ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про розгляд вимог кредитора
"29" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1014/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Большакова В.А.
розглянувши матеріали заяви Фермерського господарства "Главан-Агро" з вимогою до боржника
у справі
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Громакс"
до боржника: Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України" (68440, Одеська обл., Болградський район, село Прямобалка, вул. Свободи, буд. 15; код ЄДРПОУ 00484015)
про визнання банкрутом
за участю
Національної академії аграрних наук України
Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України
Одеської обласної прокуратури
Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
Фонду державного майна України
у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін та учасників:
від ініціюючого кредитора: Філіппова Т.А.;
від боржника: Щелканова К.В.;
від заявників: Головного управління ДПС в Одеській області - Майстренко П.С.; ТОВ «Агрофірма «Дністровське» - Шарапова М.В.;
від Національної академії аграрних наук України: не з'явився;
від Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України: не з'явився;
від Одеської обласної прокуратури: не з'явився;
від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): Домбровська В.В.;
від Фонду державного майна України: Кібець Є.О. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
розпорядник майна боржника: не з'явився;
присутній: Лазарєв Д.А.
Судове засідання 29.11.2023р. проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду згідно ухвали Господарського суду Одеської області від 28.11.2023р.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою підготовчого засідання суду від 03.04.2023р. відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України" (далі - ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН"); визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Громакс" до ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" в сумі 363 500 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН"; призначено розпорядником майна боржника ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" арбітражного керуючого Вудуда Г.І. (т. 3 а.с. 146-160).
З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника 04.04.2023р. здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №70347 (т. 3 а.с. 163-166).
Фермерське господарство "Главан-Агро" (далі - ФГ "Главан-Агро") звернулося із заявою від 27.04.2023р. (вх. №3-236/23 від 01.05.2023р.) про визнання грошових вимог та включення до реєстру вимог кредиторів: 5368 грн. - сума сплаченого судового збору у першу чергу, 261 120 грн. - у четверту чергу, 9829, 56 грн. - у шосту чергу (т. 4 а.с. 141-142).
В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено, що між ним та боржником був укладений договір 21-04-22/О-Т оренди сільськогосподарської техніки від 21.04.2022р. Заявником умови договору виконано у повному обсязі шляхом надання сільськогосподарського транспортного засобу з екіпажем в оренду боржнику, тоді як останнім своїх зобов'язань щодо орендної плати не виконано, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 261 120 грн. Посилаючись на положення п. 4 1. договору, ст.ст. 549, 610, 611, 625 ЦК України, заявник зазначає, що має місце прострочення грошового зобов'язання на протязі 93 днів (з 01.01.2023р. по 04.04.2023р.), а тому боржник зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі 7833, 60 грн. у якості суми боргу з урахуванням індексу інфляції та неустойку в розмірі 1995, 96 грн. як 3% річних від простроченої суми, а тому загальна сума - 9829, 56 грн.
У повідомленні від 12.05.2023р. розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Вудуда Г.І. (т. 5 а.с. 142-144) вказано про часткове визнання грошових вимог ФГ "Главан-Агро", оскільки останній помилково відніс розмір боргу, який враховує індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми до шостої черги, тоді як, на думку розпорядника майна, суму в розмірі 9829, 56 грн. слід віднести до четвертої черги задоволення кредиторів. Розпорядник майна боржника визнає грошову вимогу на суму 276 317, 56 грн. та пропонує включити до реєстру вимог кредиторів: 5368 грн. у першу чергу задоволення вимог кредиторів, 270 949, 56 грн. - у четверту чергу.
Боржник у відзиві (вх. №18762/23 від 07.06.2023р.) визнає обґрунтованими грошові вимоги ФГ "Главан-Агро" в розмірі 261 120 грн.; вимоги заявника щодо штрафних санкцій, пені та нарахування індексу інфляції залишає на розсуд суду (т. 10 а.с. 128).
Розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Вудудом Г.І. надано заяву від 29.11.2023р. (вх. №43794/23 від 29.11.2023р.), в якій повідомлено про неможливість прибуття у судове засідання у зв'язку з різким погіршенням здоров'я.
Інші учасники провадження у справі у призначене судове засідання повноважних представників не направили. Про дату, час та місце розгляду справи учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки явка представників сторін не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.
Розглянувши матеріали справи, заяву ФГ "Главан-Агро" з доданими до неї доказами, вислухавши представників сторін, суд встановив:
21.04.2022р. між ФГ "Главан-Агро" та ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" був укладений договір 21-04-22/О-Т оренди сільськогосподарської техніки (т. 4 а.с. 153-156), п. 1.1. якого передбачено, що У порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування сільськогосподарській транспортний засіб з екіпажом, зазначений у п. 1.2 договору.
Згідно п. 1.2. вказаного договору предмета оренди: трактор; МТЗ-82; обприскувач штанговий; тітан Богуслав-3000/24м.
Відповідно до п.п.2.1, 2.1.1. зазначеного договору ціна оренди сільськогосподарської технікі без екіпажу та ПММ., складає 240 грн. за 1 га., в тому числі ПДВ. Вартості послуг зазначена за 1 га цього договору 21-04-22.
П. 2.2. вказаного договору передбачено, що обсяг та вартість отриманих орендарем матеріальних ресурсів орендодавця -мастильних матеріалів, та запчастин, фіксується сторонами у відповідних актах приймання-передачі виконаних послуг та/або у видаткових накладних.
Згідно п. 2.3. зазначеного договору розмір, форма, порядок, та спосіб внесення орендної плати за договором можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою до договору.
Відповідно до п. 2.4. вказаного договору розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі згідно умов цього договору 21-04-22.
П. 3.1.1. зазначеного договору передбачено, що протягом 3 робочих днів після набрання чинності цим договором передати орендарю предмет оренди в належному технічному стані за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками. Орендарю разом із предметом оренди передається технічна документація на техніку, а саме: трактор: МТЗ-82,та обприскувач штанговий, тітан Богуслав-3000 /24 м.
Згідно п. 3.3.2. вказаного договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному розмірі вносити орендну плату.
Відповідно до п. 3.3.9. зазначеного договору орендар зобов'язаний після закінчення дії договору (або після його дострокового розірвання) протягом 3 календарних днів повернути орендодавцю Предмет оренди у тому ж стані, у якому останній був переданий в оренду (з урахуванням нормального зносу), на підставі акта приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється їх печатками. Орендодавцю разом із предметом оренди повертається технічна документація на техніку, а саме трактор: МТЗ-82 ,та обприскувач штанговий: Тітан Богуслав-3000 /24 м.
П. 4.1. вказаного договору передбачено, що у разі порушення своїх зобов'язань за договором сторона несе відповідальність згідно з договором
та/або чинним законодавством України. Порушенням договору є його невиконання або неналежне
виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.
Згідно п.п. 5.1., 5.2., 5.3. зазначеного договору договір набуває чинності з моменту его підписання уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Договір діє до 31.12.2022р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
21.04.2022р. між ФГ "Главан-Агро" та ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" був складений акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки (т. 4 а.с. 157), згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове володіння та користування сільськогосподарську техніку без екіпажу та паливно мастильних матеріалів. Предмета оренди: Трактор: МТЗ-82: обприскувач штанговий: Тітан Богуслав-3000/24м.
29.06.2022р. між ФГ "Главан-Агро" та ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" був складений акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки (т. 4 а.с. 158), згідно якого уклали даний договір про наступне. Предмет договору: предмета оренди: Трактор: МТЗ-82: обприскувач штанговий: Тітан Богуслав-3000/24м.
11.05.2022р. між ФГ "Главан-Агро" та ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" був складений акт виконаних робіт (т. 4 а.с. 159), відповідно до якого орендар прийняв послуги оренди сільськогосподарської техніки без екіпажеу в наступному розрахунку: загальна площа по обприскуванню соняшника становить - 522 га. - 240 грн за 1 га; загальна вартість послуг з оренди сільськогосподарської техніки разом без екіпажау складає - 125280.00 грн. з ПДВ. Сторони претензій одна до одної не мають.
11.05.2022р. між ФГ "Главан-Агро" та ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" був складений акт виконаних робіт (т. 4 а.с. 160), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв послуги оренди сільськогосподарської техніки без екіпажеу в наступному розрахунку: загальна площа по обприскуванню соняшника становить - 308 га. - 240 грн за 1 га.; загальна площа по обприскуванню гірчіця становить - 258 га. - 240 грн за 1 га; загальна вартість послуг з оренди сільськогосподарської техніки разом без екіпажу складає - 135840.00 грн. з ПДВ. Сторони претензій одна до одної не мають.
29.06.2023р. між ФГ "Главан-Агро" та ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" був підписаний акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки (т. 12 а.с. 135).
Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період 2022р. заборгованість ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" перед ФГ "Главан-Агро" становить 261 120 грн. (т. 4 а.с. 161).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором оренди сільськогосподарської техніки №21-04/22/О-Т від 21.04.2022р. (т. 4 а.с. 162) 3% становить 1995, 96 грн.; індекс інфляції - 7833, 60 грн., що загалом - 9829, 56 грн.; тіло заборгованості - 261 120 грн.
Заявником надавались оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які в копіях були долучені до матеріалів справи (т. 12 а.с. 136).
Норми права, що підлягають застосуванню
Ч 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання (борг) згідно абз. 4 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначені договори та інші правочини.
У відповідності до положень ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Ч.1 ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до положень ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ч.1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Ст. 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно ч. 1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.
Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються: витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.
Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Висновки суду
Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження за якими: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18); - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16). Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).
Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).
Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).
Грошові вимоги ФГ «Главан-Агро» ґрунтуються на договорі оренди сільськогосподарської техніки, укладеним з ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН", на виконання умов якого були підписані акти прийому-передачі сільськогосподарської техніки та акти виконаних робіт на загальну суму 261 120 грн.
Доказів, які б свідчили про виконання боржником своїх зобов'язань стосовно оплати за договором, не надано.
Визначальною датою для розподілу конкурсних та поточних вимог кредиторів є 03.04.2023р. дата відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" та офіційне повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України від 04.04.2023р. за №70347.
Тридцятиденний строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для подання заяв конкурсних кредиторів закінчився 04.05.2023р.
Враховуючи те, що грошові вимоги ФГ «Главан-Агро» у частині основної суми боргу в сумі 261 120 грн. виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство (тобто, до 03.04.2023р.) та є конкурсними вимогами, документально підтверджені та обґрунтовані, суд їх визнає із задоволенням у четверту чергу у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
У разі заявлення у господарській справі (у справі про банкрутство тощо) багатоскладової грошової вимоги (про стягнення, про визнання грошових вимог), тобто вимоги, сума якої має багато складових за підставами виникнення кожної із них: сум заборгованості за кожним зобов'язанням боржника (якщо їх декілька), сум, які підлягають нарахуванню за наслідками невиконання (несвоєчасного виконання - прострочення) кожного із зобов'язань в залежності від їх виду та правової природи (проценти річні, інфляційні втрати, штрафи, пені, неустойки тощо), заявник (у цій справі Кредитор), відповідно до покладеного на нього за законом обов'язку, обґрунтовуючи належним чином грошові вимоги та надаючи докази на їх підтвердження (пункт 6.2), має надати, окрім безпосередньо основних доказів (договорів, накладних, актів, інших первинних документів, пункт 6.3), також обґрунтований розрахунок суми вимоги із зазначенням назви та розміру її складових, обґрунтування для вимог щодо кожної з яких має міститися в позовній заяві (заяві). Цей висновок узгоджується, зокрема, з положеннями пункту 3 частини третьої статті 162 ГПК України
На суд, в свою чергу, при розгляді вимог (кредиторських вимог) покладений обов'язок дослідити та оцінити цей розрахунок на рівні з іншими доказами (пункт 6.3), надавши оцінку обґрунтованості, підставності та доведеності доказами у справі кожної із складових суми вимог, заявленої до стягнення (для визнання у справі про банкрутство), з чітким розмежуванням за наведеним принципом як визнаної, так і відхиленої частини вимог заявника.
При цьому, що стосується як розрахунку, наданого заявником (стягувачем кредитором), так і того розрахунку, що наводить суд при дослідженні та оцінці наданого заявником розрахунку, відхиляючи/задовольняючи вимоги (повністю або частково), то ці розрахунки мають не тільки відповідати наданим у справі доказам, а і бути такими чіткими та зрозумілими, щоб ні у сторін, ні у судів, що здійснюють перегляд відповідного судового рішення, не виникало сумнівів та/або неоднозначного розуміння щодо: визнаної/відхиленої суми вимог, підстави та правової природи її виникнення, а також підстави для її визнання/відхилення.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2023р. по справі №904/5874/19.
Здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за договором оренди сільськогосподарської техніки №21-04-22/О-Т від 21.04.2022р., доданого до заяви з вимогою до боржника, суд зазначає наступне.
Щодо заявлених вимог, які складаються з 3% та інфляційних втрат.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання
зобов'язання.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 викладений правовий висновок про те, що при розрахунку «інфляційних втрат» у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 №265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу.
Також об'єднана палата вказала про те, що при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 викладений правовий висновок про те, що нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши вказаний розрахунок, суд встановив, що заявником нараховано 3% річних наступним чином: 261 120 грн. Ч 3% Ч 93/365 = 1995, 96 грн. без вказівки періоду.
У заяві з вимогою до боржника зазначено, що боржник не виконав належним чином свої зобов'язання за договором стосовно оплати у повному обсязі не пізніше 31.12.2022р., тобто має місце прострочення грошового зобов'язання на протязі 93 днів (з 01.01.2023р. по 04.04.2023р.).
Оскільки заявником було розраховано суми 3 % річних неправильно, судом було здійснено власні розрахунки такого нарахування.
При цьому, суд зазначає, що заявник вимог ухвал суду стосовно надання обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються (сум інфляції, 3%) не виконав.
За розрахунком суду, розмір 3 % річних за період з 01.01.2023р. по 02.04.2023р. становить 1974, 50 грн. (261 120 Ч3% Ч92:365:100), де 261 120 грн. - сума заборгованості, 92 - кількість днів прострочення).
Перевіривши вказаний розрахунок, суд встановив, що заявником нараховано інфляційні втрати наступним чином: ((101,8%січ -100%) +( 100,7%лют -100%) + (101,5%берез-100%)/ 100 х 261 120 грн. = 0, 03 х 261 120 грн. = 7833, 60 грн.
Оскільки заявником було розраховано суми інфляційних втрат неправильно, судом було здійснено власні розрахунки такого нарахування.
За розрахунком суду, розмір інфляційних втрат за період з 01.01.2023р. по 02.04.2023р. становить 7907, 19 грн. (261 200 х1. 03028184-261 120), де 261 200 - сума заборгованості, 1.03028184 - індекс інфляції.
Враховуючи викладене, суд частково визнає грошові вимоги, які складаються із 3% річних в сумі 1974, 50 грн. та як складаються із індексу інфляції в сумі 7907, 19 грн. із задоволенням у четверту чергу.
Стосовно визнання грошових вимог в сумі 5368 грн., які є витратами на сплату судового збору за подачу заяви про грошові вимоги, суд зазначає, що судовий збір не є грошовим зобов'язанням у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, а є судовими витратами, та зазначається в реєстрі вимог кредиторів із черговістю задоволення вимог кредиторів - перша згідно п.1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст.ст. 1, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд
УХВАЛИВ:
1.Визнати частково грошові вимоги Фермерського господарства "Главан-Агро" до Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України" (68440, Одеська обл., Болградський район, село Прямобалка, вул. Свободи, буд. 15; код ЄДРПОУ 00484015) в сумі 271 001, 69 грн. із задоволенням у четверту чергу.
2.В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили 29 листопада 2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повну ухвалу складено та підписано 11 грудня 2023 р. у зв'язку з тим, що 30.11.2023р. призупинено роботу в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» господарського суду Одеської області внаслідок несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що сталася внаслідок хакерської атаки, про що свідчать акти від 30.11.2023р., 01.12.2023р. керівника апарату суду, начальника статистичного відділу, завідувача сектору адміністрування бази даних та наказ від 30.11.2023р. №56 за підписом керівника апарату суду.
У зв'язку з цим своєчасне внесення до автоматизованої системи достовірних даних (інформації про стан розгляду судової справи, оригіналів електронних судових рішень, відомостей про набрання судовим рішенням законної сили тощо) та направлення необхідних відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень не було можливим, оскільки останнє здійснюється за допомогою комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» у відповідності до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 26.11.2010р. №30.
Наказом від 07.12.2023р. №46 голови Господарського суду Одеської області відновлено роботу в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» та електронній комп'ютерній мережі суду з 08.12.2023р.
Копію ухвали надіслати на електронну адресу: ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" (dpdgkutuzova@gmail.com), арбітражного керуючого Вудуда Г.І. (gary5605ukr@ukr.net), Національної академії аграрних наук України (prezid@naas.gov.ua), Одеської обласної прокуратури (odeska.obl@od.gp.gov.ua), Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (info@dp.minjust.gov.ua), Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (iwpim.naan@gmail.com), Фонду державного майна України (info.spfu.gov.ua).
Суддя Л.І. Грабован