ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
Справа № 636/4463/20 Провадження № 1-кп/636/659/23
Дата
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
в режімі відоконференції:
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020220440001170 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Должик Золочивського району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.152 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У Чугуївському міському суді Харківської області знаходиться на розгляді вищезазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження ОСОБА_6 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що ризики, які були встановлені при обранні даного запобіжного заходу, а саме: п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати на теперішній час, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину щодо неповнолітньої особи, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років.
Обвинувачений та захисник проти клопотання прокурора заперечували, просили змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання, оскільки ризики заявлені прокурором необґрунтовані.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до наступного.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 19.10.2020 р. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який подалі продовжувався.
Запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не дозволить запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, передбачено ст. 183 КПК України.
Відповідно до ч 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Суд, розглядаючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного.
ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, що дає підстави вважати реально існуючим ризик того, що з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винним, останній спробує переховуватись від суду.
Як вбачається з даних про особу ОСОБА_4 він: не працює, розлучений, раніше судимий за тяжкий злочин, має реєстрацію але фактичного місця проживання не має.
Крім того, не зважаючи на існування у обвинуваченого певних соціальних зв'язків та його сімейний стан, настання кожного окремо, та усіх у сукупності ризиків можливе і з урахуванням невідворотності призначення реального покарання особі, оскільки санкція ч.4 ст. 152 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007).
З урахуванням наведених обставин, а також того, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до положень ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжкого, суд вважає, що на момент розгляду клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатність підстав вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на теперішній час не зменшились та продовжують існувати; інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не дозволять забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належну поведінку, а також запобігти спробам переховування від суду, незаконного впливу на свідків у провадженні та вчиненню іншого злочину, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 ..
При цьому судом враховується та обставина, що стороною захисту під час розгляду клопотання не доведено, що ризики, на які посилався в своїх ухвалах слідчий суддя та суд при обранні та продовженні стосовно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на теперішній час зменшились або перестали існувати.
Відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави судом не визначався.
Керуючись ст. ст.176, 177, 178, 183, 184, 196, 331, 369-372 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 діб, тобто до 10 лютого 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка тримається під вартою, протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1