ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 рокусправа № 380/25689/23
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «АРТ ПОРТАЛ» (місцезнаходження: 81152, Львівська область, Пустомитівський район, с. Миколаїв, вул. Львівська, 12, код ЄДРПОУ 36738398) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/901046/2 від 18.09.2023;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови №UA209170/2023/003224 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
В обґрунтування позовних вимог посилається на таке. Позивач з врахуванням умов Контракту №S1/2022 від 05.12.2022 та згідно з рахунком-проформою (Proforma invoice) №DB23WS035 від 08.06.2023, рахунком-інвойсом (Commercial Invoice) № DB23WS035 від 18.07.2023 придбав у Ningbo Wеishan Duo Вao Building Material Co.Ltd. (Китай) товар загальною вартістю 22856,50 дол. США. Позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Позивач стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару позивач вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин позивач просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач 22.11.2023 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. До митного оформлення декларантом було подано митну декларацію №23UA209170075282U7 від 18.09.2023 на товар: «Сітка із скловолокна - прозора тканина (механічно зв'язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв'язувальною полімерною речовиною, у рулонах завширшки 100см: Сітка - жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 160гр/м2.,79100м2.-1582рулони, з трьома червоними лініями. Сітка - білого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 145гр/ м2., 30000м2.-600 рулонів з трьома червоними лініями. Застосовується для армування поверхонь під час штукатурних робіт в будівництві. Країна виробництва: CN., за ціною 1,5630 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB Ningbo».
За результатами проведеного опрацювання поданих до митного оформлення документів відповідачем встановлено таке. Згідно з п. 2 Контракту від 05.12.2022 №S1/2022 передбачено наявність замовлення. Однак, замовлення до митного оформлення не надавалось; у проформі-інвойсі від 08.06.2023 №DB23WS035 вказані терміни оплати 20% передоплата, та 80% оплата за 10 днів до прибуття контейнера. Згідно з платіжним документом № 19 - 80% оплати було здійснено 05.09.2023, а рахунок-фактура №СФ-0000097 на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту виставлений виконавцем 29.08.2023 року. Тобто, враховуючи вищезазначене оплата за товар була протермінована, оскільки була здійснена вже після прибуття контейнера в порт.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах, що на думку відповідача свідчить про відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Відповідач вважає, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Зауважує, що обов'язок доведення ціни товару лежить на декларантові, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.
З огляду на наведені обставини відповідач вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник позивача 27.11.2023 подала відповідь на відзив.
Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2023 позовні вимоги підтримала. Просила позов задовольнити повністю.
Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні 06.12.2023 не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі представника до суду не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Між ПП «Арт Портал» (Україна) (надалі - «Покупець») та Ningbo Wеishan Duo Вao Building Material Co.Ltd. (Китай) (надалі - «Продавець») укладено Контракт №S1/2022 від 05.12.2022 відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує будівельні та оздоблювальні матеріали, інструмент та обладнання, інші товари зазначені у рахунках - фактурах (надалі - Товар).
Відповідно до п.п. 2.1 п.2 контракту Продавець продає Покупцю і Покупець купує у Продавця протягом терміну дії контракту Товар у кількості, яка вказується в кожному замовленні.
Згідно з умовами цього Контракту Продавець продає Товар згідно з умовами ІНКОТЕРМС-2020 FCA, EXW, FOB, CIF (місце зазначається в рахунку-Фактурі на кожну партію Товару) (п.п. 3.1 п.3 Контракту).
Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 Контракту ціна на товар встановлюється в Польських злотих або в Євро або на кожну окрему партію Товару відповідно до рахунків фактур.
Загальна вартість Контракту складається з сум доданих Рахунків Фактур (п.п. 4.2 п.4 Контракту).
Платежі за Товар, здійснюються Покупцем в доларах США або Євро, шляхом банківського переказу на рахунок Продавця (пп.5.1 п. 5 Контракту).
Відповідно до рахунку-проформи № DB23WS035 від 08.06.2023 загальна вартість товару становить 22856,50 доларів США. В рахунку проформі зазначено про 20% передоплату та 80% оплати за 10 днів до прибуття контейнера.
ПП «Арт Портал» здійснило оплату за вказану партію товару, що підтверджується банківськими виписками, 20.06.2023 здійснено оплату на суму 4571,30 доларів США та 05.09.2023 здійснено оплату на суму 18285,20 доларів США.
Сторони договору 18.06.2023 погодили Інвойс (Commercial Invoice) № DB23WS035, відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість товару. Загальна вартість товару становить 22856,50 доларів США. Отримувач: «Арт портал», Гданськ (Польща), товар перевозиться в Україну.
З метою митного оформлення вказаного товару 18.09.2023 представник позивача подав електронну митну декларацію №23UA209170075282U7 на товар: Сітка із скловолокна - прозора тканина (механічно зв'язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв'язувальною полімерною речовиною, у рулонах завширшки 100см: Сітка - жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 160гр/м2.,79100м2.-1582 рулони, з трьома червоними лініями. Сітка - білого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 145гр/ м2., 30000м2.-600 рулонів з трьома червоними лініями. Застосовується для армування поверхонь під час штукатурних робіт в будівництві. Країна виробництва: CN.
Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору), яка становила 22856,50 доларів США.
Одночасно декларантом до митного контролю разом з митною декларацією 23UA209170075282U7 в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару надано документи, перелік яких зазначений у графі 44 митної декларації. Зокрема: Пакувальний лист б/н від 18.07.2023; Рахунок-проформа № DB23WS035 від 08.06.2023; Рахунок-фактура № DB23WS035 від 18.07.2023; мастерконосамент №EGLV 143356690173 від 28.07.2023; Коносамент ZJSM23070806 від 28.07.2023; Автотранспортна накладна №8282 від 09.09.2023; Супровідний документ Т1 MRN 23PL322080NS65A9R3 від 12.09.2023; Сертифікат про походження товару 23С3302B7089/00031 від 28.07.2023; Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003400-0326 від 25.08.2020; Банківський платіжний документ №12 від 20.06.2023; Банківський платіжний документ №19 від 05.09.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг СФ-0000096 від 29.08.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг СФ-0000097 від 29.08.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг СФ-0000104 від 13.09.2023; Калькуляція транспортних витрат №140923-1 від 14.09.2023; Виписка з бухгалтерської документації №143 від 10.08.2023; Виписка з бухгалтерської документації №144 від 11.08.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №S1/2022 від 05.12.2022; Договір про надання послуг митного брокера №10 від 26.06.2019; Договір про перевезення №30/11-2020 від 30.11.2020; Інші некласифіковані документи Заявка №11 від 17.07.2023; Інші некласифіковані документи Лист повідомлення №16/09-23 від 18.09.2023; Інші некласифіковані документи Перепустка в ЗМК від 16.09.2023; копію митної декларації країни відправлення 310120230517441708 від 24.07.2023.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів.
За результатами розгляду ЕМД №23UA209170075282U7 (електронна митна декларація) та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901046/2 від 18.09.2023.
У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901046/2 від 18.09.2023 в графі 33 зазначено наступне:
«Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: -подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена;
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- згідно з п. 2 Контракту від 05.12.2022 №S1/2022 передбачено наявність замовлення. Замовлення до митного оформлення не надавалось;
- у проформі-інвойсі від 08.06.2023 №DB23WS035 вказані терміни оплати 20% передоплата, та 80% оплата за 10 днів до прибуття контейнера. Згідно з платіжним документом № 19 - 80% оплати було здійснено 05.09.2023, а рахунок-фактура №СФ-0000097 на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту виставлений виконавцем 29.08.2023. Тобто, враховуючи вищезазначене оплата за товар була протермінована, оскільки була здійснена вже після прибуття контейнера в порт.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про подання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- виписку з бухгалтерської документації;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вимогу декларантом надіслано: рахунки на перевезення, договори на перевезення, платіжні документи, висновок експерта, калькуляція ціни, прайс лист, експортна декларація.
Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ».
В оскаржуваному рішенні вказано про неможливість застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні. Застосовано метод 2б (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA 205030/2023/11466 від 28.06.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Митне оформлення імпортованого позивачем товару завершено за відкоригованою митною вартістю згідно з митною декларацією №23UA209170075553U4 від 18.09.2023.
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваного рішення та картки відмови.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №23UA209170075282U7 від 18.09.2023 щодо якого проведено коригування митної вартості.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ПП «Арт Портал» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, Пакувальний лист б/н від 18.07.2023; Рахунок-проформа № DB23WS035 від 08.06.2023; Рахунок-фактура № DB23WS035 від 18.07.2023; Мастерконосамент №EGLV 143356690173 від 28.07.2023; Коносамент ZJSM23070806 від 28.07.2023; Автотранспортна накладна №8282 від 09.09.2023; Супровідний документ Т1 MRN 23PL322080NS65A9R3 від 12.09.2023; Сертифікат про походження товару 23С3302B7089/00031 від 28.07.2023; Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003400-0326 від 25.08.2020; Банківський платіжний документ №12 від 20.06.2023; Банківський платіжний документ №19 від 05.09.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг СФ-0000096 від 29.08.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг СФ-0000097 від 29.08.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг СФ-0000104 від 13.09.2023; Калькуляція транспортних витрат №140923-1 від 14.09.2023; Виписка з бухгалтерської документації №143 від 10.08.2023; Виписка з бухгалтерської документації №144 від 11.08.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №S1/2022 від 05.12.2022; Договір про надання послуг митного брокера №10 від 26.06.2019; Договір про перевезення №30/11-2020 від 30.11.2020; Інші некласифіковані документи Заявка №11 від 17.07.2023; Інші некласифіковані документи Лист повідомлення №16/09-23 від 18.09.2023; Інші некласифіковані документи Перепустка в ЗМК від 16.09.2023; копію митної декларації країни відправлення №310120230517441708 від 24.07.2023. Вказане підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт від 05.12.2022 №S1/2022 та додатки до цього контракту містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-проформа (інвойс) №DB23WS035 від 08.06.2023, комерційний інвойс №DB23WS035 від 18.06.2023 визначає вартість товару 22856,50 дол. США.
Додатково позивачем було надано копію митної декларації країни відправлення №310120230517441708 від 24.07.2023.
Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана позивачем в МД №23UA209170075282U7 від 18.09.2023, а також в подальшому і в МД №23UA209170075553U4 від 18.09.2023, ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-проформі (інвойсі) №DB23WS035 від 08.06.2023, комерційному інвойсі №DB23WS035 від 18.06.2023 та становить 22856,50 дол. США.
Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 22856,50 дол. США. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.
Крім того, суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі № 813/1755/17 (адміністративне провадження № К/9901/42425/18), від 29.07.2020 року у справі № 420/1709/19 (адміністративне провадження № К/9901/34107/19) тощо.
Отже, наведене відповідачем твердження, як підстава для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованою та безпідставною.
Щодо посилань відповідача на те, що згідно з п. 2 Контракту від 05.12.2022 №S1/2022 передбачено наявність замовлення, а замовлення до митного оформлення не надавалось суд зазначає таке.
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Контракту №S1/2022 від 05.12.2022 продавець продає покупцю і покупець купує у продавця протягом терміну дії Контракту Товар у кількості, яка вказується в кожному замовленні.
В свою чергу замовлення - це лише попередній документ для Сторін, узгодження якого відбувається як в усній так і у письмовій формі та не містить інформації про вартість товару, а лише орієнтовану їх кількість. При цьому, в тому числі, орієнтована кількість товару вказується в рахунку-проформі (Рroforma Invoice) № DB23WS035 від 08.06.2023, а остаточна кількість товару, яка була придбана Позивачем вказана в рахунку-фактурі (Сommercial Invoice)№ DB23WS035 від 18.07.2023.
Таким чином, за приписами ст. 53 МК України, замовлення не є обов'язковим супроводжувальним документом для перевезення товару та жодним чином не впливає на розмір визначення складової митної вартості товару.
Отже, замовлення - це документ, який жодним чином не впливає та не вплинув на визначення митної вартості товару. Крім цього, декларантом надано документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ, які в своїй сукупності підтверджують кількість (контракт №S1/2022 від 05.12.2022, рахунок-фактура (інвойс) №DB23WS035 від 18.07.2023), якість (сертифікат про походження товару від виробника №23С3302В7089/00031 від 28.07.2023), ціну імпортованої позивачем партії товару (прайс лист б/н від 05.06.2023, розрахунок - калькуляція ціни виробника від 18.07.2023, рахунок-фактура (інвойс) №DB23WS035 від 18.07.2023).
Враховуючи наведене, ненадання до митного органу замовлення, самостійно не може бути підставою для висновку про відсутність належних, відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Щодо твердження відповідача про порушення умов оплати за імпортований товар, що на його думку впливає на визначення складових митної вартості, суд враховує таке.
В оскаржуваному рішенні вказано, що у проформі-інвойсі від 08.06.2023 №DB23WS035 вказані такі терміни оплати: 20% передоплата; 80% оплата за 10 днів до прибуття контейнера. Згідно з платіжним документом № 19 - 80% оплати за імпортований товар було здійснено 05.09.2023, а рахунок-фактура №СФ-0000097 на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту виставлений виконавцем 29.08.2023. Таким чином оплата за товар була протермінована, оскільки була здійснена вже після прибуття контейнера в порт.
Суд зазначає, що відповідно до п. 4.2 Контракту S1/2022 від 05.12.2022 загальна вартість контракту складається з сум доданих Рахунків Фактур.
Відповідно до п. 5.1 Контракту платежі за товар здійснюється Покупцем в доларах США або Євро, шляхом банківського переказу на рахунок Продавця. Покупець здійснює оплату відповідно до умов вказаних в рахунку-Фактурі.
Згідно з рахунком-проформою (Proforma Invoice) №DB23WS035 від 08.06.2023 Покупець здійснює 20% передоплати та 80% оплачує за 10 днів до прибуття контейнера.
Отже, умови поставки товару та строки оплати за нього узгоджені сторонами.
Водночас, в контракті №S1/2022 від 05.12.2022 не визначено застосування жодних штрафів, пені чи інших видів відповідальності за порушення умов поставки чи оплати товару та жодних додаткових фінансових зобов'язань не передбачено.
Суд зазначає, що товар було придбано на підставі та на умовах Контракту №S1/2022 від 05.12.2022, згідно рахунку проформи (Proforma Invoice) №DB23WS035 від 08.06.2023 та рахунку-фактури (Commercial Invoice) №DB23WS035 від 18.07.2023 та сплачено, що підтверджується, зокрема і банківськими платіжними документами №12 від 20.06.2023 та №19 від 05.09.2023.
Суд також звертає увагу, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Така ж позиція висловлена і у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17.
Також несвоєчасність оплати партії товару не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах, а лише може вказувати на порушення умов господарського договору, яке може бути пов'язане з об'єктивними причинами, які виникають в процесі здійснення зовнішньо-економічної операції.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі №815/4132/17
Також, відповідно до ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Проте, відповідачем не було вчинено жодних дій, що передбачені ч. 1 ст. 45 МК України.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару «Сітка із скловолокна - прозора тканина (механічно зв'язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв'язувальною полімерною речовиною, у рулонах завширшки 100см: Сітка - жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 160гр/м2.,79100м2.-1582 рулони, з трьома червоними лініями. Сітка - білого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 145гр/ м2., 30000м2.-600 рулонів з трьома червоними лініями. Застосовується для армування поверхонь під час штукатурних робіт в будівництві. Країна виробництва: CN», визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.
В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці №UA209000/2023/901046/2 від 18.09.2023 про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.
Таким чином, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003224 теж слід визнати протиправною та скасувати.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4294,40 грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901046/2 від 18.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003224.
Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» (місцезнаходження: 81152, Львівська область, Пустомитівський район, с. Миколаїв, вул. Львівська, 12, код ЄДРПОУ 36738398) судовий збір в сумі 4294 (чотири тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан