Справа № 645/5789/23
Провадження № 2/645/2397/23
ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої судді - Шевченко Г.С.,
за участю: секретаря судових засідань- Базаки А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
23.10.2023 до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшла позовна ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дітьми повноліття, з дня подання позовної заяви до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Матір'ю дітей є ОСОБА_2 . Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №336 від 26.07.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був наданий статус дітей, позбавлених батьківського піклування, оскільки їх батьки не виконують своїх обов'язків з виховання та утримання дітей. Також, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №475 від 27.09.2023 позивач була призначена піклувальником неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та опікуном малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказала, що на даний час діти проживають з нею за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками ВПО. Мати дітей разом з дітьми не проживає, добровільно матеріальної допомоги на утримання синів не надає. Відповідач є здоровою та працездатною особою, проте на неодноразові звернення щодо прийняття нею участі у вихованні дітей не реагує, не вживає заходів щодо забезпечення своїй дитині достатнього життєвого рівня.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку, подала заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, прохала позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи шляхом надсилання судової повстки, причини неявки суду не повідомила, клопотань та заяв до суду не надала, письмовий відзив на позовну заяву до матеріалів справи не долучала.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чинному повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Цих випадків, суд не встановив, а відповідач суду не довів.
Суд наголошує, що згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача належним чином користуватися своїми процесуальними правами та виконувати свої процесуальні обов'язки.
При цьому суд наголошує, що відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, в дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до даних, які містяться у свідоцтві про народження Серія НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Вовчанського районного управління юстиції Харківської області 13.10.2009, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено актовий запис за №133. Батьки: ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Відповідно до даних, які містяться у свідоцтві про народження Серія НОМЕР_2 , видане Вовчанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області 19.10.2017, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено актовий запис за №116. Батьки: ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №336 від 26.07.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був наданий статус дітей, позбавлених батьківського піклування, оскільки їх батьки не виконують своїх обов'язків з виховання та утримання дітей.
Також, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №475 від 27.09.2023 позивач ОСОБА_1 була призначена піклувальником неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та опікуном малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як було встановлено судом, не заперечувалось сторонами, що неповнолітні діти проживають з позивачем.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР№ 789-XIIвід 27.02.1991 р. та яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов'язана забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно положень вказаної Конвенції кожна дитина має невід'ємне право на життя. Держава забезпечує у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 150 Сімейного Кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частинами 1, 2 статті 183 Сімейного Кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу)матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 цієї статті). Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Частиною 1 статті 191 Сімейного Кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дітьми повноліття, з дня подання позовної заяви до суду тобто 23.10.2023.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд стягує судовий збір з відповідачки на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263, 264-265, 351, 352, 354,355 ЦПК України суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.10.2023 і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ,адреса мешкання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 13.12.2023.
Суддя