ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
Справа № 636/3998/23 Провадження 2/636/1621/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2023 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області в складі:
головуючого судді Золотоверхої О.О.,
за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача Дашко В.М., який діє на підставі належним чином завіреної довіреності, звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив суд стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 14.09.2010 у розмірі 35379.14 грн та судові витрати у розмірі 2684,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву №б/н від 14.09.2010. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 27000,00 грн. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Заявою Відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, у межах установленого кредитного ліміту, який у подальшому змінювався згідно з умовами Договору. Відповідач не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, унаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 17.07.2023 становить 35379.14 грн та складається з заборгованості за кредитом в розмірі 28736.84 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 6642.30 грн. На підставі викладеного представник позивача просив позов задовольнити.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому вона просила відмовити у задоволенні позову, оскільки представник позивача ОСОБА_2 не надав доказів того, що він діє в порядку самопредставництва. Крім того з наданої копії довіреності вбачається, що довіреність підписана за допомогою факсиміле голови правління банку замість його власноручного підпису., тобто ОСОБА_3 не має відповідних повноважень на подання позову. Крім того з позовної заяви не вбачається, який саме розмір грошових коштів надано їй. З наданої їй копії заяви б/н №14.09.2010 відповідач через нечитабельність зміст вказаної заяви не з'ясувала. Крім того, надані докази викликають у відповідача сумнів щодо існування та факту отримання нею картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Оскільки реквізити даної картки з наданих доказів не вбачаються. З розрахунку заборгованості вбачається зміна процентної ставки, однак підстави таких змін їй не зрозумілі. Також відповідач зазначила, що з умовами та правилами надання послуг вона не ознайомлювалася. Виписка з особового рахунку не відповідає затвердженим нормам, в ній не зазначено з якого документу її виготовлено. Отже позивачем не надано належних доказів надання їй кредиту.
Від представника позивача ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив, згідно якої довіреність представника ОСОБА_2 є чинною до 31.08.2024, надає йому право підписувати документи від імені банку, пред'являти необхідні документи, посвідчувати своїм підписом копії документів та виконувати інші дії, передбачені довіреністю. Стан довіреності можна перевірити на офіційному веб-порталі банку. Довіреність №2235-К-Н-О є чинною. Укладання кредитного договору здійснюється за принципом укладення договору-приєднання, підписанням заяви позичальник приєднується до умов і правил надання послуг Банком. Відповідачем така заява підписана. Відповідачу відкрито картковий рахунок та надано доступ до нього, зокрема за допомогою карти та фінансового телефону. Щодо надання неякісних копій документів, представник позивача зазначила, що відповідач має право ознайомитись із позовом та додатками у суді. Щодо ознайомлення відповідача з умовами та правилами вказано, що своїм підписом у заяві відповідач підтвердила свою згоду на те, що вказана заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами та правилами складає між нею договір про надання банківських послуг. Також до матеріалів додано довідку про умови кредитування, підписану особисто відповідачем, згідно якої встановлено процентну ставку у розмірі 30% на рік, вказано розмірі комісій та штрафів, щомісячного платежу. З розрахунку та виписки вбачається, що відповідач частково виконувала зобов'язання за договором. Розрахунок відповідачем не спростований, контррозрахунок не надано. Щодо зміни процентної ставки вказано, що банк має право змінювати розмір кредитного ліміту, підвищення процентної ставки відбулося тільки за витратами з певної дати, що дає можливість у разі незгоди з новою ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій ставці. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі, вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судові засідання, призначені на 18.10.2023 та 12.12.2023 не з'явилася, заяв про розгляд справи в її відсутності до суду не надходило.
Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 14.09.2010 між банком та відповідачем підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку №б/н (а.с.16), згідно якої відповідач виявила бажання оформити на своє ім'я кредитний ліміт у розмірі 2000.00 грн., а також підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, підтвердила той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.
Крім того 14.09.2010 відповідачем підписано довідку про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду (а.с.19), згідно якої розписано характеристики картки та умови кредитування, а саме: тип карти - MasterCard Mass, тип кредитної лінії - відновлювальна, пільговий період - 55 днів, валюта картрахунку - грн., базова відсоткова ставка - 2.5 % в місяць, розмір щомісячних платежів - 7 % від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця наступного за звітним. Крім того у вказаній довідці прописано пеню за несвоєчасне погашення, штраф, комісії за користування.
12.08.2020 між сторонами підписано анкету-заяву клієнта- фізичної особи про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (а.с.17-18), згідно якої відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, підтвердила той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк».
Крім того 13.11.2020 між сторонами підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.20-21) згідно якого відповідачу відкрито карткових рахунок, а саме відновлювальну кредитну лінію, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці до 75000.00 грн., на 12 місяців з пролонгацією, з пільговим періодом до 55 днів, на споживчі потреби, безготівковим шляхом (на картковий рахунок), під фіксовану ставку 0.00001 % річних у пільговий період, 40.8 % річних у позапільговий період. У паспорті кредиту прописано порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання та інші умови.
Згідно довідки (а.с.15) 15.09.2010 відповідачу видано картку «Універсальна» зі строком дії до 06/14, 30.07.2014 відповідачу видано картку «Універсальна» зі строком дії до 06/18, 22.01.2015 відповідачу видано картку «Універсальна Gold» зі строком дії до 09/18, 23.08.2018 відповідачу видано картку «Універсальна Gold» зі строком дії до 07/22, 13.11.2020 відповідачу видано картку «Універсальна Gold» зі строком дії до 08/24. Згідно довідки про зміну умов кредитування (а.с.14) відповідачеві 15.09.2010 відкрито кредитний рахунок, встановлено кредитний ліміт у сумі 500,00 грн., який в подальшому збільшувався до 27000,00грн. На підтвердження факту користування рахунком надано виписку за договором №б/н за період з 15.09.2010 по 20.07.2023 (а.с.55-66).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Представник позивача в своїй позовній заяві посилається на те, що до Договору, укладеного шляхом підписання відповідачем Заяви, були застосовані норми цивільного законодавства, які регулюють таку форму договору як договір приєднання. Суд не може погодитися з таким твердженням і застосувати до вказаного договору норми договору приєднання з огляду на таке.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Ураховуючи вимоги статей 207, 1055 ЦК України кредитні договори, у тому числі які укладаються відповідно до ст. 634 (договір приєднання), мають містити підписи сторін на всіх формулярах або інших стандартних формах, які містять умови такого договору.
До цих правовідносин не можна застосувати правила договору приєднання, передбачені ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до яких договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Тарифи, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим позивачем, тобто банк міг додати до позовної заяви витяги з Умов і Тарифів у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Ці докази повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (позивача), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Окрім цього, Умови і Тарифи відповідно до вимог статей 207, 634, 1055 ЦК України мають містити підпис відповідача, оскільки законодавством установлені вимоги щодо письмової форми до всіх форм кредитних договорів, у тому числі договорів приєднання.
Позивач в обґрунтування своїх вимог надав суду витяг з Умов (а.с.22-45), який не містять підпису відповідача, який би свідчив про те, що саме ці Умови розуміла відповідач та ознайомилася й погодилася з ними, підписуючи Заяву позичальника, а також те, що Умови в подальшому не змінювались без її відома.
Суд наголошує, що позивачем не надано копій примірників Умов і Тарифів, які відповідно до ст. ст. 207, 1055 ЦК України як складові частини кредитного договору мають містити підпис відповідача.
З наданих суду матеріалів убачається, що сторони уклали кредитний договір шляхом підписання відповідачем лише анкет-заяв №б/н від 14.09.2010 (а.с.16), від 12.08.2020 (а.с.17-18), довідки про умови кредитування від 14.09.2010 (а.с.19) та паспорта кредиту від 13.11.2020 (а.с.20-21), в яких передбачено кредитний ліміт, відсоткову ставку, щомісячні платежі та штрафи за порушення строків сплати.
На підставі викладеного суд вважає, що оскільки витяг з Умов (а.с.22-45), які надані позивачем на підтвердження своїх вимог, не містять підпису відповідача, а позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розуміла відповідач підписуючи Договір, а також те, що Умови в подальшому не змінювались без її відома, то їх не можна розцінювати як частину Договору, укладеного сторонами 14.09.2010. Отже, суд відхиляє умови Договору, викладені у витягу з Умов (а.с.22-45) через недостовірність таких доказів, а при вирішенні справи керується лише тими умовами Договору, які сторони узгодили шляхом підписання відповідачем анкет-заяв №б/н від 14.09.2010 (а.с.16), від 12.08.2020 (а.с.17-18), довідки про умови кредитування від 14.09.2010 (а.с.19) та паспорта кредиту від 13.11.2020 (а.с.20-21).
Вказане вище узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм статей 207, 633, 634, 638, 1054, 1055 ЦК України в аналогічній справі, викладеними в постанові від 3 липня 2019 року в справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно розрахунків заборгованості (а.с.3-13) станом на 17.07.2023 заборгованість відповідача перед банком становить 35379.14 грн та складається з заборгованості за кредитом в розмірі 28736.84 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 6642.30 грн.
Щодо твердження відповідача про недійсність повноважень представника ОСОБА_2 суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. До суду надано копію довіреності №2235-К-Н-О від 30.08.2022, дійсна до 31.08.2024, згідно якої ОСОБА_2 має право представляти інтереси банку в суді всіх інстанцій, з наданням прав відповідної сторони, подавати позови, скарги, клопотання тощо. Вказана довіреність діє, не анульована і не скасована.
Щодо зазначено процентної ставки у розмірі 30% річних суд зазначає, що вказана процента ставка в жодному документі (анкети-заяви №б/н від 14.09.2010 (а.с.16), від 12.08.2020 (а.с.17-18), довідка про умови кредитування від 14.09.2010 (а.с.19) та паспорт кредиту від 13.11.2020 (а.с.20-21) не зафіксована, доказів сповіщення відповідача про зміну процентної ставки суду не надано.
З огляду на вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за Договором, укладеним 14.09.2010 в розмірі 28736.84 грн., яка складається з заборгованості за кредитом.
Частиною 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд розподіляє судові витрати згідно зі статтею 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 204, 207, 626, 628, 1046, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 279, 284, 289, 352, 354, пп.15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за договором № б/н від 14.09.2010 в розмірі 28736 (двадцять вісім тисяч сімсот тридцять шість) грн. 84 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 28736.84 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 2180 (дві тисячі сто вісімдесят) грн. 21 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя О.О. Золотоверха