ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
"12" грудня 2023 р. м. ХарківСправа № 922/4134/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді: Новікової Н.А.,
без участі представників сторін,
розглянувши матеріали заяви Головного управління ДПС у Харківській області про кредиторські вимоги до боржника від 05.12.2023 № 24976/5/20-40-13-04-03 (вх. № 33771 від 07.12.2023) у справі № 922/4134/23
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків, від 21.09.2023 № б/н (вх. № 4134/23 від 22.09.2023)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Челендж Трейд" (код ЄДРПОУ 39682076, юридична адреса: 61174, м. Харків, пр. Перемоги, буд. 55Е)
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2023 у справі № 922/4134/23 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Челендж Трейд". Визнано вимоги ініціюючого кредитора - фізичної особи ОСОБА_1 до боржника на суму 178200,00 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів. Призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Родзинського А.А. Призначено попереднє засідання суду на "10" січня 2024 р. об 11:00.
На виконання зазначеної ухвали 06.11.2023 судом сформовано та направлено для офіційного оприлюднення на веб-сайті ВГСУ повідомлення про відкриття провадження у справі № 922/4134/23 ТОВ "Челендж Трейд", яке було оприлюднене 06.11.2023 о 23:25 (повідомлення № 71791).
07.12.2023 за вх. № 33771 до суду засобами поштового зв'язку надійшла заява Головного управління ДПС у Харківській області про кредиторські вимоги до боржника від 05.12.2023 № 24 976/5/20-40-13-04-03 на загальну суму 1.708.468,18 грн (штрафні санкції), в т.ч.: 1) податок на додану вартість (КБК 14010100) в сумі 1.706.428,18 грн (штрафні санкції), нарахований згідно податкового повідомлення - рішення № 0040575604 від 10.03.2020; 2) податок на прибуток підприємств, які сплачують інші підприємства (КБК 11021000) в сумі 2040,00 грн (штрафні санкції), нарахований згідно податкового повідомлення - рішення № 0134005004 від 04.10.2019 в сумі 1020,00 грн та згідно податкового повідомлення - рішення № 013435604 від 22.01.2020 в сумі 1020,00 грн.
Розглянувши матеріали поданої заяви про кредиторські вимоги до боржника та перевіривши вказану заяву на відповідність вимогам КУзПБ та вимогам ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення зазначеної заяви без руху, зважаючи на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За змістом ч. 3 ст. 45 КУзПБ, до заяви з грошовими вимогами до боржника в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.
Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.
Згідно з ч. 1 ст. 46 КУзПБ, у разі, якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху суд повідомляє заявнику про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Частиною 2 ст. 16 ГПК України передбачено, що представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За приписами ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У відповідності до ст. 58 ГПК України, представниками у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 60 ГПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Тобто, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Як вказано Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Також Велика Палата Верховного Суду в указаній ухвалі зазначає, що вказане не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, діяти від імені юридичної особи у господарських судах можуть: представники - адвокати або в порядку самопредставництва - керівник чи інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), повноваження якої на самопредставництво мають підтверджуватись документами, з яких вбачається належність такої особи до керівника або суб'єкта, якому надано право на самопредставництво положеннями закону, або статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Зокрема такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 911/933/19, від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 09.06.2020 у справі № 904/92/20, від 17.09.2020 у справі № 910/3850/19, від 08.12.2020 у справі № 905/2488/15.
Суд зауважує на тому, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч. 1 ст. 7 Закону №755-IV).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч. 3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Судом встановлено, що подану заяву про кредиторські вимоги до боржника від заявника - Головного управління ДПС у Харківській області підписано представником Наталією Клюєвою, на підтвердження повноважень якої діяти в порядку самопредставництва зазначеної юридичної особи надано до заяви копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У вказаному Витягу зазначено, що Клюєва Наталія Іванівна є особою, яка має повноваженнями вчиняти дії від імені юридичної особи (Державної податкової служби України) у тому числі підписувати договори тощо виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг.
Разом з тим, до заяви про кредиторські вимоги до боржника не додано документів (статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо), визначених ч. 3 ст. 56 ГПК України, які б підтверджували наявність у Клюєвої Наталії Іванівни повноважень, зазначених у вказаному Витягу, на вчинення дій від імені заявника - Головного управління ДПС у Харківській області в порядку самопредставництва та підписання заяви про кредиторські вимоги до боржника.
Зазначені обставини свідчать про те, що заяву про кредиторські вимоги до боржника подано без додержання процесуальних вимог ч. 3 ст. 45 КУзПБ, що є підставою для залишення без руху вказаної заяви в поряду ч. 1 ст. 46 КУзПБ, з наданням заявнику строку для усунення недоліків заяви шляхом подання до суду: документів (статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо), визначених ч. 3 ст. 56 ГПК України, які б підтверджували наявність у Клюєвої Наталії Іванівни повноважень на вчинення дій від імені заявника - Головного управління ДПС у Харківській області в порядку самопредставництва та підписання заяви про кредиторські вимоги до боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 КУзПБ, якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.
На підставі вищенаведеного та керуючись ч. 3 ст. 45, ч. 1 ст. 46 КУзПБ, ст. 56, 60, 234-235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Головного управління ДПС у Харківській області про кредиторські вимоги до боржника від 05.12.2023 № 24976/5/20-40-13-04-03 (вх. № 33771 від 07.12.2023) у справі № 922/4134/23 залишити без руху.
2. Встановити заявнику строк - 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків зазначеної заяви про грошові вимоги до боржника, шляхом подання до суду:
- документів (статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо), визначених ч. 3 ст. 56 ГПК України, які б підтверджували наявність у ОСОБА_2 повноважень на вчинення дій від імені заявника - Головного управління ДПС у Харківській області в порядку самопредставництва та підписання заяви про кредиторські вимоги до боржника.
3. Повідомити заявнику, що заяви по суті справи, а також заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути подані в електронному вигляді через особистий кабінет заявника в підсистемі “Електронний суд” ЄСІТС, а в разі неможливості надсилання документів в електронному вигляді - можуть бути подані звичайною поштою на поштову адресу суду.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено та підписано 12.12.2023.
Суддя Новікова Н.А.