ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/4440/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (вул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411,м. Київ, 01133)
до відповідача: Бондаровської Ганни Володимирівни
про стягнення 172250,29 грн
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до Бондаровської Ганни Володимирівни про стягнення 172250,29 грн заборгованості за договором про надання кредиту № 419692-КС-001 від 17.10.2021, з яких - 75000 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту та 97250,29 грн сума прострочених платежів за комісією.
Ухвалою від 16.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву 15 днів з моменту отримання ухвали.
Одночасно з позовною заявою позивачем було заявлено клопотання про витребування у АТ КБ "Приватбанк" доказів з посиланням на те, що самостійно він не може їх отримати оскільки це є банківською таємницею.
Ухвалою від 16.10.2023 судом було задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ КБ "Приватбанк" документ з інформацією про:
- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я Бондаровської Ганни Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_2 );
- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 17.10.2021року по 06.07.2023 року включно.
02.11.2023 АТ КБ "Приватбанк" на виконання ухвали суду повідомив, що було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_3 на ім'я Бондаровської Ганни Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_2 ), та надано банківську виписку за період з 17.10.2021року по 06.07.2023 року включно.
Оскільки відповідач є фізична особа, то суд відповідно до ст. 176 ГПК України перевірив її зареєстроване місцезнаходження. Так, відповідно до відповіді від 16.10.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру такі відомості щодо відповідача відсутні.
З огляду на викладене, суд 16.10.2023 надіслав запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області, але відповіді не отримав.
09.11.2023 суд повторно направив запит до відділу.
На запит суду відділ повідомив 14.11.2023, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала про відкриття провадження, яка надіслана судом відповідачу за адресою: м. Одеса вул. Черкаська 6А, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній".
Додатково з метою повідомлення відповідача про розгляд справи 16.10.2023 судом було розміщено оголошення на сайті суду, що підтверджується роздруківкою.
Згідно з п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відзиву на позов відповідач не надав.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
17.10.2021 між фізичною особою-підприємцем Бондаровською Ганною Володимирівною (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (позивач) укладено Договір про надання кредиту № 419692-КС-001 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Згідно з ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так, позивач 17.10.2021 надіслав пропозицію (оферту) укласти договір, а ФОП Бондаровська Г.В. прийняла пропозицію. З огляду на викладене, позивач направив відповідачу одноразовий ідентифікатор G-3830 на номер телефону НОМЕР_4 , який було зазначено в анкеті в особистому кабінеті, який відповідачем було введено/відправлено.
Отже, договір було підписано одноразовим ідентифікатором.
За умовами укладеного договору позивач зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 75000 грн, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.06.2022 до реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності Бондаровської Ганни Володимирівни.
З огляду на викладене, позов заявлено до фізичної особи Бондаровської Ганни Володимирівни.
У постанові Великої палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі №910/8729/18 викладено висновок про те, що вимоги за господарськими зобов'язаннями до фізичної особи, яка втратила статус підприємця, слід розглядати за правилами господарського судочинства.
Згідно положень статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями.
Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини 1 статті 20, а також статей 4, 45 Господарського процесуального кодексу України, для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
За наведених обставин, даний спір належить до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу фізичної особи-підприємця не припинилися.
Відповідно до умов договору, кредит надається строком на 24 тижні, але не пізніше 03.04.2022, процентна ставка в день фіксована 0,86587334, комісія за надання кредиту 11250грн.
Згідно з п. 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом з урахуванням дати видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів.
В п. 3 договору викладено графік платежів, а саме відповідач мала платити по 13750грн кожного разу в такі дати: 31.10.2021, 14.11.2021, 28.11.2021, 12.12.2021, 26.12.2021, 09.01.2022, 23.01.2022, 06.02.2022, 20.02.2022, 06.03.2022, 20.03.2022, 03.04.2022, тобто всього відповідач мала сплатити позивачу 165000грн.
17.10.2021 Позивач видав Відповідачу Кредит у розмірі 75 000,00 грн шляхом перерахування 3 платежів по 25000грн на картку № НОМЕР_1 , вказану Відповідачем в особистому кабінеті на сайті https://bizpozyka.com/, що Підтверджується витягом з анкети клієнта; банківською випискою АТ «КБ «Приватбанк», наданою на запит суду. Крім того, АТ КБ "Приватбанк" на виконання ухвали суду повідомив, що на ім'я відповідача було емітовано зазначену карту.
Також на підтвердження надання відповідачу кредиту в сумі 75000 грн позивач надав суду три довідки ТОВ "ФК "Елаєнс" (а.с. 39-41), що на підставі укладеного позивачем і ТОВ "ФК "Елаєнс" договору № 41084239 14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів, приймання платежів (Переказ на картку) та про інформаційнологічну взаємодію та приймання платежів, було перераховано кошти на картку № НОМЕР_1 Бондаровська Г.В. ІПН НОМЕР_2 згідно з кредитним договором № 419692-КС-001 від 17.10.2021 в сумі 25000 грн за кожним з трьох платежів, тобто всього 75000грн.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
В постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що (п. 91) припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Але відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування, а саме - відповідач в рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом здійснив лише часткову оплату відповідно до наадного позивачем розрахунку заборгованості станом на 04.10.2023 (а.с. 20-29),
Так, відповідач сплатив 13750 грн 31.10.2021, 2000грн 14.12.2021, 7000грн 30.12.2021, 1000грн 04.02.2022.
Таким чином, через невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного внесення платежів за кредитним договором, станом на час закінчення строку надання кредиту 03.04.2022 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 172250,29 грн, з яких - 75000 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту та 97250,29 грн сума прострочених платежів за комісією, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Відповідач станом на час розгляду справи не надав доказів сплати заборгованості як і будь-яких заперечень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Позивачем додано до позовної заяви копію платіжної інструкції № 2494 від 14.07.2023 про сплату 214,72 грн судового збору за подання заяви про видачу судового наказу про стягнення з ФОП Бондаровська Г.В.
Відповідно до відомостей програми "Діловодство", яка функціонує в господарських судах України, та Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 № 916/3213/23 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Бондаровська Г.В, оскільки припинено підприємницьку діяльність і роз'яснено, що заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Також позивачем надано суду копію платіжної інструкції № 3723 від 09.10.2023 про сплату 1932,48 грн судового збору.
Отже, всього позивачем сплачено 2147,20 грн судового збору. За подання даного позову позивач мав сплатити відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2684 грн. Але враховуючи, що позов подано через Електронний суд, то відповідно до цього Закону до судового збору застосовується коефіцієнт 0,8, тобто має бути сплачено 0,8*2684=2147,20грн.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Бондаровської Ганни Володимирівни (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (код 41084239, м. Київ бульвар Лесі Українки 26, оф. 411) 172250,29грн заборгованості та 2147,20грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 12 грудня 2023 р.
Суддя В.В. Литвинова