Справа № 709/1422/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року смт Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Левченка В. В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Охріменко Н. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ГУНП в Черкаській області (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову зазначалося, що стосовно позивача 21 вересня 2023 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Так, на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 гривень за ч.ч. 5, 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за невиконання вимог п.п. 2.1 (ґ), 2.3 (г), 30.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Позивач вважає, оскаржувану постанову незаконною, складеною з порушенням положень КУпАП, при відсутності події правопорушення та при відсутності доказів вчинення правопорушення. Так, на думку позивача поліцейським незаконно спочатку складено постанову про накладення адміністративного стягнення, а лише потім розглянуто справу на місці зупинки транспортного засобу, тобто не за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи. При цьому запис в оскаржуваній постанові щодо реєстрації транспортного засобу не відповідає об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП. Крім того, під час розгляду справи порушено його право на отримання правової допомоги, не додано будь-яких доказів вчинення адміністративного правопорушення і про це в постанові не зазначено, зокрема оскаржувана постанова не містить інформації про використання технічних приладів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Водночас позивач вважає, що причини його зупинки безпідставні, оскільки ПДР він не порушував.
Посилаючись на викладене вище позивач просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення серії БАД № 097249 від 21 вересня
2023 року, а справу закрити.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 жовтня
2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 жовтня
2023 року відкрито провадження у справі.
Від представника відповідача Коваленко А.П. на адресу суду надійшов письмовий відзив, в якому остання вказувала, що позов не підлягає до задоволення, оскільки позивач керував мопедом Honda, який не зареєстрований у Державтоінспекції у встановленому законом порядку протягом 10 днів з моменту придбання, без мотошолома, не пред'явив поліс обов'язкового страхування транспортного засобу, що в свою чергу передбачає відповідальність за ч. 1 ст. 126, ч.ч. 5, 6 ст. 121 КУпАП. Звертала увагу суду, що позивач порушення визнав та перевірив свої дані, зазначені поліцейським у оскаржуваній постанові, про що свідчить власноручно зроблений ним запис в графі 9 «копію постанови мною отримано», а також підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського. Зазначила, що ГУНП в Черкаській області, в особі поліцейського, як суб'єкта владних повноважень під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП. На підставі викладеного, посилаючись на приписи законодавства просила у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач та його представник Охріменко Н. І. у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 48).
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Неявка учасників справи, повідомлених у встановленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідні їм правовідносини.
21 вересня 2023 року поліцейським СРПП Золотоніського РВП Носенком В. В. було винесено постанову серії БАД № 097249 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, яке зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою на позивача накладено адміністративне стягнення, а саме штраф у розмірі 850,00 грн., за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 5, 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідно до даної постанови позивач 21 вересня 2023 року о 19:49 в смт Чорнобай провулок Заводський, керував транспортним засобом, а саме мопед «Honda Dio» б/н, який не зареєстрований протягом 10 днів з моменту придбання, без мотошолома, відсутній поліс обов'язкового страхування, чим порушив п.п. 30.1, 2.3 (г), 2.1 (ґ) ПДР.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частиною 1 ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху передбачені ч.ч. 5, 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від
07 листопада 2015 року № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі передбачених ч.ч. 5, 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, без складання відповідного протоколу.
Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно зі ст. 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2
ст. 77 КАС України, не надав суду жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 72 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, не спростував тверджень позивача щодо відсутності самої події адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Виходячи з правової позиції Верховного суду, яка викладена у постанові від
13 лютого 2020 року у справі № 524/9716/16-а, від 08 квітня 2020 року у справі
№ 337/346/17, від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17, від 30 травня 2018 року у справі № 175/1982/16-а, то постанова повинна містить інформацію про фіксацію правопорушення. Частиною 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачений імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
З дослідженої у судовому засіданні постанови вбачається, що у ній відсутня інформація про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеофіксацію, чи будь-які інші докази. У разі наявності доказів у вигляді фото чи відео фіксації, постанова повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Таким чином, суд констатує, що працівником поліції при складанні постанови були порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація самого факту порушення тощо).
За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 5, 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, є недоведеним, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності не може вважатися законним, внаслідок чого оскаржувана позивачем постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст .139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивачем при подачі позову до суду сплачений судовий збір в розмірі 536,80 грн., останній підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення від 21 вересня 2023 року серії БАД № 097249, винесену поліцейським СРПП Золотоніського РВП Носенком В. В. про застосування до ОСОБА_1 за ч.ч. 5, 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Черкаській області, ЄДРПОУ 40108667, на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536,80 гривень.
Повні найменування сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Головне управління Національної поліції в Черкаській області, місцезнаходження: вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, ЄДРПОУ 40108667.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В. В. Левченко