ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
12 грудня 2023 рокуСправа №: 695/4324/23
Номер провадження 3/695/2819/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працює продавцем-консультантом в «Євросеконд», фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.3 ст.154 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 947962 від 06.11.2023, складеного ДОП СП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Крахальовим О.С., ОСОБА_1 18.10.2023 о 21 год 31 хв порушила правила утримання собак, а саме - собака перебував на вулиці по АДРЕСА_1 без нагляду та без намордника, що спричинило заподіяння шкоди ОСОБА_2 , а саме вкусив за праву ногу, на якій залишились синці та припухлість в ділянці укусу.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 947962 від 06.11.2023, ОСОБА_1 своїми діями вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 КУпАП.
Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 вину не визнала, та пояснила суду, що вона проживає у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в дворі якого її матір ОСОБА_3 утримує собаку середньої породи. Собаку за межі двору не випускають, пес завжди перебуває в дворі, який загороджено парканом, вільно бігає по двору. Увечері 18.10.2023 після 21 години вечора ОСОБА_1 перебула вдома в будинку за вказаною адресою, разом з матір'ю і молодшим братом, та почула як її мати ОСОБА_3 почала злякано кричати, оскільки через вікно кухні побачила у дворі сторонніх осіб з ліхтариками. Потім коли вона вибігла на двір, ОСОБА_1 побачила у дворі сусідів ОСОБА_2 , його дружину та сина, які палицями били їх собаку, голосно кричали, щоб вони забрали свого собаку. Тоді ОСОБА_1 викликала поліцію. Як сусіди проникли на територію домоволодіння, в якому мешкає ОСОБА_1 , їй не відомо. Хвіртка у двір була знята з завіс та стояла поруч біля входу.
У судовому засіданні 04.12.2023 потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що 18.10.2023 близько 19 години вечора він був удома, а його дружина ОСОБА_4 пішла вигулювати по вулиці Зозулівській у м. Золотоноші їх собаку маленької породи. За деякий час ОСОБА_4 злякана повернулась додому та пояснила, що коли вона проходила повз двір ОСОБА_5 , їх собака стрибнув на хвіртку, вибив її, схопив собаку ОСОБА_6 та затягнув до себе у двір. Тоді ОСОБА_2 разом з дружиною пішов у двір ОСОБА_5 за своїм собакою, коли вони прийшли до двору хвіртка лежала біля входу у двір, собака ОСОБА_5 був у дворі, тому ОСОБА_2 почав його відганяти, щоб зайти і забрати свого пса, тоді собака ОСОБА_5 покусав ОСОБА_2 .
Допитана у судовому засіданні 04.12.2023 в якості свідка ОСОБА_4 пояснила суду, що вона 18.10.2023 близько 19 години пішла вигулювати по вулиці Зозулівській у м. Золотоноші їх собаку маленької породи, коли вона проходила повз двір ОСОБА_5 , їх собака стрибнув на хвіртку, вибив її, схопив собаку ОСОБА_6 та затягнув до себе у двір. Тоді ОСОБА_4 побігла додому і розповіла про все чоловікові ОСОБА_2 , і вони разом пішли до двору ОСОБА_5 за своїм собакою. Коли вони прийшли до двору хвіртка лежала на землі біля входу у двір, собака ОСОБА_5 був у дворі, тому ОСОБА_2 почав його відганяти, щоб зайти і забрати свого пса, тоді собака ОСОБА_5 покусав ОСОБА_2 .
Допитаний у судовому засіданні 04.12.2023 ДОП СП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Крахальовив О.С. пояснив суду, що він дійсно 06.11.2023 склав протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 947962. Безпосереднім свідком подій він не був, пояснення від осіб 18.10.2023 він не відбирав, на виклик 18.10.2023 він не приїжджав. Пояснити який саме пункт правил утримання собак, та яких саме правил утримання собак 18.10.2023 порушено ОСОБА_1 він пояснити не зміг.
Допитана у судовому засіданні 12.12.2023 у якості свідка ОСОБА_3 показала суду, що вона проживає у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в дворі якого утримує собаку середньої породи. Власником собаки є саме ОСОБА_3 , що також стверджується даними ветпаспорта. Собаку за межі двору не випускають, пес завжди перебуває в дворі, який загороджено парканом, вільно бігає по дворі. Увечері 18.10.2023 після 21 години вечора ОСОБА_3 перебула вдома в будинку за вказаною адресою, разом з дочкою ОСОБА_1 і молодшим сином, та через вікно кухні побачила у дворі сторонніх осіб з ліхтариками. Тоді ОСОБА_3 почала кричати до них через вікно, щоб сторонні вийшли з двору. До вікна з двору підійшов син сусідів ОСОБА_6 та почав кричати, що їх пес покусав його і їх собаку, і він зараз викличе поліцію. Коли ОСОБА_3 з дітьми вийшли на двір, вони побачили у себе серед двору сусідів ОСОБА_2 з дружиною і сином, які палицями били їх пса, кричали. Собака ОСОБА_3 у цей час бігав по дворі, а сусіди його били. Поліцію викликала ОСОБА_1 . Сусіди пішли до приїзду поліції. Як сусіди проникли на територію домоволодіння, в якому мешкає ОСОБА_3 з дітьми, їй не відомо. Хвіртка у двір була знята з завіс та стояла поруч біля входу. Про те, що її собака покусав ОСОБА_2 ОСОБА_3 дізналась у судовому засіданні.
У судовому засіданні 12.12.2023 потерпілий ОСОБА_2 просив суд закрити провадження відносно ОСОБА_1 , вказавши, що жодних матеріальних претензій до неї потерпілий ОСОБА_2 не має.
У судовому засіданні 12.12.2023 представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Хвостик О.І. також просив суд закрити провадження у даній справі.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суддя зазначає про таке.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Згідно з ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Також, беручи до уваги статті 9-12, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним та відображеним у протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд зауважує, що протокол є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 947962 від 06.11.2023, складеного ДОП СП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Крахальовим О.С., вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона 18.10.2023 о 21 год 31 хв порушила правила утримання собак, а саме собака перебував на вулиці по АДРЕСА_1 без нагляду та без намордника, що спричинило заподіяння шкоди ОСОБА_2 , а саме вкусив за праву ногу, на якій залишились синці та припухлість в ділянці укусу.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 947962 від 06.11.2023, ОСОБА_1 своїми діями вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 КУпАП.
Диспозицією ч.3 ст.154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність осіб за
дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Стаття 154 КУпАП є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.154 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Відтак, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, особа, яка складає протокол повинна викласти суть правопорушення з посиланням на конкретний пункт Правил утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, який вважається порушенням, чи Правил утримання домашніх тварин, чи інших нормативно правових актів, що встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 947962 від 06.11.2023 відсутні будь-які посилання на конкретні пункти правил тримання собак та котів, які, на думку особи, якою складено вказаний протокол, порушено ОСОБА_1 , відповідно не зазначено ким видано даний нормативно-правовий акт, та його реквізити.
Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення посилання на порушення положень конкретного нормативно-правового акта фактично унеможливлює притягнення особи до відповідальності.
Відсутність конкретної вказівки на відповідні пункти Правил, не дозволяє точно встановити об'єктивну сторону правопорушення та притягнути особу до адміністративної відповідальності саме за порушення конкретної норми правил тримання собак та котів.
Чинним законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Більш того, суддя зауважує, що ч.1 ст.154 КУпАП, та відповідно ч.3 ст.154 КУпАП, передбачає притягнення до відповідальності саме власника собаки чи кота.
Однак у матеріалах справи відсутні докази того, що саме ОСОБА_1 є власницею собаки, який заподіяв шкоди здоров'ю потерпілого ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.
З матеріалів справи судом встановлено, та підтверджено у судовому засіданні показами свідків та самого потеріплого ОСОБА_2 , що його покусала собака на території приватного домоволодіння, до якого потерпілий проник без законних на те підстав.
Так з наявного в матеріалах справи рапорту від 18.10.2023 вбачається, що 18.10.2023 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 10913 від 18.10.2023 як хуліганство, в результаті опрацьованої інформації встановлено, що ОСОБА_1 повідомила, що 18.10.2023 о 21 год 31 хв за адресою: АДРЕСА_1 сусіди вчиняють хуліганські дії, щойно кидалися з палицею на собаку заявниці та її матір.
Отже, при розгляді справи у судді виникли обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 , дії якої було кваліфіковано за ч.3 ст.154 КУпАП, оскільки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не зібрано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 КУпАП.
При цьому, суддя зауважує, що всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.154 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових осів діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Ураховуючи вищевикладене слід зазначити, що зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, провадження у даній справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП належить закрити, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП.
Керуючись ст. 7, 154, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.154 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська