослиноїдних риб».
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
2. Позиції учасників кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 зазначила, що вважає вину обвинуваченого доведеною. Пояснення ОСОБА_4 про непричетність до замаху на злочин просила суд оцінювати критично як намагання уникнути покарання. Зазначила, що замах на злочин вчинено в період нересту, коли риболовля заборонена. Щодо твердження обвинуваченого, що сітки не належали йому й ОСОБА_8 , то це спростовується показаннями свідків, які повідомили, що на підприємстві сітки не використовуються, рибу ловлять неводами. На місці вчинення злочину спінінг, про який говорить обвинувачений, знайдено не було, що свідчить про те, що вилов риби проводився сітками. Твердження ОСОБА_4 , що він не знав про те, що територія, де він перебував з товаришем, є територією підприємства, не узгоджуються з поясненнями свідків, які повідомили, що по всій території підприємства розташовано таблички про заборону риболовлі.
Враховуючи тяжкість вчиненого замаху на злочин, особу обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих обставин та обтяжуючих обставин, просила суд визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років, застосувати ст. 75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування покарання зі встановленням іспитового строку 2 роки та покладенням обов'язків.
Представник потерпілого - державного підприємства «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» - ОСОБА_7 з приводу призначення покарання ОСОБА_4 підтримав прокурора. Зазначив, що підприємство не наполягає на реальному позбавленні волі, проте винувата особа має понести покарання за замах на крадіжку.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині не визнав та повідомив, що був на дачі за с. Чехівка, дачне поселення «Азотчик». Його запросили на рибалку, поїхав, взяв з собою снасті, приїхав за день до події. Події відбувались за 30-40 метрів від дачі. В цю місцевість він приїхав вперше. В ОСОБА_9 був, там - ні. Вранці пішли на риболовлю з ОСОБА_10 , зі спінінгом. Сіток і мішка у них не було. Вважає, що ловив рибу на річці Дніпро. Доступ був вільний. Ніякої огорожі, жодних знаків не було встановлено. Ця територія не виділялась від іншої. Пробували в різних місцях, не клювало. В одному місці закинули, почало щось смикати, ніби зачепилось. Зайшов у воду, щоб відчепити. За сітку - а в ній риба. Взяли риби з десяток і вийшли на берег. Сітку підтягнули під берег. Звідкись з'явились люди, близько 6 осіб. Почали бити. Двоє з них було на човні. Потім до них ще під'їхали. Сильно побили ОСОБА_11 і ОСОБА_8 . Били і по ногах, і по голові. Нічого не говорили, ОСОБА_8 взагалі «вирубили». Після цього приїхала поліція, при поліції їх не били. Спінінг ОСОБА_4 зараз вдома, він його відразу забрав. Спінінга показував слідчій, вона чомусь його не записала до речових доказів. Також додав, що заборонних знаків на місці риболовлі він не бачив. Він не знав, куди йшов. Також отримав тілесні ушкодження, його сильно побили працівники підприємства.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував вину свого підзахисного у вчиненні замаху на злочин. Зазначив, що в матеріалах справи відсутня інформація щодо того, що риброзплідник користується саме цим ставком. Вважає, що стороною обвинувачення не доведено, чи це була крадіжка чи браконьєрство, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутній висновок експерта, про те, що виловлена риба - не дика, а вирощена. Зауважив, що обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях. Враховуючи викладене, просив визнати ОСОБА_4 невинуватим та виправдати.
3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні досліджені наступні докази сторони обвинувачення:
- показання представника потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив, що основним видом діяльності державного підприємства «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» є розведення риби: від малька до великої риби. Територія підприємства близько 1100 га, складається з 57 ставків. Територія межує з селами Іркліїв, Скородистик, Воронинці. Тобто на даний час межі розплідника - це Іркліївська ОТГ. Територія огороджена. На право постійного користування землею видано державний акт і зареєстровано речове право. Також здійснюється охорона території працівниками охорони. 09 червня 2022 року було виявлено двох чоловіків на території риброзплідника. Вони здійснювали вилов риби. Було викликано працівників поліції. Крадіжка відбулась на ставі №7. Це місце, де живе велика риба. Територія розплідника відділена від р. Дніпро. ОСОБА_11 та ОСОБА_8 проникли на територію проникли на територію зі сторони с. Воронинці. Там розташована насосна станція і шлагбаум. З цього зрозуміло, що це не звичайне озеро.
- показання свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що в червні 2022 року він працював начальником відділу охорони ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб». Раніше був керівником даного підприємства. Близько 09-00 год до нього подзвонив рибовод ОСОБА_13 , якому зателефонував черговий ОСОБА_14 , та повідомив, що на території одного із ставків невідомі особи здійснюють вилов риби. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 приїхали на місце, яке вказав черговий. Черговий був там на човні. На тому місці вони побачили двох невідомих осіб. Дані особи лежали на землі, ховались в бур'янах. Біля них лежав мішок з рибою. Далі працівники риборозплідника викликали рибоохоронний патруль. Поліцію викликали через 102. Сітки зняв черговий, який бачив, куди ці особи їх ставили. По кількості риби було приблизно 20 штук, вага - приблизно 5 кг. Яка там була риба - не пам'ятає, мабуть короп та інша. Одного з цих людей бачили напередодні. Він йшов в мокрому одязі по дорозі. Тоді при ньому не було ні риби, ні сіток. Тому лише попередили, що це заборонена для вилову риби територія. Рибінспекції чоловіки пояснювали, що ловили не в ставку, а у Дніпрі. Сітками ловити фізичним особам заборонено взагалі. Тим більше це був період нересту (з 01 квітня по 10 червня). По периметру ставків території стоять попереджувальні знаки. І це точно не можна обминути. Підприємство існує вже 30 років. Всі мешканці навколишніх сіл добре знають, де можна ловити, а де - ні. Мішок хлопці виносили до поліції самі. Став від'єднаний від Дніпра дамбою. Територія підприємства не огороджена, її периметр близько 25 км. Там, де можна ввійти або в'їхати, стоять знаки, що вхід, в'їзд, вилов риби заборонені.
- показання свідка ОСОБА_13 , який надав такі показання. Все відбувалось влітку 2022 року. Він працював бригадиром ставка №6 ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб», де сталось затримання обвинуваченого. Подзвонив черговий ОСОБА_15 , який на ставу чергував на човні, дивився за порядком. Він сказав, що бачить у воді постаті людей, які імовірно ловлять рибу. ОСОБА_13 зателефонував начальнику охорони ОСОБА_12 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 приїхали на місце і в кущах знайшли двох чоловіків. Біля них був мішок з рибою. Риба - короп, приблизно 5 кг. Викликали поліцію. Після приїзду поліції ОСОБА_16 знімав 2 сітки. На підприємстві виловлюють рибу неводами, сіток немає. За кілька днів до цієї події цих же чоловіків в цій місцевості побачив черговий. ОСОБА_13 разом з керівником відділу охорони під'їхали. З ними поговорили і пояснили, що тут ловити рибу заборонено і далі за дамбу йти не можна, показали заборонні знаки. Одному з чоловіків було років 30, він був без вусів.
- показання свідка ОСОБА_15 , який повідомив, що подія була в червні 2022 року. Він працює рибалкою ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб», і одночасно виконує обов'язки по охороні ставків. Він був черговим, на човні об'їжджав територію ставка. Побачив чужих людей, які заходили в воду. Подзвонив рибоводу, повідомив. Йому сказали спостерігати, поки не приїде охорона. Спостерігав у бінокль. Відстань була приблизно 300 метрів. Приїхав рибовод ОСОБА_13 , начальник охорони ОСОБА_12 . Вони знайшли цих двох чоловіків. Потім приїхала поліція та рибохорона. Сітки стояли недалеко від берега, метрів 20. Коли побачив чоловіків, вони були в воді. По їхніх руках було видно, що вони щось робили з сітками. Оскільки пізніше рибу знайшли на березі, очевидно, що вони тоді виймали рибу з сіток. У ставку розводять рибу виду короп і товстолоб. Інших знарядь лову біля них не було. Це був період нересту. На території риброзплідника повсюди стоять таблички, що вхід та в'їзд заборонено. Ставок відгороджено дамбами. Сітки знайшли при поліції. Рибу сітками підприємство не ловить, тільки неводами. Тому це не могли бути знаряддя підприємства. По території, де є заїзди, стоять шлагбауми, знаки про те, що вилов риби заборонений. Територія не огороджена, але всюди стоять знаки. Площа цього ставка близько 600 гектарів. Там вирощується товарна риба.
- протокол огляду місця події від 09 червня 2022 року з фототаблицею (том 1, а.с. 106-114);
- протокол огляду предметів від 09 червня 2022 року з фототаблицею (том 1, а.с. 115-118);
- постанова про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 09 червня 2022 року (том 1, а.с. 120);
- довідка ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» від 15 червня 2022 року про те, що територія підприємства знаходиться під постійною охороною (том 1, а.с. 123);
- видаткова накладна №682 від 09 червня 2022 року (том 1, а.с. 124);
- копія видаткової накладної №684 від 10 червня 2022 року та квитанції до прибуткового касового ордера від 10 червня 2022 року (том 1, а.с. 125);
- копія державного акту на право постійного користування землею (том 1, а.с. 126-130);
- копія паспорта водного об'єкта (том 1, а.с. 131-132);
- копія наказу про встановлення відпускної ціни на товарний товстолоб, короп (том 1, а.с. 133);
- висновок експерта №СЕ-19/124-22/6009-ТВ від 15 червня 2022 року з довідкою про витрати на проведення експертизи, відповідно до якого ринкова вартість одного кілограму риби виду короп за умови, що розмір особини близько 20 см, станом на 09.06.2022 становила 73,57 грн. (том 1, а.с. 140-146).
Також судом досліджені документи, які безпосередньо не доводять вину обвинуваченого, проте надані стороною обвинувачення на підтвердження правомірності проведення слідчих дій під час досудового розслідування, а також характеризуючі дані про особу ОСОБА_4 :
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 червня 2022 року (том 1,
а.с. 103);
- постанова про призначення групи прокурорів від 09 червня 2022 року (том 1, а.с. 104);
- постанова про створення слідчої групи від 09 червня 2022 року (том 1, а.с. 105);
- свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (том 1, а.с. 119);
- ухвала Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 червня 2022 року про арешт майна (том 1, а.с. 121-122);
- копія робочої інструкції рибалці (том 1, а.с. 134-135);
- копія наказу про прийняття на роботу Піддубного С.Г. (том 1, а.с. 136);
- копія наказу про переведення Романця О.Г. (том 1, а.с. 137);
- копія наказу про переведення Зінченка І.Ф. (том 1, а.с. 138);
- постанова про призначення товарознавчої експертизи (том 1, а.с. 139);
- запит до Черкаського обласного психоневрологічного диспансеру (том 1, а.с. 147);
- відповідь Черкаського обласного психоневрологічного диспансеру на запит (том 1, а.с. 148);
- запит до Черкаського обласного наркологічного диспансеру (том 1, а.с. 149);
- відповідь Черкаського обласного наркологічного диспансеру на запит (том 1, а.с. 150);
- копія паспорта на ідентифікаційного коду Толстікова Ю.М. (том 1, а.с. 154-155);
- вимога УІАП в Черкаській області щодо ОСОБА_4 (том 1, а.с. 156);
- довідка-характеристика ОСОБА_4 (том 1, а.с. 157);
- протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування (том 1, а.с. 160).
4. Оцінка суду.
Оцінюючи докази у їх сукупності, відповідно до ст. 94 КПК України, які суд вважає належними та допустимими, у результаті всебічного, повного і неупередженого їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що обставини вчинення злочину підтвердилися, обвинувачення доведене, виходячи з наступного.
Покази обвинуваченого про те, що він не вчиняв замаху на злочин, суд оцінює критично як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності.
Показання ОСОБА_4 беззаперечно спростовуються даними досліджених в судовому засіданні доказів, які є логічними, послідовними та узгоджуються між собою.
Суд відхиляє доводи обвинуваченого щодо невизначеності території риброзплідника. Показаннями свідків та представника потерпілого встановлено, що територія ставка відділена від р. Дніпро дамбою, по території розміщено шлагбауми, попереджувальні знаки про заборону входу, в'їзду на територію підприємства та заборону риболовлі.
Суд враховує показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які зазначили, що за кілька днів до події бачили на території підприємства одного з двох чоловіків, йому роз'яснили, що це територія підприємства і вилов риби там заборонений.
Щодо посилань ОСОБА_4 про відсутність у них з Федоровським сіток та похід на риболовлю зі спінінгом, суд визнає ці твердження неспроможними, оскільки оглядом місця події та показаннями свідків встановлено, що на місці події виявлено дві мисинові сітки, які ОСОБА_4 разом з іншою особою витягли з води на берег. Спінінга на місці події знайдено не було.
Крім того, за показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 вилов риби на ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» здійснюється не сітками, а неводами. Тому знайдені на місці події сітки не можуть належати підприємству.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджують, що вони були на місці події, витягували з води сітки та рибу з цих сіток.
Суд відхиляє доводи захисника про те, що стороною обвинувачення не доведено, що риброзплідник користується саме цим ставком, та що встановлена під час огляду місця події геолокація є геолокацією саме ставка №6 ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб».
Про те, що ставок, з якого обвинувачений з іншою особою вилучили рибу, перебуває у користуванні ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб», повідомили свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , представник потерпілого ОСОБА_7 .
Захисник зазначив, що стороною обвинувачення не доведено, чи це була крадіжка чи браконьєрство , оскільки не встановлено, виловлена риба була дика чи вирощена.
Встановлено, що обвинувачений з іншою особою були помічені свідком ОСОБА_15 , коли витягували сітки рибу зі ставка №6 ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб». Суд приходить до висновку, що оскільки ставок № 6 належить ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб», то риба, що міститься в ньому також належить належить ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб».
Аналізуючи та оцінюючи досліджені у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, суд дійшов висновку про те, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість неможливість використання інших доказів.
Крім того, суд також вважає, що надані обвинуваченням докази ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів судом також встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинувачених поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.
Отже, судом безперечно, тобто відповідно до ст. 17 КПК України - поза розумним сумнівом, встановлено, а стороною обвинувачення надано достатньо доказів, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, а саме своїми умисними діями здійснив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений в умовах воєнного стану.
5. Призначення покарання.
Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки, як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості, як у потерпілого, так і суспільства.
Відповідно до вимог статті 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 КК України замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
За ст. 16 КК України кримінальна відповідальність за готування до кримінального правопорушення і замах на кримінальне правопорушення настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчене кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.ч. 1, 3, 5 ст. 68 КК України при призначенні покарання за незакінчене кримінальне правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця. За вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. При призначенні покарання співучасникам кримінального правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність незнятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Так, відповідно до положень Загальної частини КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, за ч. 2 ст. 15 КК України - як закінчений замах на кримінальне правопорушення, злочин вчинено у співучасті з іншою особою, в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання щодо призначення покарання суд також враховує дані про особу винного. Так, обвинувачений ОСОБА_4 являється несудимим, одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, має задовільний стан здоров'я, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Так, враховуючи положення ч. 3 ст. 68 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особливості та обставини вчинення, відношення обвинуваченого до скоєного, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, з урахуванням особи винного, його позитивної процесуальної поведінки (не втікав, не переховувався, не знищував докази, не перешкоджав слідству іншими способами), суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень є кримінальне покарання у виді позбавлення волі на строк, в межах, наближених до мінімальної межі санкції норми.
Суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання. Тому суд вважає можливим застосувати ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов'язків, передбачених п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим і достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а відтак відповідає визначеній законом меті покарання (ст. 50 КК України), засадам гуманності, невідворотності та адекватності.
6. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід під час досудового розслідування до обвинуваченого не застосовувався.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
Суд також вважає за необхідне керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в розмірі 566,34 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_4 згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 566,34 грн.
Речові докази по справі:
- рибальські сітки в кількості 2 шт., які зберігаються в камері речових доказів Відділу поліцейської діяльності №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області (смт Чорнобай) - залишити на зберіганні у вказаному відділі;
- риба виду короп в кількості 19 шт. вагою 5 кг 820 г, яку передано на зберігання власнику, а саме ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» - залишити власнику.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Після проголошення копію вироку вручити присутнім учасникам провадження, іншим - направити поштою.
Суддя ОСОБА_1