ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м.Суми
Справа №592/8045/23
Номер провадження 22-ц/816/1693/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла»
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 липня 2023 року, в складі судді Алфьорова А. М., ухвалене у м. Суми,
ВСТАНОВИВ:
08 червня 2023 року ТОВ «Котельня північного промислового вузла» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням ВК СМР № 627 від 20.10.2021 р. ТОВ «Котельня північного промислового вузла» визначено виробником та виконавцем послуг з постачання теплової енергії в межах території обслуговування, визначеної додатком № 1 до даного рішення, у тому числі, для будинку відповідачів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Співвласники багатоквартирного будинку за вказаною адресою не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин у строк, встановлений законодавством, тому у відповідності до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з усіма співвласниками вказаного будинку, було автоматично укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Вказує, що ТОВ «Котельня північного промислового вузла» на виконання вимоги ЗУ «Про теплопостачання» та ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» належним чином надавалися відповідачам послуги з постачання теплової енергії. Відповідно до договору відступлення права вимоги № 108/2100069 від 29.11.2021 р. укладеного між АТ «Сумське НВО» та АТ «СМНВО-Інжиніринг» та договору відступлення права вимоги № 8/2100036 від 29.11.2021 р. укладеного АТ «СМНВО-Інжиніринг» та ТОВ «Котельня північного промислового вузла», АТ «Сумське НВО» відступило на користь АТ «СМНВО-Інжиніринг», а АТ «СМНВО-Інжиніринг» відступило на користь ТОВ «Котельня північного промислового вузла» право вимоги по оплаті фізичними особами, що проживають у місті Суми, грошових коштів за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії. Таким чином, ТОВ «Котельня північного промислового вузла» набуло права вимоги по оплаті відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 грошових коштів за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, надані АТ «Сумське НВО» на суму 37331 грн 44 коп.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з жовтня 2019 року по березень 2023 року у розмірі 37331 грн 44 коп, 3 % річних у сумі 625 грн 41 коп, інфляційні нарахування у сумі 1457 грн 48 коп, всього 39414 грн 33 коп; стягнути з відповідачів на його користь судовий збір у сумі 2147 грн 20 коп та витрати на правничу допомогу у сумі 2500 грн.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 липня 2023 року позов ТОВ «Котельня північного промислового вузла» задоволено частково.
Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «Котельня північного промислового вузла» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з березня 2020 року по грудень 2021 року у сумі 15002 грн 16 коп, 3 % річних у сумі 1028 грн 79 коп та 2878 грн 25 коп інфляційних нарахувань.
Стягнуто у дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «Котельня північного промислового вузла» витрати на правничу допомогу у сумі 500 грн і судовий збір у сумі 817 грн 28 коп, тобто по 204 грн 32 коп з кожного.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Котельня північного промислового вузла», посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості сумі 22329,28 грн, та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн та прийняти нову постанову про задоволення позову в цій частині.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у оскаржуваному рішенні судом першої інстанції не наведено жодного обґрунтування відмови у задоволенні частини позовних вимог щодо стягнення заборгованості з оплати послуг з постачання теплової енергії у сумі 22329,28 грн, обставини виникнення відповідної заборгованості судом не з'ясовано, докази, що підтверджують позовні вимоги у відповідній частині не досліджено. Вказує, що відповідачі не були присутні в судовому засіданні під час розгляду справи, відзиву на позов не подавали, жодних заперечень проти задоволення позовних вимог не заявляли, заяву про застосування строків позовної давності по справі не робили, а тому судом безпідставно з власної ініціативи застосовано строки позовної давності. Зазначає, що з 12 березня 2020 року по 01 січня 2023 року на території України діяв карантин, встановлений КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а отже усі строки позовної давності, що не спливли станом на 12 березня 2020 року, були автоматично продовжені на час дії такого карантину. Оскільки строк позовної давності щодо найдавнішого за хронологією періоду виникнення заборгованості з жовтня 2019 року, сплив лише 21 листопада 2022 року, отже не сплив станом на 12 березня 2020 року та був подовжений на час дії карантину, як і строки позовної давності за всіма наступними періодами виникнення заборгованості. Позовна заява подана 05 червня 2023 року і строк позовної давності щодо усіх вимог не є пропущеним.
Доводить, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн є фіксованою, незначною та співмірною зі складністю справи, обсягом і ціною наданих послуг, враховуючи, зокрема, необхідність підготовки значного обсягу документів, що додаються до позову, необхідність розрахунку сум інфляційних втрат та 3 % річних, забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні по справі у суді першої інстанції та забезпечення апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції (згідно калькуляції входить до фіксованої вартості послуг за договором).
Відзив на апеляційну скаргу відповідачами не подано.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову 39414 грн 33 коп не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 627 від 20 жовтня 2021 року ТОВ «Котельня північного промислового вузла» визначено виробником та виконавцем послуг з постачання теплової енергії в межах території обслуговування, визначеної додатком № 1 до даного рішення, у тому числі, для будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 20 травня 2011 року № 322 АТ «СМНВО» визначено виробником та виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в межах території обслуговування, визначеної додатком № 1 до даного рішення, у тому числі для житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.06.2019 р. № 322 ПАТ «Сумське НВО» визначено виробником та виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у межах території, визначено додатком № 1 до даного рішення, у тому числі для житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Оплата за надані АТ «Сумське НВО» послуги повинна була проводитися відповідачами згідно з тарифами затвердженими рішеннями Виконавчого комітету Сумської міської ради № 831 від 28.12.2010 р., № 426 від 23.07.2019 р., № 436 від 18.08.2020 р., постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 664 від 13.06.2014 р., № 1171 від 31.03.2015 р., № 1101 від 09.06.2016 р., № 1352 від 04.08.2016 р., № 1392 від 09.11.2017 р.
Відповідно до договору відступлення права вимоги № 108/2100069 від 29 листопада 2021 року укладеного між АТ «Сумське НВО» та АТ «СМНВО-Інжиніринг» та договору відступлення права вимоги № 8/2100036 від 29 листопада 2021 року, укладеного АТ «СМНВО-Інжиніринг» та ТОВ «КППВ», АТ «Сумське НВО» відступило на користь АТ «СМНВО-Інжиніринг», а АТ «СМНВО-Інжиніринг» відступило на користь ТОВ «КППВ» право вимоги по оплаті фізичними особами, що проживають у місті Суми, грошових коштів за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії, надані АТ «Сумське НВО» боржникам, перелік яких наведений в Додатку № 1 до цього Договору.
Згідно додатку № 1 до договору відступлення права вимоги № 108/2100069 від 29 листопада 2021 року, укладеного між АТ «Сумське НВО» та АТ «СМНВО-Інжиніринг», та додатку № 1 до договору відступлення права вимоги № 8/2100036 від 29 листопада 2021 року, укладеного АТ «СМНВО-Інжиніринг» та ТОВ «КППВ», ТОВ «КППВ» набуло права вимоги по оплаті відповідачами грошових коштів за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, надані АТ «Сумське НВО».
За адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 17)
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з оплати послуг з постачання теплової енергії за період з жовтня 2019 року по березень 2020 року та з листопада 2021 року до березня 2023 року, суд першої інстанції виходив з того, що в межах загального строку позовної давності підлягає стягненню заборгованість лише за період з березня 2020 року по грудень 2021 року у сумі 15002 грн 16 коп, 3% річних у сумі 1028 грн 79 коп та інфляційні нарахування у сумі 2878 грн 25 коп за цей самий період.
Проте, з такими висновками місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 1 ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За положеннями ч. 3 ст. 267 позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що ніхто із відповідачів не були присутні в судовому засіданні під час розгляду справи, відзиву на позов не подавали, із заявою про застосування строків позовної давності по справі не зверталися.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався і закінчився 01 липня 2023 року.
Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Проведені часткові періодичні оплати, без зазначення призначення платежу, зараховувалися в рахунок погашення заборгованості в хронологічному порядку, починаючи з тієї, що виникла найдавніше, тому заборгованість існує з жовтня 2019 року. Враховуючи автоматичне подовження строків позовної давності, що не спливли станом та 12 березня 2020 року, строк позовної давності за найдавніший за хронологією період був продовженим на час дії карантину, як і строки позовної давності за всіма наступними періодами виникнення заборгованосі відповідачів.
Позивач звернувся з позовом 08 червня 2023 року. Таким чином, позовні вимоги за заявлений у позові період з жовтня 2019 року по березень 2023 року підлягали задоволенню, тому, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В порушення вимог законодавства, відповідачі отримані послуги з поставки теплової енергії оплатили не в повному обсязі, внаслідок чого, із врахуванням періодичної часткової оплати, у них виникла заборгованість з оплати послуг з постачання теплової енергії за період з жовтня 2019 року по березень 2023 року у сумі 37331,44 грн, що підтверджується довідкою про заборгованість (а.с. 12).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні частини позовних вимог, тому рішення суду про відмову у стягненні заборгованості за періоди з жовтня 2019 року по березень 2020 року та з січня 2022 року по березень 2023 року у сумі 22329,28 грн, та 2000 грн втрат на правничу допомогу підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що рішенням суду при частковому задоволенні позову стягнуто на користь товариства 3 % річних у сумі 1028 грн 79 коп та 2878 грн 25 коп інфляційних нарахувань, однак у позові заявлялися вимоги про стягнення з відповідачів 3 % річних у сумі 625 грн 41 коп, інфляційні нарахування у сумі 1457 грн 48 коп, що вказує про вихід суду за межі позовних вимог.
Тобто, без проведення розрахунку та наведення будь-якого обґрунтування, суд першої інстанція стягнув 3% річних та інфляційні витрати за порушення відповідачами грошового зобов'язання у більшому розмірі, ніж просив позивач, чим вийшов за межі позовних вимог.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За встановлених обставин прострочення відповідачами виконання грошового зобов'язання по сплаті заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, сума боргу підлягає стягненню з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги № 177 від 27 червня 2022 року ТОВ «Котельня північного промислового вузла» уклала договір з Адвокатським об'єднанням «Група правової допомоги», за умовами якого Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу ТОВ «Котельня північного промислового вузла» за його дорученням на умовах і в порядку, визначених даним Договором, а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надану правову допомогу (а.с. 48).
Відповідно до Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 27 червня 2022 року визначено калькуляцію розміру адвокатського гонорару за договором про надання правової допомоги, за умовами якого сторони узгодили вартість послуг з надання правової допомоги за кожен вид, одиницю, попередній об'єм, ціну за одиницю та попередню загальну вартість правової допомоги (а.с. 51).
Згідно рахунку № 61 від 11 травня 2023 року вартість послуг адвоката у даній справі склала 2500 грн (а.с. 54-55).
Оскільки за результатами апеляційного перегляду позов задоволено повністю, враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, затрачений на надання таких послуг, що підтверджено належними доказами, колегія суддів вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації за рахунок відповідачів у сумі 2500 грн, із визначенням до стягнення в дольовому порядку, тобто по 625 грн з кожного.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, при задоволенні позову позивачу необхідно компенсувати за рахунок відповідачів в дольовому порядку сплачений судовий збір за подачу позову в розмірі 2684 грн, тобто стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «Котельня північного промислового вузла» по 671 грн з кожного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
За вказаних обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову у повному обсязі та стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «Котельня північного промислового вузла» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з жовтня 2019 року по березень 2023 року у сумі 37331 грн 44 коп, 3 % річних у сумі 625 грн 41 коп та інфляційних нарахувань у сумі 1457 грн, 48 коп, а всього 39414 грн 33 коп.
Окрім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає компенсації судовий збір за апеляційний перегляд справи в розмірі 4026 грн 00 коп, тобто по 1006 грн 50 коп з кожного.
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» задовольнити.
Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 липня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з жовтня 2019 року по березень 2023 року у сумі 37331 грн 44 коп, 3 % річних у сумі 625 грн 41 коп та інфляційних нарахувань у сумі 1457 грн, 48 коп, а всього 39414 грн 33 коп.
Стягнути у дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» витрати на правничу допомогу у сумі 2500 грн, тобто по 625 грн з кожного, та судовий збір за подачу позову у сумі 2684 грн, тобто по 671 грн, з кожного.
Стягнути у дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» компенсацію судового збору за апеляційний перегляд справи в розмірі 4026 грн 00 коп., тобто по 1006 грн 50 коп. з кожного.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина