ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"12" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/5254/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши заяву Zollverein Shipping Limited
до Wharfe River Shipping Co
про арешт судна для забезпечення морської вимоги
До Господарського суду Одеської області надійшла заява Zollverein Shipping Limited до Wharfe River Shipping Co, якою заявник просить, до подання ним відповідної позовної заяви, вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- Накласти арешт на судно «Wharfe River» (ІМО 8903052, прапор - Панама), яке знаходиться акваторії Ізмаїльського морського порту Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (68600, м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, буд. 4, код ЄДРПОУ ВП: 38728402), шляхом його затримання та заборони виходу з акваторії Ізмаїльського морського порту Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України». 3) Заборонити Капітану Ізмаїльського морського порту Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна «Wharfe River» (ІМО 8903052, прапор - Панама), яке знаходиться в акваторії Ізмаїльського морського порту
Заява мотивована тим, що заявник має морську вимогу, що виникла у зв'язку з тим, що 02.12.2023 близько 7:45 місцевого часу на 87 км річки Дунай, біля причалу на терміналі «Нью Енержі» в п. Ізмаїл сталась аварійна морська подія, а саме, на баржу «DDS - I», власником якої є заявник, під час його стоянки навалилось судно «Wharfe River» (ІМО 8903052, прапор - Панама), власником якого є Wharfe River Shipping Co, в результаті чого баржі були завдані значні механічні пошкодження лівого борту.
Відповідно до комерційної пропозиції по ремонту баржі «DDS - I» від судноремонтного підприємства ТОВ «СП «Дунайсудосервіс»» вартість відновлювального ремонту баржі «DDS - I» орієнтовно дорівнює 2 894 дол. США (додається). При цьому вказана вартість не враховує вартість буксування несамохідної баржі «DDS - I» з місця аварії до місця ремонту у розмірі 1 800 дол. США.
Отже, заявник зазначає, що має морську вимогу до компанії «Wharfe River Shipping Co» у сумі 2 894 дол. США.
Суд зазначає, що через кібератаку з 30.11.2023 робота суду була призупинена і доступ до програми “Діловодство” був неможливий, і лише з 08.12.2023 почалась поступове відновлення роботи суду відповідно до наказу голови суду.
З огляду на викладене, 11.12.2023 відповідно до авторозподілу заяву передано на розгляд судді Литвиновій В.В.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом п. 9 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.
У відповідності до ч. 4 цієї ж статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Порядок подання заяви про забезпечення позову встановлено статтею 138 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ч. 2 зазначеної статті, заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч. 3).
Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Якщо на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, в ухвалі про арешт судна суд зазначає строк, протягом якого особа, що подала заяву про арешт морського судна, зобов'язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду.
Розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши та оцінивши відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК) усі подані до матеріалів заяви докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.
Порядок накладення арешту на морські судна врегульовано Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна (Конвенція) від 10.05.1952, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 3702-VI від 07.09.2011 та яка набула чинності для України 16.05.2012, а також главою 4 Кодексу торговельного мореплавства України Арешт суден.
Так, Конвенцією визначено, що:
Морська вимога означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів: договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше (п.п. Е п. 1 ст. 1);
Арешт означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення (п. 2 ст. 1);
Судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портова або докова влада згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції (ст. 2);
З урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "о", "р" або "q" пункту 1 статті 1 (п. 1 ст. 3);
Судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт (п. 2 ст. 8);
Згідно зі ст. 41 Кодексу торговельного мореплавства України (КТМ), судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії. При цьому, арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження його пересування, що здійснюється для забезпечення морських вимог під час перебування судна в морських портах України.
Відповідно до пункту 14 статті 42 КТМ, судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв'язку з будівництвом, ремонтом, перебудовою або переобладнанням судна.
Частиною другою статті 43 КТМ визначено, що будь-яке судно або судна можуть бути арештовані, якщо на момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна або суден, вони перебувають у власності особи, яка несе відповідальність за морською вимогою і яка на час виникнення вимоги була власником судна, стосовно якого морська вимога виникла, або фрахтувальником такого судна за бербоут-чартером, тайм-чартером або рейсовим чартером.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.
На підтвердження перебування судна в акваторії Ізмаїльського морського порту заявником надано відомості, які містяться в міжнародній електронній базі даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic, доступних на однойменному веб-сайті - http://www.marinetraffic.com/ від 04.12.2023.
Однак, станом на час розгляду заяви судом 12.12.2023 відповідно до відомостей сайту http://www.marinetraffic.com/ судно «Wharfe River» (ІМО 8903052) не перебуває в жодному з портів Одеської області, а ще 07.12.2023 вийшло з акваторії Ізмаїльського морського порту і перебуває в проливі Босфор, тобто за межами України.
Таким чином, зазначена заява не підсудна Господарському суду Одеської області.
Таким чином, заявлені вимоги щодо забезпечення позову у вигляді арешту судна «Wharfe River» не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 30, 73, 74, 76, 77, 86, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального України, господарський суд
постановив:
1. Відмовити в задоволенні заяви Zollverein Shipping Limited до Wharfe River Shipping Co про арешт судна «Wharfe River» для забезпечення морської вимоги.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання - 12 грудня 2023 року та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя В.В. Литвинова