Номер провадження: 22-ц/813/722/23
Справа № 522/7233/16-ц
Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І.
Доповідач Кострицький В. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
13.12.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кострицького В.В., Назарової М.В., Лозко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) заяву адвоката Корнілової Людмили Іванівни про відвід судді-учасника Лозко Ю.П. , у цивільній справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - Марченко Н.В. на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним договору інвестування та додаткової угоди,-
встановив:
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2017 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним договору інвестування та додаткової угоди - задоволено. Судом визнано недійсним договір інвестування № 5/2/73 від 21.10.2013 між ДП «Дирекція верстатобуд» та ОСОБА_5 та додаткову угоду до цього договору від 28.10.2013 р. між ОСОБА_5 , ДП «Дирекція верстатобуд» і ОСОБА_6 . Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 826,81 грн.. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 826,81 грн..
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 25 лютого 2019 року ОСОБА_2 , який участі у справі не приймав, подав апеляційну скаргу.
02.04.2019 ухвалою Одеського апеляційного суду в особі судді-доповідача Гірняк Л.А. у цій справі №522/7233/16-ц при розгляді питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Марченко Н.В. на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2017 року у цивільній справі №522/7233/16-ц, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Марченко Н.В.
25.11.2020 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/7233/16-ц - скасована ухвала Одеського апеляційного суду в особі судді-доповідача Гірняк Л.А. у справі №522/7233/16-ц від 02.04.2019 та справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Автоматизованою системою документообігу суду в порядку розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи 522/7233/16-ц (апеляційне провадження №22-ц/813/5727/21) у складі судді-доповідача Гірняк Л.А., суддів Сегеди С.М., Цюри Т В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2020 року).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - Марченко Н.В. на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.10.2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним договору інвестування та додаткової угоди.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.02.2021 справу призначено до розгляду.
Рішенням Вищої ради правосуддя №126/0/15-23 від 21 лютого 2023 року суддю Гірняк звільнено у відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 24 березня 2023 року, визначено новий склад суду, а саме: головуючий суддя: Кострицький В.В., судді учасники колегії: Назарова М.В., Лозко Ю.П..
Судове засідання у справі було призначено на 12.12.2023 о 09 год. 00 хв., однак не відбулось у зв'язку з відпусткою судді-учасника Назарової М.В. та відкладено на 19 березня 2024 року о 10 год. 15 хв..
На електронну адресу Одеського апеляційного суду 11.12.2023 надійшла заява адвоката Корнілової Л.І. без електронного підпису про відвід судді Лозко Ю.П. та 12.12.2023 ідентична заява подана безпосередньо через канцелярію Одеського апеляційного суду.
В обґрунтування заяви про відвід судді-учасника Лозко Ю.П. , заявник вказує, що постановою Одеського апеляційного суду від 05.10.2023 року у складі головуючого судді: Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Лозко Ю.П. була розглянута справа № 522/5615/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 вересня 2020 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про виселення ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 та вселення ОСОБА_4 до квартири АДРЕСА_1 , за результати розгляду якої прийнято постанову про виселення ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 . Вселено ОСОБА_4 до квартири АДРЕСА_1 .
Оскільки, у даної справі, ті ж самі учасники та той самий предмет спору, вже по якій суддею Лозко Ю.П. висловлена думка стосовно позовних вимог, тому для забезпечення довірі до суду з метою уникнення сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, при цьому також ОСОБА_8 переживає з приводу того, що суддя не буде розбиратися у фактах по справі і можливе прийме хибне рішення, з тих підстав, що у судді вже склались певні суб'єктивні внутрішні переконання щодо цих правовідносин сторін, що може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об'єктивному розгляду справи, що прямо суперечить ст. 36 ЦПК України.
Однак, розглянувши вищевказану заяву про відвід судді-учасника Лозко Ю.П. , дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступних підстав.
Так, ч. 1 ст. 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Однак, вищевказані доводи в обґрунтування клопотань, не свідчать про наявність підстав для відводів суддів, передбачених ст. 36 ЦПК України, а зводиться до незгоди скаржника із судовим рішенням Одеського апеляційного суду від 05.10.2023, ухваленим в іншій справі колегією суддів, до складу якої входила суддя Лозко Ю.П., водночас, заявником не надано належних, допустимих і достатніх доказів її заінтересованості у розгляді цієї справи, які б викликали сумніви в їх об'єктивності та неупередженості.
За правилами п. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Несприятлива позиція суду особами, які беруть участь у справі, з питань права, сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості. Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах. Припущення не є підставою, у даному випадку, для задоволення заяви про відвід.
Отже, непогодження сторони з процесуальним рішенням не може бути підставою для відводу судді.
Необхідно вказати, що заявником, у підтвердження доводів упередженості судді під час розгляду даної справи належних та допустимих доказів не надано і матеріалами справи таких обставин не встановлено, а тому доводи, які ґрунтуються виключно на суб'єктивній оцінці заявника, не можуть бути підставою для відводу суддів.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Також слід звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) встановив два аспекти «неупередженості»: по-перше, суддя повинен бути суб'єктивно вільний від особистих упереджень або пристрасті, по-друге, він повинен бути об'єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього.
У контексті об'єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
В рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року, ЄСПЛ зазначив, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).
Крім того, недопустимість повторної участі судді в розгляді справи врегульована статтею 37 ЦПК України, відповідно до положень частини 3 якої суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Справи №522/5615/19 та 522/7233/16 є однаковими за підставами , однак різними за предметом, а тому відповідно визначені статтею 37 ЦПК України правила недопустимості повторної участі судді в розгляді справи при визначенні судді Лозко Ю.П. у складі колегії суддів для розгляду справи 522/7233/16 застосуванню не підлягали.
Щодо самого факту розгляду суддею Лозко Ю.П. у складі колегії суддів справи №522/5615/19, та прийняття судового рішення, то відповідно до положень частини 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремою думкою судді в інших справах, висловленими публічно думками судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, сам по собі факт незгоди з позицією колегії суддів у складі головуючої судді Сєвєрової Є.С., та суддів Вадовської Л.М., Лозко Ю.П. викладеною у судовому рішенні від 05.10.2023 року (справа №522/5615/19, провадження №22-ц/813/5287/23), та в силу вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу судді-учасника Лозко Ю.П. у цій справі.
Враховуючи, вищевикладене, та те, що доводи заявника про існування обставин, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, є безпідставними та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами, апеляційний суд дійшов висновку, про необґрунтованість заявленого відводу судді-учаснику Лозко Ю.П ..
Разом з тим, в даному випадку наявні підстави для передання справи до канцелярії Одеського апеляційного суду для виконання вимог, передбачених ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
Відповідно до вимог п.8-9 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання відводу без повідомлення учасників справи в нарадчій кімнаті.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 381, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Визнати відвід заявлений адвокатом Корніловою Людмилою Іванівною судді Лозко Юлії Петрівні - необґрунтованим.
Справу передати до канцелярії Одеського апеляційного суду для виконання вимог, передбачених ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді В.В. Кострицький
М.В. Назарова
Ю.П. Лозко