ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07.12.2023м. СумиСправа № 920/1241/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/1241/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код 41084239)
до відповідача: фізичної особи - підприємця Рудько Інни Іванівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення 92 386, 77 грн
УСТАНОВИВ:
До господарського суду звернувся позивач з позовною заявою до відповідача, у якій просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця Рудько Інни Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 335671-КС-006 про надання кредиту від 27.01.2022 року, що становить 92 386,77 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 38 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 50 716,82 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 669,95 грн; а також просить стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2 147,20 грн.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.10.2023 справу № 920/1241/23 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.
Ухвалою від 07.11.2023 у справі № 920/1241/23 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/1241/23; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами; призначити розгляд справи по суті на 07.12.2023 без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзиву на позов чи письмових заперечень по суті позовних вимог до суду не подав.
Ухвала суду від 07.11.2023, що була направлена відповідачу на адресу: 41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Волочаївська, буд. 47, повернута відділенням поштового зв'язку до суду із "адресат відсутній за вказаною адресою".
За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинених судом відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» за кодом 156364030025 станом на 08.12.2023 місцезнаходження фізичної особи-підприємця Рудько Інни Іванівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) є: АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Таким чином, відповідач вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи Господарським судом Сумської області.
Відповідно до статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої статті 178 ГПК України.
Відповідно до частини третьої статті 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, наявних у матеріалах справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
27.01.2022 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та фізичною особою - підприємцем Рудько Інною Іванівною укладено Договір № 335671-КС-006 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
27.01.2022 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено фізичній особі - підприємцю Рудько Інні Іванівні, пропозицію (оферту) укласти Договір № 335671-КС-006 про надання кредиту.
27.01.2022 фізична особа - підприємець Рудько Інна Іванівна, прийнявла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 335671-КС-006 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Позивачем направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-2283 , на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 38 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0.86664474 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Відповідач свої зобов'язання за Договором кредиту виконав, та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 38 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_3 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Відповідачем свої зобов'язання за Кредитним договором № 335671- КС-006 про надання кредиту належним чином не виконано, а лише часткового сплачено кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 335671-КС-006, чим порушено зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 335671-КС-006 відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 335671-КС-006 на загальну суму 6 970,00 грн.
У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань відповідачем за кредитним договором, станом на 27.03.2023 утворилась заборгованість за Договором № 335671-КС-006 про надання кредиту, в розмірі 92 386,77 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 38 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 50 716,82 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 669,95 грн.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах. Порядок використання електронного підпису банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг визначається Національним банком України. Порядок використання електронного підпису учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до пунктів 1, 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
У справі №524/5556/19 від 12.01.2021 Верховний Суд висловив позицію про те, що оскільки оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Суд зазначає, що одноразовий ідентифікатор, якими підписаний Договір, складається з комбінації цифр і літер, що відповідає нормам Закону України «Про електронну комерцію», а тому належними й допустимими доказами підтверджено факт укладення Договору між сторонами.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 38 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям.
Тип кредиту: Кредит. Строк кредиту: 24 тижнів. Процентна ставка: в день 0.86664474, фіксована. Комісія за надання Кредиту: 5700 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 38000,00 грн. Термін дії Договору «до 14.07.2022». Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 83 640, 00 грн.
На виконання умов Договору, 27.01.2022, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» перерахувало на рахунок відповідачки зазначені в Анкеті кредитні кошти в сумі 38 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, а саме з розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Бізнес позика», відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором належним чином не виконала, а лише частково сплатила заборгованість на суму 6 970,00 грн, внаслідок чого станом на 27.03.2023 утворилась заборгованість за Договором в розмірі 92 386, 77 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 38 000, 00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 50 716, 82 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 669, 95 грн.
Оскільки відповідач не виконав грошового зобов'язання, то позивач звернувся до суду з даною позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за наданим кредитом/тіло кредиту, заборгованості за процентами та прострочених платежів за комісією.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Перевіривши розрахунок процентів за кредитним договором та комісії, суд зазначає, що їх нарахування, з урахуванням часткової оплати відповідача, відповідає даті фактичного надання кредитних коштів та даті закінчення строку кредитування, а також розміру і порядку розрахунку.
Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Враховуючи встановлені судом вище обставини та положення чинного законодавства, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, та достовірними доказами, у розумінні статей 76-78 ГПК України, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2 147,20 грн (із застосуванням коефіціенту 0,8) підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця фізичної особи - підприємця Рудько Інни Іванівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) 38 000, 00 грн (тридцять вісім тисяч 00 копійок) заборгованості по тілу кредиту за Договором № 335671-КС-006 про надання кредиту від 27.01.2022; 50 716, 82 грн (п'ятдесят тисяч сімсот шістнадцять гривень вісімдесят дві копійки) заборгованості по процентах, 3 669,95 (три тисячі шістсот шістдесят дев'ять гривень дев'яносто п'ять копійок) заборгованості за комісією та 2 147, 20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок) витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний суддею 12.12.2023.
Суддя Ю.А. Джепа