ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/19405/23
УХВАЛА
з питань забезпечення позову
11 грудня 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик Марія Василівна розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2023 № 8015/13-01-07-09.
Представник позивача подав заяву про забезпечення позову від 22.11.2023 (вх. № 90032), у якій просить:
- вжити заходи щодо забезпечення позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області в справі № 380/19405/23;
- зупинити дію податкової вимоги Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області від 13.09.2023 № 0012383-1305-1301 до винесення судом рішення по справі;
- заборонити Головному управлінню Державної податкової служби України у Львівській області, органам державної влади та місцевого самоврядування, іншим юридичним та фізичним особам вчиняти будь-які дії щодо примусового стягнення податкового боргу, нарахування пені та застосуванню фінансових (штрафних) санкцій (штрафів), визначених Податковим кодексом України, за Податковою вимогою № 0012383-1305-1301 від 13 вересня 2023 року до винесення судом рішення по справі.
Заява обґрунтована тим, що оскільки проведення фактичної перевірки відбулось з численними порушеннями податкового законодавства, після процедури адміністративного оскарження, 09.08.2023 ФОП ОСОБА_1 подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 8015/13-01-07-09 від 26.04.2023 року, виданого Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Не зважаючи не це, 03.11.2023 Головне управління Державної податкової служби України у Львівській області надіслало ФОП ОСОБА_1 безпідставну податкову вимогу № 0012383-1305-1301 від 13.09.2023 року, яка отримана ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку 16 листопада 2023 року. ФОП Пірожок вважає, що контролюючий орган прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України (п. 56.2 ст. 56 ПКУ), оскільки працівниками Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області грубо порушено вимоги пп.175 п.1 ст.14, ст. 59 Податкового кодексу України, а також Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 610 від 30.06.2017. Оскільки неправомірна податкова вимога Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області № 0012383-1305-1301 від 13.09.2023 напряму стосується оскарженого податкового повідомлення-рішення, ФОП ОСОБА_1 вважає очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При постановленні ухвали суд виходить з такого.
Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За приписами п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 № 2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
При вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Тобто, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Представник позивача у заяві про забезпечення позову не навів беззаперечних доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що наявність ознак протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Окрім цього, суд зазначає, що сам факт подання позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову. Водночас, при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність оскарженого рішення, дій чи бездіяльності відповідача. Оцінка протиправності таких рішень, дій та бездіяльності відповідача буде надана під час розгляду справи по суті.
Окремо суд підкреслює, що відповідно до пункту 5 частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
При цьому позивачем не оскаржується вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2023 № 0012383-1305-1301.
Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та не знаходить підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив :
У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кедик М.В.