Рішення від 30.11.2023 по справі 646/5553/23

30.11.23

Справа № 646/5553/23

№ провадження 2/646/2099/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30.11.2023 року Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк») звернулось до суду із вказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначило, що 19.01.2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № НОМЕР_1 , за яким АТ «Райффайзен Банк» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 56400 грн. 00 коп. строком на 48 місяців, а позичальник в свою чергу, зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у фіксованій процентній ставці в розмірі 42,2 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені кредитним договором. Відповідач свої зобов'язання належним чином перед АТ «Райффайзен Банк» не виконав, у зв'язку з чим станом на 30.05.2023 року має заборгованість в розмірі 81059 грн. 57 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 70417 грн. 27 коп. в тому числі простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 3193 грн. 38 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 10642 грн. 30 коп., в тому числі простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 9746 грн. 75 коп., яку АТ «Райффайзен Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 , а також судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2684 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 20.09.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судові засідання не з'явився, неодноразово повідомлявся про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, надав суду заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судові засідання не з'явився, неодноразово повідомлявся про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив, відзив на позов у встановлений судом строк не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що 19.01.2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № НОМЕР_1 , в розмірі 56400 грн. 00 коп., строком на 48 місяців з процентною ставкою у розмірі 42,2 % річних. Зазначений договір підписаний електронним підписом відповідача (а.с. 15-19). АТ «Райффайзен Банк» свої зобов'язання виконало у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами, але ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 30.05.2023 року має заборгованість по кредиту в розмірі 81059 грн. 57 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 70417 грн. 27 коп. в тому числі простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 3193 грн. 38 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 10642 грн. 30 коп., в тому числі простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 9746 грн. 75 коп., що підтверджується розрахунком (а.с. 7-8).

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналог власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналог власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувана електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Також, відповідачем за допомогою електронного підпису підписано графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (а.с.18-19).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог статей 526, 530, 610, 611, 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. А відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто існує презумпція правомірності наведених правочинів, допоки іншого висновку не дійде суд у самостійному провадженні.

Суд виходить з презумпції правомірності та чинності правочину у формі заяви-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту за кредитним договором № CMDPI-202187 від 19.01.2021 року, який підписаний електронним підписом відповідача.

Таким чином, відповідач обізнана щодо умов кредитування та узгодження з ним саме тих умов, які вважав узгодженими банк, а відтак становлять у своїй сукупності кредитний договір, який має виконуватись.

Так, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором. Статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

З урахуванням вищезазначених норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що 19.01.2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CMDPI-202187, на підставі якого АТ «Райффайзен Банк» умови вищевказаного кредитного договору виконав належним чином, надавши ОСОБА_1 кредит в розмірі 56400 грн. 00 коп. строком на 48 місяців з процентною ставкою у розмірі 42,2 % річних, але ОСОБА_1 у добровільному порядку отримані кредитні кошти АТ «Райффайзен Банк» не повернув, в результаті чого утворилась вищевказана заборгованість.

Згідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено у ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав передбачених кредитним договором обов'язків по поверненню кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, в зв'язку з чим, має прострочену заборгованість, що у свою чергу порушує права АТ «Райффайзен Банк», а відтак, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,5,7,12,89,141,247,263-265,280-284 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», код ЄДРПОУ 14305909 заборгованість за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № CMDPI-202187 від 19.01.2021 року у розмірі 81059 (вісімдесят одну тисячу п'ятдесят дев'ять) грн. 57 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 70417 грн. 27 коп., в тому числі простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 3193 грн. 38 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 10642 грн. 30 коп., в тому числі простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 9746 грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» судові витрати у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4 А, код ЄДРПОУ: 14305909.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Суддя

Попередній документ
115607041
Наступний документ
115607043
Інформація про рішення:
№ рішення: 115607042
№ справи: 646/5553/23
Дата рішення: 30.11.2023
Дата публікації: 15.12.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (30.11.2023)
Дата надходження: 20.09.2023
Предмет позову: про захист порушеного права Кредитора
Розклад засідань:
24.10.2023 16:00 Червонозаводський районний суд м.Харкова
30.11.2023 08:30 Червонозаводський районний суд м.Харкова
25.10.2024 12:30 Червонозаводський районний суд м.Харкова
11.11.2024 14:30 Червонозаводський районний суд м.Харкова
13.03.2025 10:30 Червонозаводський районний суд м.Харкова