Справа № 420/31769/23
УХВАЛА
11 грудня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
17 листопада 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій представник позивача просить суд:
розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін;
визнати протиправною відмову Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн.), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені,на, 2022 та 2023 роки для проведення з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;
зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08:2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове, (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн.), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження військової служби, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії у розмірі, визначеному у згідно з Додатку 1 до телеграми Міністра оборони України №248/1210 від 04.03.2022 року у 2022 році та Додатку 1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з, та враховуючи Роз'яснення директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, викладені в листі за вих. №423/6682 від 13.10.2023 року, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та 1 лютого 2023 року.
Позовна заява подана та підписана представником ОСОБА_1 - адвокатом Єрьоміною В.А.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 22.11.2023 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності подання суду заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням причин поважності його пропуску та підтверджуючих доказів; надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали представник позивача подав суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовом;
- клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі №380/1907/23.
В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з посиланням на правові позиції, викладені Верховним Судом у постановах від 15.02.2018 року у справі №820/6514/17, від 26.01.2021 року у справі №520/11178/20, від 12.04.2023 року у справі №380/14933/22 зазначено, що Верховний Суду в рішенні від 15.02.2018 у зразковій справі № 820/6514/17 виснував, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість, спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та строки перерахунку пенсії є Закон № 2262-ХІІ. У зв'язку із викладеним позивач вважає, що його право на здійснення перерахунку пенсії в контексті спірних правовідносин у силу вимог частини З статті 51 Закону № 2262- ХІІ не може бути обмежено будь-яким строком, а тому і строк звернення до суду з позовними вимогами стосовно складання відповідних довідок про розмір його грошового забезпечення (станом на 01 січня відповідного року) для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ не застосовується. у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22 колегія суддів пославшись на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19) зазначила, що: «Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 з наступними змінами та доповненнями, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року. При цьому, як вже було зазначено вище, позивач звернувся до суду 20.10.2022 з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України. Крім того, посилання позивача на отримання листа відповідача від 19.09.2022 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до еуду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017Л9).». Таким чином, мають місце неоднакові підходи суду касаційної інстанції у складі різних колегій суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду під час вирішення питання щодо того, чи підлягає застосуванню до правовідносин (щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії) шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України, з огляду на положення частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ.
Розглянувши заяву представника позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі “Рисовський проти України” підкреслено особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.
Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об'єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.
Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов'язано з їх реалізацією.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Така позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч.2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка має об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 р. у справі №340/1019/19).
Верховний Суд в постанові від 12.04.2023 року по справі № 380/14933/22 зазначив, що пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. За змістом пунктів 2 та 3 Порядку №45, видача довідки, як елемент в системній послідовності алгоритму дій визначених Порядком №45, пов'язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з наступними змінами та доповненнями, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованих довідок у лютому відповідного року року, коли отримав пенсію за січень 2022 року та січень 2023 року без проведеного перерахунку. Позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк протягом часу з лютого 2022 року до липня 2023 року (заява позивача про до відповідача про видачу йому Довідок станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року датована 28.07.2023 року).
Така позиція суду не спростована доречними аргументами та доказами у заяві про поновлення строку, натомість, всупереч мотивам ухвали від 22.11.2023 року заява про поновлення строку звернення до суду містить лише посилання на судову практику Верховного Суду, позиції якої не можуть вважатися застосовними до даних правовідносин автоматично.
Суд відхиляє посилання позивача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду зазначених у заяві про поновлення строку звернення до суду, оскільки правові позиції щодо застосування норм КАС України стосовно підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом не підлягають застосуванню автоматично, не мають універсального характеру, без урахування обставин конкретної справи, що розглядається судом, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 року у справі №154/3029/14-ц, і ця позиція є останньою, що має враховуватися судом.
Суд обмежений у питанні поновлення строку звернення до суду з позовом в частині викладення підстав поважності причин пропуску цього строку, оскільки ч.1 ст.121 КАС України містить застереження, що суд поновлює строк, встановлений законом, за заявою учасника справи, на відміну від продовження строку, встановленого судом (ч.2 ст.121 КАС України, який може буди продовжений і з ініціативи суду).
Суд відхиляє посилання на норму ч.3 ст.51 ЗУ №2262, оскільки в ній йдеться про перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру складових грошового забезпечення (основного розміру пенсії), а не у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму.
Доводи заяви не містять конкретних підстав щодо поважності причин пропуску строку, у заяві міститься наполягання на тому, що 6 місячний строк звернення до суду з позовом у даній категорії справ не застосовується, а також не був пропущений.
Така оцінка судом фактичних обставин справи та доказів не може свідчити про надмірний формалізм у підходах до вирішення питання поновлення строку, навпаки, на думку суду, сприяє юридичній визначеності у спірних правовідносинах та стимулює учасників процесу до добросовісного ставлення до реалізації своїх процесуальних прав, та використання прикладів судової практики з метою, що не відповідає обов'язку суду враховувати висновки щодо застосування норм права, а не відірвані від контексту фактичних обставин правові позиції суду касаційної інстанції.
У заяві відсутнє викладення конкретних обставин, що стосуються саме позивача та свідчать про непереборний характер таких обставин в контексті можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк, та про поважність причин пропуску строку.
Виходячи із встановлених обставин та враховуючи вищенаведені правові позиції суд вважає, що жодних нових аргументів, належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали звернення і не залежали б від волі позивача, із змісту заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, поданої позивачем на виконання ухвали суду від 07.11.2023р., не вбачається, позивачем не зазначено, а судом не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду. При цьому позивачем на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху вказані підстави, які визнані судом неповажними, а тому заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом не підлягає задоволенню як необґрунтована (ч.1 ст.121 КАС України).
Згідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 слід повернути позивачу відповідно до приписів ч. 2 ст. 123 КАС України, тому його клопотання про зупинення провадження у справі не розглядається.
Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 169, 243, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві, відмовивши у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом.
Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві не пізніше наступного дня після постановлення ухвали (ч.6 ст.169 КАС України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення у повному обсязі до суду апеляційної інстанції (П'ятого апеляційного адміністративного суду).
Суддя М.М. Аракелян