Справа №705/6480/23
1-в/705/382/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі: головуючої - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
представника СВК № 92 ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області в режимі відеоконференції між судом та ДУ «Старобабанівська виправна колонія №92» клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування умовно-дострокового звільнення, -
ВСТАНОВИВ:
Засуджений ОСОБА_6 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про застосування до нього умовно-дострокового звільнення, так як він своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Засуджений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання. Вказав, що хотів би принести користь державі, крім того він хворіє, тому просив звільнити його умовно - достроково.
Представник ДУ «Старобабанівська ВК -92» в судовому засіданні при вирішенні клопотання поклався на думку суду.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки у відповідності з ст. 81 КК України умовно - дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Сумлінність поведінки засудженого полягає в систематичному неухильному дотриманні правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Також засуджений, який заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання повинен не лише працювати, а ставитись до праці відповідально, бути зразком для слідування іншими засудженими. Для доведення вказаних обставин необхідно, щоб поведінка засудженого була стабільно позитивною протягом тривалого часу. Саме тому, засуджений отримує право на вказану пільгу після відбуття 2/3 покарання, і саме тому висновок про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує розгляду подання. (п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року). Крім цього, не можна вважати сумлінною поведінку засудженого лише через відсутність у засудженого не знятих або погашених у порядку, встановленому статтею 134 КВК України, стягнень, оскільки дотримання вимог режиму відбування покарання є обов'язком засудженого. З матеріалів особової справи вбачається, що має 6 судимостей за злочини проти власності та проти авторитету органів державної влади. Неодноразово звільнявся від відбування покарання з випробуванням. Відбуває покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.06.2018 у виді 2 років позбавлення волі за злочини, передбачені ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України. За час відбування покарання жодного разу не характеризувався позитивно. Згідно характеристик від 19.04.2023, 01.06.2023 та 07.12.2023 характеризувався посередньо, та не був працевлаштований. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує позитивно, однак належні висновки робить не завжди. За весь час покарання заохочувався лише 1 раз (05.07.2023) та 2 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності (14.02.2022 та 04.04.2023).
Враховуючи особу засудженого, його стійку схильність до скоєння злочинів проти власності , поведінку за весь період відбування покарання (не працював, за весь час відбування покарання характеризувався лише посередньо, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності), існують обґрунтовані сумніви, що ОСОБА_6 виправився та не буде скоювати нових злочинів після звільнення з установи виконання покарання.
Представник спостережної комісії в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Враховуючи позицію прокурора, засудженого, представника адміністрації СВК №92, дослідивши матеріали клопотання та надані суду документи особової справи засудженого суд вважає, що клопотання не підлягає до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим певного строку покарання, призначеного судом за злочин.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 засуджений 12.06.2018 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ст. ст. 357 ч. 1, 185 ч. 1, 185 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Згідно ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.01.2022 року скасовано звільнення від відбування покарання та направлено ОСОБА_5 в місця позбавлення волі за ст.ст. 357 ч. 1, 185 ч. 1, 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Початок строку покарання рахується з 24.01.2022 року. Кінець строку: 14.01.2024 року.
Згідно довідки про заохочення та стягнення, затвердженої 07.12.2023 року, засуджений ОСОБА_6 за час відбування покарання в СВК № 92 має 1 заохочення за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, мав одне стягнення, яке знято, перебуваючи в СІЗО м. Черкаси мав 1 стягнення, яке погашено.
Згідно довідки начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень ОСОБА_7 станом на 13.12.2023 року не відбута ОСОБА_5 частина покарання становить 1 місяць 01 день.
Відповідно до ППВС України від 26.04.2002 року за №2 «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.
П.17 даної Постанови зазначено, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну не відбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 має 6 судимостей, за злочини проти власності та проти авторитету органів державної влади. Неодноразово звільнявся від відбування покарання з випробуванням Відбуває покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.06.2018 у виді 2 років позбавлення волі за злочини, передбачені ст.ст. 185, ч.1, 185 ч.2, 357 ч.1 КК України. За час відбування покарання жодного разу не характеризувався позитивно. Згідно характеристик від 19.04.2023, 01.06.2023 та 07.12.2023 характеризувався посередньо, та не був працевлаштований. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує позитивно, однак належні висновки робить не завжди. За весь час покарання заохочувався лише 1 раз (05.07.2023) та 2 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності (14.02.2022, 04.04.2023).
З огляду на наведене суд вважає, що засуджений своєю поведінкою не довів своє виправлення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 369, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування умовно-дострокового звільнення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим в той же термін, з моменту вручення ухвали.
Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_8